Рішення № 44397189, 20.05.2015, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2168/15-ц

Провадження № 2/0203/809/2015

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2015 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді – Єдаменко С.В.,

при секретарі – Лісіцині М.С.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті теплопостачання, -

встановив:

У квітні 2015 року МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі» пред'явило через суд зазначений позов, посилаючись на те, що відповідач є споживачем послуг позивача з постачання гарячої води та опалення жилого приміщення – квартири № 35 в будинку № 125 в м. Дніпропетровську, де відповідач проживає, проте вчасно та у відповідному розмірі оплату послуг не здійснює, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 16 013,23 грн. У зв’язку з цим позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості та судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягаючи на їх задоволенні з наведених у позовній заяві підстав.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с.а.с.24, 31), про причини не явки суд не повідомив, за таких обставин суд вважає можливим розглянути дану цивільну справу у заочному порядку відповідно до вимог Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований та проживає в квартирі квартири № 35 в будинку № 125 в м. Дніпропетровську загальною площею 57,4 кв. м.(а.с.а.с.4, 7, 28).

Позивач є виробником теплової енергії, яка постачається для централізованого постачання гарячої води та централізованого опалення квартири № 35 в будинку № 125 в м. Дніпропетровську, що визнано відповідачем шляхом внесення періодичних платежів за вказані послуги (а.с.7-9).

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги поділяються за функціональним призначенням та порядком затвердження цін/тарифів. До послуг за функціональним призначенням п. 1 ч. 1 ст. 13 зазначеного вище Закону віднесено комунальні послуги - централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства, а згідно ст. 19 цього ж Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Пункт 1 частини 3 ст. 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» передбачає обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Зі змісту даного закону випливає, що наявність письмового договору щодо комунальних послуг не обов'язкова, проте наявність фактичних договірних відносин є обов'язковою умовою щодо виникнення прав та обов'язків сторін такого правочину.

Споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг та зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (п. 1 ч. 1 ст. 20, п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»), що кореспондує положенням ч. 6 ст. 19 Закону України від 02.06.2005 № 2633-IV «Про теплопостачання» про те, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

При цьому, відносини між споживачами та суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг з отримання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення врегульовані Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, за змістом п.п.18, 20, 30 яких, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Система оплати послуг (щомісячна або авансова) та форма оплати послуг (готівкова або безготівкова) визначаються у договорі між споживачем і виконавцем та здійснюється за розрахунковими книжками, платіжними квитанціями або за умовами договору.

Судом встановлено, що відповідач, будучи з позивачем у фактичних договірних відносинах, свої зобов'язання з оплати фактично наданих послуг позивачем у відповідності з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України з 2004 року належним чином не здійснював, оплату проводив періодично, з порушенням встановлених строків та нарахованих сум, в результаті чого станом на час звернення позивача до суду виникла заборгованість.

Визначаючи розмір заборгованості суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок (а.с.7-9), приходить до висновку про його обґрунтованість, оскільки останній проведено виходячи з кількості зареєстрованих у квартирі осіб, відсутності відповідних лічильників, розміру опалювальної площі квартири, встановлених тарифів (рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.09.2002 р. № 2057, рішення Дніпропетровської міської ради №3612 від 18 грудня 2003 року, рішенням Дніпропетровської міської ради №3712 від 16 жовтня 2006 року, рішенням Дніпропетровської міської ради №3713 від 16 жовтня 2006 року, рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради №3363 від 27 жовтня 2008 року, рішенням Дніпропетровської міської ради №691 від 03 листопада 2008 року), та керуючись Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005, з відповідними змінами та доповненнями (а.с. а.с. 14 –21).

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідачем не надано доказів виконання його зобов’язань щодо оплати послуг з теплопостачання.

У зв’язку з викладеним суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми боргу по оплаті теплопостачання в розмірі 16 013 гривень 23 копійки

В порядку розподілу судових витрат за правилами ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 243,60 грн. (а.с. а.с. 1 – 2).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12,13,16,20, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 15, 16, 22, 525, 901 ЦК України, 10,11, 57-60, 212-215, 222, 88 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» до ОСОБА_2 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» ідентифікаційний код 32082770, місцезнаходження 49044, м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 37 суму боргу по оплаті за теплопостачання в розмірі 16 013 (шістнадцять тисяч тринадцять) гривень 23 копійки та витрати по сплаті судового збору в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Заочне рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. ст. 223, 233 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його ухвалення. У разі, якщо рішення було ухвалене без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення також може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Повний текст рішення складено 22.05.2015 р.

Суддя С.В. Єдаменко