Рішення № 44393929, 25.05.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №585/2518/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Сольона Н. М.Номер провадження 22-ц/788/485/15 Суддя-доповідач - Рибалка В. Г. Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Рибалки В. Г.,

суддів - Попруги С. В. , Гагіна М. В.

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П. ,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29 грудня 2014 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_4

про стягнення суми боргу,

в с т а н о в и л а :

ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось до суду із вищезазначеним позовом в липні 2014 року. Просило стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № CM-SMECO2/085/2008 від 25 червня 2008 року в розмірі 118 473, 66 дол. США, що еквівалентно 1 408 896 грн. 23 коп. та 5 142 471 грн. 37 коп., а всього в гривневому еквіваленті 6 551 367 грн. 60 коп. Стягнути з відповідачів понесені судові витрати. У листопаді 2014 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось до суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просило стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № CM-SMECO2/085/2008 від 25 червня 2008 року в розмірі 118 473, 66 дол. США, що еквівалентно 1 536 164 грн. 42 коп. та 5 607 000 грн. 17 коп., а всього в гривневому еквіваленті 7 143 164 грн. 59 коп. Стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором в розмірі 118 473, 66 доларів США, що еквівалентно 1 536 164 грн. 42 коп. та 5 607 000 грн. 17 коп., а всього в гривневому еквіваленті 7 143 164 грн. 59 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» понесені судові витрати в розмірі 3 654 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «ОТП Факторинг Україна» посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29 грудня 2014 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № CM-SMECO2/085/2008 від 25 червня 2008 року та ухвалити в цій частині нове рішення яким стягнути з ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № CM-SMECO2/085/2008 від 25 червня 2008 року в розмірі 118 473 66 дол. США, що еквівалентно 1 536 164 грн. 42 коп. та 5 607 000 грн. 17 коп., а всього в гривневому еквіваленті 7 143 164 грн. 59 коп. Змінити рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29 грудня 2014 року в частині стягнення з відповідачів судових витрат та стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» по 1 827 грн. з кожного в рахунок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору при зверненні до суду першої інстанції. Стягнути судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 25 червня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № CM-SMECO2/085/2008. До вказаного кредитного договору 27 квітня 2009 року було укладено Додатковий договір № 1, 25 листопада 2009 року - Додатковий договір № 2, 26 квітня 2010 року - Додатковий договір № 3. Банк надав позичальнику кредит в розмірі 108 000 дол. США зі строком остаточного повернення до 25 червня 2023 року. На забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 перед Банком по кредитному договору було укладено Договір поруки № SR-SMEC02/085/2008 від 25 червня 2008 року з ОСОБА_4 Згідно п. 2.2.2 Додаткового договору № 1 від 27 квітня 2009 року з метою реструктуризації боргових зобов'язань позичальника йому було додатково надано кредитний транш в сумі 1 824, 25 дол. США. Відповідно до п. 2.2 умов Додаткового договору №2 від 25 листопада 2009 року з метою реструктуризації боргових зобов'язань позичальника йому було додатково надано кредитний транш в сумі 332, 09 дол. США. Порядок виконання боргових зобов'язань позичальником було визначено Додатковим договором № 3 від 26 квітня 2010 року до Кредитного договору, а саме повернення відповідної частини кредиту та сплата відсотків буде здійснюватись шляхом сплати платежів у розмірі, строки та з періодичністю, що визначені у Графіку платежів, який є невід'ємною частиною договору. 29 червня 2011 року до Кредитного договору було укладено Додатковий договір № 4. Відповідно до графіку погашення заборгованості, що є додатком до вказаного додаткового договору, погашення кредиту (тіла кредиту) починається з 25 березня 2013 року. До вказаної дати погашається виключно заборгованість по відсоткам. Згідно з умовами договору факторингу № б/н від 29 листопада 2012 року ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за Кредитним договором, що був укладений між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3, а також права вимоги поруки, що укладений з відповідачем ОСОБА_4 на забезпечення кредитного договору. ОСОБА_3 в повному обсязі не виконує своїх зобов'язань по вказаному кредитному договору та сплаті відсотків. Станом на 08 жовтня 2014 року заборгованість ОСОБА_3 по кредитному договору склала 118 473,66 дол. США, що еквівалентно 1 536 164 грн. 42 коп. та 5 607 000 грн. 17 коп., а всього в гривневому еквіваленті 7 143 164 грн. 59 коп., в тому числі: 105 956, 34 дол. США, що еквівалентно 1 373 861 грн. 16 коп. - залишку заборгованості за кредитом; 12 517, 32 дол. США, що еквівалентно 162 303 грн. 26 коп. - відсотки за користування кредитом нараховані, але не сплачені, за період з 28 листопада 2011 року по 29 листопада 2012 року; 5 607 000 грн. 17 коп. - пеня за прострочення виконання зобов'язань за період з 08 жовтня 2013 року по 08 жовтня 2014 року.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга ТОВ «ОТП Факторинг Україна» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При розгляді справи суд першої інстанції належним чином не з`ясував та не перевірив доводи та заперечення сторін, не дав належної оцінки зібраним у справі доказам.

Суд першої інстанції при ухваленні рішенні обґрунтовано стягнув на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором, однак не в солідарному порядку з відповідачів.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд мав задовольнити позовні вимоги, стягнувши заборгованість з позичальника та поручителя в солідарному порядку є обґрунтованими. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, пославшись на те, що стягнення заборгованості в солідарному порядку з відповідачів не є доречним, оскільки вимога про повернення коштів за кредитним договором ОСОБА_4 не повідомлялась.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання. Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Згідно п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що звернення позивача до суду є пред'явленням вимоги до поручителя, а тому у суду першої інстанції не було підстав для відмови в задоволенні позовних вимог в частині солідарного стягнення заборгованості як з позичальника так і з поручителя.

Також безпідставними є висновки суду про те, що збільшення кредитної відсоткової ставки та отримання ОСОБА_3 додаткового кредитного траншу відбулось без згоди ОСОБА_4 В апеляційній скарзі позивач обґрунтовано посилається на те, що 25 листопада 2009 року до договору поруки було укладено додатковий договір № 1, відповідно до п. 1 вказаного додаткового договору в розділі «Визначення термінів» термін «Кредитний договір» викладено в наступній редакції : «Кредитний договір» - Кредитний договір № CM-SMECO2/085/2008 від 25 червня 2008 року, укладений між кредитором та боржником, з усіма існуючими та майбутніми змінами, доповненнями та додатками.» Таким чином, підписуючи додатковий договір до Договору поруки ОСОБА_3 погоджувався із усіма змінами, які були внесені та можуть бути внесені в оскаржуваний кредитний договір.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що ОСОБА_3 має виконувати заборгованість за кредитним договором № CM-SMECO2/085/2008 від 25 червня 2008 року солідарно із ОСОБА_3

Проте, позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в повному обсязі не підлягають задоволенню, оскільки в позовній заяві позивач обґрунтовано просив стягнути заборгованість за кредитним договором в сумі 105 956, 34 дол. США та 15 517, 32 дол. США заборгованості по відсоткам за користування кредитом, однак вимоги про стягнення штрафів підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З огляду на вищезазначене, враховуючи розмір відсотків по заборгованості які підлягають стягненню, колегія суддів знаходить цю обставину істотною та вважає за необхідне зменшити пеню до 500 000 грн.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував, повно та всебічно не з'ясував обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, суд першої інстанції ухвалив рішення, яке не в повній мірі відповідає обставинам справи, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити частково.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29 грудня 2014 року скасувати.

Ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна».

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № CM-SMECO2/085/2008 від 25 червня 2008 року в розмірі 118 473, 66 доларів США, що еквівалентно 1 536 164 грн. 42 коп. та 500 000 грн. пені.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в дольовому порядку по 2 740 грн. 50 коп. судового збору на користь позивача.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -