Рішення № 44389691, 26.05.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3822/15 Справа № 208/1704/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Нельга Д. В. Доповідач - Прозорова М.Л.

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 року

26 травня 2015 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Прозорової М.Л.,

суддів: Максюти Ж.І., Баранніка О.П.,

при секретарі: Самокиша О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області

на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09 грудня 2014 року по цивільній справі за позовом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про стягнення збитків та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2014 року Дніпродзержинська міська рада Дніпропетровської області звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення збитків та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог Дніпродзержинська міська рада посилалася на те, що, ОСОБА_2 є власником промислової бази, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, і водночас, фактично користується земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1.

Через те, що ОСОБА_2 не оформила у встановленому земельним законодавством порядку право користування вказаною земельною ділянкою, а саме не уклала з позивачем договір оренди земельної ділянки, позивачу було завдано збитків у вигляді неодержаного доходу, які, згідно наданого Департаментом комунальної власності та земельних відносин розрахунку за період з 01.09.2011 року по 01.01.2013 рік складають 119 631,01 грн.

Тому, Дніпродзержинська міська рада просила суд зобов'язати ОСОБА_2 оформити право на землекористування шляхом подання до Дніпродзержинської міської ради технічної документації на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, а також стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача завдані збитки у розмірі 119 631,01 грн.

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09.12.2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с.103-105).

З таким рішенням Дніпродзержинська міська рада не погодилася і звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального законодавства (а.с.108-111).

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Дніпродзержинської міської ради про стягнення збитків, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не було надано доказів, які саме збитки були спричинені відповідачами міській раді.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про плату за землю" власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Судом встановлено, що рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 28.03.2007 року за ОСОБА_2 визнано право власності на промислову базу, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.95)

Як вбачається зі змісту вищезазначеного рішення суду, ОСОБА_2 придбала у власність вищевказаний об'єкт нерухомого майна у ПФ "Лінміс" на підставі нотаріально не посвідченого договору купівлі-продажу від 04.08.2006 року.

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого ОКП "Дніпродзержинське БТІ", ОСОБА_2 07.08.2007 року зареєструвала за собою право власності в цілому на об'єкт нерухомого майна - промислову базу, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.94).

Відповідно до ст. 182 ЦК України, право власності ОСОБА_2 на вищевказаний об'єкт нерухомого майна виникло з моменту реєстрації переходу права власності на нерухоме майно, тобто з 07.08.2007 року.

Рішенням Дніпродзержинської міської ради від 30.04.2010 року №940-50/У ОСОБА_2, як набувача майна, було зобов'язано оформити документи на землекористування по АДРЕСА_1 (а.с.15).

Але, ОСОБА_2 з 2007 року фактично користується спірною земельною ділянкою і, як власник нерухомого майна, розташованого на даній земельній ділянці всупереч зазначеному рішенню міської ради не оформила договір оренди.

Таким чином відповідач ОСОБА_2 без укладення договору оренди земельної ділянки фактично використовує її для розміщення і обслуговування капітальної будівлі, споруди та проходів, проїздів, площадок, яки використовуються в комерційних цілях. При цьому плату за користування земельною ділянкою не вносить. Що призвело до спричинення позивачеві збитків у вигляді неотримання доходу від орендної плати за землю.

В суді апеляційної інстанції представник позивача пояснила, що плата за користування земельною ділянкою за вказаною адресою не вноситься з 1996 року ні приватною фірмою "Лінміс" (де директором був чоловік відповідача), ні з 2001 року ТзОВ "РПЛ Агросистема" (де директором також був чоловік відповідача) ні з 2007 року ОСОБА_2

Відповідно до ч. 2 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на які вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином право на земельну ділянку в набувача будинку, будівлі або споруди виникає з моменту набуття права на будинок, будівлю або споруду незалежно від будь-яких подальших дій набувача щодо оформлення права на земельну ділянку. Таке оформлення може мати місце в подальшому, в тому числі шляхом підписання відповідного договору (оренди, емфітевзису, суперфіцію).

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки не укладено, орендна плата за договором не сплачується, хоча земельна ділянка використовується для розміщення об'єкту нерухомого майна.

За результатами перевірки, проведеної Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області, встановлено порушення ст. 126 ЗК України ОСОБА_2, яка без правовстановлюючих документів, використовує спірну земельну ділянку за вказаною адресою.

Рішенням Дніпродзержинської міської ради за №173 від 25.06.2013 року затверджений акт про визначення розміру збитків недоотриманої орендної плати внаслідок використання ОСОБА_2 земельної ділянки без договору за період з 01.09.2011 року по 01.901.2013 рік у розмірі 119631 грн. 01 коп. (а.с.24)

Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

У ч. 1 ст. 120 ЗК України зазначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно ст. 206 цього Кодексу використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до п.«д» ст. 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно з п.3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284 (далі - Порядок), відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

У п.2 Порядку зазначено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Актами обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від 24.04.2013 року та 16.05.2012 року уповноваженими посадовими особами управління земельних відносин Дніпродзержинської міської ради встановлено, що загальна площа земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_2, складає 0,9994 га та використовується нею без оформлення документів, які посвідчують право на земельну ділянку, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України.

Актом про визначення збитків №173 від 17.06.2013 року, затвердженим рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 25.06. 2013 року №173, визнано неодержаний Дніпродзержинською міською радою дохід у сумі 119631 грн. 01 коп. збитками, які нанесені ОСОБА_2, міській раді за використання земельної ділянки загальною площею 0,9994 га без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку відповідно до закону (а.с.24,25).

Вказаний акт ніким не оскаржений.

Рішенням міської ради від 27.05.2011 №116-08/V1 затверджено коефіцієнт для розрахунку орендної плати на рівні трикратного земельного податку з урахуванням пільги (із земельного податку) - 30%.

Рішенням міської ради від 25.06.2012 №475-24/V1 затверджено коефіцієнт для розрахунку орендної плати на рівні трикратного земельного податку з урахуванням пільги для економіко-планувальної зони №37 - 30%.

Згідно розрахунку недоотримана орендна плата складає: за період 01.09.2011 по 31.12.2011рр.: 42725,35 грн. - 30% = 29907,75 грн. х 3 = 89723,25 грн./рік, що становить 7476,94 грн./міс. 7476,94 грн./міс. х 4міс. = 29907,76 грн.

За період 01.01.2012 по 01.01.2013рр.: 89723,25 грн./рік. А всього: 119631,01 грн. (29907,76 грн. + 89723,25 грн.).

За даними ОДПІ - лист від 03.04.2013 №12228/17.1-16 не зазначено про сплату ОСОБА_2 земельних платежів.

Доводи ОСОБА_2 про те, що арендну плату необхідно стягнути з ТОВ "РПЛ Агросистема" не можуть бути прийняти до уваги, оскільки на сесії Дніпродзержинської міської ради було прийнято рішення про вилучення із користування ТОВ "РПЛ Агросистема" земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, а також про те, що втратив чинність п.17 рішення Дніпродзержинського виконкому міської ради від 06.04.2001 року №142 у зв'язку з несплатою орендної плати та відчуженням нерухомого майна (а.с.15).

Таким чином була припинена дія договору оренди земельної ділянки з ТОВ "РПЛ Агросистема".

Доводи ОСОБА_2 про те, що на неї роспосчуджується дія державного акту на право постійного користування ПФ "Лінміс", так як у 2007 році вона придбала у власність промислову базу саме у ПФ "Лінміс", якому надано в постійне користування 0.8602 гектара землі згідно державного акту на право постійного користування (а.с.61-65) на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 25.01.2996 року за №22, також не можуть бути прийняти до уваги, оскільки рішенням Дніпродзержинського виконкому міської ради від 06.04.2001 року земля вилучена.

Посилання ОСОБА_2 на те, що її вини немає в том, що рішенням №РВ-1200167652014 від 25.212.2014 року відмовлено у внесенні відомостей до державного земельного кадастру, спростовуються її заявами-поясненнями від 18.05.2012 року та 02.04.2013 року про надання додаткового строку для оформлення технічної документації для подальшого оформлення договору оренди (а.с.19, об), а також поясненнями представника позивача про те, що рішення №РВ-1200167652014 від 25.12.2014 року незаконне, але відповідачка його не оскаржила.

З матеріалів справи вбачається, що з 2007 року до 2010 року ОСОБА_2 не вчиняла дії щодо оформлення відповідного договору, тобто майже трьох років навіть не подавала відповідної заяви до повноважних органів, з 2010 року по 2013 рік також не вчиняла відповідних дій щодо оформлення договору оренди.

Твердження ОСОБА_2 про те, що згідно даних головного управління Держкомзему у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області у неї вказаний вид землекористування - податок, не можуть бути прийняти до уваги, оскільки такий вид землекориствування вказується автоматично у разі відсутності договору оренди.

Крім того в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 не заперечувала проти того, що оформляла технічну документацію для укладення договору оренди.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставою для скасування рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303,307,309,316,319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області - задовольнити.

Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09 грудня 2014 року - скасувати.

Позовні вимоги Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про стягнення збитків та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області 119631,01 грн. збитків, завданих використанням земельної ділянки.

Зобов'язати ОСОБА_2 оформити право на землекористування шляхом подання до Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 для прийняття рішення про надання земельної ділянки в оренду.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області судовий збір у розмірі 1981,65 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: