Рішення № 44399101, 21.05.2015, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4667/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.05.2015 р.

м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Юрчака Л.Б.

секретаря Пукіш В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калуші цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Войнилівської селищної ради, ОСОБА_2 третя особа: Управління Держземагенства в Калуському районі про визнання недійсним рішення селищної ради та державного акту на право власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ :

що ОСОБА_4 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона є власником 11/25 частин будинку АДРЕСА_1. Власником інших 14/25 частин будинку є ОСОБА_3 На підставі рішення Воинилівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області від 25 травня 2007 року ОСОБА_3 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,2002 га, в тому числі: 0,0750 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,1252 га для ведення особистого селянського господарства. На підставі зазначеного рішення 20 листопада 2007 року ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на земельну ділянку. На думку ОСОБА_4 рішення селищної ради та державний акт на право власності на земельну ділянку підлягають визнанню недійсними, оскільки земельна ділянка, передана у власність ОСОБА_3 перебуває у спільному користуванні, згоди на передання зазначеної земельної ділянки у власність ОСОБА_4 не давала. До того ж на земельній ділянці, яка передана у власність ОСОБА_3, знаходяться господарські споруди, належні на праві власності позивачці. Ураховуючи викладене, ОСОБА_4 просить задовольнити позовні вимоги .

В судове засідання ОСОБА_4 подала заяву, у відповідності до якої позовні вимоги підтримала та просить задовольнити.

Представник відповідача - Войнилівської селищної ради в судове засідання подав заяву, де зазначив, що у вирішені даного спору покладається на розсуд суду та зазначив, що комісією селищної ради було встановлено, що на території приватизованої ділянки ОСОБА_5 , правонаступником якої є ОСОБА_2 знаходяться господарські будівлі, які належать ОСОБА_4

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилася, хоча про час та місце розгляду справи попереджалася належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Представник третьої особи - Управління Держземагенства в Калуському районі в судове засідання теж подав заяву про слухання справи у відсутності представника управління, щодо вирішення даного спору покладається на розсуд суду.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що на підставі договору дарування від 22 жовтня 2007 року (а.с.7) ОСОБА_4 є власником 11/25 частин будинку та господарських споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, до складу якої входить: житловий будинок під літ. "А", стодола під літ. "Д", шопа під літ. "Е", літня кухня під літ. "Є", стайня під літ. "Ж", стодола під літ. "З", вбиральня під літ. "І", криниця № 1, ворота та частина огорожі № 6.

Власником інших 14/25 частин будинку є ОСОБА_3

Рішенням Войнилівської селищної ради Калуського району «Про передачу земель у власність» від 25 травня 2007 року (прийнятим па підставі ст. 116. 118. 121 ЗК України) у приватну власність ОСОБА_3 передано земельні ділянки; для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0750 га та ведення особистого селянського господарства площею 0,1252 га. На підставі зазначеного рішення 20.11.2007 року ОСОБА_3 видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0750 га НОМЕР_1 зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за НОМЕР_2 (а.с.9,10). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

Спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 прийняла ОСОБА_2 (свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 27 листопада 2013 року а.с.67-68).

Як передбачено ч.2 ст. 120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч.3 ст. 116 ЗК України - безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі приватизації таких ділянок , які перебувають у користуванні громадян.

Матеріалами справи підтверджено, що на переданій у власність ОСОБА_3 ділянці знаходиться належне па праві власності позивачу майно: криниця (№1), частина огорожі (№6), стодола(Д), шопа (дровітня) (Е). При цьому останні - стодола та шопа, належали попередньому власнику ОСОБА_6(а.с.12, 13-І9, 31, 51).

Будь-якими належними та допустимими доказами ці обставини ні відповідачем, ні третьою особою не спростовані. Навпаки, представник селищної ради підтвердив дані твердження.

Згідно ст.. 377 ЦК України та статті 120 ЗК України (в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин), а також підпункту г) пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2) "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" до особи яка набула право на житловий будинок, будівлю або споруду на підставі цивільно-правової угоди, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором, а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування. В разі переходу права власності на будівлі та споруди до кількох осіб право на земельну ділянку визначалось пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено в договорі відчуження останніх, а при переході права власності на будівлі та споруди до фізичних або юридичних осіб , які не могли мати у власності земельні ділянки, до них переходило право користування нею.

Відповідно до ч.10 ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Враховуючи вищезазначене , та те, що на час винесення рішення Войнилівською селищною радою Калуського району «Про передачу земель у власність» від 25 травня 2007 року та видачі державного акту на право власності на земельну ділянку, ОСОБА_3 не мала права на приватизацію земельної ділянки в тих межах , які зазначені у рішенні та відповідно в акті , адже обов»язковою умовою для передачі земельної ділянки у власність є перебування такої ділянки в особистому користуванні, то вищезазначений державний акт та рішення селищної ради слід визнати недійсними .

Керуючись ст.. 116,118,120,142,152 ЗК України, ЗУ «Про місцеве самоврядування», ст.. 377 ЦК України, ст.ст.209, 214-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити

Визнати недійсним рішення дев»ятої сесії п»ятого демократичного скликання Войнилівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області від 25.05.2007р. «Про передачу земель у власність» в частині передачі ОСОБА_3 - 0,2002 га в тому числі 0,0750га та 0,1252 га.

Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 20.11.2007р. , виданий на ім.»я ОСОБА_3 та зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за НОМЕР_2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення , апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції .Особи, які брали участь у справі , але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення в цей же термін з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ :