Ухвала суду № 44399253, 07.04.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 квітня 2015 року Справа № 914/335/14 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Овечкін В.Е. - головуючого, Чернов Є.В. Цвігун В.Л.розглянув заявутовариства з додатковою відповідальністю "Будівельні матеріали"про відвід суддів колегіїу справі№ 914/335/14 господарського суду Львівської областіза позовомприватного підприємства "Укрінвесткапітал"до товариства з додатковою відповідальністю "Будівельні матеріали"; приватного підприємства "Укрбудіндустрія"простягнення заборгованості 56 188, 00 грн.В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю "Будівельні матеріали" з заявою № 18-03/15 від 28.03.2015р. про відвід суддів колегії з підстав сумніву у їх неупередженості.

В обґрунтування підстав відводу заявник вказує на те, що справа в апеляційній інстанції двічі вирішена на його користь, тому у суддів Овечкін В.Е. та Чернов Є.В., які уже розглядали справу та направляли її на новий розгляд, вже склалася думка по даній справі, при чому при першому касаційному перегляді судді колегії не взяли до уваги заперечення на касаційну скаргу та клопотання заявника, що викликає у заявника сумнів у неупередженості суддів.

Розглянувши в нарадчій кімнаті заяву про відвід судді колегії не вбачають підстав для її задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 20 ГПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь в розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю.

При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.

Таким чином, за нормами наведеної статті обставини, які виключають можливість участі судді у розгляді справи є, зокрема, такі, що вказують на зв'язки суду, передусім родинні, з особами які беруть участь у судовому процесі, порушення порядку визначення судді для розгляду справи, інші обставини, що викликають сумнів, скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю.

Для питання упередженості з огляду на наведену норму слід визначити два аспекти: суб'єктивні та об'єктивні.

Проаналізувавши доводи заявника суд приходить до висновку, що він не висловив сумніву щодо суб'єктивної упередженості суду як то обставин, які вказують на особисту поведінку судді, що викликає сумнів в упередженості.

Суд також не вбачає доведення об'єктивних обставин, визначених наведеною нормою, як то родинних зв'язків щодо осіб, які беруть участь у судовому процесі, порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.

Щодо наведених заявником інших обставин суд відхиляє твердження заявника про те, що у суддів колегії вже склалася думка у справі не на його користь, оскільки такі доводи є суб'єктивними (оціночними); діючий процесуальний закон передбачає процесуальні повноваження касаційної інстанції щодо направлення справи на новий розгляд та обов'язковість вказівок суду касаційної інстанції під час нового розгляду справи, однак не визначає обмежень для суддів, які вже розглядали справу та надавали свої висновки та вказівки в межах касаційного провадження щодо їх повторної участі в розгляді справи незалежно від результату повторного вирішення справи судом нижчої інстанції; в цьому контексті зауваження заявника про наявність у суду певної думки про справу, а так само подальші висновки щодо слідування нижчестоячого суду наданим вказівкам чи ігнорування їх не може розглядатися як свідчення упередженості; твердження про неврахування клопотань не обґрунтовані, оскільки заявник не вказує на їх зміст та характер, відношення до справи; доводи про неврахування заперечень безпідставні, оскільки суд зазначає, що межі розгляду справи визначаються судом за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а при незгоді заявника з висновками суду він вправі скористатися визначеною процесуальним законом процедурою оскарження.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Підставою для направлення даної справи на новий розгляд стало неправильне застосування судом в тому числі норм процесуального права в питанні визначення підсудності. Справа по суті позовних вимог в аспекті правильності застосування норм матеріального права при виконанні договірних зобов'язань у касаційній інстанції не переглядалася.

Таким чином, заявником не наведено і судом не встановлено як суб'єктивних, так і об'єктивних обставин для цілей ст. 20 ГПК України, що можуть свідчити про упередженість суддів, тому суд не вбачає підстав для відводу судді.

Керуючись статтями 20, 86 Господарського процесуального кодексу України, заступник Голови Вищого господарського суду України

У Х В А Л И В:

У задоволенні відводу суддів відмовити.

Головуючий, суддя В. Овечкін

В. Цвігун

Є. Чернов