Рішення № 44398773, 14.04.2015, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/5883/14-ц

Номер провадження 2/216/234/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2015 року.

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Філатов К. Б.

за участю секретаря Бондарєва Є. С.

без участі сторін

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця - ОСОБА_2 про захист прав споживачів;

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним уточненим позовом. В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на те, що 22. 05. 2014 року між ним та турагентом ФОП ОСОБА_3 було укладено договір № 140/2014 на туристичне обслуговування, згідно якого в цей же день згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру, позивачем було внесено плату за путівку, яка склала 7 471, 95 грн., та сплачено 425, 00 грн. - винагорода тур агенту. При заключені даного договору ФОП ОСОБА_3 повідомила позивача, що вона діє від імені та за дорученням туроператора ТОВ «ІльТур».

Відповідно до умов договору турагент ФОП ОСОБА_3 була зобов'язана забезпечити надання комплексу туристичних послуг, а точніше позивач планував направити на відпочинок до Болгарію свого племінника ОСОБА_4 на період з 09. 07. 2014 року по 26. 07. 2014 року, але послуга туристичного відпочинку не була надана. При цьому ФОП ОСОБА_3 повернула позивачу суму отриманої нею агентської винагороди за оформлення путівки в сумі 425,00 грн., але не повернула сплачену ним суму самої путівки, пояснив, що у всьому винен туроператор ТОВ «ІльТур». Відповідно до рекомендацій ФОП ОСОБА_3, 23. 07. 2014 року позивачем на адресу туроператора було направлено вимогу про повернення грошей, відповідь на яку він не отримав по цей час. Саме ФОП ОСОБА_3 допомогла позивачуі скласти попередню позовну заяву, у якій основним відповідачем було вказано Київського туроператора ТОВ «ІльТур», тим самим вона зняла з себе усі можливі претензії безпосередньо до неї.

На сьогоднішній час, після вжитих судом заходів що до пошуку туроператора ТОВ «ІільТур» з метою допиту його представника в порядку окремого доручення по справі, і не виконання цього доручення, позивач прийшов до висновку, що ФОП ОСОБА_3 своїми діями намагалася відволікти його увагу на туроператора, який можливо не зовсім не знав про наявність у м. Кривому Розі такого свого посередника - турагента як ФОП ОСОБА_3

Такі висновки позивач зробив після того, як більш уважно ознайомився з заключним між ним та ФОП ОСОБА_3 договором, на якому стоїть печатка тільки ФОП ОСОБА_3, крім того на вимогу позивача представити підтвердження, що гроші, сплачені ним за турпутівку, були перечисленні ОСОБА_3 на рахунок ТОВ «ІльТур», такого підтверженння вона предоставити не змогла. На сьогоднішній час позивач прийшов до висновку, що саме ФОП ОСОБА_3 повинна бути відповідачем за його позовом, та повернути йому усі сплачені за путівку кошти. Просить суд винести рішення, яким стягнути з ФОП ОСОБА_2, інд. код НОМЕР_1, на його користь суму сплачену ним згідно заключного з відповідачкою 22. 05. 2014 року договору № 140/2014 на туристичне обслуговування, в розмірі 7 471, 95 грн. (сім тисяч чотириста сімдесят одна гривня 95 коп.). Стягнути з ФОП ОСОБА_2 судові витрати по справі.

В судове засідання позивач не з'явився, в своєму позові вказав, що просить суд розглядати справу за його відсутністю, на позовних вимогах наполягає та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідачка ФОП ОСОБА_2 належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, в судове засідання вдруге не з`явилася, про дату та час судового розгляду справи була повідомлена належним чином неодноразово (на 03.03.2015 року особисто в суді 26.01.2015 року, на 14.04.2015 року листом з повідомленням, зранку 14.04.2015 року особисто дзвонила до суду по телефону та повідомила, що в зв'язку з зайнятістю по роботі, вона не має можливості ходити до суду). Раніше відповідачка надала до суду заперечення на позовну заяву та клопотання, позовні вимоги не визнає в повному обсязі. Суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів у заочному порядку, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22. 05. 2014 року між позивачем ОСОБА_1 та турагентом ФОП ОСОБА_3 було укладено договір № 140/2014 на туристичне обслуговування (а.с.4-8), згідно якого в цей же день згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру, позивачем було внесено плату за путівку, яка склала 7 471, 95 грн., та сплачено 425, 00 грн. - винагороду турагенту (а.с.9). При заключені даного договору ФОП ОСОБА_3 повідомила позивача, що вона діє від імені та за дорученням туроператора ТОВ «ІльТур».

Відповідно до умов договору турагент ФОП ОСОБА_3 була зобов'язана забезпечити надання комплексу туристичних послуг, а точніше позивач планував направити на відпочинок до Болгарію свого племінника ОСОБА_4 на період з 09. 07. 2014 року по 26. 07. 2014 року, але послуга туристичного відпочинку не була надана. При цьому ФОП ОСОБА_3 повернула позивачу суму отриманої нею агентської винагороди за оформлення путівки в сумі 425,00 грн., але не повернула сплачену ним суму самої путівки, пояснив, що у всьому винен туроператор ТОВ «ІльТур», вказавши це у письмовій формі (а.с.10). Відповідно до рекомендацій ФОП ОСОБА_3, 23. 07. 2014 року позивачем на адресу туроператора було направлено вимогу про повернення грошей, відповідь на яку він не отримав по цей час. Саме ФОП ОСОБА_3 допомогла позивачуі скласти попередню позовну заяву, у якій основним відповідачем було вказано Київського туроператора ТОВ «ІльТур», тим самим вона зняла з себе усі можливі претензії безпосередньо до неї.

На сьогоднішній час, після вжитих судом заходів що до пошуку туроператора ТОВ «ІільТур» з метою допиту його представника в порядку окремого доручення по справі, і не виконання цього доручення, позивач прийшов до висновку, що ФОП ОСОБА_3 своїми діями намагалася відволікти його увагу на туроператора, який можливо не знав про наявність у м. Кривому Розі такого свого посередника турагента як ФОП ОСОБА_3

Такі висновки позивач зробив після того, як більш уважно ознайомився з заключним між ним та ФОП ОСОБА_3 договором, на якому стоїть печать тільки ФОП ОСОБА_3, крім того на вимогу позивача представити підтвердження, що гроші, сплачені ним за турпутівку, були перечисленні ОСОБА_3 на рахунок ТОВ «ІльТур», такого підтверженння вона предоставити не змогла. На сьогоднішній час позивач прийшов до висновку, що саме ФОП ОСОБА_3 повинна бути відповідачем за його позовом, та повернути йому усі сплачені за путівку кошти.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про захист прав споживачів" послугою вважається діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Договором є усний чи письмовий правочин укладений між споживачем і виконавцем. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або інші документами (розрахунковий документ).

Згідно ч.1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Відповідно до п.2 ч. 1, п.7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" - забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною.

Частиною 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" визначається, що правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики є недійсними.

В силу ст. 20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (тур оператор, тур агент) за встановлену договором плату зобов'язується, забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт). Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій (електронній) формі відповідно до закону.

Крім цього, відповідно до ст. 20 Закону України «Про туризм» до укладення договору на туристичне обслуговування споживачу туристичного продукту має бути надана інформація про: тур оператора (тур агента), його місцезнаходження і поштові реквізити, наявність ліцензії на здійснення туристичної діяльності, сертифікатів відповідності та іншу інформацію відповідно до законодавства про захист прав споживачів.

За таких обставин суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 130, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 1, 4, 5, 10, 17, 22 Закону України «Про захист прав споживачів, ст. 20 Закону України «Про туризм», суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ФОП ОСОБА_2, інд. код НОМЕР_1, на користь позивача ОСОБА_1 суму сплачену ним згідно заключного з відповідачкою 22. 05. 2014 року договору № 140/2014 на туристичне обслуговування, в розмірі 7 471, 95 грн. (сім тисяч чотириста сімдесят одна гривня 95 коп.).

Стягнути з ФОП ОСОБА_2 інд. код НОМЕР_1, на користь держави судові витрати по справі в сумі 243,60 грн.

Заочне рішення може бути оскаржено відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії шляхом надання заяви про скасування заочного рішення в Центрально-Міській районний суд.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційний суд Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу протягом десяти днів.

Суддя : К.Б. Філатов