Рішення № 44385899, 15.05.2015, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/7482/14-ц

2/705/216/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2015 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі:

головуючого судді Коваля А.Б.

при секретарі Остропольській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані цивільну справу за позовом Уманського національного університету садівництва до ОСОБА_1, третя особа служба у справах дітей Уманської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, зняття з реєстрації за місцем проживання,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про те, що з 18 серпня 2003 року по 23 жовтня 2012 року ОСОБА_2 працювала в Уманському національному університеті садівництва. Їй, як співробітнику університету, було надано для проживання кімнату № 733 у гуртожитку № 4, що знаходиться за адресою: Черкаська область м. Умань вул. Інтернаціональна.

Відповідач зареєстрована в кімнаті № 733 гуртожитку № 4 по вулиці Інтернаціональній в м. Умань з 26 грудня 2001 року. Також на цій житловій площі зареєстровані її діти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Вказана квартира знаходиться на балансі Уманського національного університету садівництва, що є юридичною особою з державною формою власності і має право розпоряджатися належним йому майном.

Як вбачається з наказу № 271-к від 22 жовтня 2012 року відповідач звільнилася з роботи в Уманському НУС за власним бажанням, що передбачає застосування наслідків у ч. 2 ст. 132 ЖК України.

Рішенням житлової комісії Уманського НУС від 03 квітня 2014 року протокол № 22, було винесено розпорядження про звільнення гуртожитку відповідачем з 01 червня 2014 року. Ознайомитися та підписати вищевказане розпорядження відповідач відмовилася, про що було складено акт від 08 квітня 2014 року.

16 квітня 2014 року Уманським НУС відповідачу було надіслано претензію за № 20-06/359 про звільнення займаної житлової площі до 01 червня 2014 року. Претензія була надіслана рекомендованим листом з врученням адресату. Відповідач 28 квітня 2014 року особисто отримала претензію про що свідчить підпис про отримання та дата на штампі поштового відділення, з якого було відправлено претензію. Відповіді на претензію адміністрація Уманського НУС до цього часу не отримала.

Вважають, що відповідач порушує законну процедуру проживання в кімнаті гуртожитку, що була надана їй на час працевлаштування в Уманському НУС.

Пунктом 17 Примірного положення передбачено, що вселення громадян, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, інших членів сімї, крім своїх неповнолітніх дітей, в указані приміщення допускаються лише з дозволу адміністрації, профспілкового комітету установи, організації та письмової згоди членів сімї громадянина, які проживають разом з ним. Відповідного дозволу відповідач взагалі не отримувала.

ОСОБА_2 не перебуває у трудових відносинах з власником займаного житлового приміщення, а відтак право користування жилим приміщенням у гуртожитку члена сімї відповідача є похідним від права відповідача на проживання у займаному приміщенні.

Вважають, що відповідач порушує законну процедуру проживання в кімнаті гуртожитку, що була надана їй на час працевлаштування в Уманському НУС.

Просить суд визнати відповідача ОСОБА_1 разом з дітьми ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, такими, що втратили право користування жилим приміщенням кімнати № 733, що знаходиться за адресою: Черкаська область м. Умань вул. Інтернаціональна, 2, гуртожиток № 4.

Зняти відповідача ОСОБА_5 разом з дітьми ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 з реєстрації за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_3, гуртожиток № 4.

Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні в повному обємі підтримала позовні вимоги та пояснила, що відповідач ОСОБА_1 з 18 березня 2003 року по 23 жовтня 2012 року працювала в Уманському національному університеті садівництва, тому їй було надано для проживання кімнату у гуртожитку. Разом з нею у цій кімнаті проживали двоє її неповнолітніх дітей. У відповідності до вимог ст. 127 ЖК України відповідач скористалася своїм правом та була забезпечена житлом на період роботи в університеті. Оскільки відповідач звільнилася з роботи за власним бажанням, на підставі ст. 132 ЖК України вона має звільнити кімнату у гуртожитку. При звільненні, відповідач була ознайомлена із наказом і не зверталася до них із заявою про поновлення. Оскільки відповідач не є працівником УНУС, рішенням комісії її було виселено з гуртожитку та запропоновано звільнити кімнату у гуртожитку. Оскільки відповідач так і не виконала цієї вимоги та відмовляється добровільно звільнити кімнату, вимушені були звернутися до суду за захистом своїх прав, з вказаним позовом, який просить задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила, що іншого житла крім вказаної кімнати у гуртожитку, немає, а на її утриманні перебуває двоє малолітніх дітей. Її заробітна плата не дозволяє винаймати інше житло, тому не має можливості звільнити кімнату до покращення матеріального стану. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила, що її довіритель перебувала у трудових відносинах з позивачем, тому їй було надано кімнату у гуртожитку, у якій вона зареєстрована до 30 вересня 2015 року, про що свідчить відмітка у її паспорті. Разом з нею у цій кімнаті проживають двоє неповнолітніх дітей, яких утримує одна, оскільки шлюб з батьком дітей було розірвано у судовому порядку. Згідно зі ст. 125 ЖК України одинокі особи з дітьми не можуть бути виселені із гуртожитку. Разом з тим, не заперечувала той факт, що дійсно відповідач разом з дітьми проживають у кімнаті гуртожитку УНУС. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Згідно витягу з наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України Уманського національного університету садівництва від 22 жовтня 2012 року № 271-к, ОСОБА_1 звільнено з посади провідного фахівця відділу кадрів з 23 жовтня 2012 року за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України).

Згідно довідки Уманського національного університету садівництва від 04 червня 2014 року вих. № 19-42/158, ОСОБА_1 працювала в Уманському національному університеті садівництва з 18 серпня 2003 року (наказ № 370-к від 27.08.2003 року) по 23.10.2012 року (наказ № 271-к від 22.10.2012 року).

Згідно довідки Уманського національного університету садівництва від 04 червня 2014 року вих. № 57-04/274, в кімнаті № 731 по вул. Інтернаціональній, 2 м. Умані Черкаської області зареєстрована і проживає ОСОБА_1, з якою проживають її сини: ОСОБА_3 і ОСОБА_4.

Згідно претензії від 16 квітня 2014 року вих. № 20-06/359 направленої Уманським національним університетом садівництва на адресу ОСОБА_8, остання повідомлена про те, що у звязку із звільненням з роботи, виселяється з гуртожитку, без надання іншого приміщення та просять звільнити житлову площу до 01 червня 2014 року, надану на період роботи в Уманському національному університеті садівництва. У разі відмови звільнити житлову площу, вимушені будуть звернутися до суду з позовом про примусове виселення.

Згідно розпорядження Уманського національного університету садівництва про звільнення з кімнати гуртожитку на підставі рішення житлової комісії Уманського НУС від 03.04.2014 року, ОСОБА_1 відмовилася розписатися про необхідність звільнення житлової площі.

Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у розгляді справи та вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_1 працевлаштувавшись до Уманського національного університету садівництва була забезпечена житлом, а саме їй було надано дозвіл на проживання в гуртожитку № 4 по вулиці Інтернаціональній в м. Умані Черкаської області (кімната № 733).

У відповідності до вимог ст. 132 ЖК України сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у звязку з роботою чи навчанням. Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку у звязку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.

Суд вважає, оскільки згідно наказу про звільнення відповідач ОСОБА_1 звільнилася з посади провідного фахівця відділу кадрів за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України), вона має бути виселеною із гуртожитку, що перебуває на балансі Уманського національного університету садівництва.

На думку суду, позовна вимога щодо зняття відповідача з дітьми з реєстраційного обліку за адресою: Черкаська область м. Умань вул. Інтернаціональна, 2, гуртожиток № 4, не є компетенцією суду, а тому не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. 132 ЖК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Визнати ОСОБА_1 разом з дітьми ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратили право користування жилим приміщенням кімнати № 733, що знаходиться за адресою: Черкаська область м. Умань вул. Інтернаціональна, 2 гуртожиток № 4.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Уманського національного університету садівництва сплачений судовий збір в розмірі 243 гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: А. Б. Коваль