Ухвала суду № 44390989, 19.05.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження №22ц/778/2943/15 Головуючий у 1 інстанції: Профатило П.І.

Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Бондаря М.С.

суддів: Подліянової Г.С.

Кримської .М.О.

при секретарі: Мельник З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 18 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого Акціонерного Товариства "Содовий завод", про стягнення заборгованості по заробітній платі з компенсацією втрати частини заробітку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ВАТ "Содовий завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі з компенсацією втрати частини заробітку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що він працював у відповідача на посаді електрослюсаря по ремонту електрообладнання з 13.05.1996 року по 06.11.2001 рік. Згідно наказу № 547 від 06.11.2001 року був звільнений з роботи.

При його звільненні з підприємства відповідач був зобов'язаний провести зі ним повний розрахунок, однак цього не зробив, мотивуючи скрутним фінансовим становищем. На час його звільнення і по цей час заборгованість по заробітній платі відповідача переді ним складає 471 грн. 67 коп.

Він вважає, що має право на стягнення з відповідача компенсації втрати її частини на підставі законодавства України, тому станом на 01 січня 2015 року розмір заборгованості по заробітній платі разом з компенсацією втрати частини заробітку складає 1616 грн. 81 коп.

Згідно ст. 117 КЗпП Українипідприємство зобов'язано виплатити його середній заробіток за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку. Заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні станом на 20 січня 2015 року складає: 5,66x3578= 20251,48 грн.,

Крім зазначеного, незаконними діями відповідача йому була причинена і суттєва моральна шкода, яка виявилась у його моральних стражданнях і переживаннях через порушення відповідачем його законних прав та інтересів, що гарантовані Конституцією України та трудовим законодавством (ст. 237-1 КЗпИ України) в частині своєчасного отримання винагороди за свій труд. Порушення відповідачем його трудових прав привели до втрати його налагоджених і нормальних життєвих зв'язків, через що він був вимушений докладати додаткових зусиль для організації своєї життєдіяльності Таким чином, причинену йому відповідачем моральну шкоду він оцінює в 3000,0 грн.

Просить суд стягнути з відповідача ВАТ "Содовий завод" на його користь компенсацію втрати частини заробітку в сумі 1616 грн. 81 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 07 листопада 2001 року по 20 січня 2015 року включно в сумі 20251 грн. 48 коп. та моральну шкоду 3000 грн.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 18 лютого 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ВАТ "Содовий завод", середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 75 коп., моральну шкоду в розмірі 500 (п'ятсот) грн.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2, - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02.09.2014 року про зміну територіальної підсудності судових справ у відповідності до Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", підсудність даної справи визначено апеляційному суду Запорізької області

Сторони, в тому й числі скаржник, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи до апеляційного суду не з'явилися, від них надійшло клопотання в яких вони просять розглядати справу за їх відсутності, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи за відсутності сторін, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справу.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню..

Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом установлено, що ОСОБА_2 працював у відповідача на посаді електрослюсаря по ремонту електрообладнання з 13.05.1996 року по 06.11.2001 рік.

Згідно наказу № 547 від 06.11.2001 року був звільнений з роботи.

Заборгованість по заробітній платі станом на 01.09.2014 року в розмірі 471 грн. 67 коп. не сплачена, про що свідчить довідка ВАТ " Содовий завод" № 1-189 від 03.09.2014 року, та не заперечувалися відповідачем в запереченнях на позов ( а.с. 9, а.с. 16).

У відповідності до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата- це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі ст. 115 КЗпП України заробітна плата повинна виплачуватися робітнику регулярно у робочі дні у строки. встановлені колективною угодою, але не ріже двох разів на місяць через проміжок часу, не перевищуючий шістнадцяти календарних днів.

Частиною 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов"язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред"явлення звільненим працівником вимог про розрахунок.

Згідно з положеннями частини п'ятої статті 95 Кодексу законів про працю України, статтей 33, 34 Закону України " Про оплату праці" від 24 березня 1995 року заходами державного регулювання оплати праці є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв"язку з порушенням строків її виплати.

Положеннями статті 34 Закону України "Про оплату праці" передбачено компенсацію працівникам втрати частини заробітної плати у зв"язку із порушенням строків її виплати, що провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно зі статтями 1, 2 Закону України " Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу ( особи), а саме у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати нарахованих громадянам грошових доходів: пенсії, соціальних виплат, стипендії, заробітної плати (грошового забезпечення тощо).

Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв"язку з порушенням термінів її виплати, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 .

Колегія суддів погоджується з наданим позивачем розрахунком компенсації втрати частини нарахованої, але не виплаченої заробітної плати ВАТ " Содовий завод" з урахуванням інфляційних процентів за період з 2002-2014 роки, оскільки він зроблений у відповідності до вищезазначеної Постанови , та складає 1661 грн. 81 коп. ( а.с. 3).

Отже, оскільки на час звільнення позивачу не була виплачена заборгованість по заробітній платі в розмірі 471 грн. 67 коп., а з урахуванням індексів інфляції за 2002-2014 року вона становить 1661 грн. 81 коп, тому зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача, а рішення суду першої інстанції у відмові в задоволенні цих вимог скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Слов"янського міськрайонного суду Донецької області від 09.02.2015 року з ВАТ " Содовий завод" на користь ОСОБА_2 вже було стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.10.1997 року по 23.09.2014 рік в розмірі 23984 грн. 25 коп. ( а.с. 17-19).

Таким чином, колегія суддів погоджується з рішенням суду в частині стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки з 24.09.2014 року по 20 січня 2015 року, що складає 536 грн. 75 коп. з розрахунку: (5 грн. 65 коп. середньоденна заробітна плата позивача х 95 робочих днів).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки, з вини відповідача позивачу своєчасно не була виплачена заробітна плата, що є порушення його законних прав своєчасного отримання винагороди за свій труд, тому виходячи з засад розумності, виваженості і справедливості, колегія суддів погоджується з висновком суду про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 500 грн.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що аргументи апеляційної скарги частково є виправданими, рішення суду підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 471 грн. 67 коп. з урахуванням компенсації втрати частини заробітної плати з урахуванням індексів інфляції , що загалом складає 1616 грн. 81 коп. з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позову, в решті рішення суду слід залишити без змін, оскільки воно є законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 18 лютого 2015 року у цій справі в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі компенсації втрати частини заробітку з урахуванням індексів інфляції в розмірі 16761 грн. 81 коп. скасувати. В цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позову. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Содовий завод" на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі з урахуванням компенсації втрати частини заробітку в сумі 1616 грн. 81 коп.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте воно може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: