Ухвала суду № 44382567, 21.05.2015, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/3414/14-ц

Провадження № 6/553/39/2015

У Х В А Л А

Іменем України

21.05.2015 рокум. м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

при секретарі - Бутенко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, встановлене відносно нього ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 08.10.2014 року, зважаючи на відсутність кредитних зобов’язань перед ПАТ КБ "Правекс-банк".

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 заяву підтримав, просив задовольнити.

Представник Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ проти задоволення заяви заперечувала, посилаючись на те, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-204/09, яким з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Правекс-банк" стягнуто заборгованість в розмірі 1205352,00 грн. шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, яке є предметом застави, не закінчено, боржник ухиляється від виконання судового рішення, тобто наявні достатні підстави для обмеження його у праві виїзду за межі України.

Інші учасники процесу до суду не з'явились, заявник надав заяву з проханням проводити розгляд справи без його участі, представник ПАТ КБ "Правекс-Банк" про причини неявки не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обґрунтовуючи заяву, ОСОБА_1 вказує на відсутність у нього кредитних зобов’язань перед ПАТ КБ "Правекс-банк".

Натомість судом встановлено, що в провадженні Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-204/09, виданого 29.09.2009 року Ленінським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Правекс-банк" заборгованості в розмірі 1205352,00 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки – домоволодіння за адресою: м. Полтава, вул. Посьолкова, 26, та земельної ділянки, кадастровий номер 5310136703:12:006:0074 площею 1120 кв.м.

Виконавче провадження на час розгляду заяви ОСОБА_1 не закінчено.

У липні 2014 року державний виконавець Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ в порядку, встановленому ст. 377-1 ЦПК України, звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, посилаючись на те, що він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням; подання було задоволено ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 29.07.2014 року.

Як на підставу скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 посилається на положення ст. 154 ЦПК України

Як встановлено в ч. 3 ст. 154 ЦПК України, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

При цьому, за змістом положень ст. ст. 151, 153 ЦПК України заходи забезпечення позову застосовуються судом, у провадженні якого перебуває справа, на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Таким чином, не викликає сумніву той факт, що тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України застосовано до нього відповідно до норм, які регулюють питання виконання судових рішень та, за своєю суттю, не являється заходом забезпечення позову, питання про скасування якого вирішується в порядку, встановленому ст. 154 ЦПК України.

Крім того при вирішенні заяви ОСОБА_1, суд враховує, що порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і порядок розв'язання спорів у цій сфері урегульований Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" N 3857-XII від 21.01.1994 року.

Так, відповідно до п. 2 ст. 6 вищевказаного Закону однією з підстав для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон є наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України

Порядок вирішення судом питання про тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України урегульовано ст. 377-1 ЦПК України, у відповідності з якою питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. При цьому, чинним цивільно-процесуальним законодавством не визначений порядок вирішення питання про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон.

У разі врегулювання боргових зобов'язань державний виконавець виносить відповідну постанову про скасування тимчасового обмеження в праві виїзду особи з України, у якій вказуються номер та дата винесення судового рішення про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду з України, копія якої підлягає обов'язковому направленню до Адміністрації ДПС для своєчасного зняття особи (боржника) з контролю.

Таким чином, тимчасове обмеження громадянина України у праві виїзду за межі України законом покладено на суд, а скасування обмеження виїзду у зв'язку з виконанням обов'язку за рішенням, що перебувало на виконанні, покладено на державного виконавця.

Зазначене повністю відповідає нормам спільного наказу Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України "Про затвердження Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та органів Державної прикордонної служби України під час здійснення виконавчого провадження" № 288/5/102 від 07.02.2014 року, в п. п. 3, 4 розділу ІІІ якого встановлено, що інформація про встановлення тимчасового обмеження права особи виїзду з України вилучається ГЦОСІ з бази даних на підставі отриманої, засвідченої судом копії судового рішення, що набрало законної сили, про скасування тимчасового обмеження особи у праві виїзду з України або постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), про закінчення виконавчого провадження або про скасування тимчасового обмеження в праві виїзду особи з України, у якій вказуються номер та дата винесення судового рішення про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду з України. У разі надходження до органу державної виконавчої служби рішення суду про скасування обмеження особи у праві виїзду за межі України державний виконавець не пізніше наступного дня пересилає зазначене рішення до ГЦОСІ. Особа, стосовно якої діє тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, знімається з контролю ГЦОСІ в разі винесення постанови про: повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), на підставі частини першої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження"; закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1-6, 8-9, 11-14 частини першої статті 49 Закону; скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - у разі належного виконання особою зобов'язань щодо сплати періодичних платежів. Постанова затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і протягом трьох робочих днів надсилається державним виконавцем до ГЦОСІ.

А відтак суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1

Поряд з вищенаведеним, зміст заяви ОСОБА_1 та пояснень в судовому засіданні його представника ОСОБА_2 свідчить про те, що заявник фактично не погоджується з ухвалою суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України та вважає безпідставним застосування цього обмеження. Зважаючи на те, що відповідно до норм чинного цивільно-процесуального законодавства повноваженнями здійснювати перевірку законності і обґрунтованості рішень суду першої інстанції наділений апеляційний суд, питання, які являються предметом звернення заявника, підлягають вирішенню в порядку апеляційного провадження.

На підставі викладеного, ст. ст. 154, 377-1 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України – відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали, а особами, які не були присутні при проголошенні ухвали – протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ленінського районного

суду м. Полтави ОСОБА_3