Ухвала суду № 44395378, 21.05.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи №667/1161/13ц Головуючий в 1 інстанції:

Номер провадження 22ц/791/37/15 Прохоренко В.В.

Категорія 5 Доповідач : Бездрабко В.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2015 року травня місяця 21 дня колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого : Бездрабко В.О.

Суддів : Приходько Л.А.

Борка А.Л.

при секретарі : Сидоренко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 29 вересня 2014року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділ частки у спільній частковій власності на домоволодіння та визнання права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и л а :

В лютому 2013року ОСОБА_3 звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що їй на праві власності належить 3/10 частин домоволодіння АДРЕСА_1, відповідач ОСОБА_4 є власником 7/10 частин домоволодіння.

Позивач в порядку ст.364 ЦК України просила виділити їй частку у домоволодінні по АДРЕСА_1 згідно з фактичним порядком користування, який склався між співвласниками. Визнати за нею право власності на приміщення у житловому будинку літ. «А»: кухні (1-2), загальною площею 8,5 м2 ; жилої кімнати (1-3), загальною площею 11,9 м2 ; жилої кімнати, площею 14,3 м2 , прибудову І, площею 6,2 м2 ; санвузол (IV), площею 2,5 м2 ; прибудову (V), загальною площею 15,2 м2 ; 1/2 частину воріт № 4; 1/2 частину водопроводу № 1.

Вважає, що до складу належної їй частини домоволодіння також входять гараж-сарай літ. «В» та прибудова літ. «а-1», право власності на які було визнано за попередніми власниками 3/10 частин домоволодіння ОСОБА_5 у 1988році та ОСОБА_6 у 1989році, відповідно.

ОСОБА_3 просила виділити в натурі належну їй частку у домоволодінні та визнати за нею право власності на сарай-гараж літ. «В».

Рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 29 вересня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділ частки у спільній частковій власності, визнання права власності, відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заявлених позовних вимог.

Заслухавши доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно договору дарування від 21 грудня 2004року ОСОБА_3 на праві власності належить 3/10 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських споруд за адресою АДРЕСА_1.

Відповідачу ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право на спадщину від 20 лютого 2003року на праві власності належить 7/10 частин домоволодіння.

В силу положень ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст.41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановленому законом.

Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників.

Відповідно до ч.1 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно змісту норм ст.ст.183,358,364,379,380,382 ЦК України виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин, виділ (поділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

Таким чином, визначальним для виділу частки будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки будинку відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи виділ частки, повинен передати співвласнику частку жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі.

Якщо в результаті виділу співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд повинен стягнути з нього відповідну грошову компенсацію.

Матеріали справи свідчать, що на час утворення спільної часткової власності попередніми власниками спірного домоволодіння, за договором купівлі-продажу від 25 квітня 1980року, у постійне користування власнику 3/10 частин у житловому будинку літ. «А» надавалися приміщення 1-1 (сіни), 1-2, 2-4 (житлові).

Рішенням Комсомольського нарсуду м.Херсона від 10 червня 1980року між попередніми співвласниками визначений порядок користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №411/412 від 31 березня 2015 року та пояснень експерта в судовому засіданні встановлено, що фактично у користуванні ОСОБА_3 знаходиться 41/100 частина у жилому будинку, у ОСОБА_4 - 51/100 частини.

Виділити в натурі належну ОСОБА_3 3/10 частину домоволодіння неможливо, оскільки після визначення часток 3/10 та 7/10 у житловому будинку літ. «А» з тамбуром літ. «а1», згідно акту від 10.03.1980р., у домоволодінні переплановувалися та добудовувалися приміщення до житлового будинку літ. «А», зносилися та будувалися надвірні будівлі та споруди.

Запропоновано два варіанта виділу позивачці частки у домоволодінні згідно фактичного порядку користування будинком - 41/100 або з виділенням їй спірного сараю-гаражу літ. «В», що буде дорівнювати 49/100 в одиницях залишкової вартості.

При цьому, експерт не визначив розмір грошової компенсації ОСОБА_4, частка якої зменшується при кожному з запропонованих варіантах з посиланням на перепланування та добудови співвласниками будівель та споруд, що підтверджено правовстановлюючими документами, але документів про перерахування часток на дослідження надано не було.

Оскільки угода про користування спірним домоволодінням, укладена попередніми власниками будинку, відповідно до ч.4 ст.358 ЦК України є обов'язковою для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності, однак не є обов'язковою умовою для виділу частки з майна відповідно до положень ст.364 ЦК України; фактично виділити ОСОБА_3 належні їй 3/10 частки зі спільного майна у натурі є неможливим, а відхилення від розміру ідеальних часток може бути проведено лише з присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася, а розмір такої компенсації експертом не визначений, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог, заявлених в порядку ст.364 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, висновків суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.

Керуючись ст.303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 29 вересня 2014року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :