Вирок № 44396393, 27.05.2015, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/3203/15-к

(1-кп/199/233/15)

ВИРОК

іменем України

2015 року травня місяця 25 дня м. Дніпропетровськ

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - Щербини-Почтовик І.В.,

секретар судового засідання - Міщук І.В.,

номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12015040630000750 від 20.04.2015, відносно:

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Дніпропетровську, із неповною середньою освітою, не працюючого, розлученого, проживаючого у цивільному шлюбі, не маючого на утримані неповнолітніх та непрацездатних осіб, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

1) 12.07.1995 Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська за ч. 1 ст. 140 КК України до 6 місяців позбавлення волі;

2) 23.07.1997 Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 2 ст. 140 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

3) 08.05.1998 Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська за ч. 2 ст. 196-1 КК України до 1 року позбавлення волі;

4) 03.08.2000 Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська за ч. 2 ст. 141 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

5) 08.08.2002 Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі;

6) 10.02.2004 Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі;

7) 23.06.2005 Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 1 року 7 місяців позбавлення волі;

8) 22.06.2007 Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнився 03.05.2011 по відбуттю строку покарання;

9) 04.11.2011 Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 1 ст. 187 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнився 11.07.2014 умовно-достроково, невідбутий строк покарання 1 рік 1 місяць 1 день,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 185 КК України, -

за участі:

прокурора - Артвіха А.І.,

захисника - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

потерпілої - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань вказане кримінальне провадження,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, маючи непогашені судимості за злочини проти власності, в період умовно-дострокового звільнення з місця позбавлення волі за вироком Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 04.11.2011 знову, повторно вчинив умисний корисливий злочин проти власності за наступних обставин.

Так, 20.04.2015 близько 08:05 години ОСОБА_1, перебуваючи в тролейбусі № 20, який рухався по проспекту газети «Правда» в місті Дніпропетровську, в сторону Нового мосту, де побачив в руках раніше невідомої йому ОСОБА_3 жіночу сумку та в цей час у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

В цей же день ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, продовжуючи перебувати у вищевказаному тролейбусі, в період з 08:10 до 08:40 годин, більш точного часу під час досудового слідства встановити не надалось можливим, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи таємний характер своїх злочинних посягань, скоюючи кримінальне правопорушення повторно, діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно викрав майно, яке належить потерпілій ОСОБА_3, а саме: шкіряний гаманець та грошові кошти в сумі 70 гривень, які знаходились у ньому, після чого ОСОБА_1 викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 412/38 від 22.04.2015 залишкова (ринкова) вартість гаманця чорного кольору могла становити 311,19 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 381,19 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав в повному обсязі, заявив про щиросердне каяття у вчиненому і пояснив, що дійсно він при вищевикладених обставинах, місці і часу, знаходячись в тролейбусі № 20, який рухався по проспекту газети «Правда» в сторону Нового мосту в місті Дніпропетровську таємно викрав у потерпілої ОСОБА_3 належне їй майно, а саме: шкіряний гаманець та грошові кошти в сумі 70 гривень, які знаходились у ньому, який в подальшому передав своєму знайомому. Після чого потерпіла затримала його за руку. Пізніше того ж дня 20.04.2015 викрадений ним гаманець був повернутий потерпілій ОСОБА_3 зі всіма грошима, які там знаходились. Позовні вимоги потерпілої не визнав в повному обсязі, зазначивши про повернення викраденого майна потерпілій ОСОБА_3

Ухвалою суду згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Крім пояснень ОСОБА_1, із визнанням винуватості, його вина знайшла своє підтвердження в ході судового слідства та підтверджується:

- показами потерпілої ОСОБА_3 в судовому засіданні про те, що 20.04.2015 вона їхала на роботу в тролейбусі № 20, який рухався по проспекту газети "Правда" в сторону Нового мосту в місті Дніпропетровську. Після, вона відчула, як її сумку тягнуть вниз, обернувшись, вона побачила чоловічу руку у себе в сумці. Після чого вона машинально схопила обвинуваченого за руку і почала перевіряти вміст своєї сумки внаслідок чого, виявила пропажу гаманця. Потім вона тихо сказала обвинуваченому: "Поверни мої речі", на що він почав голосно кричати: "У мене нічого немає, можете мене обшукати". Люди, які знаходилися в тролейбусі, просили водія не відкривати двері, але водій все одно зупинився на зупинці і випустив людей, в той момент вийшов другий чоловік, якому обвинувачений передав гаманець. Вона бачила той момент, коли обвинувачений розвернувся і передав другому чоловікові її гаманець, але вона не бачила, як ОСОБА_1 відкрито діставав гаманець з її сумки. Через деякий час приїхав другий чоловік і їй повернули гаманець, в якому знаходилися банківські картки та грошові кошти в сумі 20 гривень, але в гаманці не вистачало 50 гривень. Потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що позов підтримує в повному обсязі та просить суд його задовольнити.

- протоколом огляду від 20.04.2015, згідно якого був оглянутий добровільно наданий ОСОБА_4 шкіряний гаманець чорного кольору, в якому знаходились: подарунковий купон «Ігроленд» у кількості 3 шт., трамвайний білет № 398339, фрагмент аркушу з надписами, грошові кошти в сумі 20 гривень, банківські карти у кількості 4 шт., квитанція «Нова Пошта» та книжкові карти та купони у кількості 11 шт., яким ОСОБА_1 заволодів шляхом крадіжки (том № 1 а.с. 40);

- протоколом огляду від 20.04.2015, згідно якого була оглянута жіноча сумка, належна потерпілій ОСОБА_3, в якій знаходились особисті речі ОСОБА_3 (том № 1 а.с. 41);

- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 20.04.2015, згідно якого потерпіла ОСОБА_3, серед пред'явлених їй гаманців, упізнала гаманець № 1 зліва, який в неї було викрадено (том № 1 а.с. 42-43);

- протоколом огляду предмету від 20.04.2015, згідно якого був оглянутий мобільний телефон «Samsung», належний ОСОБА_5, за допомогою якого свідок ОСОБА_5 підтримував мобільний зв'язок з обвинуваченим ОСОБА_1 (том № 1 а.с. 44);

- висновком судово-товарознавчої експертизи № 412-38 від 22.04.2015, відповідно до якого, ринкова (залишкова) вартість гаманця чорного кольору, станом на 20.04.2015, могла становити 311,19 гривень (том № 1 а.с. 49-52).

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як такі, що виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинені повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1злочину, який скоєно умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який раніше неодноразово судимий, скоїв кримінальне правопорушення в період умовно-дострокового звільнення за вироком Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 04.11.2011, свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні щиро визнав, перебуває на обліку у лікаря нарколога, у лікаря психіатра на обліку не перебуває.

Суд відносить визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину до обставин що пом'якшують покарання, оскільки він визнав свою вину, що характеризуючи суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Так, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує вищенаведені обставини, позицію прокурора який просив призначити обвинуваченому покарання із застосуванням вимог ст. 71 КК України у виді позбавлення волі, задовольнивши цивільний позов повністю; потерпіла погодилася із прокурором; обвинувачений просив відмовити у задоволенні цивільного позову визначивши йому покарання у виді обмеження волі, думку обвинуваченого підтримала його захисник. Крім вказаного, суд враховує обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченому, дані про його особу, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді саме позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 185 КК України з урахуванням вимог ст. 71 КК України. Оскільки саме, це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним злочинів.

Підстав для застосування обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі, суд з врахуванням особи обвинуваченого, який будучи неодноразово судимим за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, вчинив новий умисний корисливий злочин у період умовно-дострокового звільнення, - не вбачає.

Потерпіла ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні пред'явила позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків в сумі 1800 гривень та про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок злочину, на суму 7000 гривень. На підтвердження позовних вимог, потерпіла послалась на обставини, викладені в позовній заяві.

Даний позов прокурор просив задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні не визнали позовні вимоги потерпілої ОСОБА_3 в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Суд приходить до висновку, що в результаті злочинних дій ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_3 була спричинена моральна шкода, яка, виходячи з п. 1) ч. 2 ст. 23 ЦК України, полягає у душевних стражданнях, які потерпіла зазнала у зв'язку із протиправними діями обвинуваченого, та яка підлягає відшкодуванню ОСОБА_1 на підставі ст.1167ЦК України, за якою моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

Згідно ч.3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахування інших обставин, які мають істотне значення, також при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

За таких обставин, враховуючи роз'яснення, які містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд визначає розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілій ОСОБА_3 в сумі 2 000.00 гривень.

Що стосується частини позову про відшкодування обвинуваченим матеріальної шкоди в сумі 1 800.00 гривень, а саме витрат на заміну врізного замка, серцевини для замка та робіт пов'язаних із проведенням вказаних робіт, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки предметом злочину вчиненого ОСОБА_1, був гаманець темно коричневого кольору, який на час розгляду кримінального провадження повернутий потерпілій ОСОБА_3, а з огляду на вимоги ст.ст. 84-86 КПК України наданий потерпілою до позову товарний чек ( том №1 а.с.34) на суму 1 200.00 гривень є неналежним доказом оскільки не містить інформації кому вказані у товарному чеку (без номера) послуги надавалися та за якою адресою.

За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави витрати пов'язані із проведенням судової товарознавчої експертизи (рахунок № 31418544700007 в ГУДКУ в Дніпропетровській області МФО 805012 ЄДРПОУ 37989316, висновок експерта №412/38 від 22.04.2015) в сумі - 491,04 гривень.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до п.9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати покарання, невідбуте обвинуваченим за вироком Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 04.11.2011 та за сукупністю вироків остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк два роки 1 місяць.

Початок строку відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 20.04.2015.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити колишній - тримання під вартою.

Цивільний позов ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця міста Дніпропетровська, на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди в результаті злочину грошові кошти в розмірі 2 000.00 (дві тисячі) гривень.

В іншій частині позовної заяви - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати пов'язані із проведенням судової товарознавчої експертизи (рахунок № 31418544700007 в ГУДКУ в Дніпропетровській області МФО 805012 ЄДРПОУ 37989316, висновок експерта №412/38 від 22.04.2015) в сумі - 491,04 гривень.

Речовий доказ: шкіряний гаманець чорного кольору - повернути за належністю ОСОБА_3 (том № 1 а.с. 53, 54).

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Амур-Нижньодніпровського

районного суду м. Дніпропетровська І.В. Щербина-Почтовик