Ухвала суду № 44393658, 27.05.2015, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/3764/15-ц

Провадження № 6/591/357/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2015 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Кривцової Г.В.

при секретарі Кальченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми подання державного виконавця ВДВС Сумського міського управління юстиції ОСОБА_1 про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В :

Державний виконавець звернувся до суду з поданням, яке мотивує тим, що в відділі ДВС Сумського МУЮ на виконанні знаходяться виконавче провадження ВП №32387244 з примусового виконання виконавчого листа №2-62, виданого 27 лютого 2012 року Білопільським районним судом Сумської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ Укрсиббанк боргу в сумі 59180,79 грн., 21230,86 доларів США, 1631,78 грн. витрат. Посилаючись на те, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, державний виконавець просить винести рішення про примусове входження до житлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 для проведення перевірки майнового стану боржника з метою примусового виконання рішення.

Державний виконавець направив до суду заяву про розгляд справи в його відсутність, подання підтримав.

За таких обставин, суд слухання справи проводить у відсутність сторін та без фіксації процесу технічними засобами, що не суперечить вимогам ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що подання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 10 ч.2 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження передбачене право державного виконавця звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Зі змісту подання вбачається, що державний виконавець обмежився лише наведенням переліку проведених виконавчих дій щодо виходу на місце для проведення виконавчих дій.

Судом встановлено, що державним виконавцем в березні 2012 року відкрито провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-62 виданого 27 лютого 2012 року Білопільським районним судом Сумської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ Укрсиббанк боргу в сумі 59180,79 грн., 21230,86 доларів США, 1631,78 грн. витрат (а.с.3)

Державним виконавцем не надано підтвердження про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто суд не має змоги встановити, чи сплинув строк на добровільне виконання судового рішення.

Постановою державного виконавця від березня 2012 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_2В.(а.с.5)

З довідки, виданої КП Сумське міське бюро технічної інвентаризації 13 листопада 2012 року на запит ВДВС СМУЮ, вбачається, що боржнику ОСОБА_2 належить на праві особистої власності квартира за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Сумським міськвиконкомом 24 березня 2000 року. Крім того, в довідці зазначено, що право власності на квартиру зареєстровано 29 березня 2000 року за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.8).

З Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна вбачається, що на підставі постанови ВДВС СМУЮ накладено арешт на нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_2, а саме на квартиру, розташовану в АДРЕСА_2 (а.с. 6-7)

З наданої КП Сумижитло Сумської міської ради довідки вбачається, що в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 зареєстрованих осіб немає. (а.с.18)

Як вбачається з наданих суду матеріалів, боржник ОСОБА_2 офіційно працює в ТОВ Стар-Майстер за адресою: м. Гадяч, вул. Леніна, 78, Полтавська область ( ЄДРПО 37097839) та отримує дохід за кодом 101 (заробітна плата) (а.с.9-11).

Крім того, до матеріалів додано копії актів держаного виконавця, датовані 11 квітня 2014 року, 15 червня 2014 року, 18 листопада 2014 року та 03 квітня 2015 року, з яких вбачається, що державним виконавцем здійснювався вихід за місцем розташування квартири, власником якої є боржник (АДРЕСА_1), але двері ніхто не відчинив (а.с.14-15,19-20).

Постановою державного виконавця від 16 липня 2014 року застосовано привід до боржника ОСОБА_2 (а.с.16).

З рапорту ДІМ СМУ УМВС України в Сумській області від 25 липня 2014 року вбачається, що боржник ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 не проживає (а.с.17)

Згідно інформаційної довідки з підрозділу УДМС ДМС України вбачається, що боржник ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідна довідка знаходиться в матеріалах виконавчого провадження ВП № 32387244).

Враховуючи той факт, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості щодо встановлення фактичного місця проживання (перебування) боржника з врахуванням зібраної інформації про його місце реєстрації та роботи, суд вважає, що виконавцем ще не вичерпано всіх передбачених законом заходів для пошуку іншого майна боржника та джерел доходу, тобто обмеження права власності або користування нерухомим майно шляхом проникнення до нього є передчасним.

Крім того, як вбачається з довідки наданої КП СМБТІ, право власності на квартиру, про примусове входження до якої клопоче державний виконавець, зареєстровано також за ОСОБА_3, тому її право на недоторканість житла може бути порушено у випадку примусового проникнення. Суду не надано інформації, чи вказана особа проживає в зазначеній квартирі чи в іншому місці.

Проникнення до житла особи є винятковим заходом виконання судового рішення, який може бути дозволено, якщо вичерпано інші можливі заходи примусової реалізації майна.

Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64 Основного Закону України). Кожному гарантується недоторканність житла; не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (частини перша, друга статті 30 Конституції України).

Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом, завданням якого є, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України.

Таким чином, керуючись вищеназваними нормами права та враховуючи відсутність у справі письмових доказів про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, повідомлень про вжиття виконавцем всіх можливих виконавчих дій за місцем офіційної реєстрації боржника, місцем роботи боржника та про своєчасну обізнаність боржника про те, за вищеназваною адресою вчинятимуться виконавчі дії, суд вважає, що підстави для задоволення подання про примусове проникнення до житла відсутні.

Керуючись ст.ст. 197, 209-210, 376 ЦПК України, ст.ст. 11, 52 Закону України Про виконавче провадження, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні подання державного виконавця ВДВС Сумського міського управління юстиції ОСОБА_1 про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги через Зарічний районний суд м. Суми протягом 5 днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Г.В. Кривцова