Ухвала суду № 44376755, 20.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2015 року м. Київ К/800/5827/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - Товариство)

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 10.08.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013

у справі № 2а-8762/12/2670

за позовом Товариства

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (далі - Інспекція)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У червні 2012 року Товариство звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.02.2012 № 0000221523, № 0000231523 та № 0000241523.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013, у позові відмовлено. У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що після прийняття контролюючим органом рішення про скасування розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) Товариства несплата останнім цих сум податкових зобов'язань тягне нарахування штрафних санкцій в порядку статті 126 Податкового кодексу України (далі - ПК).

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з касаційною скаргою Товариства, в якій воно просить скасувати прийняті у справі судові рішення та задовольнити позов. Основним доводом касаційної скарги зазначено те, що податковим органом порушено законодавчо визначений порядок розірвання договору про розстрочення податкових зобов'язань, у зв'язку з чим висновок судів про припинення дії цих договорів не відповідає нормам матеріального права, що регулюють розглядувані правовідносини.

Інспекцією подано заперечення на касаційну скаргу, в якій відповідач зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх судових інстанцій та просить залишити оскаржувані рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено камеральну перевірку податкового розрахунку рентної плати за видобуті нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні, за період з 30.09.2011 по 17.10.2011, оформлену актом від 30.01.2012 № 53/1523/30019775.

Під час цієї перевірки податковим органом виявлено факт порушення Товариством граничних строків сплати самостійно визначених грошових зобов'язань з названого платежу, що стало підставою для прийняття Інспекцією податкових повідомлень-рішень від 17.02.2012 № 0000221523, № 0000231523 та № 0000241523, згідно з якими позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафних санкцій з рентної плати за нафту, природний газ та газовий конденсат, що видобуваються в Україні, відповідно, у сумах 33814,51 грн., 84464,42 грн. та 128 587,07 грн.

Судами також встановлено, що на підставі рішень Інспекції про розстрочення грошових зобов'язань від 29.04.2011 № 40, від 29.04.2011 № 41, від 29.04.2011 № 1 та від 30.05.2011 № 6 між платником та Інспекцією було укладено договори:

від 29.04.2011 № 3, за яким Товариству розстрочено сплату його грошових зобов'язань у сумі 494 289,68 грн. строком з 30.04.2011 по 26.12.2011;

від 29.04.2011 № 4 про розстрочення позивачеві сплати грошових зобов'язань у сумі 712 898,13 грн. з 30.04.2011 по 26.12.2011;

від 29.04.2011 № 5, згідно з умовами якого платникові надано розстрочення на період з 30.04.2011 по 26.12.2011 по сплаті грошових зобов'язань у сумі 115 572,92 грн.;

від 30.05.2011 № 8 про розстрочення Товариству сплати грошових зобов'язань у сумі 122 556,55 грн. у період з 30.05.2011 по 26.12.2011.

У зв'язку з порушенням позивачем умов погашення розстрочених грошових зобов'язань та наявності у нього податкового боргу із грошових зобов'язань, які виникли після укладення названих договорів, рішеннями податкового органу від 07.10.2011 № 1/с, № 6/с, № 40/с та № 41/с скасовано його рішення про розстрочення грошових зобов'язань від 29.04.2011 № 1, від 30.05.2011 №6, від 29.04.2011 № 40 та від 29.04.2011 № 41, відповідно.

Вказані рішення платником в судовому порядку не оскаржувалися.

Відповідно до пункту 100.1 статті 100 ПК розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

За правилами пункту 100.6 цієї ж статті ПК розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Підпунктом 100.12.2 пункту 100.12 статті 100 ПК передбачено можливість дострокового розірвання договору про розстрочення з ініціативи податкового органу в разі, якщо, зокрема, платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

Згідно з пунктом 4.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 № 1036 (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) з ініціативи органу державної податкової служби, що уклав договір про розстрочення (відстрочення), орган державної податкової служби вищого рівня, який прийняв рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), розриває цей договір, про що повідомляє платника податків та відповідний орган державної податкової служби. При цьому рішення про розстрочення (відстрочення) скасовується в повному обсязі (за всіма платежами) з одночасним проведенням нарахування процентів за фактичний строк користування розстроченням (відстроченням).

З дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились несплаченими, нараховується пеня та штраф, у розмірах, передбачених Кодексом (пункт 4.6 зазначеного Порядку).

Відповідно до пунктів 1.9, 3.9, 4.5, 4.7 вказаного Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов'язання; на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу); рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) є підставою для дострокового розірвання договору; з дня дострокового розірвання договору платник податків зобов'язаний сплатити невнесену суму розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань (податкового боргу) та суму процентів, нарахованих за фактичний строк дії розстрочення (відстрочення).

Керуючись наведеними законодавчими положеннями, суди з огляду на установлений ними факт дострокового розірвання Інспекцією договорів про розстрочення грошових зобов'язань позивача дійшли цілком об'єктивного висновку про виникнення у Товариства з 07.10.2011 податкового обов'язку сплатити до бюджету залишки розстрочених грошових зобов'язань. З урахуванням факту виконання позивачем цього обов'язку лише 17.10.2011 (що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень) суди цілком об'єктивно визнали законним застосування до Товариства штрафних санкцій у розмірах, що дорівнює 10 відсотків несвоєчасно погашеної суми, та правомірно відмовили у позові.

Слід зазначити, що порушене у касаційній скарзі питання щодо дотримання Інспекцією порядку розірвання названих договорів про розстрочення грошових зобов'язань не охоплюється предметом даного спору, позаяк з огляду на положення пункту 4.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 № 1036, рішення про скасування розстрочення (відстрочення) та дострокове розірвання договору за ініціативою органу державної податкової служби є предметом самостійного оскарження.

Норми права при вирішенні спору застосовані судами правильно. Порушень процесуальних норм, що тягнуть скасування судових актів, не виявлено.

З огляду на реорганізацію відповідача у справі Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне замінити Інспекцію її правонаступником - Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області.

За таких обставин, керуючись статтями 55, 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Замінити Чугуївську об'єднану державну податкову інспекцію Харківської області Державної податкової служби її правонаступником - Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області.

2. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" відхилити.

3. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013 у справі № 2а-8762/12/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько