Вирок № 44383536, 18.05.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/3853/15-к

Провадження №1-кп/639/262/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2015 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді - Курила В.О., за участю: секретаря судового засідання - Боровської М.І., прокурора - Кузьміна А.В., захисника - адвоката Бережного О.Л., обвинуваченого - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12015220000000062 від 22.01.2015 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, росіянина, громадянина України, з вищою освітою, працюючого тимчасово виконуючим обов'язки начальника Державного підприємства Міністерства оборони України «Харківське управління начальника робіт», одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, згідно наказу Міністра оборони України №39-ДП від 15.11.2013 року, тимчасово займає посаду виконуючого обов'язки начальника Державного підприємства Міністерства оборони України «Харківське управління начальника робіт».

У відповідності до п.п.2.2, 4.5, 6.1, 6.3 Статуту державного підприємства Міністерства оборони України «Харківське управління начальника робіт», затвердженого Міністром оборони України 28.02.1997 року та зареєстрованого розпорядженням виконкому Жовтневої ради народних депутатів м.Харкова №33 від 14.03.1997 року, управління підприємством здійснює його керівник, який самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за вказаними напрямками, серед яких є організація та проведення роботи по наданню послуг фізичним та юридичним особам, перевезенню вантажів, прийняття майна за договором схову. Крім того, підприємство має право здавати в оренду відповідно до чинного законодавства (крім цілісних майнових комплексів, його структурних підрозділів, філіалів, цехів) підприємствам, установам та організаціям, а також громадянам нежилі приміщення, керівник підприємства здійснює управління підприємством, самостійно вирішує питання діяльності підприємства, діє без довіреності від імені підприємства, укладає договори, розпоряджається коштами та майном відповідно до чинного законодавства.

Так, 20.01.2015 року гр. ОСОБА_3 прибув за місцем розташування ДП МОУ «Харківське управління начальника робіт» за адресою: м. Харків, вул. Цементна, 2, та звернувся до тимчасово виконуючого обов'язки начальника зазначеного підприємства ОСОБА_2 з питанням щодо можливості оренди складських приміщень вказаного підприємства для зберігання товарів народного споживання.

20.01.2015 року ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, в супереч інтересів служби та в порушення вимог діючого законодавства України, запропонував громадянину ОСОБА_3, який діяв як представник та в інтересах ФО-П ОСОБА_4, шляхом використання можливостей своєї посади, посприяти у оформленні виключно договору зберігання у зв'язку з тим, що питання надання в оренду цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), що перебувають у державній власності не віднесено до його компетенції, за умови передачі особисто йому, ОСОБА_2, з боку ОСОБА_3, до укладення договору грошових коштів в сумі 8500 грн., а у майбутньому - здійснення сплати вказаних сум щомісячно, на що ОСОБА_3, розуміючи неможливість використання складських приміщень без надання ОСОБА_2 неправомірної вигоди, сприймаючи його умови, як єдині можливі укласти вказаний договір, погодився на вказані умови, запропоновані останнім.

Виконуючи свій злочинній умисел на одержання неправомірної вигоди ОСОБА_2 09.02.2015 року близько 12 год. 00 хв. у своєму службовому кабінеті, розташованому на другому поверсі в адміністративній будівлі ДП МОУ «Харківське управління начальника робіт» за адресою: м. Харків, вул. Цементна, 2, зустрівся зі ОСОБА_3, який, діючи згідно попередньої домовленості, передав йому обумовлену раніше неправомірну вигоду в розмірі 8500 грн.

В свою чергу ОСОБА_2, діючи згідно попередньої домовленості, передав ОСОБА_3 один екземпляр договору зберігання №1/1 від 02.02.2015 року, терміном дії до 31.12.2015 року, укладений між ДП МОУ «Харківське управління начальника робіт» в особі тимчасово виконуючого обов'язки начальника ОСОБА_2 з одного боку, та ФО-П ОСОБА_4 в особі ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності від 19.01.2015 року з другого боку. Відповідно до умов укладеного договору, ДП МОУ «Харківське управління начальника робіт» приймає та зобов'язується зберігати на складі №15, 15А, по вул. Цементній, 2 у м. Харкові, у відповідності до Акту приймання матеріальних цінностей на зберігання, передане ФО-П ОСОБА_4 обумовлене майно.

Продовжуючи виконувати злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди щодо щомісячної сплати вказаної суми, діючи згідно попередньої домовленості, 27.02.2015 року близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_2 у своєму службовому кабінеті, розташованому на другому поверсі в адміністративній будівлі ДП МОУ «Харківське управління начальника робіт» за адресою: м. Харків, вул. Цементна, 2, зустрівся зі ОСОБА_3, який, діючи згідно попередньої домовленості, передав йому обумовлену раніше неправомірну вигоду в розмірі 7000 грн. Одразу після отримання ОСОБА_2 зазначених грошових коштів від громадянина ОСОБА_3, в ході проведення обшуку службового кабінету, розташованого на другому поверсі в адміністративній будівлі ДП МОУ «Харківське управління начальника робіт» за адресою: м. Харків, вул. Цементна, 2, були виявлені та вилучені грошові кошти в розмірі 7000 грн., які перед цим ОСОБА_2 отримав в якості неправомірної вигоди від громадянина ОСОБА_3

Таким чином, 09.02.2015 року близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_2, будучи службовою особою - тимчасово виконуючим обов'язки начальника ДП МОУ «Харківське управління начальника робіт», у своєму службовому кабінеті, розташованому на другому поверсі в адміністративній будівлі ДП МОУ «Харківське управління начальника робіт» за адресою: м. Харків, вул. Цементна, 2, в порушення вимог ст.ст.4, 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» і своїх функціональних обов'язків, за виконання ним дій з використанням службового становища в інтересах третьої особи - ФО-П ОСОБА_4 щодо укладання договору зберігання, отримав від гр. ОСОБА_3 неправомірну вигоду в розмірі 8500 грн.

Також, 27.02.2015 року близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_2, знаходячись у своєму службовому кабінеті, розташованому на другому поверсі в адміністративній будівлі ДП МОУ «Харківське управління начальника робіт» за адресою: м. Харків, вул. Цементна, 2, в порушення вимог ст.ст.4, 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», і своїх функціональних обов'язків, за виконання ним дій з використанням службового становища в інтересах третьої особи - ФО-П ОСОБА_4 щодо укладання договору зберігання, отримав від гр. ОСОБА_3 неправомірну вигоду в розмірі 7000 грн., всього на загальну суму 15500 грн., чим вчинив одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.368 КК України.

15.05.2015 року між старшим прокурором військової прокуратури Харківського гарнізону майором юстиції Кузьміним А.В., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12015220000000062 від 22.01.2015 року, та обвинуваченим ОСОБА_2 укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з умовами вказаної угоди, ОСОБА_2 під час досудового розслідування добровільно, без примусу та тиску в повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.368 КК України, та зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення у судовому провадженні.

Сторони погоджуються на визнання ОСОБА_2 винуватості у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, та призначення останньому судом покарання у вигляді штрафу у розмірі 1200 (тисячі двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права обіймати адміністративно-господарські та адміністративно-розпорядчі посади строком на 1 (один) рік, зі спеціальною конфіскацією у власність держави грошей, які були предметом злочину, у розмірі 8000 гривень.

Згідно вимог ч.5 ст.469 КПК України, укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди (ч.3 ст.474 КПК України).

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступних обставин.

Відповідно до ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні, зокрема, щодо: 1) кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винуватим, відповідно до статті 12 КК України є злочином середньої тяжкості. Потерпілих у кримінальному провадження немає, вчиненим злочином шкода завдана лише державним та суспільним інтересам. Таким чином, в даному кримінальному провадженні можливе укладання угоди про визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_2 погоджується на призначення узгодженого покарання, що він підтвердив під час проведення судового засідання.

Обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, що підтверджено прокурором та обвинуваченим під час судового розгляду.

Суд зазначає, що зміст угоди відповідає вимогам ст.472 КПК України та положенням закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зобов'язання взяті за угодою обвинуваченим можуть бути виконані повністю, наявні фактичні підстави для визнання винуватості. Судом не встановлені підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені ч.7 ст.474 КПК України.

Таким чином, дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.1 ст.368 КК України (у редакції зі змінами, внесеними згідно із Законом №1698-VII від 14.10.2014 року), яка набрала чинності 25.01.2015 року та діяла на момент вчинення злочину, тобто одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища.

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, є щире каяття у вчиненому злочині.

Обставин, які обтяжуються покарання, відповідно до ст.67 КК України, під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, тяжких (хронічних) захворювань не має, офіційно одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, має місце постійної реєстрації та проживання, за місцем мешкання та роботи характеризується посередньо, раніше не судимий (к/п т.2 а.с.100-111).

Суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого злочину та даним про особу обвинуваченого, відповідають загальним засадам призначення покарання, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості. При цьому, грошові кошти номіналом 500 гривень у кількості 1 купюра - МА1842983 необхідно звернути в дохід держави в порядку застосування спеціальної конфіскації.

До набрання вироком законної сили суд вважає за необхідне продовжити дію заходів забезпечення кримінального провадження (в тому числі запобіжного заходу), які після набрання вироком законної сили підлягають скасуванню.

Процесуальні витрати на підставі ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого по справі.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлявся.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст.373, 374, 394, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 15 травня 2015 року по кримінальному провадженню №12015220000000062 від 22.01.2015 року, укладену між старшим прокурором військової прокуратури Харківського гарнізону майором юстиції Кузьміним А.В. та обвинуваченим ОСОБА_2

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 20400 грн. (двадцять тисяч чотириста гривень), з позбавленням права обіймати адміністративно-господарські та адміністративно-розпорядчі посади строком на 1 (один) рік, зі спеціальною конфіскацією у власність держави грошей, які були предметом злочину у сумі 8000 грн. (вісім тисяч гривень).

Продовжити у відношенні ОСОБА_2 дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1, із покладенням на нього обов'язку не залишати місце проживання у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня, після набрання вироком законної сили застосований запобіжний захід - скасувати.

До набранням вироком законної сили продовжити дію застосованого на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 28.02.2015 року заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення ОСОБА_2 від посади тимчасово виконуючого обов'язки начальника ДП Міністерства оборони України «Харківське управління начальника робіт» (к/п т.1 а.с.155-156).

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведені по кримінальному провадженню судові експертизи у сумі 1875,99 грн. (одна тисяча вісімсот сімдесят п'ять грн. 99 коп.), перерахувавши їх на користь держави (р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова, з призначенням виду платежу - «за експертні послуги») (к/п т.2 а.с.6, 9).

Речові докази по кримінальному провадженню №12015220000000062 від 22.01.2015 року, а саме:

- трудову книжку НОМЕР_1, водійське посвідчення НОМЕР_2, свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування НОМЕР_3, які видані на ім'я ОСОБА_2 - вважати повернутими останньому як законному власнику (к/п т.1 а.с.170);

- посвідчення №3 Департаменту транспорту і зв'язку КП «Муніципальне паркування» та посвідчення №1 від 22.11.2013 року МОУ «Харківське управління начальника робіт» на ім'я ОСОБА_2 - повернути вищевказаним підприємствам (установам), для прийняття рішення згідно чинного законодавства (к/п т.1 а.с.87-91);

- мобільні телефони «Nокіа-5230», IMEI НОМЕР_4 з сім-картою «МТС», «Samsung GT-E/200/», IMEI НОМЕР_5 з сім-картою «Київстар», 2 USB накопичувачі №D33193, срібного та чорного кольору, грошові кошти 6 доларів США, лист з Пономаренківської сільської ради на 1 арк. - повернути ОСОБА_2 як законному власнику (к/п т.1 а.с.87-88);

- печатку ДП МОУ «Харківське управління начальника робіт» №24669713, всі статутні та реєстраційні документи, первинні та бухгалтерські документи, грошові кошти у сумі 7170 грн., системний блок інв. №220229007, які були повернуті під зберігальні розписки ОСОБА_8 - вважати повернутими ДП МОУ «Харківське управління начальника робіт» як законному власнику (к/п т.1 а.с.192, 225, 227-228);

- п'ять полімерних пакетів, в яких знаходяться ватні тампони зі змивами з долоней рук гр. ОСОБА_2 (в двох пакетах), зріз кишені ОСОБА_2 (в одному пакету), контрольний ватний тампон (в одному пакеті), зразок препарату «Светлячок-М» (в одному пакеті), після набрання вироком законної сили - знищити (к/п т.2 а.с.15-17);

- грошові кошти номіналом 500 гривень у кількості 1 купюра - МА1842983 - звернути в дохід держави в порядку спеціальної конфіскації (к/п т.2 а.с.15-17);

- грошові кошти у сумі 7000 грн. (14 купюр номіналом 500 гривень) - звернути в дохід держави (к/п т.2 а.с.15-17);

- 4 карти пам'яті Micro SD з інв. №452т/2015, №453т/2015, №502т/2015, №503т/2015, РСО УДСБЕЗ, з протоколами про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії №44/877нт, №44/878нт, №44/879нт, №44/880нт від 25.03.2015 року - залишити зберігатись в матеріалах кримінального провадження (к/п т.2 а.с.56-87);

- інші вилучені під час обшуку 27.02.2015 року документи - залишити зберігатись в матеріалах кримінального провадження (к/п т.1 а.с.87-91).

Відповідно до ст.476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право впродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляції протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя В.О. Курило