Ухвала суду № 44401876, 13.05.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 р. Справа № 876/147834/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Шинкар Т.І.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аміна-Волинь» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 липня 2012 року в адміністративній справі № 2а/0370/1674/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аміна-Волинь» до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Аміна-Волинь» (надалі - ТОВ «Аміна-Волинь», Товариство) звернулося до Волинського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (надалі - Ківерцівська МДПІ) від 28 травня 2012 року за № 0000062301 про збільшення Товариству грошового зобов'язання з податку на додану вартість (надалі - ПДВ) на суму 26 038,00 грн і нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1510,50 грн, а всього - на суму 27 548,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що наявність взаємовідносин між ТОВ «Аміна-Во-линь» і товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інвест» (надалі - ТОВ «ФК «Фінанс Інвест») підтверджено первинними документами, тому позивач правомірно скористався правом на податковий кредит.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11 липня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржило ТОВ «Аміна-Волинь», яке вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, невірно застосовано норми процесуального права, а відтак зроблено хибні висновки, які були покладені в основу рішення суду першої інстанції. Тому, з підстав, викладених в апеляційній скарзі, просило скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тими ж аргументами, що й вимоги позовної заяви.

Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, ТОВ «Аміна-Волинь» зареєстроване 02 травня 2006 року як юридична особа; з 03 травня 2006 року воно перебуває на податковому обліку в Ківерцівській МДПІ і є платником ПДВ.

У період з 04.05.2012 року по 08.05.2012 року Ківерцівською МДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Аміна-Волинь» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2012 року, за результатами якої складено акт від 18 травня 2012 року № 483/2201/34214679.

Перевіркою встановлено порушення Товариством вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит із ПДВ на суму 26 038,00 грн, в тому числі: за травень 2011 року на суму 20 000,00 грн і за липень 2011 року - на 6038,38 грн. Встановлено укладання цивільно-правових угод і проведення безтоварних операцій між Товариством і ТОВ «ФК «Фінанс Інвест», спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

На підставі вказаного вище акту перевірки та відповідно до встановлених порушень 28 травня 2012 року Ківерцівською МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішен-ня за № 0000062301 про збільшення ТОВ «Аміна-Волинь» грошового зобов'язання з ПДВ на суму 27 548,50 грн, в тому числі: за основним платежем - 26 038,00 грн і за штрафними (фінансовими) санкціями - 1510,50 грн.

Як видно із матеріалів перевірки, між позивачем і ТОВ «ФК «Фінанс Інвест» були укладені договори:

- 20 грудня 2010 року № 2 про надання юридичних послуг;

- 18 квітня 2011 року № 1 про надання послуг з озеленення території, розрихлення грунту, удобрення грунту і висівання декоративної трави на площі 12 000 кв.м, висадження декоративних рослин;

- 20 травня 2011 року договір прокату без номера (1500 штук стільців, 250 штук столів, 75 штук наметів, 4500 штук тарілок, по 1500 штук склянок, ложок, виделок);

- 01 липня 2011 року № 1 про надання послуг з ремонту, обслуговування водопровідної системи, станції підготовки води та очистка системи каналізації ресторанно-готель-ного комплексу «Зелений гай».

На підставі цих договорів позивачем придбано у ТОВ «ФК «Фінанс Інвест» послуги і роботи на загальну суму 156 230 грн, в тому числі ПДВ - 26 038,38 грн, на підтвердження чого надано такі документи:

- податкову накладну № 1 на суму 73 000 грн, в тому числі 12 166,67 грн ПДВ, та акт виконаних робіт № 1 від 12.05.2011 р.;

- податкову накладну № 2 на суму 17 000,00 грн, в тому числі 2833,33 грн ПДВ, та акт виконаних робіт від 23.05.2011 р.;

- податкову накладна № 5 на суму 30 000,00 грн, в тому числі 5000,00 грн ПДВ, та акт виконаних робіт № 1 від 31.05.2011 р.;

- податкова накладну № 15 на суму 36 230,00 грн, в тому числі 6038,38 грн ПДВ, та акт виконаних робіт № ОУ-0000006 від 29.07.2011 р.;

- квитанції до прибуткових касових ордерів за травень-серпень 2011 р. (а.с.62 - 85).

Перевіркою ТОВ «ФК «Фінанс Інвест» (акт Ківерцівської МДПІ від 23.02.2012 р. № 148/2301/33919120) встановлено відсутність реального здійснення господарської діяльності ТОВ «ФК «Фінанс Інвест».

Так, засновником цього товариства з 2005 року був ОСОБА_2, директором з 09.10.2010 р. по 26.10.2011 р. за винагороду від ОСОБА_3 - ОСОБА_4, з 27.10.2011 р. - ОСОБА_3 10.06.2010 р. директором підприємства ОСОБА_4 видано доручення ОСОБА_3 на представництво інтересів підприємства з усіх питань, пов'язаних з господарською діяльністю підприємства, в тому числі на укладення угод, виписування податкових накладних. При цьому ОСОБА_4 не відомо - якою господарською діяльністю займається підприємство, яка саме звітність подається до податкових та інших органів. Протягом часу з 10.06.2010 р. по 27.10.2011 р. усі первинні бухгалтерські документи підписувалися ОСОБА_3 із зазначенням прізвища ОСОБА_4

З урахуванням зазначеного податковий орган дійшов висновку, що всі надані первинні бухгалтерські документи ТОВ «ФК «Фінанс Інвест» підписані від імені постачальника іншою особою, а відтак не можуть створити правові наслідки для податкового обліку, оскільки не є належним чином складеними та не відповідають вимогам законодавства.

Також встановлено, що протягом 2010 - 2011 років на підприємстві працювала лише одна особа - директор ОСОБА_4

При проведенні перевірки та прийнятті податкового повідомлення-рішення Ківерцівською МДПІ враховано, що в ході попередніх перевірок ТОВ «ФК «Фінанс Інвест» (акти від 23.02.2012 р. № 148/2301/33919120 та від 03.11.2011 р. № 680/2301/33919120) встановлено, що видами діяльності, які мало право здійснювати ТОВ «ФК «Фінанс Інвест», є: добування піску та гравію; оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами; надання кредитів; інше фінансове посередництво; інші види оптової торгівлі (основний вид діяльності); вирощування зернових та технічних культур.

Права власності на об'єкти нерухомого майна, на земельні ділянки, на транспортні засоби за ТОВ «ФК «Фінанс Інвест» не зареєстровано; протягом 2010 - 2011 року у товаристві працювала всього одна особа - директор товариства ОСОБА_4, який був оформлений директором товариства за винагороду від ОСОБА_3 і жодної діяльності від імені товариства не проводив, в тому числі не укладав договорів, не підписував первинних бухгалтерських документів, не подавав податкової звітності, хоч на всіх документах зазначене прізвище ОСОБА_4, лише підписував чекову книжку і проводив в присутності ОСОБА_3 за винагороду зняття готівки в банківських установах.

Також перевірками встановлено, що операції ТОВ «ФК «Фінанс Інвест» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної економічної, господарської діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Також послуги, які були надані позивачу ТОВ «ФК «Фінанс Інвест», не відносяться до видів діяльності, які останнє мало право здійснювати.

Тобто, податковим органом не встановлено реального здійснення господарської діяльності ТОВ «ФК «Фінанс Інвест».

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції погодився із висновками податкового органу в тому, що не було фактичного здійснення господарської операції; первинні документи не є належним чином складеними і не відповідають вимогам законодавства, а тому не можуть створити правових наслідків для податкового обліку.

При цьому суд вважав доведеними обставини, які свідчать про те, що правочини між позивачем та ТОВ «ФК «Фінанс Інвест» і операції по них не мали реального характеру, створювали можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобов'я-зань, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства (стаття 207 Господарського кодексу України), а відтак ці правочини є такими, що порушують публічний порядок (стаття 229 Цивільного кодексу України). Наявність у позивача податкових накладних, актів виконаних робіт, платіжних документів сама по собі не свідчить про фактичне здійснення та реальність вчинення господарських операцій. Позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факти, викладені в акті перевірки, не підтверджено реальності здійснення господарських операцій щодо виконання робіт і надання послуг ТОВ «ФК «Фінанс Інвест».

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із такими висновками суду першої інстанції.

Податковий кредит, відповідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із пунктами 198.1 та 198.2 статті 198 розділуПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За приписами підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (статті 138 ПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 цього Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Документ має силу первинного документа у разі наявності у нього необхідних реквізитів для з'ясування змісту господарської операції та його здатності підтвердити факт здійснення такої операції.

Зокрема, первинні облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання про те, що наявними у справі доказами підтверджено незаконне завищення позивачем податкового кредиту із ПДВ на суму 26 038,00 грн по взаємовідносинах із ТОВ «ФК «Фінанс Інвест», а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним.

У відповідності до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аміна-Волинь» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 липня 2012 року в адміністративній справі № 2а/0370/1674/12 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й.Коваль

Судді В.В.Гуляк

Т.І.Шинкар