Ухвала суду № 44391960, 14.05.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 453/1840/14 Головуючий у 1 інстанції: Брона А.Л.

Провадження № 22-ц/783/3026/15 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота  Т.І.

Категорія: 39

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Приколоти Т.І.

суддів: Тропак О.В., Федоришина А.В.

при секретарі: Івановій О.О.

з участю: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3-ОСОБА_8 на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 24 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у совїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_6 до ОСОБА_7, з участю третьої особи Служби у справах дітей Сколівської РДА, про усунення перешкод в користуванні житловим будинком,-

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваним рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 24 лютого 2015 року в позові відмовлено.

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_3-ОСОБА_8

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення скасувати та хватити нове рішення про задоволення позову. Посилається на те, що рішення не ґрунтується на вимогах закону, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Стверджує, що позивачі проживають у житловому будинку по АДРЕСА_1, в якому також проживав батько ОСОБА_3-ОСОБА_9 Зазначив, що власником вказаного будинку є відповідач, котра чинить їм перешкоди у користуванні спірним будинком і тим самим порушує їх право на житло.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.

З матеріалів справи вбачається, що власником житлового будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_7, що підтверджується копіями витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року», та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст.ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Встановлено, що рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 28 січня 2003 року за ОСОБА_9 визнано право власності на 1/8 частину будинку АДРЕСА_1; за ОСОБА_10 визнано право власності на 7/8 частин цього будинку, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_11 (а.с.7).

30 листопада 2006 року ОСОБА_10 подарувала ОСОБА_7 належні дарувальникові 7/8 частин вказаного вище будинковолодіння на підставі нотаріально посвідченого договору дарування (а.с.27). 15 січня 2007 року ОСОБА_7 здійснила державну реєстрацію свого права власності на 7/8 частин вказаного будинок оволодіння (а.с.70).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 померла (а.с.29).

Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 26 травня 2011 року Припинено право власності ОСОБА_9 на 1/8 ідеальну частку спірного будинковолодіння у справі за позовом ОСОБА_7 (а.с.30-31). 24 жовтня 2012 року право власності на 1/8 спірного будинковолодіння зареєстровано за ОСОБА_7 (а.с.71). Кошти, внесені на депозит Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області, виплачені ОСОБА_9 після припинення його права власності на 1/8 частину спірного будинковолодіння на підставі судового рішення (а.с.74).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 помер (а.с.34).

Із довідки ВГІРФО Сколівського РВ ГУМВСУ у Львівській області вбачається, що ОСОБА_9 знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 від 22 грудня 2009 року у с.Коростів Сколівського району Львівської області . Факт реєстрації ОСОБА_9 у квартирі АДРЕСА_2 з 26 грудня 2001 року до 22 грудня 2009 року стверджується відмітками у його паспорті (а.с.75,148). ОСОБА_5 з 10 жовтня 2009 року зареєстрована у будинку АДРЕСА_3 (а.с.142 зворот).

Витрати за комунальні послуги у спірному будинку несе його власник (а.с.149-150).

Позивачами не надано доказів їх проживання у спірному будинку, а також наявності правової підстави користування цим будинком. Вони не надали доказів, що є наймачами зазначеного будинку або членами сім'ї його власника.

Відповідно до ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом та мають взаємні права та обов'язки.

Позивачі не є членами сім'ї власника спірного будинку. Ними також не надано доказів, що вони буди вселені і проживали у спірному будинку як члени сім'ї колишнього його власника.

Виникнення у членів сім'ї власника жилого будинку права на користування цим будинком є похідним від виникнення у власника права власності на будинок, а відтак - припинення права власності особи на будинок припиняє право членів його сім'ї на користування жилим будинком.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Статтею 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Аналогічну норму містить також ст. 405 ЦК України.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що право членів сім'ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім'ї якого вони є; із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім'ї.

Право на користування жилим приміщенням членів сім'ї власника будинку і наймачів регулюється різними нормами. Зокрема, права і обов'язки членів сім'ї власника будинку регулюються ст.ст. 156,157 ЖК України, а права та обов'язки наймачів - ст.ст. 158-170 цього Кодексу, а також главою 59 ЦК України.

Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 5 листопада 2014 року у справі № 6-158цс14. Відповідно до ч.2 ст. 360-7 ЦПК України висновок щодо неоднакового застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене судом на підставі наявних у справі доказів, оцінених судом належним чином кожного окремо на їх достовірність, допустимість та достатність, взаємний зв'язок у сукупності; встановлених судом обставин.

При встановленні зазначених обставин судом першої інстанції не було порушено норм матеріального і процесуального права, рішення суду відповідає вимогам закону та обставинам справи. Висновки суду ґрунтуються на аналізі зібраних по справі доказів.

З такими висновками суду належить погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстави для скасування рішення Сколівського районного суду Львівської області відсутні, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3-ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Сколівського районного суду Львівської області від 24 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Судове рішення набрало законної сили

Суддя Т.І. Приколота

Дата оформлення

Помічник судді М.Б. Борачок