Ухвала суду № 44393944, 25.05.2015, Апеляційний суд Сумської області

.

Справа №591/1192/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Міліціанов Р. В.Номер провадження 22-ц/788/948/15 Суддя-доповідач - Гагін М. В. Категорія - 27

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

25 травня 2015 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Гагіна М. В.,

суддів - Попруги С. В. , Рибалки В. Г. ,

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - ОСОБА_5

на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 07 квітня 2015 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором

та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про визнання недійсними кредитного та іпотечного договорів, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 07 квітня 2015 року позов ПАТ «Банк Форум» задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ "Банк Форум" заборгованість за кредитним договором №0564/08/17-Nmv від 19 вересня 2008 року з повернення кредитних коштів в розмірі 19795,51 доларів США, неповернутим процентам в сумі 1564,73 долара США, всього 20644,24 доларів США, що на дату винесення судового рішення згідно офіційного курсу Національного банку України становить 484056,13 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ "Банк Форум" заборгованість зі сплати пені, нарахованої за кредитним договором №0564/08/17-Nmv від 19 вересня 2008 року станом на 12 лютого 2015 року, в сумі 8052,42 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ "Банк Форум" 5000,00 грн. штрафу за невиконання п.3.3.7. Кредитного договору №0564/08/17-Nmv від 19 вересня 2008 року.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено за необґрунтованістю.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь держави судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3654,00 грн., в дольовому порядку, тобто по 1827,00 грн. з кожного.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ «Банк Форум» та задоволення зустрічного позову.

При цьому доводить, що банком порушено п.2 ч.1 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки банк не надав ОСОБА_3, як споживачу фінансових послуг в галузі споживчого кредитування, в письмовій формі повної інформації про умови кредитування, а також орієнтовану сукупну вартість кредиту, яка надається перед укладенням кредитного договору, чим було порушено вимоги чинного закону.

При укладенні спірного договору про споживчий кредит банк включив положення, які відповідно до ст.ст.11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є несправедливими, оскільки містять умови про зміни у витратах; враховуючи додаткові нарахування; є дисбаланс зарахування відсотків та тіла кредиту, що також ставить в тяжке, несправедливе становище споживача в договірних зобов'язаннях; графік погашення кредиту взагалі не видавався, які суми сплачувати невідомо, що є також несправедливим відносно споживача.

Вважає, що умови кредитного договору суперечать принципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, що є підставою для визнання такого договору недійсним та, відповідно як наслідок, визнання недійсними договорів поруки та іпотеки, оскільки вони є похідними від головного.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в частині позовних вимог до ОСОБА_4

При цьому доводить, що умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов'язань боржника за основним зобов'язанням не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст.251, ч.4 ст.559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми ч.4 ст.559 ЦК України про те, якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки, тобто до 19 вересня 2009 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_4, ОСОБА_3 - ОСОБА_5, який підтримав доводи апеляційних скарг, представника позивача Самохіна А.М., який заперечував проти доводів апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 порушив умови договору щодо своєчасного повернення кредиту, а тому вимога позивача про солідарну відповідальність відповідачів ґрунтується на положеннях ст.ст.526, 530, 1050 ЦК України та умовах договорів кредиту та поруки.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів щодо недійсності кредитного та іпотечного договорів, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками місцевого суду, оскільки суд дійшов цих висновків повно і всебічно з'ясував обставини справи, вірно визначив юридичну природу спірних правовідносин і застосував відповідні їм норми матеріального права.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ст.ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень ст.ст.207, 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК України).

Судом першої інстанції встановлено, що 19 вересня 2008 року між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №0564/08/14- Nmv, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у сумі 25000 доларів США зі сплатою 13% річних до 20 числа кожного місяця й повернення кредиту вцілому строком до 18 вересня 2033 року.

Пунктами 4.1 та 4.4 кредитного договору його сторони передбачали відповідальність за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів й процентів за користування кредитом у вигляді пені в розмірі 0,2% за кожен день прострочення таких платежів, а також штраф у розмірі 5000 грн. у разі порушення обов'язку зі страхування об'єкта іпотеки (пункт 3.3.8 договору).

19 вересня 2008 року, у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки.

Крім того, 19 вересня 2008 року у забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_4 укладено договір поруки, пунктом 4.1 якого сторони погодили строк припинення поруки, - якщо кредитор протягом одного року від дня настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором не пред'явить вимоги до поручителя.

Оскільки відповідач з липня 2014 року припинив виконувати зобов'язання з повернення кредиту та процентів за його користування, то станом на 12 лютого 2015 року утворилася заборгованість по кредиту в сумі 19079 доларів 51 цент США (еквівалентно 478879 грн. 33 коп. за курсом НБУ станом на 13 лютого 2015 року), з яких 413 доларів 35 центів США простроченого кредиту за період з 20 липня 2014 року по 20 січня 2015 року та 18666 доларів 16 центів США кредиту, строк повернення якого не настав, 1564 долари 73 центи США процентів за користування кредитом за період з 01 липня 2014 року по 12 лютого 2015 року (39273 грн. 38 коп.), 320 доларів 82 центи США або 8052 грн. 42 коп. пені, з яких 58 доларів 77 центів США пені за порушення строків повернення кредиту за період з 01 жовтня 2014 року по 12 лютого 2015 року, 262 долари 06 центів США пені за порушення строків повернення процентів за користування кредитом за період з 21 лютого 2014 року по 12 лютого 2015 року, а також 5000 грн. штрафу за неподовження строку дії договору страхування предмету іпотеки, який закінчився 29 жовтня 2014 року, а всього 551205 грн. 13 коп.

Отже, позивач у відповідності до положень ст.554, ч.2 ст.1050 ЦК України, обґрунтовано пред'явив вимогу як щодо дострокового повернення частини кредиту, що має сплачуватися відповідно до графіку його повернення, так і заборгованості з його повернення та процентів за користування ним, з відповідачів у справі як солідарних боржників.

ОСОБА_3, у порушення вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України, не надав суду належних і допустимих доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості по кредиту.

За змістом абз.3 ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції чинній на час укладення спірного кредитного договору) у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються:

1) сума кредиту;

2) детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача;

3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту;

4) право дострокового повернення кредиту;

5) річна відсоткова ставка за кредитом;

6) інші умови, визначені законодавством.

А за частиною 5 цієї ж статті Закону встановлено, що до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими:

1) для надання кредиту необхідно передати як забезпечення повну суму або частину суми кредиту чи використати її повністю або частково для покладення на депозит, або викупу цінних паперів, або інших фінансових інструментів, крім випадків, коли споживач одержує за таким депозитом, такими цінними паперами чи іншими фінансовими інструментами таку ж або більшу відсоткову ставку, як і ставка за його кредитом;

2) споживач зобов'язаний під час укладення договору укласти інший договір з кредитодавцем або третьою особою, визначеною кредитодавцем, крім випадків, коли укладення такого договору вимагається законодавством та/або коли витрати за таким договором прямо передбачені у складі сукупної вартості кредиту для споживача;

3) передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки;

4) встановлюються дискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки.

Як убачається зі змісту спірного кредитного договору та вірно встановлено судом першої інстанції спірний кредитний договір відповідає як вимогам встановленим до таких договорів у параграфах 1, 2 глави 71 ЦК України, так і вимогами ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки в договорі від 19 вересня 2008 року зазначені сума кредиту - 25000 доларів США, дата видачі кредиту 19 вересня 2008 ; строк на який надаються кредитні кошти - по 18 вересня 2033 року; плата за користування кредитними коштами - 13% річних; право позичальника достроково повернути отриманий кредит (п.3.3.8); а також отримання позичальником від банку інформації про загальну вартість кредиту (п.п.7.2, 7.7).

Отже, доводи апеляційної скарги про недійсність кредитного та похідного від нього іпотечного договорів, з підстав зазначених у позові, не ґрунтуються на законі.

Не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та вимогах закону і доводи апеляційної скарги щодо припинення поруки ОСОБА_4

В першому реченні частини 4 статті 559 ЦК України установлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

У пункті 4.1 договору поруки від 19 вересня 2008 року такий строк встановлено в один рік від дня настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором.

Пунктами 1.2, 1.3, 2.3 та 2.7 кредитного договору від 19 вересня 2008 року визначено виконання зобов'язання з повернення кредиту на процентів за його користування щомісячно до 20-го числа кожного місяця й повернення кредиту вцілому до 18 вересня 2033 року.

Як убачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції ОСОБА_3 з лютого 2014 року неналежним чином виконував зобов'язання за кредитним договором щодо сплати процентів за користування кредитом, що стало підставою для нарахування пені, а з липня 2014 року - не виконує зобов'язання взагалі.

Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду із зазначеним позовом - 19 лютого 2015 року, початок неналежного виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором - з 20 лютого 2014 року, строк, після якого припиняється порука - один рік, відсутні правові підстави вважати припиненою поруку ОСОБА_4 згідно договору від 19 вересня 2008 року.

Таким чином, доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування рішення, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м.Суми від 07 квітня 2015 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -