Ухвала суду № 44400325, 26.05.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.05.2015 р. Справа№ 914/2868/14

За скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ,

про визнання неправомірними дій Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, визнання недійсною постанови, зобов'язання органу ДВС скасувати постанову та поновити виконавче провадження,

у справі за позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ,

до відповідача: Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львів,

про: стягнення 4' 637' 299,74 грн.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Кубара А.

Представники:

від ДВС: не з'явився,

від позивача (скаржник): Конопліцький І.В.,

від відповідача: Старенький О.С.

На розгляд господарського суду Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» подано скаргу про визнання неправомірними дій Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, визнання недійсною постанови, зобов'язання органу ДВС скасувати постанову та поновити виконавче провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до відповідача Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» про стягнення 4' 637' 299,74 грн.

На підставі проведеного автоматизованого розподілу справу №914/2868/14 передано для розгляду судді Яворському Б.І.

Ухвалою суду від 16.03.2015 р. скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 30.03.2015 р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду. Ухвалою від 12.05.2015 р. строк розгляду заяви продовжувався на 15 днів.

У судове засідання 26.05.2015р. представник ДВС не з'явився, хоча був належно повідомлений про час і місце проведення судового засідання. У письмових поясненнях від 24.03.2015 р. №4363 (вх. №12935/15 від 27.03.2015 р.) ДВС просила відмовити у задоволенні скарги та проводити розгляд справи за відсутності державного виконавця.

У судовому засіданні 26.05.2015 р. представник позивача (заявника) вимоги за скаргою підтримав. Зазначив, що внесення ЛКП «Залізничнетеплоенерго» до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є достатньою підставою для зупинення виконавчого провадження. Сума, яка підлягає до стягнення з відповідача, на думку скаржника, була узгоджена уже після 01.01.2013 р., а тому дія ЗУ «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» на неї не поширюється.

У судовому засіданні 26.05.2015р. представник відповідача (боржника) проти скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях. Зазначив, що частина спірної заборгованості щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних виникла у 2012 році, а тому відповідно до ст.3 згаданого вище Закону виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню. Оскільки Інструкцією про проведення виконавчих дій не передбачено можливості зупиняти виконавче провадження частково і права державного виконавця стягувати іншу частину заборгованості за виконавчим документом, ДВС правомірно зупинила усе виконавче провадження. Додатково звернув увагу, що стягувач у межах виконавчого провадження мав право заявляти клопотання, подавати документи, які б підтверджували, що спірна заборгованість виникла після визначеної законом розрахункової дати, проте ніяких дій не вчиняв. Також пояснив, що заборгованість виникла через відсутність у державному бюджеті коштів, а це, на його переконання, згідно п.1.4 ст.1 ЗУ «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» дозволяє стверджувати про існування другої обов'язкової умови для зупинення виконавчого провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області від 22.10.2014р. у справі №914/2866/14 (суддя Ділай У.І.) стягнуто з Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» 0,01 грн. - основного боргу, 605' 263,16 грн. - інфляційних втрат, 702' 154,56 грн. - 3% річних та 73' 080,00 грн. - судового збору. В частині стягнення 3' 329' 882,00 грн. - основного боргу провадження припинено у зв'язку із сплатою зазначеної суми під час розгляду справи у суді.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 р. рішення господарського суду від 22.10.2014 р. залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

12.12.2014 р. видано наказ про примусове виконання рішення суду.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.01.2015 р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 р. у справі №914/2868/14 залишено без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Постановою головного державного виконавця Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ від 02.02.2015 р. відкрито виконавче провадження ВП№46309223 з примусового виконання наказу №914/2868/14 від 12.12.2014 р.

06.02.2015р. головним державним виконавцем Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ винесено постанову про зупинення виконавчого провадження. Підставою для зупинення виконавчого провадження стало повідомлення ЛКП «Залізничнетеплоенерго» від 04.02.2015 р. про участь підприємства в процедурі погашення заборгованості згідно ЗУ «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» та внесення до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, що підтверджується Випискою з даного реєстру №7 від 08.01.2015 р.

При прийнятті ухвали суд виходив з наступного.

Підприємства паливно-енергетичного комплексу - гірничі підприємства (шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики), газодобувні підприємства, котельні, підключені до магістральних теплових мереж, а також підприємства, які на дату виникнення заборгованості мали ліцензію хоча б з одного виду діяльності: виробництва електричної енергії; передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами; передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами; постачання електричної енергії за регульованим тарифом; оптового постачання електричної енергії; транспортування природного газу магістральними трубопроводами; транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами; транспортування нафтопродуктів магістральними трубопроводами; постачання природного газу за регульованим тарифом (ст.1 ЗУ «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»).

Реєстр підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості - автоматизована комп'ютерна база даних, яка ведеться оптовим постачальником електричної енергії та призначена для накопичення, систематизації і зберігання відомостей про підприємства паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, а також для видачі відповідних документів, які підтверджують участь підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості, визначеної цим Законом, і забезпечення інформацією користувачів Реєстру (п.1.7 ст.1 Закону).

На строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України (абзац 6 ст.3.7 Закону).

Відповідно до п.15 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

У рішенні Конституційного суду України від 13.12.2012 р. №18-рп/2012 у справі №1-26/2012 надано офіційне тлумачення п.15 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження». Так, КСУ зазначив, що в аспекті конституційного звернення положення пункту 15 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 ЗУ «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» треба розуміти так, що:

- обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених ЗУ «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»;

- внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Отже, внесення юридичної особи до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є самодостатньою підставою для зупинення виконавчого провадження. Для застосування п.15 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» обставини внесення до Реєстру повинні поєднуватись з характеристикою заборгованості боржника у виконавчому провадженні, що передбачена ЗУ «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», така заборгованість має бути визначена за цим Законом.

Частиною 2 статті 2 ЗУ «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» чітко визначено, що його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Пунктом 1.3 статті 1 ЗУ «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» до учасників розрахунків віднесено: підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єктів господарської діяльності, розпорядників коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступників ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядників цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.

Згідно з пунктом 1.4 статті 1 ЗУ «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка: 1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена; 2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих; 3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України; 4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії; 5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.

Таким чином, наведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні ЗУ «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», на які поширюється положення пункту 15 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження.

Розрахункова дата - це дата фіксації учасниками розрахунків сум кредиторської та дебіторської заборгованостей, що належать до погашення з використанням передбачених цим Законом механізмів. Розрахунковою датою встановлюється 1 січня 2013 року, а для казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії - 1 липня 2011 року (п.1.8 ст.1 Закону).

Копіями Виписок (від 08.01.2015 р., 09.02.2015 р., 03.03.2015 р.) підтверджується внесення ЛКП «Залізничнетеплоенерго» до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до ЗУ «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Оскаржуваною постановою зупинено виконавче провадження щодо стягнення 0,01 грн. - основного боргу, 605' 263,16 грн. - інфляційних втрат, 702' 154,56 грн. -3% річних та 73' 080,00 грн. - судового збору. З цієї суми тільки 0,01 грн. (сума основного боргу) підпадає під категорію узгоджена сума на розрахункову дату, адже до 01.01.2013р. була підтверджена учасниками розрахунків. Інші стягувані кошти не були підтверджені учасниками розрахунків станом на 01.01.2013р., а тому зупинення виконавчого провадження у цій частині суперечить наведеним вище положенням закону (аналогічну правову позицію висловив Вищий господарський суд України у постанові від 22.04.2015р. у справі №909/653/13).

Щодо твердження боржника про неможливість зупинення виконавчого провадження щодо стягнення частини заборгованості за виконавчим документом суд звертає увагу, що відповідно до частин першої та другої статті 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Як уже зазначалося вище, згідно з абзацом 6 пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року. Тобто, тут передбачено можливість зупинення виконавчого провадження тільки щодо стягнення заборгованості, яка виникла до 01.01.2013р., в тому числі щодо частини заборгованості, зазначеної у виконавчому документі (аналогічну позицію висловив Вищий господарський суд України у постанові від 04.02.2014 р. у справі №905/2000/13).

Відповідно до ст.121-2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що скарга ПАТ «НАК «Нафтогаз України» є правомірною у частині, що стосується зупинення виконавчого провадження щодо інфляційних втрат, 3% річних та судового збору.

У зв'язку з наведеним вище та керуючись ст.ст.11,37 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.1-3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», ст.ст.86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на дії Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції задоволити частково.

2. Визнати незаконними дії Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції щодо винесення постанови від 06.02.2015 р. про зупинення виконавчого провадження ВП №46309223 з виконання наказу господарського суду Львівської області від 12.12.2014 у справі №914/2868/14 у частині стягнення з Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» 605' 263,16 грн. - інфляційних втрат, 702' 154,56 грн. -3% річних та 73' 080,00 грн. - судового збору.

3. Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця від 06.02.2015 про зупинення виконавчого провадження ВП №46309223 у частині стягнення з Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» 605' 263,16 грн. - інфляційних втрат, 702' 154,56 грн. -3% річних та 73' 080,00 грн. - судового збору.

4. Зобов'язати Залізничний відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції поновити виконавче провадження ВП №46309223 з виконання наказу господарського суду Львівської області від 12.12.2014 у справі №914/2868/14 у частині стягнення з Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» 605' 263,16 грн. - інфляційних втрат, 702' 154,56 грн. -3% річних та 73' 080,00 грн. - судового збору.

5. У задоволенні решти вимог за скаргою відмовити.

Суддя Яворський Б.І.