Постанова № 44400962, 18.05.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2015 р. Справа№ 910/20600/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Пашкіної С.А.

Представники сторін:

позивача:не з'явився;

відповідача:не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність "Еліт Груп"

на рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2013

у справі № 910/20600/13 (суддя: Пригунова А.Б.)

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальність "Еліт Груп"

про стягнення 18764,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.12.2013 у справі № 910/20600/13 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт груп" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 18130 грн. 48 коп. - заборгованості, 378 грн. 11 коп. - пені, 83 грн. 57 коп. - 3% річних та 1704 грн. 70 коп. - судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальність «Еліт Груп» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2013 у справі № 910/20600/13 і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального права.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2014 № 910/20600/13 у справі № 910/20600/13 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2014 прийнято до розгляду апеляційну скаргу у справі № 910/20600/13. Розгляд апеляційної скарги призначений на 17.02.2014 об 11:30.

10.02.2014 представником позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду був поданий відзив на апеляційну скаргу.

14.02.2014 представником скаржника через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду були подані письмові пояснення по справі.

17.02.2014 заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши надані сторонами документи й з'ясувавши обставини справи, апеляційний суд вважає, що для об'єктивного та правильного вирішення спору потрібні висновки фахівця з питань, що відносяться до предмету доказування.

В зв'язку з зазначеним вище, суд ухвалив призначити судову експертизу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2014 зупинено апеляційне провадження у справі № 910/20600/13 до закінчення судової експертизи.

24.03.2014 на адресу Київського апеляційного господарського суду від в.о. заступника директора Голікової Т.Д. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов лист від 19.03.2014, в якому просив суд забезпечити надання відповідних додаткових матеріалів до Київського НДІСЕ відповідно до вимог чинного законодавства України, погодити строки проведення експертизи, та клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Також, на адресу суду з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшли матеріали справи № 910/20600/13.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2014 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2013 у справі № 910/13082/13 поновлено.

Також, зазначеною ухвалою розгляд клопотання заступника директора Голікової Т.Д. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про погодження строків проведення експертизи та клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової будівельно-технічної експертизи призначено на 12.05.2014 о 12:30.

До того ж, зазначеною ухвалою зобов'язано, сторони надати в судове засідання, належним чином завірені копії, а саме:

- журнал технічного нагляду виконання монтажно-будівельних робіт, згідно ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», по встановленню бордюру ПоліТон згідно договору № ПЛ 15/05/13 від 15.05.2013;

- акти прихованих робіт при виконанні монтажно-будівельних робіт, згідно ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», по встановленню бордюру ПоліТон згідно договору № ПЛ 15/05/13 від 15.05.2013;

- технічні умови на експлуатування встановленого бордюру ПоліТон від його виробника (в тому числі з зазначенням температурних умов експлуатування, вологості, та ін.);

- умови та експлуатаційні технічні характеристики від виробника на використані матеріали, зокрема: клей, силікон, які використовувались при встановлені бордюрів за договором № ПЛ 15/05/13 від 15.05.2013 (а.с. 33);

- акти (протоколи) періодичного обстеження встановлених бордюрів з визначенням механічних пошкоджень та інших дефектів в процесі їх експлуатації з моменту їх встановлення за актами прийому-передачі від 20 червня 2013 року (а.с. 31-32);

- акти (протоколи) заміру вологості в приміщеннях встановлення бордюрів за договором № ПЛ 15/05/13 від 15.05.2013, висновок санітарної державної служби щодо умов експлуатування цих приміщень та їх санітарної обробки;

- будівельну ліцензію виконавця робіт за договором № ПЛ 15/05/13 від 15.05.2013 (з додатком переліку будівельно-монтажних робіт, які входять до її складу).

12.05.2014 представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав: технічні умови на експлуатування бордюру; умови на експлуатаційні технічні характеристики на використані матеріали клей та силікон; копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 06.02.2013; додаток Л до ДБН А.3.1-5-2009; копія висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

12.05.2014 представник відповідача на виконання вимог ухвали суду надав: копію експлуатаційного дозволу від 29.07.2013 № 10-22-24 РМ; копію експлуатаційного дозволу від 29.07.2013 № 10-22-24 Мt; копія акту № 99/13 від 15.07.2013.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 клопотання заступника директора Голікової Т.Д. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про погодження строків проведення експертизи у справі № 910/20600/13 більше трьох місяців задоволено, а клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової будівельно-технічної експертизи задоволено частково.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 зупинено апеляційне провадження у справі № 910/20600/13 до закінчення судової експертизи.

05.09.2014 на адресу Київського апеляційного господарського суду від експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшло повідомлення про неможливість надання висновку судової будівельно-технічної експертизи.

Також, на адресу суду з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшли матеріали справи № 910/20600/13.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальність "Еліт Груп" на рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2013 у справі № 910/20600/13 поновлено. Розгляд справи № 910/20600/13 призначено на 13.10.2014.

09.10.2014 представником відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано клопотання в якому просили поставити на експертизу такі питання:

- Чи наявні в бордюрах відхилення геометричних розмірів (включаючи кривизну виробів) від заявлених розмірів у договорі №ПЛ 15/05/13 від 15.05.2013 р. та специфікаціях до нього;

- Чи наявні нерівності бордюрів в місцях примикання виробів між собою та між кутовими елементами.

13.10.2014 заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши надані сторонами документи й з'ясувавши обставини справи, апеляційний суд вважає, що для об'єктивного та правильного вирішення спору потрібні висновки фахівця з питань, що відносяться до предмету доказування.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 призначено судову експертизу у справі № 910/20600/13.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 зупинено апеляційне провадження у справі № 910/20600/13 до закінчення судової експертизи.

На адресу Київського апеляційного господарського суду від заступника директора Голікової Т.Д. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов лист від 31.10.2014, в якому просила суд забезпечити надання відповідних додаткових матеріалів до Київського НДІСЕ відповідно до вимог чинного законодавства України, погодити строки проведення експертизи понад три місяці, та клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Також, на адресу суду з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшли матеріали справи № 910/20600/13.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 апеляційне провадження у справі № 910/20600/13 поновлено. Розгляд клопотань призначено на 15.12.2014.

В зв'язку з тим, що сторони вимоги ухвали суду від 04.12.2014 не виконали та не надали витребувані документи, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2014 розгляд клопотань відкладено на 21.01.2015.

14.01.2015 представником позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано клопотання про долучення до матеріалів справи офіційного листа від виробника з наданою технічною інформацією щодо геометричних розмірів виготовлених бордюрів за договором № ПЛ 15/05/13 від 15.05.2013, а також розглянути клопотання експертів за відсутності представника позивача.

21.01.2015 представником відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано клопотання про долучення до матеріалів справи технічні характеристики плінтусів та бордюрів ПолиТон.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 клопотання заступника директора Голікової Т.Д. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про погодження строків проведення експертизи у справі № 910/20600/13 більше трьох місяців та клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової будівельно-технічної експертизи задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 зупинено апеляційне провадження у справі № 910/20600/13 до закінчення проведення судової експертизи, призначеної ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 у справі № 910/20600/13.

На адресу Київського апеляційного господарського суду від експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшло повідомлення про неможливість надання висновку судової будівельно-технічної експертизи.

Також, на адресу суду з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшли матеріали справи № 910/20600/13.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 апеляційне провадження у справі № 910/20600/13 поновлено. Розгляд справи призначено на 18.05.2015.

18.05.2015 представником позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з хворобою його представника.

18.05.2015 відповідач в судове засідання не з'явився, повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подане 18.05.2015 клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи суд відзначає, що неможливість представника бути присутнім у судовому засіданні не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, у даному випадку, позивач має можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України.

З метою не порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає за необхідне здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами та за відсутності представників позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

15.05.2013 між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт груп" укладено договір №ПЛ 15/05/13 (надалі-договір), за умовами якого позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити товар.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1.2. договору позивач зобов'язався власними силами за рахунок відповідача виконати роботи по установці (монтажу) товару, в порядку та на умовах, визначених даним договором.

Згідно п. 3.4. договору після виконання робіт, зазначених в п. 3.3. договору позивач надає відповідачеві належним чином оформлений акт виконаних монтажних робіт, який після його підписання сторонами стає невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 3.5. договору встановлено, що у випадку виявлення недоліків робіт по монтажу товару складається акт в порядку, визначеному п. 7.7. даного договору. Акт є підставою для усунення виявлених недоліків робіт і позивачем самостійно та за свій рахунок протягом 7 календарних днів з моменту підписання відповідного акту про невідповідність (або отримання акту про невідповідність складеного відповідачем в односторонньому порядку або із залученням представника ТПП).

В п. 4.2. договору сторони визначили, що загальна сума договору складає 68 130,48 грн.

Згідно п. 5.2. договору відповідач здійснює часткову попередню оплату в розмірі 70% від суми договору на підставі рахунку-фактури, виписаного позивачем, після підписання сторонами даного договору.

Пунктом 5.3. договору погоджено, що остаточний розрахунок за товар відповідач здійснює після отримання товару на протязі 5 робочих днів з дати підписання уповноваженою особою постачальника акту виконаних монтажних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що позивач поставив відповідачу на підставі видаткової накладної №012 від 14.06.2013 р. та №013 від 20.06.2013 р. товар на загальну суму 63557,04 грн.

Крім цього, позивачем було проведено монтаж товару на суму 4 573,44 грн., що підтверджується актами прийому-передачі виконаних монтажних робіт (наданих послуг) №2, №3 від 20.06.2013 р.

Проте, відповідач за поставлений товар та виконані роботи розрахувався частково, в сумі 50 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.

Листом №13 від 13.09.2013 р., направленого відповідачеві 17.09.2013 р., позивач звернувся до відповідача з вимогою про необхідність виконання зобов'язання щодо сплати поставленого товару та виконаних робіт за договором в сумі 18 764,50 грн.

Однак, зазначений лист залишився без відповіді та реагування, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги є такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення з огляду на наступне.

Суд відмічає, що накладна яка наявна в матеріалах справи відповідає вимогам, які ставляться до первинних та зведених облікових документів згідно з ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а тому підтверджує отримання скаржником продукції на підставі договору.

До того ж, накладна підписана уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками без будь-яких зауважень та застережень.

Оскільки наявні в матеріалах справи первинні документи містять всі обов'язкові реквізити, що фіксують факт здійснення господарської операції та факт встановлення договірних відносин, а тому є всі підстави для покладення на відповідача обов'язку по проведенню розрахунків за отриманий товар, а часткова оплата скаржником, за поставлений товар свідчить, про його схвалення договору та визнання заборгованості.

До того ж, відповідач не заперечує отримання ним товару від позивача на підставі договору товару.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Оскільки між сторонами по справі склались господарські правовідносини, то за змістом ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З аналізу викладених норм вбачається, що договір поставки (купівлі-продажу) є оплатним, а обов'язок відповідача за договором оплатити отриманий товар виникає згідно з положеннями Закону.

Щодо твердження відповідача відносно недоліків у виконаних позивачем монтажних роботах та неякісного товару, то вони не беруться до уваги з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Суд відзначає, що в розумінні ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України скаржник не надав ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції докази які б підтверджували його вимоги щодо якості робіт у передбачений п. 3.5 договору порядок, а тому такі роботи вважаються виконаними належним чином.

До того ж, призначена у справі експертиза не була проведена в зв'язку з тим, що сторонами не було надано технічної документації.

Частиною 1 ст. 530 передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач зобов'язаний був оплатити товар до 28.06.2013 р., враховуючи строки оплати, встановлені договором, та починаючи з 28.06.2013 р., відповідач визнається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.

При цьому, суд відзначає, що оскільки строк виконання зобов'язання відповідача зі сплати вартості монтажних робіт договором не врегульовано, тому такий строк визначається відповідно положенням ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України та моментом направлення відповідачу листа позивача №13 від 13.09.2013 р.

Так, вказаний лист позивачем направлявся 17.09.2013 р., що підтверджується копією поштової квитанції №3542 від 17.09.2013 р. та описом вкладення у цінний лист.

Тому відповідач зобов'язаний був виконати зобов'язання щодо оплати вартості монтажних робіт у розмірі 4 573,44 грн. до 25.09.2013 р.

Станом на час вирішення спору відповідач оплати суми заборгованості за договором не здійснив.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з приписами статей 610 і 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що договір не визнаний в судовому порядку недійсним, що є підставою для виникнення у сторін цивільних прав та обов'язків.

Отже, факт наявності порушення договірних зобов'язань у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими.

Крім того, позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені, 3% річних.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 7.3. договору у випадку порушення строку розрахунку за поставлений товар, відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми, за кожен день прострочення оплати товару.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та річних.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного суду України від 1 жовтня 2014 року справа № 6-113 цс 14).

З оскаржуваного рішення вбачається, що місцевий господарський суд здійснив власні перерахунки пені та 3% річних.

Проаналізувавши власні перерахунки пені та 3% річних суду першої інстанції колегія суддів вважає їх обґрунтованими та правильними, а тому суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача про стягнення пені та 3% річних з відповідача лише частково, а саме: 378 грн. 11 коп. - пені, 83 грн. 57 коп. - 3% річних.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд відзначає, що в розумінні ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України скаржник не надав ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції докази які б підтверджували його вимоги та заперечення.

При доведеності під час розгляду справи факту порушень відповідачем прав позивача відповідно до визначених позивачем підстав заявленого позову, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог є обґрунтованими.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2013 у справі № 910/20600/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність «Еліт Груп» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2013 у справі № 910/20600/13 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/20600/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді О.Ф. Синиця

С.А. Пашкіна