Рішення № 44395105, 21.05.2015, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/5188/13-ц

Провадження №2/654/212/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2015 року Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Охтень А.А.,

секретаря - Бузлюк І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гола Пристань Херсонської області цивільну справу за позовом прокурора Голопристанського району Херсонської області в інтересах держави до Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Херсонська обласна державна адміністрацію про визнання недійсним (незаконним) та скасування розпорядження, зобов'язання повернути земельні ділянки у державну власність, -

в с т а н о в и в:

Прокурор Голопристанського району Херсонської області звернувся до суду в інтересах держави з вищевказаним позовом. Позов мотивований тим, що в ході проведення прокуратурою району перевірки додержання вимог законодавства під час розпорядження земельними ділянками на території Рибальчеської сільської ради Голопристанського району Херсонської області встановлено, що розпорядженням голови Голопристанської райдержадміністрації № 209 від 26.04.2006р. громадянам ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок орієнтованою площею до 1,0 га для ведення особистих селянських господарств на території Рибальчеської сільської ради Голопристанського району Херсонської області. Після розроблення проекту землеустрою розпорядженням голови Голопристанської райдержадміністрації №263 від 05.06.2006р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність вищевказаним громадянам. Цим же розпорядженням їм передано безоплатно у власність земельні ділянки загальною площею 4.0 га для ведення особистих селянських господарств на території Рибальчеської сільської ради та у відділі Держкомзему у Голопристанському районі отримали державні акти на право власності на земельні ділянки. 23.09.2006р. ОСОБА_8 за договором купівлі-продажу земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 відчужено на користь громадянки ОСОБА_10; 23.09.2009р. ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 відчужено на користь ОСОБА_11, яка у свою чергу 08.04.2010р. продала вказану земельну ділянку ОСОБА_12 Вказаними громадянами отримано державні акти на право власності на земельні ділянки. У подальшому спірні земельні ділянки відчужені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 У ході перевірки встановлено, що земельні ділянки, які громадянам передано для ведення особистого селянського господарства, розташовано на відстані менше ніж 2 кілометри від узрізу води Дніпровського лиману Чорного моря, що підтверджується актом обстеження (встановлення) земельних ділянок. При відведенні спірних земельних ділянок не враховано наявність прибережної захисної смуги. Відсутність у проекті землеустрою урахування відповідно до ст.60 ЗК України розмірів і меж прибережної захисної смуги Дніпровського лиману Чорного моря унеможливлює відведення у власність спірних земельних ділянок. Крім того, проект землеустрою затверджено оскаржуваним розпорядженням голови Голопристанської райдержадміністрації за відсутності позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації. Так, наявним у проекті землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 висновком погоджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ВАТ «Херсонрибгосп» загальною площею 22,5 га під існуючими рибацькими станами для рибогосподарських потреб на території Краснознам'янської сільської ради на острові Тендра Голопристанського району. Оскільки розпорядженням голови Голопристанської райдержадміністрації № 263 від 05.06.2006 порушено право держави на земельні ділянки, які перебували у державній власності, що призвело до їх незаконного відчуження, тому вказане розпорядження підлягає визнанню незаконним (недійсним) та скасуванню. Видання Голопристанською райдержадміністрацією розпорядження № 433 від 07.09.2007 також слід розцінювати як фіктивний правочин, оскільки у однієї із сторін правочину - осіб, яким надано безоплатно у власність земельні ділянки, на час вчинення правочину був відсутній намір створення правових наслідків, що ним обумовлювалися. Так, розпорядженням № 263 від 05.06.2006 земельні ділянки надано ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства, проте у вказаних осіб намір вести особисте селянське господарство був відсутній, оскільки ними після отримання у власність земельних ділянок відразу здійснено їх відчуження на користь інших осіб. Тобто земельні ділянки громадянами отримано безоплатно у власність не для господарської діяльності - ведення особистого селянського господарства, а з метою подальшого продажу земельних ділянок та збагачення у зв'язку із цим за рахунок держави. В уточненій позовній заяві прокурор просить визнати незаконним (недійсним) та скасувати розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області № 263 від 05.06.2006 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистих селянських господарств»; зобов'язати ОСОБА_1 повернути у державну власність земельну ділянку площею 1,00 га (кадастровий номер НОМЕР_2), яка знаходиться на території Рибальчеської сільської ради Голопристанського району Херсонської області; зобов'язати ОСОБА_13 повернути у державну власність земельну ділянку площею 1,00 га (кадастровий номер НОМЕР_1), яка знаходиться на території Рибальчеської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, зобов'язати ОСОБА_3 повернути у державну власність земельну ділянку площею 1,00 га (кадастровий номер НОМЕР_4), яка знаходиться на території Рибальчеської сільської ради Голопристанського району Херсонської області; зобов'язати ОСОБА_4 повернути у державну власність земельну ділянку площею 1,00 га (кадастровий номер НОМЕР_3), яка знаходиться на території Рибальчеської сільської ради Голопристанського району Херсонської області .

Під час розгляду справи в суді замінено відповідача ОСОБА_1 на належного ОСОБА_14

У судовому засіданні прокурор підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог, наполягав на їх задоволенні, з підстав, викладених у позові.

Представник Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області позовні вимоги не визнав, зазначив, що на час винесення спірного рішення вона не суперечило діючому законодавству.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник позовні вимоги не визнали та зазначили, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 1,00 га (кадастровий номер НОМЕР_1), яка знаходиться на території Рибальчеської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, він придбав його на законних підставах та взагалі позивачем пропущений строк позивної давності.

Відповідач ОСОБА_14 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник третьої особи Херсонської обласної державної адміністрації вимоги не визнала та пояснила, що не вбачає будь-яких порушень при винесенні спірного розпорядження, просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Інші учасники судового розгляду у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись у передбачений законом спосіб.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що розпорядженням голови Голопристанської райдержадміністрації № 209 від 26.04.2006р. надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо надання у власність громадянам ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7 земельних ділянок орієнтованою площею до 1,0 га для ведення особистих селянських господарств на території Рибальчеської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

Розпорядженням голови Голопристанської райдержадміністрації № 263 від 05.06.2006 р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Цим же розпорядженням вказаним громадянам передано безоплатно у власність земельні ділянки загальною площею 4,0 га для ведення особистих селянських господарств на території Рибальчеської сільської ради..

На підставі розпорядження голови Голопристанської райдержадміністрації № 263 від 05.06.2006 громадяни ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у відділі земельних ресурсів у Голопристанському районі отримали державні акти на право власності на земельні ділянки, яким присвоєно кадастрові номери: НОМЕР_2, НОМЕР_1, НОМЕР_4, НОМЕР_3.

Судом встановлено, що 23.09.2006р. громадянином ОСОБА_8 за договором купівлі-продажу земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 відчужено на користь ОСОБА_10; 23.09.2009р. громадянкою ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 відчужено на користь ОСОБА_11, яка у свою чергу 08.04.2010 продала вказану земельну ділянку ОСОБА_12.

В ході перевірки додержання вимог земельного законодавства під час розпорядження земельними ділянками на території Рибальчеської сільської ради Голопристанського району Херсонської області встановлено, що земельні ділянки, які відповідачам передано для ведення особистого селянського господарства, розташовано на відстані менше ніж два кілометри від урізу води Дніпровського лиману Чорного моря, що підтверджується актом обстеження (встановлення) земельних ділянок.

Так, відстань земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_2 до урізу води Дніпровського лиману Чорного моря складає 75 метрів; від земельної ділянки НОМЕР_1 - 87 м; від земельної ділянки НОМЕР_4 - 84 м; від земельної ділянки НОМЕР_3 - 82 м.

За таких обставин суд вважає доведеним, що передані у власність відповідачів земельні ділянки знаходиться в прибережній захисній смузі Дніпровського лиману Чорного моря і належать до земель водного фонду.

Згідно з ч. 5 ст. 88 Водного кодексу України в редакції, яка була чинна на час надання відповідачам земельних ділянок, уздовж морів і навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Частиною 1 ст. 90 Водного кодексу України визначено, що прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів, з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією.

У порушення п. 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 5 листопада 2004р. №434, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2004 року за №1470/10069, при відведенні спірних земельних ділянок не враховано наявність прибережної захисної смуги, хоча вказаним порядком передбачено, що у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок, нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 Водного кодексу України та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України віт 8 травня 1996 року № 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», з урахуванням конкретної ситуації.

Відсутність у проектах землеустрою урахування відповідно до ст. 60 ЗК України розмірів і меж прибережної захисної смуги Дніпровського лиману Чорного моря унеможливлює відведення земельної ділянки.

Відповідно до ст.84 ЗК України землі водного фонду не можуть передаватися у приватну власність.

Встановивши такі обставини, суд приходить до висновку про незаконність передачі земельних ділянок водного фонду у власність ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства.

Згідно із ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає нормам закону і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним і скасовується.

З огляду на викладене, розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області № 263 від 05.06.2006р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистих селянських господарств»винесене в порушення вимог чинного законодавства, є незаконним, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Оскільки розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації від 05.06.2006р. №263 скасовується, тому відпала підстава, на якій вказані особи набули у власність спірні земельні ділянки.

Згідно ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (ч.1 ст. 1212 ЦК України).

Разом з цим, у відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок по доказуванню обставин, викладених у позові лежить саме на позивачеві.

Прокурором не надано доказів належності ОСОБА_1 або ОСОБА_14, земельної ділянки площею 1,00 га (кадастровий номер НОМЕР_2) на території Рибальчеської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, тому позовні вимоги в частині зобов'язання повернути земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_2) у державну власність задоволенню не підлягають.

Заперечення представника відповідача ОСОБА_2, представника Голопристанської райдержадміністрації, представника Херсонської обласної держадміністрації суд не може прийняти до уваги, оскільки вони суперечать обставинам справи. Крім того строк позовної давності рахується з часу коли сторона дізналася про порушення прав.

Керуючись ст. ст.10, 60, 61, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним (недійсним) та скасувати розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області № 263 від 05.06.2006 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистих селянських господарств».

Зобов'язати ОСОБА_13 повернути у державну власність земельну ділянку площею 1,00 га (кадастровий номер НОМЕР_1), яка знаходиться на території Рибальчеської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області через Голопристанський районний суд шляхом подачі апеляції протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання рішення.

Суддя А. А. Охтень