Вирок № 44387037, 22.05.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/14164/14-к

Провадження №1-кп/761/93/2015

В И Р О К

іменем України

22 травня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Овсеп'ян Т.В.,

при секретарі Яковлєві О.І.,

за участю прокурора Харченко Д.О., Ковальова А.В.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження№42014100100000454 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Вовча Гора Хмельницької області, українки, громадянки України, з середньою-спеціальною освітою, заміжньої, офіційно не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимої вироком Хмельницького міськрайонного суду від 15.07.2014 року за ч.5 ст.191, ч.1 ст.191, ч.1 ст.366, ст.69, 70 КК України до 3-х років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з веденням бухгалтерського обліку строком на три роки з конфіскацією особистого майна крім житла, на підставі ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році звільнена від відбування основного покарання, крім конфіскації майна,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 190; ч.5 ст.27, ч.1 ст.358; ч.4 ст.358 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, на початку січня 2014 року з метою отримання незаконної наживи, розробила злочинний план, відповідно до якого: вона за допомогою підробленого паспорту серії НОМЕР_1 виданого 13 червня 2001 року Хмельницьким РВ УМВС України в Хмельницькій області на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, із вклеєною своєю фотокарткою, а також підробленої довідки про доходи на ім'я ОСОБА_3, начебто виданою ТОВ «ФІРМА СТАРТ», шляхом обману банківських співробітників, мала би можливість отримати гроші в кредит в одному з банків м. Києва, не маючи наміру їх повертати. З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_2 14 січня 2014 року приблизно об 11 годині 30 хвилин, перебуваючи по пр-ту Перемоги, 104 в м. Києві, вступила із невстановленою слідством особою у злочинну змову, направлену на спільне виконання дій по підробці паспорту громадянки ОСОБА_3 Так, ОСОБА_2 передала вказаній невстановленій особі паспорт своєї сестри серії НОМЕР_1 виданий 13 червня 2001 року Хмельницьким РВ УМВС України в Хмельницькій області на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, з метою його подальшої підробки та використання для незаконного оформлення кредитів. Крім того, ОСОБА_2 передала невстановленій особі одну свою фотокартку розміром 3х4 см з метою подальшого проведення дій по вклеюванню вказаних фотокарток в паспорт громадянки ОСОБА_3

В подальшому, невстановлена слідством особа, при пособництві ОСОБА_2 при невстановлених слідством обставинах виконала дії по вклеюванню переданої ОСОБА_2 фотокартки в паспорт громадянки ОСОБА_3 та проставлення рельєфного відтиску печатки, чим підробила паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, виданий 13 червня 2001 року Хмельницьким РВ УМВС України в Хмельницькій області.

В той же день приблизно о 12 годині 20 хвилин за вищевказаною адресою ОСОБА_2 отримала від невстановленої слідством особи підроблений паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 з вклеєною особистою фотокарткою, в якому містилась завідомо неправдива інформація про те, що ОСОБА_2 являється ОСОБА_3. Крім того, невстановлена особа передала ОСОБА_2 підроблену довідку про доходи вих. № 15/2 від 14.01.2014 р., згідно якої ОСОБА_3 займає посаду керівника відділу безготівкових продажів в ТОВ «ФІРМА СТАРТ» та має дохід за період липень-грудень 2013 року в розмірі 31 980 грн.

Продовжуючи свої дії по реалізації злочинного плану, ОСОБА_2 14 січня 2014 року прослідувала у відділення ПАТ «ВТБ БАНК», що розташоване по вул. Лагерній, 36 в м. Києві та звернулась в пункт видачі кредитів з метою оформлення кредиту. При оформленні необхідних документів для отримання кредиту, ОСОБА_2, представившись громадянкою ОСОБА_3, ввела в оману представника ПАТ «ВТБ БАНК» ОСОБА_4 та пред'явила їй завідомо підроблені документи - паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий 13 червня 2001 року Хмельницьким РВ УМВС України в Хмельницькій області на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 року із вклеєною фотокарткою ОСОБА_2 та підроблену довідку про доходи на ім'я ОСОБА_3, начебто виданою ТОВ «ФІРМА СТАРТ».

На підставі наданої представнику банку неправдивої інформації, ОСОБА_2 повторно шляхом обману намагалась заволодіти грошовими коштами банку в розмірі 50000 гривень шляхом укладення кредитного договору, виконала всі умови необхідні для отримання кредиту, однак не довела свій злочинний умисел до кінця, оскільки була затримана працівниками міліції.

Крім того, 14 січня 2014 року ОСОБА_2, з метою отримання кредиту, знаходилась в приміщенні відділення ПАТ «ВТБ БАНК», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Лагерна, 36, при оформленні документів на отримання кредиту, пред'явила представнику банку ОСОБА_5 завідомо підроблений паспорт серії НОМЕР_1 виданий 13 червня 2001 року Хмельницьким РВ УМВС України в Хмельницькій області на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 із вклеєною фотокарткою ОСОБА_2 та надала завідомо підроблену довідку про доходи на ім'я ОСОБА_3, начебто виданою ТОВ «ФІРМА СТАРТ» для укладення кредитного договору.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.190; ч.4 ст.358 КК України фактично визнала, а щодо вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України заперечила, та пояснила, що у Хмельницькому міськрайонному суді Хмельницької області, проводився судовий розгляд за її обвинуваченням у вчинені кримінальних правопорушень, та маючи на меті відшкодувати шкоду потерпілим, яку вона заподіяла, вирішила взяти кредит. Оскільки, вона мала погану кредитну історію, вона вирішила звернутися за допомогою до сторонніх осіб. Так, у всесвітній мережі інтернет, вона познайомилася з хлопцями на ім'я ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які погодилися їй допомогти отримати кредит, та при цьому повідомили, що необхідно їй надати паспорт близьких родичів. В подальшому, вона мала приїхати до м. Києва з паспортом своєї сестри ОСОБА_3, з метою взяти їй квитки на потяг до м. Санкт -Петербург. При цьому, 14 січня 2014р., приїхавши до м. Києва, квитки вона не взяла та приблизно об 11 годині 30 хвилин, перебуваючи по пр-ту Перемоги, 104 в м. Києві, передала ОСОБА_9 та ОСОБА_10 паспорт своєї сестри, виданий на ім'я ОСОБА_3 та свій паспорт, з метою, щоб ОСОБА_9 та ОСОБА_10 перевірили чи можна оформити кредит на сестру. В той же день приблизно о 12 годині 20 хвилин, вона отримала від вказаних осіб довідку про доходи ТОВ «Фірми-Старт», видану на ім'я її сестри /ОСОБА_3./, та паспорт своєї сестри. Коли відкрила його, побачила, що вклеєна її особиста фотокартка. Вона запитала у хлопців, що вони наробили, на що вони їй повідомили, що якщо вона не піде і не оформить кредит, то їй буде тільки гірше від цього. Після чого, вона 14 січня 2014 року пішла до відділення ПАТ «ВТБ БАНК», що розташоване по вул. Лагерній, 36 в м. Києві та звернулась в пункт видачі кредитів з метою оформлення кредиту. При оформленні необхідних документів для отримання кредиту, представилась громадянкою ОСОБА_3, та передала працівникам банку паспорт на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 р. із вклеєною своєю фотокарткою та довідку ТОВ «ФІРМА СТАРТ» про доходи на ім'я ОСОБА_3. Працівники банку повідомили, що необхідний деякий час, щоб перевірити документи та в подальшому, якщо все буде добре з документами, їй зателефонують та повідомлять, коли можна під'їхати за грошима. Того ж дня їй зателефонували з відділення банку та повідомили, що вона може приїхати та отримати кредит. 16.01.2014 року вона приїхала до відділення ПАТ «ВТБ БАНК» де і була затримана працівниками міліції.

Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченою ОСОБА_2, її винуватість підтверджується наступними доказами, дослідженими судом, а саме:

показаннями свідка ОСОБА_6, який суду повідомив, що у січні 2014 року, їм зателефонували з відділення ПАТ «ВТБ БАНК», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Лагерна 36 та повідомили, що є підозра у фіктивності паспорту клієнта. Після чого, працівники ПАТ «ВТБ БАНК», направили їм ксерокопію паспорту, який виданий на ім'я ОСОБА_3. Перевіривши вищевказаний паспорт, вони з'ясували, що він підроблений, оскільки справжнє ім'я особи, якої вклеєна фотографія в паспорт виданий на ім'я ОСОБА_3 - інше. Після встановлення фіктивності документів, вони зателефонували до правоохоронних органів та домовились з ними, що через два дні особа, яка оформляла кредит на ім'я ОСОБА_3, має з'явитися до відділення банку. Так, 16.01.2014 року, ОСОБА_2 приїхала до відділення, де її і було затримано працівниками міліції, після чого вона віддала паспорт, ідентифікаційний номер, та довідку про доходи видані на ім'я ОСОБА_3;- показаннями свідка ОСОБА_4, яка суду повідомила, що працює начальником відділу продажу ПАТ «ВТБ-Банк», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Лагерна 36. Так, у січні 2014 року, ОСОБА_2 звернулася до банку з метою оформлення кредиту, надавши паспорт, довіку про доходи ТОВ «Фірма Стандарт», ідентифікаційний номер, видані на ім'я ОСОБА_3. Під час оформлення кредиту, їй здалось, що вона вже десь бачила ОСОБА_2, і документи, які вона надала, не підтверджують її особу. Після чого вказані документи вона відправила до відділу шахрайства з метою перевірити достовірність наданих ОСОБА_2 документів, та в подальшому було встановлено, що вони підроблені та у паспорт, виданий на ім'я ОСОБА_3, вклеєна фотографія ОСОБА_2.

Крім того, винуватість ОСОБА_2 підтверджується письмовими доказами, наданими стороною обвинувачення, а саме:

даними висновку експерта №203 від 05.03.2014 року, згідно якого «Зображення відтиску печатки «ФІРМА СТАРТ», ідентифікаційний код 35848370, на довідці про доходи № 15/2 від 14.01.2014 року, виданий на ім'я ОСОБА_3, виконане із застосуванням кольорової копіювально-множильної техніки із струменевим способом передачі зображення».даними висновку експерта №79 від 31.01.2014 року, згідно якого «на першій та п'ятій сторінці паспорта України серії НОМЕР_1, виданому 13 червня 2001 року Хмельницьким РВ УМВС України в Хмельницькій обл. на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, наявні сліди переклеювання фотокарток»;даними протоколу огляду місця події від 16.01.2014 року, згідно якого по вул. Старовокзальна, 12 в м. Києві ОСОБА_7 добровільно надав паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, довідку про доходи № 15/2 від 14.01. 2014 року, заяву-анкету на ім'я ОСОБА_3, завірені копії паспорту та ідентифікаційного коду;даними постанови про визнання речових доказів від 14.04.2014р., згідно якої довідку про доходи №15/2 від 14.02.2014 року, видану на ім'я ОСОБА_3, паспорт на ім'я ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний код на ім'я ОСОБА_3, анкету - заяву на отримання кредиту та завірені копії паспорту, - визнано речовими доказами. Доводи сторони захисту щодо недоведеності вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України, суд вважає неспроможними, оскільки вони спростовуються сукупністю досліджених судом доказів, які наведені вище. Так, показання обвинуваченої щодо примушування її невідомими особами брати кредит не підтверджуються жодними доказами, при цьому працівники банку, допитані судом як свідки, а саме: ОСОБА_4 та ОСОБА_6 вказали на особисту присутність та подачу документів обвинуваченою ОСОБА_2 та відсутністю будь-яких сторонніх осіб під час цього в приміщенні банку та неповідомлення обвинуваченою про жодні обставини щодо недобровільного подання документів до банку, приміщення якого охороняється. Крім того, конкретні дії обвинуваченої, а саме: звернення до банку 14.01.2014р. та подання документів для отримання кредиту, в подальшому приїзд до банку 16.01.2014р., свідчать про об'єктивну можливість ОСОБА_2, /яка згідно її показань вільно пересувалась по території України у цей час/ повідомити правоохоронні органи про будь-які протиправні дії щодо неї з боку сторонніх осіб. В зв'язку з викладеним, суд критично оцінює показання обвинуваченої та вважає їх засобом захисту з метою пом'якшити свою участь за вчинені злочини.

Таким чином, суд, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2: в умисних діях, які виразились у пособництві в підробленні офіційного документу, який видається установою, яка має право видавати такий документ, і який надає право з метою його використання, і кваліфікує її дії за ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358 КК України; в умисних діях, які виразились у закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману /шахрайство/, вчиненому повторно, та не доведеному до кінця з причин, що не залежали від її волі, та кваліфікує її дії за ч.2 ст.15, ч.2 ст.190 КК України; в умисних діях, які виразились у використанні завідомо підробленого документу, та кваліфікує її дії за ч.4 ст. 358 КК України.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_2 виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, характер та ступінь участі обвинуваченої в їх вчиненні, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця, конкретні обставини провадження, відношення до скоєного, дані про особу обвинуваченої.

Так, при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_2 судом також враховуються дані про її особу, яка має місце реєстрації та постійного проживання, позитивно характеризується, заміжня, офіційно не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, її вік та стан здоров'я, майновий стан.

Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_2, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення нею нових злочинів призначення остаточного покарання на підставі ст.70 КК України у виді обмеження волі. Як встановлено судом, обвинувачена ОСОБА_2 не працює, офіційного джерела доходу не має, в зв'язку з чим суд не вбачає підстав для застосування альтернативних видів покарань, передбачених санкціями статтей інкримінованих злочинів, зокрема у виді штрафу.

Крім того, враховуючи конкретні обставини вчинення злочинних дій, дані про особу обвинуваченої, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_2 без реального відбування покарання у виді обмеження волі, на підставі ст.75 КК України, звільнивши її від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку, з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Оскільки ОСОБА_2 вчинила злочин до постановлення вироку Хмельницького міськрайонного суду м. Києва від 15.07.2014 року, яким останню засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 191, ч.1 ст. 366, ст. 69, 70 КК України, та на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнено від відбування основного покарання, суд не вбачає підстав для застосування положень ч.4 ст.70 КК України.

Доводи захисника щодо необхідності застосування до обвинуваченої ОСОБА_2 Закону України «Про амністію у 2014 році», суд вважає неспроможними, оскільки відповідно до п.«Е» ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 01.10.1996р.- амністія не може бути застосована до осіб, стосовно яких протягом останніх десяти років було застосовано амністію або помилування незалежно від зняття чи погашення судимості та які знову вчинили умисний злочин.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Стягненню з обвинуваченої підлягають витрати на залучення експерта.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369-371 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.190; ч.5 ст.27, ч.1 ст.358; ч.4 ст.358 КК України, та призначити покарання:

за ч.2 ст.15, ч.2 ст.190 КК України у виді обмеження волі строком на 3 /три/ роки;за ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 /один/ рік;за ч.4 ст.358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 /один/ рік 6 /шість/ місяців. На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбування визначити ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі строком на 3 /три/ роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від призначеного судом покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1-го /одного/ року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї судом обов'язки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 2058 /дві тисячі п'ятдесят вісім/ грн. 12 /дванадцять/ копійок.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- довідку про доходи №15/2 від 14.02.2014 року, видану на ім'я ОСОБА_3, паспорт на ім'я ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний код на ім'я ОСОБА_3, анкету - заяву на отримання кредиту та завірені копії паспорту, що вилучені згідно огляду місця пригоди від 16.01.2014 року у ОСОБА_8 - залишити при матеріалах кримінального провадження;

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя