Постанова № 44401042, 26.05.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2015 р. Справа№ 910/1648/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Пашкіної С.А.

Баранця О.М.

при секретарі : Богатчук К.І.

за участю представників :

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2015 (суддя Отрош І.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія

"Інгосстрах"

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"

про стягнення 15016 грн. 45 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2015 по справі №910/1648/15-г позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто зі Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" грошові кошти в розмірі 15016 грн. 45 коп.

Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2015 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 26.05.2015.

В судове засідання 26.05.2015 представники позивача та відповідача не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно зі ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги, що представники позивача та відповідача повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників позивача та відповідача.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

20 вересня 2012 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" (страховик) та Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" (страхувальник/вигодонабувач) укладено Договір страхування наземного транспорту № DNH0OS-128K1UN, (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору позивачем застраховано майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням наземного транспортного засобу автомобіля Nissan, державний номер АА2935МК від страхових ризиків.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.05.2013 трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю вищезазначеного автомобіля та автомобіля Chery, державний номер АХ4029СІ, під керуванням Юрчика Г.В., в результаті якої транспортні засоби одержали механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Московського районного суду м. Харкова від 02.07.2013, Юрчика Г.В. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, що спричинило вищезгадану дорожньо-транспортну пригоду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на підставі заяви страхувальника, страхового акту №И-2068 від 05.07.2013, виплатив страхувальнику страхове відшкодування на загальну суму 16016,45 грн.

Статтею 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Місцевим господарським судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність страхувальника наземного транспортного засобу Chery, державний номер АХ4029СІ, застрахована відповідачем відповідно до поліса № №АВ/9747730, згідно з яким ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50000,00грн., розмір франшизи - 1000,00 грн.

Таким чином, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за заподіяну винуватцем ДТП шкоду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначив, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення невірно розподілені судові витрати.

Так, покладаючи судові витрати на позивача місцевий господарський суд виходив з того, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій позивача, оскільки позивач не звертався до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, тобто не повідомив його про перехід до позивача прав кредитора щодо отримання страхового відшкодування.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" отримало право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язане звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування та може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 04.11.2014 у справі № 3-165гс14.

Таким чином, в даному випадку колегія суддів не вбачає неправильних дій позивача, в тому, що він не звертався до відповідача в досудовому порядку.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося судове рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським суд не повно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, в зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2015по справі №910/1648/15-г - зміні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" задовольнити.

Змінити рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2015 по справі №910/1648/15-г.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути зі Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 56, оф. 13; ідентифікаційний код: 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 32; ідентифікаційний код: 33248430) грошові кошти в розмірі 15016 (п'ятнадцять тисяч шістнадцять) грн. 45 коп. та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Стягнути зі Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 56, оф. 13; ідентифікаційний код: 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 32; ідентифікаційний код: 33248430) 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №910/1648/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.А. Пашкіна

О.М. Баранець

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.05.2015