Ухвала суду № 44391049, 19.05.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження №22ц/778/2963/15 Головуючий у 1 інстанції: Курач І.В.

Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Бондаря М.С.

суддів: Подліянової Г.С.

Кримської О.М.

при секретарі: Мельник З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Запорізької області на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 10 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Енергодарської міської ради, третя особа: Управління державної казначейської служби України в м. Енергодар Запорізької області про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування нормативно - правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом позовними в якому зазначає, що Рішенням Виконавчого комітету Енергодарської міської ради (далі - ВК ЕМР) № 148 від 20.05.2010 року "Про вжиття заходів комунальним підприємством "Виробничий комбінат "Тепло-водоканал" по захисту цивільних прав у разі несплати населенням за комунальні послуги" комунальне підприємство "Виробничий комбінат "Тепло-водоканал" (далі - КП "ВК "ТВК") було зобов'язано "вживати заходи по захисту цивільних прав комунальним підприємством "Виробничий комбінат "Тепло-водоканал" в разі несплати населенням (боржниками) за комунальні послуги шляхом обмеження водопостачання в квартирах боржників". Також, пунктом 3 рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради від 29.05.2013 № 167 "Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг" комунальному підприємству "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради надано дозвіл використовувати та застосовувати у роботі, зокрема, рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради від 20.05.2010 року № 148 "Про вжиття заходів комунальним підприємством "Виробничий комбінат "Тепло-водоканал" по захисту цивільних прав у разі несплати населенням за комунальні послуги".

На підставі вищевказаних рішень у належній їй квартирі, яка розташована за адресою: м. Енергодар, вул. Комсомольська, б. 101, кв. 62, працівниками комунального підприємства "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради (далі - КП "ПКВ" ЕМР) 23.10.2013 року було відключено каналізацію шляхом встановлення заглушки. Відновлення послуг з водовідведення було здійснено тільки 23.08.2014 року, тобто через 10 місяців.

Постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 17.07.2014 року було задоволено її адміністративний позов до Виконавчого комітету Енергодарської міської ради, третя особа-КП "ПКВ" ЕМР, про визнання недійсними та скасування рішення ВК ЕМР від 20.05.2010 року № 148 та п. З рішення ВК ЕМР від 29.05.2013 року № 167. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2014 року КП "ПКВ" ЕМР відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Внаслідок прийняття вищевказаних рішень позивачці завдана моральна шкода, оскільки рішення були прийняття зі свідомим порушенням Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні". Відповідач не вжив жодних заходів щодо скасування незаконного рішення. Неможливість добровільного врегулювання питання з відповідачем призвело до незручностей, постійних хвилювань, вимушеного звернення з позовом до суду про скасування вищезазначених рішень. Тривала перерва у наданні послуг з водовідведення зробила неможливим проживання у належній позивачці квартирі, позбавило нормального існування, позивачка змушена була витрачати додаткові зусилля для організації нормального життя, постійно потерпаючи від незручностей та неможливості зробити елементарні побутові дії. Перерва у наданні послуг з водовідведення у житловому будинку, спричинили затоплення квартири позивачки каналізаційними стоками, створила нестерпні умови проживання.

Моральну шкоду позивачка оцінює в розмірі 20000 грн., посилаючись на ст. ст. 1167, 1175 ЦК України просить стягнути з місцевого бюджету міста Енергодара.

Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 10 березня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Виконавчого комітету Енергодарської міської ради на користь ОСОБА_3, грошову компенсацію за спричинену моральну шкоду, завдану внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування нормативно - правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, в розмірі 3 654,0 грн..

Стягнуто з Виконавчого комітету Енергодарської міської ради судовий збір в розмірі 243, 60 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, заступник прокурора Запорізької області подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

ОСОБА_3, будучи своєчасно та належним чином повідомленою проо час і місце розгляду справи до апеляційного суду не з"явилася, про причини неявки суд не повідомила, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи із за неявки ОСОБА_3 , належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи ( а.с. 89 ).

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

ОСОБА_3 просила на підставі ст. 1175 ЦК України в рахунок відшкодування моральної шкоди незаконними рішеннями Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 148 від 29.05.2013 року, П. 3 № 167 від 29.05.2013 року стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 20000 грн., вказуючи, що внаслідок прийняття вказаних рішень, які визнані незаконними в судовому порядку, в квартирі позивачки працівниками комунального підприємства "Виробничий комбінат "Тепло-водоканал" було відключено каналізацію шляхом встановлення заглушки.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що діями Виконавчого комітету Енергодарської міської ради позивачці завдано моральної шкоди, яка полягає в результаті прийняття та дії неправомірних рішень відповідача, на підставі яких була відключена каналізація в іі квартирі, та виходячи з вимог ст. 1175 ЦК України, суд дійшов висновку про стягнення моральної шкоди в розмірі 3764.00 грн.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судом установлено, що Рішенням Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 148 від 20.05.2010 року "Про вжиття заходів комунальним підприємством "Виробничий комбінат "Тепло-водоканал" по захисту цивільних прав у разі несплати населенням за комунальні послуги" комунальне підприємство "Виробничий комбінат "Тепло-водоканал" було зобов'язано "вживати заходи по захисту цивільних прав комунальним підприємством "Виробничий комбінат "Тепло-водоканал" в разі несплати населенням (боржниками) за комунальні послуги шляхом обмеження водопостачання в квартирах боржників".

Пунктом 3 рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради від 29.05.2013 № 167 "Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг" комунальному підприємству "Підприємство комунальної власності" Енергодарською міською радою надано дозвіл використовувати та застосовувати у роботі, вищезазначене рішення .

23.10.2013 року працівниками комунального підприємства "Виробничий комбінат "Тепло-водоканал" було відключено каналізацію у квартирі позивачки шляхом встановлення заглушки. Відновлення послуг з водовідведення було здійснено тільки 23.08.2014 року , тобто через 10 місяців..

Постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 17.07.2014 року було задоволено адміністративний позов позивачки до Виконавчого комітету Енергодарської міської ради, про визнання недійсними та скасування рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради від 20.05.2010 року № 148 та п. 3 рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради, від 29.05.2013 року № 167.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2014 року постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Положеннями статті 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до загальних підстав деліктної відповідальності, встановлених положеннями глави 82 ЦК України, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправна поведінка заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача та вина.

Статтею 1167 ЦК України встановлені підстави відповідальності за завдану моральну шкоду фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, особою, яка її завдала, за наявності її вини, з урахуванням норм ст. 23 ЦК України, якою передбачено право фізичної особи на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення її прав і свобод та законних інтересів. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, та інших дії, перелік яких не має вичерпного характеру.

Статтею 1175 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.

За змістом вказаної норми цивільного права умовами для настання відповідальності є заподіяння шкоди нормативно-правовим актом, який визнаний судом незаконним і скасований, відповідальність настає незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.

Проте в матеріалах справи відсутні докази, що відповідач допустив щодо позивача будь-які неправомірні дії, що мають ознаки цивільного позадоговірного правопорушення, за наслідками якого настає деліктна відповідальність за правилами, визначеними главою 82 Цивільного Кодексу України .

Пунктом 3 рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради від 29.05.2013 № 167 "Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг" комунальному підприємству "Підприємство комунальної власності" Енергодарською міською радою надано дозвіл використовувати та застосовувати у роботі, вищезазначене рішення, натомість, воно не було прийнято відносно самої позивачки, як обов'язкове для відключення каналізації в її квартирі .

З матеріалів справи вбачається, що позивачка знаходиться в договірних відносинах з Комунальним підприємством "Виробничий комбінат "Тепло-водоканал" щодо водопостачання та водовідведення, і саме ним було відключено каналізацію шляхом встановлення заглушки.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що за юридичною природою правовідносин, що випливають із встановлених у даній справі обставин, положення ст. 1175 ЦК України не підлягають застосуванню.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших сіб, які беруть участь у справі.

Суд першої інстанції не врахував фактичні обставини справи, не визначився з характером правовідносин і прийшов до необґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки моральної шкоди, завданої в результаті прийняття органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що визнаний незаконним.

На підставі наведеного, рішення суду першої інстанції не можна вважати законним і обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 39, 313, 314, 316, 317 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області задовольнити.

Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 10 березня 2015 року у цій справі скасувати. Ухвалити нове рішення наступного змісту.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Енергодарської міської ради, третя особа: Управління державної казначейської служби України в м. Енергодар Запорізької області про відшкодування моральної шкоди , завданої внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування нормативно-правового ака, що був визнаний незаконним і скасований - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте воно може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: