Ухвала суду № 44376647, 19.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.05.2015р. м. Київ К/800/54251/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді:Вербицької О.В.Суддів: Маринчак Н.Є. Муравйова О.В.,за участю: секретаря - Іванова Д.О.

представника позивача - Приятеленко Т.В.

представника відповідача - Кравченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудреконструкція»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2014 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 р.

у справі № 826/3452/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудреконструкція»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промбудреконструкція» (далі - позивач, ТОВ «Промбудреконструкція») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2013 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2013 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.01.2014 р. скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2014 р. у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2014 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ «Промбудреконструкція», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 р. скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Промбудреконструкція» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2012 року, за результатами якої складено акт від 25.10.2012 року № 887/22-2/34047434.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 1.32. ст. 1, пп. 4.1.6. пп. 4.1. ст. 4, п. 5.1., пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5, пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 14.1.27, пп. 14.1.36 п. 14.1. ст. 14, пп. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.11.2012 року № 0012052202, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 20 936 229,00 грн., та № 0012042202, яким ТОВ «Промбудреконструкція» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 447 227, 00 грн., в тому числі за основним платежем в суму 1 296 282, 00 грн., за штрафними санкціями у розмірі 150 945, 00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали обґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - це будь - яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У відповідності до вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під валовими витратами виробництва та обігу розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 14.1.27. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до вимог пп. 138.10.5. п. 138.10 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування, складаються із фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Згідно з пунктом 141.1 статті 141 Податкового кодексу України до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатом отримання кредитних коштів за кредитним договором № 354 від 11.05.2011 року, позивачем укладались договори купівлі - продажу цінних паперів № 382/2012-БВ від 11.05.2012 року, № 448/2012-БВ від 07.06.2012 року, № 24/2012-БВ від 10.05.2012 року, № 389/2012-БВ від 15.05.2012 року.

За кошти отримані за кредитним договором № 308 від 07.05.2010, на підставі договорів купівлі - продажу № 97/2010-Б від 07.05.2010, № 98/2010-Б від 07.05.2010, № 99/2010-Б від 07.05.2010, № 43/2011-Б від 13.01.2011, позивачем придбані акції, інвестиційні сертифікати.

За кошти отримані за кредитним договором № 291 від 30.03.2009, на підставі договорів купівлі - продажу № 125/2009-Б від 23.03.2009, № 154/2009-Б від 30.03.2009, № 155/2009-Б від 30.03.2009, № 166/2009-Б від 24.04.2009, № 169/2009-Б від 29.04.2009, № 170/2009-Б від 29.04.2009, № 172/2009-Б від 29.04.2009, № 171/2009-Б від 29.04.2009, № 181/2009-Б від 14.05.2009, № 279/2009-Б від 14.08.2009, позивачем придбані акції, інвестиційні сертифікати.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитні кошти були направлені позивачем на купівлю цінних паперів, в результаті чого за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р. збитки від операцій по цінним паперам перевищили прибуток від операцій з ними (збитки на 30.06.2012 р. склали 61 840 899,00 грн.). При цьому за аналогічний період ТОВ «Промбудреконструкція» до валових витрат були віднесені відсотки за кредитними договорами у розмірі 26 544 753,00 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.01.2014 р. справу було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, де було зобов'язано суди встановити реальність зазначених операцій та їх використання в господарській діяльності позивача.

Однак, на вимогу судів ТОВ «Промбудреконструкція» не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин.

Отже, проаналізувавши всі обставини справи, суди обґрунтовано зазначили, що придбанні позивачем за кредитні кошти цінні папери не були використані у власній господарській діяльності та з метою спрямування здійснюваних ним операцій на отримання прибутку.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що у позивача не було підстав для віднесення до валових витрат витрати, які були здійсненні за результатами операцій з цінними паперами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2014 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214-215, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудреконструкція» залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов