Ухвала суду № 44386214, 26.05.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2015р. м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Струбіцької О.М.

суддів Марчука В.Т., Давнього В.П.

при секретарі Дзюбак М.В.

за участю учасників судового провадження:

прокурора Шевчук С.Б.

захисники ОСОБА_1, ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12014260060000327 щодо;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Старі-Кути, Косівського району, Івано-Франківської області, та жителя АДРЕСА_1 неодруженого, непрацюючого, з середньою освітою, раніше не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ст.ст. 185 ч.1, 289 ч. 3 КК України,- В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 25 березня 2015 року.,ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 185, ч.3 ст. 289 КК України та призначено покарання:

за ст. 185 ч. 1 КК України - один рік позбавлення волі;за ст. 289 ч. 3 КК України - сім років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначино ОСОБА_3 покарання - у виді семи років позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в закону силу

замінена з домашнього арешту на тримання під вартою, взято під варту в залі суду першої

Провадження №11-кп/794/200 /15 Головуючий в І інстанції: Бужори В.Т.

Категорія ст.ст.185 ч.1, 289 ч.3 КК України Суддя - доповідач: Струбіцька О.М.

інстанції. Строк відбування покарання обраховується з 25 березня 2015 року.

Вирішена доля речових доказів.

Як встановлено вироком суду, ОСОБА_3 21 червня 2014 року біля 20 години, знаходячись в салоні автомобіля марки «Мерседес - Бенц» під керуванням водія ОСОБА_4 в м.Вашківці, Вижницького району, Чернівецької області в районі автозаправки, наніс потерпілому удари ножем після чого потерпілий ОСОБА_4 втік з автомобіля. Обвинувачений ОСОБА_3. заволодівши даним транспортним засобом, пересів за кермо автомобіля та поїхав в напрямку м. Вижниця, де його покинув через відсутність палива. Крім того з даного автомобіля викрав мобільний телефон та гроші які належали потерпілому.

На вказаний вирок захисник ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, та обвинувачений ОСОБА_3 подали апеляції.

Захисник ОСОБА_1 просить переглянути вирок районного суду від 25 березня 2015 року, щодо ОСОБА_3 та наголошують на тому, що районним судом не було враховано ряд обставин, а саме; позитивна характеристика підсудного, його співпраця зі слідством, явка з повинною, часткове відшкодування матеріальної шкоди потерпілому, враховуючи дані підстави просять скасувати вирок районного суду, пом'якшити призначене обвинуваченому покарання, та на підставі ст. 75 ч. 1 КК України звільнити від покарання з випробуванням.

Обвинувачений ОСОБА_3 в апеляційні скарзі вказує на те, що районним судом не були враховані пом'якшуючи обставини які на його думу є суттєвими а саме: його співпраця зі слідством, явка з повинною, часткове відшкодування матеріальної шкоди потерпілому. Також вказує на необґрунтованість заявленої матеріальної та моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого та захисників які підтримують апеляційні скарги, міркування прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, та просить вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 25 березня 2015 року залишити без змін, думку потерпілого, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, що наведені у вироку підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав правильну юридичну оцінку.

При вирішенні питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 виду та міри покарання, районний суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, до обставин, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 районним судом визнано: щире каяття та часткове відшкодування завданих збитків. Обтяжуючі обставини судом не встановлені.

Також в судовому засіданні першої інстанції були досліджені та враховані наступні обставини по справі, а саме, те що ОСОБА_3 на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.с.232-233), раніше не судимий (а.с.230), визнав повністю свою вину, щиросердечно у вчиненому розкаявся, позитивно характеризується по місцю проживання (а.с.235), та частково відшкодував завданий збиток.

Стосовно визначеного розміру матеріальної шкоди районним судом, було вірно враховані неправомірні дій обвинуваченого та наслідки, які завдали матеріальну шкоду на загальну суму 34 634 гривень (тридцять чотири тисячі шістсот тридцять чотири грн.), яку ОСОБА_3 в судовому засіданні визнав в повному обсязі, та частково була відшкодована у сумі 7000 (сім) тисяч гривень та повернуто чохол від викраденого мобільного телефону на суму 249 гривень, то залишкова сума матеріальної шкоди складає 27385 гривень (двадцять сім тисяч триста вісімдесят п'ять гривень).

Сума моральної шкоди встановлена судом першої інстанції в розмірі 20000 гривень (двадцять тисяч)., яка в судовому засіданні визнана самим обвинуваченим ОСОБА_3 та в повній мірі відповідає глибині фізичних та душевних страждань.

Під час апеляційного розгляду ОСОБА_3 не заперечував розмір матеріальної та моральної шкоди стягнутої судом.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що районний суд належним чином мотивував та прийшов до правильного висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 неможливе без ізоляції від суспільства і обрав ту міру покарання, яка необхідна та достатня для виправлення та перевиховання обвинуваченого.

Факт призначення районним судом розміру покарання, який не є максимальним згідно санкції ч.1 ст. 185 та ч.3 ст. 289 КК України, та застосування принципу поглинення покарання, вказує на врахування всіх обставин, що пом'якшують покарання, в тому числі і тих, які зазначені в апеляції, та тяжкості скоєних злочинів один з яких є особливо тяжким.

Зважаючи на наведене та беручи до уваги конкретні обставини справи, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, є справедливим, повністю відповідає вимогам ст. 65 КК України та меті відображеній у положеннях ст. 50 КК України.

Колегія судів не вбачає правових підстав застосування ст. 69, 75 КК України., вирок районного суду є законним і обґрунтованим, підстави для зміни чи скасування відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 404, 407, 408, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_1, - залишити без задоволення.

Вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 25 березня 2015 року., щодо ОСОБА_3 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий О.М. Струбіцька

Судді В.П. Давній

В.Т. Марчук

Копія вірна: Суддя О.М. Струбіцька