
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2015 р.Справа № 820/2218/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бегунца А.О.
Суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттіка-2007" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2015р. по справі № 820/2218/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттіка-2007"
до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області , Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
про скасування рішень,
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аттіка-2007» (далі за текстом - ТОВ «Аттіка-2007», позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі за текстом - ГУ ДФС у Харківській області, відповідач 1) та Західної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі за текстом - Західна ОДПІ м. Харкова, відповідач 2), в якому просив суд скасувати наказ ГУ Міндоходів у Харківській області № 359 від 08.10.2014 року та рішення Західної ОДПІ м. Харкова про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 30.10.2014 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 80.2 ст. 80, п. 81.1 ст. 81, п.п. 94.2.3 п. 94.2, п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України, ст. 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
ТОВ «Аттіка-2007» зазначає, що наказ на проведення фактичної перевірки № 359 від 08.10.2014 року був прийнятий безпідставно та з порушенням порядку його прийняття, позивач не відмовлявся від допуску посадових осіб ГУ Міндоходів у Харківській області до проведення фактичної перевірки, а тому і рішення Західної ОДПІ м. Харкова про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 30.10.2014 року є протиправним.
Представники сторін в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на адресу ГУ Міндоходів у Харківській області надійшла скарга громадянки ОСОБА_1 від 15.08.2014 (вх. №Г/2909 від 26.08.2014) щодо можливих порушень порядку проведення касових операцій, порядку обігу підакцизних товарів ТОВ «Аттіка-2007», внаслідок чого контролюючим органом був прийнятий наказ від 08.10.2014 року №359 про проведення фактичної перевірки відповідача.
28.10.2014 року посадовими особами ГУ Міндоходів у Харківській області, згідно із направленнями на проведення перевірки від 24.10.2014 року № 4258, № 4259, виданими на підставі п.п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України та наказу «Про організацію проведення фактичних перевірок» від 08.10.2014 року № 359 було здійснено вихід за адресою (м. Харків, вул. Плеханівська, 73), де здійснює господарську діяльність ТОВ «Аттіка-2007» для проведення фактичної перевірки.
Представник ТОВ «Аттіка-2007» Гребінка А.М. відмовився від отримання копії оскаржуваного наказу, ознайомлення з направленнями на проведення перевірки та допуску посадових осіб ГУ Міндоходів у Харківській області до проведення фактичної перевірки.
Враховуючи вищевикладене, 28.10.2014 року посадовими особами ГУ Міндоходів у Харківській області до Західної ОДПІ м. Харкова було направлено звернення № 35/223/34630835 щодо вжиття відносно ТОВ «Аттіка-2007» заходів, передбачених п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України.
За результатом розгляду звернення ГУ Міндоходів у Харківській області від 28.10.2014 року № 35/223/34630835У керівником Західної ОДПІ м. Хароква 30.10.2014 року було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна ТОВ «Аттіка-2007».
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для призначення фактичної перевірки позивача, дотримання порядку та умов її проведення, а також правомірності рішення про застосування адміністративного арешту майна ТОВ «Аттіка-2007» з огляду на відмову платника податків у допуску посадових осіб ГУ Міндоходів у Харківській області до проведення вказаної перевірки.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.
Відповідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з п.п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування.
За змістом п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
Відповідно п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
Згідно з положеннями п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу до цього платника податків може бути застосований адміністративний арешт майна.
Відповідно п.п. 94.6.1 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у п. 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.
З матеріалів справи вбачається, що ГУ Міндоходів у Харківській області було отримано скаргу громадянки ОСОБА_1 від 15.08.2014 (вх. №Г/2909 від 26.08.2014) щодо можливих порушень порядку проведення касових операцій та порядку обігу підакцизних товарів ТОВ «Аттіка-2007».
Враховуючи викладене, Фесюніним В.М., який згідно з наказом Державної фіскальної служби України від 31.07.2014 року № 122-о виконував обов'язки начальника ГУ Міндоходів у Харківській області, був прийнятий Наказ «Про організацію проведення фактичних перевірок» № 359 від 08.10.2014 року.
Згідно витягу з Додатку 2 до вказаного наказу, у жовтні 2014 року, фактичній перевірці підлягав, серед інших, кіоск ТОВ «Аттіка - 2007», що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 73.
Підставою для проведення фактичних перевірок в спірному наказі, серед інших, зазначений п.п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наказ № 359 від 08.10.2014 року прийнято з дотриманням законодавчо визначеної процедури призначення фактичної перевірки, з зазначенням належних підстав для її призначення та дотриманням обов'язкових умов для її проведення.
28.10.2014 року посадовими особами ГУ Міндоходів у Харківській області, згідно із направленнями на проведення перевірки №№ 4258, 4259 від 24.10.2014 року, що були видані на підставі п.п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України та наказу № 359 від 08.10.2014 року було здійснено вихід за адресою (м. Харків, вул. Плеханівська, 73), де здійснює господарську діяльність ТОВ «Аттіка-2007» для проведення фактичної перевірки.
До початку проведення фактичної перевірки, посадовими особами ГУ Міндоходів у Харківській області уповноваженому представнику ТОВ «Аттіка-2007» Гребінку А.М. (довіреність від 22.09.2014 року) були пред'явлені направлення на проведення фактичної перевірки, копія наказу про проведення перевірки та службові посвідчення посадових осіб, які зазначені в направленнях на проведення перевірки.
З наявного в матеріалах справи Акту не допуску до проведення фактичної перевірки № 35/223/34630835 від 28.10.2014 року, який підписаний уповноваженим представником ТОВ «Аттіка-2007» Гребінкою А.М., вбачається, що останній відмовився від допуску посадових осіб ГУ Міндоходів у Харківській області до проведення фактичної перевірки, отримання копії наказу № 359 від 08.10.2014 року та ознайомлення з направленнями про проведення перевірки.
В подальшому, посадовими особами ГУ Міндоходів у Харківській області виконуючому обов'язки начальника Західної ОДПІ м. Харкова направлено звернення № 35/223/34630835 28.10.2014 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків (ТОВ «Аттіка- 2007») з огляду на вимоги ст. 94 Податкового кодексу України.
За результатом розгляду вказаного звернення ГУ Міндоходів у Харківській області та доданого до нього Акту не допуску до проведення фактичної перевірки № 35/223/34630835 від 28.10.2014 року, виконуючим обов'язки начальника Західної ОДПІ м. Харкова Хайсан С.В. (призначена наказом ГУ Міндоходів у Харківській області від 10.10.2014 року № 449-о) 30.10.2014 було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна позивача.
Наказом Міністерства доходів і зборів України «Про функціональні повноваження структурних підрозділів територіальних органів мін доходів» від 30.12.2013 року № 888 затверджено перелік та зміст функцій, які здійснюють структурні підрозділи головних управлінь Міндоходів в областях, містах Києві та Севастополі, Міжрегіонального головного управління Міндоходів - центрального офісу з обслуговування великих платників податків (Додаток 1 до Наказу № 888), а також перелік та зміст функцій, які здійснюють структурні підрозділи державних податкових інспекцій у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднаних та спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників податків (Додаток 3 до Наказу №888).
Згідно п. 1.117 Додатку 1 до вказаного Наказу, відповідні структурні підрозділи ГУ Міндоходів у Харківській області, виконуючи функцію з організації роботи щодо застосування адміністративного арешту (арешту) майна платників податків та/або зупинення видаткових операцій на їх рахунках у банку, фінансових санкцій до платників єдиного внеску, здійснюють лише процедури щодо організації роботи підвідомчих підрозділів ДПІ щодо застосування адміністративного арешту майна, підготовки пропозицій стосовно застосування адміністративного арешту майна та коштів на рахунку платника податків, який має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на рахунках у банку такого платника податків.
Крім того, положеннями п. 3.117 Додатку 3 до цього Наказу на відповідні підрозділі ДПІ покладено здійснення функції з застосування адміністративного арешту (арешту) майна платників податків та/або зупинення видаткових операцій на їх рахунках у банку, а також проведення комплексу робіт із застосування адміністративного арешту майна та коштів на рахунку платника податків, який має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на рахунках у банку такого платника податків тощо.
Аналіз зазначених норм вказує, що прийняття рішення щодо застосування адміністративного арешту відноситься виключно до компетенції державної податкової інспекції районного рівня, що в свою чергу не суперечить приписам п. 94.6 ст. 96 Податкового кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наказ ГУ Міндоходів у Харківській області від 08.10.2014 року № 359 про організацію проведення фактичних перевірок (в т.ч. ТОВ «Аттіка-2007») та рішення від 30.10.2014 про застосування адміністративного арешту майна ТОВ «Аттіка-2007» прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб чинного законодавства.
Колегія суддів відхиляє доводи ТОВ «Аттіка-2007», що наказ від 08.10.2014 року № 359 виданий від імені Міністерства доходів і зборів України, а не Державної фіскальної служби України, суперечить ст. 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року № 160 утворено Державну фіскальну службу як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. При цьому Міністерство доходів і зборів реорганізується шляхом перетворення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року № 236 затверджено Положення про Державну фіскальну службу України, пунктом 1 якого визначено, що Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну податкові політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавств з питань сплати єдиного внеску.
Відповідно до п. 7 зазначеного Положення Державна фіскальна служба здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Наказом Державної фіскальної служби України від 18.07.2014 року № 2 «Про початок діяльності Державної фіскальної служби України» розпочато виконання Державною фіскальною службою України покладених на неї Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року № 236 функцій і повноважень Міндоходів України, що припиняються.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року № 311 утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної служби. При цьому, територіальні органи Міністерства доходів і зборів реорганізуються шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що оскільки ГУ Міндоходів у Харківській області є територіальним підрозділом Міністерства доходів і зборів, яке на даний час перетворено в Державну фіскальну службу України, видання наказу на проведення фактичної перевірки не суперечить положенням ст. 31 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік».
Приписами ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього кодексу.
Позивачем не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про неправомірність та незаконність прийняття відповідачами наказу від 08.10.2014 року № 359 та рішення від 30.10.2014 про застосування адміністративного арешту майна ТОВ «Аттіка-2007», натомість відповідачами надані необхідні докази правомірності наказу та адміністративного арешту.
Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттіка-2007" залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2015р. по справі № 820/2218/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О.Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Старостін В.В.
Судове рішення № 44376298, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 25.05.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/2218/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: