Ухвала суду № 44376753, 20.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.05.2015р. м. Київ К/800/38989/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бившевої Т.М.,

Шипуліної Т.М.,

за участю секретаря Титенко М.П.

представників сторін:

позивача Реун А.М.

відповідача 1 не з'явився

відповідача 2 не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2014 року

у справі №826/20479/13-а

за позовомПриватного акціонерного товариства «Мульті Весте Україна 3»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві Управління Державної казначейської служби у Шевченківському районі Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві провизнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2013 року Приватне акціонерне товариство «Мульті Весте Україна 3» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Мульті Весте Україна 3») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач 1, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) та Управління Державної казначейської служби у Шевченківському районі Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі по тексту - відповідач 2, УДКС у Шевченківському району ГУ ДКСУ у м. Києві), в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 з ненадання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4605163,00 грн. за лютий 2009 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01 липня 2008 року по 31 липня 2008 року та підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України ПАТ «Мульті Весте Україна 3»;

- стягнути з Державного бюджету України через відповідача 2 на користь ПАТ «Мульті Весте Україна 3» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4605163,00 грн. за лютий 2009 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01 липня 2008 року по 31 липня 2008 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2014 року, позов задоволено.

Вважаючи, що рішення суду першої та апеляційної інстанції прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2014 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких зауважив на законності та обґрунтованості оскаржуваних відповідачем 1 рішень. Додатково зазначив про надання судами першої та апеляційної інстанції належної правової оцінки доводам податкового органу, викладеним у касаційній скарзі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відносно позивача була проведена позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за 01 липня 2008 року по 31 липня 2008 року, за результатами якої складено акт від 13 травня 2009 року № 737/23-06/35575330, яким зафіксовані допущені позивачем порушення вимог підпунктів 7.7.3, 7.7.4, 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за лютий 2009 року в розмірі 4605163,00 грн.

У зв'язку з виявленими порушеннями, зафіксованими в акті перевірки позивача від 13 травня 2009 року № 737/23-06/35575330, відповідачем 1 було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 21 травня 2009 року № 0003142306/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4605163,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем у судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2010 року, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року у справі № 23-6710/09/2670 за позовом Закритого акціонерного товариства «Мульті Весте Україна 3» (правонаступником якого є позивач у даній справі) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування рішення від 21 травня 2009 року № 0003142306/0, позовні вимоги були задоволені, скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0003142306/0 від 21 травня 2009 року.

У зв'язку з нездійсненням ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві самостійно заходів щодо забезпечення перерахування суми заявленого бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок, позивач звернувся до відповідача 1 з листом від 16 червня 2011 року № 193/03/11 із проханням здійснити всі необхідні дії щодо зарахування на поточний рахунок позивача суми бюджетного відшкодування ПДВ у найкоротші терміни. 28 липня 2011 року позивач отримав лист від відповідача 1 № 6030/10/07-224, в якій повідомлялось, що у зв'язку з відкриттям касаційного провадження у справі рішення щодо бюджетного відшкодування ПДВ буде прийнято після розгляду справи у касаційній інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 квітня 2013 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишені без змін.

Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 вересня 2013 року податковому органу відмовлено в допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 08 квітня 2013 року.

Вважаючи бездіяльність відповідачів щодо неповернення суми бюджетного відшкодування протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Мульті Весте Україна 3», суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що під час розгляду справи було встановлено, що позивач має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, перерахування якого не здійснено останньому у зв'язку з порушенням податковим органом порядку та строків надання органам держказначейства висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. При цьому суди дійшли висновку, що оскільки право платника податку порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, належним способом захисту такого порушеного права має бути стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на користь позивача.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків визначені у пункті 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон України №168/97-ВР). Саме нормами зазначеного пункту регулюються всі питання, пов'язані із порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає, зокрема, частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України №168/97-ВР).

За приписами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України №168/97-ВР пункту платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно з положеннями підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України №168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до підпункту 7.7.6 пункту 7.7 зазначеної статті на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Вищевказані норми Закон України №168/97-ВР встановлюють порядок взаємодії державних органів між собою та не ставлять право платника податку на бюджетне відшкодування в залежність від проведення або непроведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника товару.

Судами попередніх інстанцій правильно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідач 1 не заперечує правомірність задекларованого позивачем розмірe бюджетного відшкодування та наявність заборгованості перед позивачем у сумі 4605163,00 грн.

Водночас, у разі безпідставної відмови платнику податку у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість чи безпідставного невідшкодування бюджетної заборгованості з цього податку, право платника податку фактично порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту такого порушеного права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (бюджетне відшкодування), яку позивачем і було заявлено до суду першої інстанції.

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про непроведення погашення оскаржуваної суми бюджетної заборгованості позивачу, а тому вимоги ТОВ «Мульті Весте Україна 3» про стягнення з Державного бюджету України заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 4605163,00 грн. є належним способом захисту його порушеного права та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить висновку, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про задоволення позову у повному обсязі, а доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 210, 214, 215, 220, 223, 224, 230, 231, 236, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2014 року у справі №826/20479/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна