Рішення № 44377643, 10.04.2012, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.04.2012 Справа №1915/3119/2012 Тернопільський міськрайонний суд в складі:

головуючого судді В.М. Братасюка

за участю секретаря Ю.Ю. Філіпенко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 та Кредит»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4 акціонерне товариство «ОСОБА_1 та Кредит» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №12-502\102 від 02.07.2008 року, розмір якої, станом на 01.02.2012 року, складається з: 11 521, 66 гривень –боргу за тілом кредиту, 3796, 45 гривень –нараховані і несплачені проценти, 3650 гривень –комісія та 44 264, 27 гривень –нарахованої пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, й в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачами обов’язків з своєчасного погашення кредитної заборгованості.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та представник ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили частково –визнали кредиту заборгованість за тілом кредиту, нарахованими процентами та сумою комісії, однак просять скасувати нараховану банком суму пені, оскільки вона (сума пені) значно перевищує отриману суму позики та у відповідача склався важкий матеріальний стан на роботі, та важкі сімейні обставини.

Заслухавши пояснення представника позивача, думку відповідачів та їх представника, всесторонньо, повно та об’єктивно дослідивши обставини справи, суд встановив наступні факти.

02 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_1 та Кредит»(правонаступником усіх прав та зобов'язань якого є ОСОБА_4 акціонерне товариство ««ОСОБА_1 та Кредит») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір за № 12-502\102 (надалі за текстом - Кредитний договір), за умовами банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 15 000 гривень з встановленою ставкою процентів за користування коштами з розрахунку 0, 0001 % річних (п.2.1. кредитного договору) з кінцевим поверненням кредиту, процентів, комісії та можливої суми пені до 03.07.2011 року (п.3.2).

Крім того згідно договору про відкриття карткового рахунку, надання і використання платіжної картки миттєвого випуску, кредитор відкрив відповідачу ОСОБА_2 картковий рахунок і надав останній платіжну картку.

Факт одержання платіжної картки та пін –коду до неї ОСОБА_2 стверджується розпискою позичальника від 02.07.2008 року, та факт перерахування кредитних коштів в сумі 15 000 гривень на платіжну картку ОСОБА_2 стверджується меморіальним ордером за № 3112871 від 02.07.2008 року.

Згідно п. 3.3., 4.3, .4.7. кредитного договору позичальник зобов’язався перед банком щомісячно з 1до 10 числа поточного місяця здійснювати погашення кредитної заборгованості (згідно графіку погашення заборгованості, встановленого в додатку № 1 до кредитного договору) сплачувати комісію і проценти за користування кредитними коштами за фактичний час їх використання у вигляді щомісячного ануїтетного платежу в сумі 679, 17 гривень.

Таким чином, між позивачем та ОСОБА_2 виникли цивільно-правові відносини, серед яких обов'язок ОСОБА_2 у відповідності до умов Кредитного договору повернути позивачу суму кредиту в терміни, передбачені Кредитним договором та сплачувати позивачу проценти і комісії за користування кредитами в розмірах, визначених Кредитним договором

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору, який є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України), і вимогами законодавства.

Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Своєчасне виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_2 було забезпечено договором поруки Б\Н від 02.07.2008 року, укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_3І, за умовами якого остання поручилася перед банком повному обсязі за виконання ОСОБА_2 обов’язків за кредитним договором від 02.07.2008 року.

Незважаючи на належне виконання зобов’язань банком, відповідач ОСОБА_2 порушила умови Кредитного договору в частині повернення сум наданого кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Відтак. станом на 01.02.2012 року банком нараховано позичальнику кредитну заборгованість в наступному розмірі: 11 521, 66 гривень – боргу за тілом кредиту, 3796, 45 гривень –нараховані і несплачені проценти, та 3650 гривень –комісія.

Крім того, відповідно до п.6.1. Кредитного договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення кредиту/кредитів, оплати процентів, інших платежів) банком ОСОБА_2 нараховано пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання в межах строку позовної давності за період з 27.01.2011 року по 27.01.2012 року в сумі 44 264, 27 гривень.

Вищезазначена заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості, правильність проведення якого відповідачем не оспорюється, а відтак, в силу ст. 61 ЦПК України, доказуванню не підлягає.

03.02.2012 року та 20.02.2012 року відповідачам у справі позивачем, рекомендованим листом, направлено претензію –вимогу про погашення кредитної заборгованості, котрі однак були залишені без відповіді.

Таким чином суд зазначає, що позовні вимоги ПАТ "ОСОБА_1 та Кредит" до відповідачів про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором , є підставними та такими, що ґрунтуються на законі та доведені поданими доказами.

Щодо клопотання відповідачів про зменшення суми нарахованої пені суд зазначає наступне.

Пенею є сума неустойки, що обчислюється у відсотках від несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення платежу. (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Частина 3 ст. 551 ЦК України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значено перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Вищезазначено, що на підставі п.6.1. кредитного договору, банком нараховано неустойку за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання в виді пені, в межах строку позовної давності за період з 27.01.2011 року по 27.01.2012 року, в сумі 44 264, 27 гривень.

Враховуючи ту обставинну, що нарахована сума пені значно перевищує суму основного боргу, в позичальника ОСОБА_2 Вж.М. склався важкий матеріальний стан, оскільки остання станом на час судового розгляду справи є безробітною, розлучилася і на її утриманні перебуває неповнолітня дитина –син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд вважає справедливим зменшити розмір неустойки і стягнути на користь банку з відповідача пеню в розмірі 8 000 гривень.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212- 215, 222 ЦПК України, ст. ст. 509,526, 549, 551, 553, 1046, 1049, 1054 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 та Кредит»заборгованість за кредитним договором №12-502\102 від 02.07.2008 року розмір якої, станом на 01.02.2012 року, складається з: 11 521, 66 гривень –боргу за тілом кредиту, 3796, 45 гривень –нараховані і несплачені проценти, 3650 гривень –комісія та 8000 гривень –нарахованої пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань –загалом 26 974, 11 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 та Кредит»269, 74 гривні судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.

Головуючий В.М. Братасюк