
125/1875/14-ц
2/125/137/2015
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
Іменем України
27 травня 2015 року
Барський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Єрмічової В.В.,
при секретарі Грабчак І.О.,
з участю: позивача ОСОБА_1
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом обґрунтовуючи тим, що з 2004 року вона проживала спільно з відповідачем ОСОБА_3 однією сім’єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу. З жовтня 2005 року вони неодноразово виїжджали на заробітки до Російської Федерації, де також проживали однією сім’єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу та заробляли до двох тисяч доларів США на місяць. 05 вересня 2006 року вони з відповідачем уклали шлюб. 13 вересня 2006 року народилась їх дочка ОСОБА_4. У Вінницькому регіональному відділенні №444 ПАТ “Укрсиббанк” на ім’я ОСОБА_3 був відкритий рахунок, на який вони вирішили накопичувати кошти для придбання житла. Однак навесні 2009 року між ними виникли непорозуміння і 19 березня 2009 року вони розірвали шлюб. Після розірвання шлюбу вони примирилися та знову продовжили проживати однією сім’єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу, спільно вели господарство, накопичували кошти для придбання житла. Вони вирішили придбати будинок по вулиці Гагаріна,7 в с.Шипинки Барського району Вінницької області за кошти, яких було лише у сумі 20000 доларів США. Вони прийняли спільне рішення про оформлення будинку на їх доньку. Згодом вона дізналась, що ОСОБА_3 оформив будинок на своє ім'я. Після придбання будинку відповідач став створювати нестерпні умови проживання, тому вона неодноразово зверталась до міліції. В лютому 2013 року відповідач вивіз з будинку її речі та речі її доньки, меблі та вигнав їх із будинку. Згодом вони помирилися та почали проживати однією сім’єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу. В червні 2014 року відповідач забрав ключі від будинку і вони з донькою вимушені були залишити будинок. На даний час вона з дитиною винаймає житло, а ОСОБА_3 залишився проживати у придбаному будинку. Просить встановити факт проживання з ОСОБА_3 однією сім’єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу з початку 2004 року по 05 вересня 2006 року та з 20 березня 2009 року по червень 2014 року та визнати за нею право спільної сумісної власності на майно – грошові кошти в сумі 20000 доларів США, що еквівалентно 116938,14 грн., стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в сумі 116938,14 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 4000 гривень.
16 січня 2015 року позивач збільшила позовні вимоги та просить визнати за нею право спільної сумісної власності на майно – грошові кошти в сумі 26650 доларів США, що еквівалентно 414674 гривень, та стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в сумі 200612 гривень 20 коп. В іншій частині заявлені вимоги залишено без змін ( т.1 а.с.146-148).
13 березня 2015 року позивач збільшила позовні вимоги та просить визнати за нею право спільної сумісної власності на майно – грошові кошти в сумі 26650 доларів США, що еквівалентно 739887 гривень 15 коп., та стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в сумі 369943 гривень 57 коп., судові витрати у розмірі 3655 гривень 08 коп. та витрати на правову допомогу у сумі 8000 гривень. В іншій частині заявлені вимоги залишено без змін (т.1 а.с.174-176).
06 травня 2015 року позивач збільшила позовні вимоги та просить встановити факт її спільного проживання з ОСОБА_3 з жовтня 2008 року по червень 2014 року. В іншій частині заявлені вимоги залишено без змін (т.1 а.с.223).
06 травня 2015 року Барським районним судом Вінницької області у вказаній цивільній справі ухвалено рішення, яким у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя відмовлено.
Однак судом не ухвалено рішення щодо позовної вимоги про встановлення факту проживання з ОСОБА_3 однією сім’єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу з початку 2004 року по 05 вересня 2006 року та з жовтня 2008 року по червень 2014 року, хоча з приводу даної позовної вимоги сторони подавали докази і давали пояснення, в мотивувальній частині рішення зазначено мотиви, з яких суд дійшов висновків про відмову в позову в цій частині позовних вимог, зазначено закон, яким керувався суд, при цьому в резолютивній частині рішення не зазначено висновок щодо прийнятого судом рішення в цій частині позовних вимог.
А тому, виникло питання про ухвалення додаткового рішення.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечувала проти ухвалення додаткового рішення стосовно позовної вимоги щодо встановлення факту проживання з ОСОБА_3 однією сім’єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу з початку 2004 року по 05 вересня 2006 року та з жовтня 2008 року по червень 2014 року.
Представник позивача адвокат ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, хоча повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (т.1 а.с.246). Позивач подала до суду заяву про те, що не заперечує проти розгляду питання щодо ухвалення додаткового рішення у відсутності її представника (т.2 а.с.17).
Відповідач ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи (т.1 а.с.247, т.2 а.с.2).
Згідно ч.3 ст.220 ЦПК України суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. Їх присутність не є обов'язковою.
А тому, суд ухвалив провести розгляд даного питання у відсутності відповідача.
Заслухавши думку позивача, суд приходить до висновку про необхідність ухвалення у даній цивільній справі додаткового рішення з таких підстав.
Згідно п.1 ч.1 ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Згідно рішення Барського районного суду Вінницької області від 06 травня 2015 року у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя відмовлено (т.1 а.с.232-237).
Оскільки стосовно позовної вимоги про встановлення факту проживання з ОСОБА_3 однією сім’єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу з початку 2004 року по 05 вересня 2006 року та з жовтня 2008 року по червень 2014 року, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення, тому суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення, яким в задоволенні даної позовної вимоги відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.209,220 ЦПК України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 про встановлення факту проживання з ОСОБА_3 однією сім’єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу з початку 2004 року по 05 вересня 2006 року та з жовтня 2008 року по червень 2014 року відмовити.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Барський районний суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення до апеляційного суду Вінницької області через Барський районний суд Вінницької області.
Суддя:
Судове рішення № 44387061, Барський районний суд Вінницької області було прийнято 27.05.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 125/1875/14-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: