Ухвала суду № 44376153, 21.05.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2015 р.Справа № 820/19650/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Меркурій плюс" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2015р. по справі № 820/19650/14

за позовом Приватного підприємства "Меркурій плюс"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Меркурій плюс" (далі - ПП "Меркурій плюс", позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - ДПІ у Дзержинському районі, відповідач), в якому просив суд визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 20.11.2014 року № 9120302203 та № 9220302203.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2015 р. адміністративний позов Приватного підприємства "Меркурій плюс" - залишено без задоволення.

Не погодившись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову - про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права: ст.ст. 217, 838 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та принципів адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання 21.05.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП "Меркурій плюс" пройшло передбачену діючим законодавством процедуру державної реєстрації, зареєстроване Харківським міським управлінням юстиції, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію № Ю0029273 від 01.07.2003 року та перебуває на обліку як платник податків та зборів в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.

28.10.2014 року співробітниками ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Меркурій плюс" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства по господарським взаємовідносинам з ТОВ " Велторг 2013".

За результатами вказаної перевірки складено Акт №4534/20-30-22-03/32563029 від 04.11.2014 року, в якому зафіксовані порушення позивачем вимог діючого законодавства, зокрема:

- п. 198.2 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2, п. 200.3 ст.200 ПК України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення з ПДВ на загальну суму 61584 грн.;

- ст. 138 ПК України, що призвело до завищення суми витрат, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування на загальну суму 1361175 грн. та, як наслідок, заниження сум податку на прибуток всього на загальну суму 258623, 00 грн.

На підставі висновків вищезазначеного акту податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.11.2014 року № 9120302203 та № 9220302203.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки та прийнятими на їх підставі рішеннями, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову, виконав покладений на нього ч. 2 ст. 71 КАС України обов'язок та довів юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до положень 14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) господарська діяльність це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 22.1. ст. 22 ПК України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу. 188.1. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Згідно з п. 201.1, 201.4 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Перевіряючи правомірність віднесення позивачем сум по вищезазначеним господарським операціям до складу витрат, які підлягають оподаткуванню та формування податкового кредиту ПДВ, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до вимог п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Під час розгляду справи було встановлено та не заперечується сторонами, що одним з основних видів господарської діяльності підприємства є будівництво в різних галузях господарства та його забезпечення.

Для здійснення статутної діяльності підприємство має ліцензію № 13-Л від 10.05.2011 р. з терміном дії до 10.05.2016 р. та Дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки .

З матеріалів справи вбачається, що позивач у спірний період мав господарські відносини із ТОВ "Велторг 2013" на підставі ряду договорів будівельного підряду, зокрема:

1) договору підряду № 08/07-13 від 08.07.2013 року, відповідно до умов якого ПП "Меркурій плюс" (Замовник) доручає, а ТОВ "Велторг 2013" (Підрядник) виконує наступні роботи по розширенню складу реагентів (інв.№03918) згідно проекту 5Х-142-324 ПАО "Харківська ТЕЦ-5" в об'ємі та по цінам, які визначені проектно-кошторисною документацією, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи в порядку, який визначений даним договором.

Відповідно до п.4.1. договору, робота вважається виконаною після підписання актів прийома-здачі виконаних робіт.

На підтвердження виконання умов договору позивач надав акти виконаних робіт за грудень 2013 року (т.1 а.с. 44-50, 65-66, 70), відомість ресурсів (т.1. а.с. 51, 67), розрахунки витрат, довідки про вартість виконаних будівельних робіт (т.1 а.с. 52-64, 68-69, 72-91), податкові накладні (т.3 а.с. 8-12);

2) договору підряду № 15/07-13 від 15.07.2013 року, відповідно до умов якого ПП "Меркурій плюс" (замовник) доручає, а ТОВ "Велторг 2013" (підрядник) виконує наступні роботи по розширенню складу реагентів (інв.№03918) згідно проекту 5X-142-324 ПАО "Харківська ТЕЦ-5" в об'ємі та по цінам, які визначені проектно-кошторисною документацією, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи в порядку, який визначений даним договором.

На підтвердження виконання умов договору позивач надав договірну ціну, локальний кошторис № 1, відомість ресурсів, розрахунки, справи про вартість виконаних робіт, акти виконаних робіт, податкові накладні (т.2 а.с. 203-222, 230-234, т.3 а.с. 1-3);

3) договору підряду № 18/10-13-2 від 18.10.2013 р. на поточний ремонт покрівлі житлового будинку № 9 по вул. Ляпунова в м. Харкові, на підтвердження реальності виконання якого позивач надав договірну ціну, локальний кошторис № 1, відомість ресурсів, розрахунки, справи про вартість виконаних робіт, акти виконаних робіт, податкову накладну № 679 від 05.12.2013року на суму 2545, 67 грн. (т.2 а.с. 190-200).;

4) договору підряду № 18/10-13 від 18.10.2013 р. на поточний ремонт покрівлі житлового будинку № 30 по вул. Архітекторів в м. Харкові, на підтвердження реальності виконання якого позивач надав договірну ціну, локальний кошторис № 1, відомість ресурсів, розрахунки, справи про вартість виконаних робіт, акти виконаних робіт, податкову накладну № 600 від 03.12.2013року на суму 25138. 94 грн. (т.2 а.с. 176-188);

5) договору підряду № 18/10-13-1 від 18.10.2013 р. на поточний ремонт покрівлі житлового будинку № 40 по вул. Дерев'янко в м. Харкові, на підтвердження реальності виконання якого позивач надав договірну ціну, локальний кошторис № 1, відомість ресурсів, розрахунки, справи про вартість виконаних робіт, акти виконаних робіт, податкову накладну № 625 від 04.12.2013року на суму 16642, 75 грн. (т.2 а.с. 164-174);

6) договору підряду № 25/10-13-2 від 25.10.2013 р. на поточний ремонт покрівлі житлового будинку № 70 по вул. 23 Серпня в м. Харкові, на підтвердження реальності виконання якого позивач надав договірну ціну, локальний кошторис № 1, відомість ресурсів, розрахунки, справи про вартість виконаних робіт, акти виконаних робіт, податкову накладну № 828 від 10.12.2013року на суму 4341, 79 грн. (т.2 а.с. 153-162);

7) договору підряду № 25/10-13-3 від 25.10.2013 р. на поточний ремонт покрівлі житлового будинку № 67 по пр-ту Перемоги в м. Харкові, на підтвердження реальності виконання якого позивач надав договірну ціну, локальний кошторис № 1, відомість ресурсів, розрахунки, справи про вартість виконаних робіт, акти виконаних робіт, податкову накладну №872 від 11.12.2013року на суму 41613, 94 грн. (т.2 а.с. 141-151);

8) договору підряду № 25/10-13-4 від 25.10.2013 р. на поточний ремонт покрівлі житлового будинку № 50 А по вул. Балакірєва в м. Харкові, на підтвердження реальності виконання якого позивач надав договірну ціну, локальний кошторис № 1, відомість ресурсів, розрахунки, справи про вартість виконаних робіт, акти виконаних робіт, податкову накладну № 1014 від 16.12.2013 року на суму 39255, 64 грн. (т.2 а.с. 123-139);

9) договору підряду № 25/10-13-5 від 25.10.2013 р. на поточний ремонт покрівлі житлового будинку № 17 по вул. Єсеніна в м. Харкові, на підтвердження реальності виконання якого позивач надав договірну ціну, локальний кошторис № 1, відомість ресурсів, розрахунки, справи про вартість виконаних робіт, акти виконаних робіт, податкову накладну № 1109 від 17.12.2013року на суму 10287, 95 грн. (т.2 а.с. 110-121);

10) договору підряду № 25/10-13 від 25.10.2013 р. на поточний ремонт покрівлі житлового будинку № 186 Б по вул. Клочківській в м. Харкові, на підтвердження реальності виконання якого позивач надав договірну ціну, локальний кошторис № 1, відомість ресурсів, розрахунки, справи про вартість виконаних робіт, акти виконаних робіт, податкову накладну № 467 від 02.12.2013року на суму 37665, 67 грн. (т.2 а.с. 73-88);

11) договору підряду № 29/10-13 від 29.10.2013 р. на поточний ремонт покрівлі житлового будинку № 65 Б по пр-ту Перемоги в м. Харкові, на підтвердження реальності виконання якого позивач надав договірну ціну, локальний кошторис № 1, відомість ресурсів, розрахунки, справи про вартість виконаних робіт, акти виконаних робіт, податкову накладну № 963 від 13.12.2013 року на суму 12731, 21 грн. (т.2 а.с. 91-107);

12) договору підряду № 25/10-13-1 від 25.10.2013 р. на поточний ремонт покрівлі житлового будинку № 3 В по вул. Дерев'янко в м. Харкові, на підтвердження реальності виконання якого позивач надав договірну ціну, локальний кошторис № 1, відомість ресурсів, розрахунки, справи про вартість виконаних робіт, акти виконаних робіт, податкову накладну № 775 від 09.12.2013 року на суму 4399, 42 грн. (т.2 а.с. 61-71);

13) договору підряду № 18/10-13-3 від 18.10.2013 р. на поточний ремонт покрівлі житлового будинку № 17 по вул. О.Яроша в м. Харкові, на підтвердження реальності виконання якого позивач надав договірну ціну, відомість ресурсів, розрахунки, справи про вартість виконаних робіт, акти виконаних робіт, податкову накладну № 723 від 06.12.2013 року на суму 9708, 35 грн. (т.2 а.с. 53-58);

14) договору підряду № 29/10-13-1 від 29.10.2013 р. на поточний ремонт покрівлі житлового будинку № 72 А по пр-ту Перемоги в м. Харкові, на підтвердження реальності виконання якого позивач надав договірну ціну, локальний кошторис № 1, відомість ресурсів, розрахунки, справи про вартість виконаних робіт, акти виконаних робіт, податкову накладну № 1146 від 18.12.2013року на суму 10645, 86 грн. (т.2 а.с. 39-51);

15) договору підряду № 11/12-13-1 від 11.12.2013 р. на поточний ремонт покрівлі житлового будинку № 77 по вул. 23 Серпня в м. Харкові, на підтвердження реальності виконання якого позивач надав договірну ціну, локальний кошторис № 1, відомість ресурсів, розрахунки, справи про вартість виконаних робіт, акти виконаних робіт, податкову накладну № 829 від 10.12.2013року на суму 5183, 12 грн. (т.2 а.с. 27-37);

16) договору підряду № 11/12-13-2 від 11.12.2013 р. на поточний ремонт покрівлі житлового будинку № 31 А по вул. Тобольській в м. Харкові, на підтвердження реальності виконання якого позивач надав договірну ціну, локальний кошторис № 1, відомість ресурсів, розрахунки, справи про вартість виконаних робіт, акти виконаних робіт, податкову накладну № 873 від 11.12.2013року на суму 9134, 12 грн. (т.2 а.с. 15-25);

17) договору підряду № 11/12-13-3 від 11.12.2013 р. на поточний ремонт покрівлі житлового будинку № 16 по вул. Старицького в м. Харкові, на підтвердження реальності виконання якого позивач надав договірну ціну, локальний кошторис № 1, відомість ресурсів, розрахунки, справи про вартість виконаних робіт, акти виконаних робіт, податкову накладну № 917 від 12.12.2013 року (т.2 а.с. 3-13);

18) договору підряду № 11/12-13-4 від 11.12.2013 р. на поточний ремонт покрівлі житлового будинку № 191 по вул. Клочківській в м. Харкові, на підтвердження реальності виконання якого позивач надав договірну ціну, локальний кошторис № 1, відомість ресурсів, розрахунки, справи про вартість виконаних робіт, акти виконаних робіт, податкову накладну (т.1 а.с. 243-250, т.3 а.с. 13);

19) договору підряду № 11/12-13-5 від 11.12.2013 р. на поточний ремонт покрівлі житлового будинку № 14 Б по вул. Олексіївській в м. Харкові, на підтвердження реальності виконання якого позивач надав договірну ціну, локальний кошторис № 1, відомість ресурсів, розрахунки, справи про вартість виконаних робіт, акти виконаних робіт, податкова накладна № 1015 від 16.12.2013 року на суму 4924, 43 грн. (т.1 а.с. 232-241а);

20) договору підряду № 11/12-13-6 від 11.12.2013 р. на поточний ремонт покрівлі житлового будинку № 197 А по вул. Клочківській в м. Харкові, на підтвердження реальності виконання якого позивач надав договірну ціну, локальний кошторис № 1, відомість ресурсів, розрахунки, довідки про вартість виконаних робіт, акти виконаних робіт, податкову накладну № 1110 від 17.12.2013 року на суму 7343, 51 грн. (т.1 а.с. 221-230);

21) договору підряду № 11/12-13-7 від 11.12.2013 р. на поточний ремонт покрівлі житлового будинку № 76 по пр-ту Перемоги в м. Харкові, на підтвердження реальності виконання якого позивач надав договірну ціну, локальний кошторис № 1, відомість ресурсів, розрахунки, справи про вартість виконаних робіт, акти виконаних робіт, податкову накладну № 1147 від 18.12.2013 року на суму 15477, 00 грн. (т.1 а.с. 207-219);

22) договору підряду № 11/12-13-8 від 11.12.2013 р. на поточний ремонт покрівлі житлового будинку № 193 Б по вул. Клочківській в м. Харкові, на підтвердження реальності виконання якого позивач надав договірну ціну, локальний кошторис № 1, відомість ресурсів, розрахунки, справи про вартість виконаних робіт, акти виконаних робіт, податкові накладні (т.1 а.с. 126-144, 157-186, т.2 а.с. 223-229);

23) договору підряду № 11/12-13 від 11.12.2013 р. на поточний ремонт покрівлі житлового будинку № 31 по вул. Тобольській в м. Харкові, на підтвердження реальності виконання якого позивач надав договірну ціну, локальний кошторис № 1, відомість ресурсів, розрахунки, справи про вартість виконаних робіт, акти виконаних робіт, податкову накладну № 916 від 12.12.2013 року на суму 3526, 51 грн. (т.1 а.с. 194-204);

24) договору підряду № 12/11-13 від 12.12.2013 р. на капітальний ремонт житлового будинку № 46 по вул. Дерев'янко в м. Харкові, на підтвердження реальності виконання якого позивач надав договірну ціну, локальний кошторис № 1, відомість ресурсів, розрахунки, справи про вартість виконаних робіт, акти виконаних робіт, податкові накладні (т.1 а.с. 147-156, 187-191, т.3 а.с. 4-7).

В ході розгляду справи встановлено, що необхідність укладення вищезазначених договорів підряду зумовлена необхідністю виконання договорів підряду, відповідно до яких ПП "Меркурій плюс" виступає в ролі Генпідрядника щодо виконання підрядних робіт на об'єктах, у вищеперелічених договорах підряду, згідно договорів підряду, укладених з Комунальним підприємством "Харківське ремонтно-будівельне підприємство" та Департаментом житлового господарства Харківської міської ради.

Зокрема, договору № ТР1-79С від 17.10.2013 року, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується надати замовникові послуги з поточного ремонту житлового будинку по вул. Архітекторів, 30.; договору № ТР1-80С від 17.10.2013 р., відповідно до умов якого підрядник зобов'язується надати замовникові послуги з поточного ремонту житлового будинку по вул. Дерев'янко 40; договору № ТР1-81С від 17.10.2013 р., відповідно до умов якого підрядник зобов'язується надати замовникові послуги з поточного ремонту житлового будинку по вул. Ляпунова, 9.; договору № ТР1-82С від 17.10.2013 р., відповідно до умов якого підрядник зобов'язується надати замовникові послуги з поточного ремонту житлового будинку по вул. Отара Яроша, 17; договору № ТР1-123 від 18.10.2013 року, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується надати замовникові послуги з поточного ремонту житлового будинку по пр. Перемоги, 76; договору № ТР1-318С від 24.10.2013 р., відповідно до умов якого підрядник зобов'язується надати замовникові послуги з капітального ремонту житлового будинку по вул. Клочківська, 186-Б.; договору № ТР1-375С від 24.10.2013 р., відповідно до умов якого підрядник зобов'язується надати замовникові послуги з поточного ремонту житлового будинку по вул. Дерев'янко 3-В.; договору № ТР1-376С від 24.10.2013 р., відповідно до умов якого підрядник зобов'язується надати замовникові послуги з поточного ремонту житлового будинку по пр. Перемоги, 67; договору № ТР1-378С від 24.10.2013 р., відповідно до умов якого підрядник зобов'язується надати замовникові послуги з поточного ремонту житлового будинку по вул. 23 Серпня, 70; договору № ТР1-379С від 28.10.2013 р., відповідно до умов якого підрядник зобов'язується надати замовникові послуги з поточного ремонту житлового будинку по вул. Есеніна, 17; договору № ТР1-380С від 24.10.2013 р., відповідно до умов якого підрядник зобов'язується надати замовникові послуги з поточного ремонту житлового будинку по вул. Тобольська, 31.; договору № ТР1-383С від № від 28.10.2013 р., відповідно до умов якого підрядник зобов'язується надати замовникові послуги з поточного ремонту житлового будинку по вул. Балакирева, 50-А; договору № ТР1-402С від 28.10.2013 р., відповідно до умов якого підрядник зобов'язується надати замовникові послуги з поточного ремонту житлового будинку по пр. Перемоги, 72-А; договору № ТР1-401С від 28.10.2013 р., відповідно до умов якого підрядник зобов'язується надати замовникові послуги з поточного ремонту житлового будинку по пр. Перемоги, 65-Б; договору №7Р1-811 від 10.12.2013 р., відповідно до умов якого підрядник зобов'язується надати замовникові послуги з поточного ремонту житлового будинку по вул. 23 Серпня, 77; договору № ТР1-875С від 10.12.2013 року, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується надати замовникові послуги з поточного ремонту житлового будинку по вул. Клочківська, 191; договору № ТР1-876С від 10.12.2013 р., відповідно до умов якого підрядник зобов'язується надати замовникові послуги з поточного ремонту житлового будинку по вул. Старицького, 16; договору № ТР1-877С від 10.12.2013 р., відповідно до умов якого підрядник зобов'язується надати замовникові послуги з поточного ремонту житлового будинку по вул. Клочківській 197 А; договору №ТР1-878С від 10.12.2013 р., відповідно до умов якого підрядник зобов'язується надати замовникові послуги з поточного ремонту житлового будинку по вул. Тобольська, 31 А; договору № ТР1-883С від 10.12.2013 року, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується надати замовникові послуги з поточного ремонту житлового будинку по вул. Олексіївська, 14Б п. 1.2.

Дослідивши вищезазначені договори, суд першої інстанції зазначив, що п. 4.1 вказаних правочинів визначено, що розрахунки проводяться шляхом перерахування замовником коштів на рахунок підрядника після підписання акту виконаних робіт по формі КБ-2 в та КБ-3.

Позивачем до матеріалів справи надано акти виконаних робіт по формі КБ-2 в та КБ-3, які, на його думку, підтверджують реальність виконання умов вищезазначених правочинів (т.3 а.с. 225-229, 212-215, 216-219, 207-211, 159-162, 220-224, 204-206, 230-233, 201-203, 182-184, 198-200, 188-193, 179-181, 194-197, 185-187, 169-172, 176-178, 163-165, 173-175. 166-168).

Поряд з цим, суд вважає за потрібне звернути увагу на ту обставину, що генеральний договір датується 28.10.2013 року, в той час як субпідрядні договори № 25/10-13-5 та № 25/10-13-4 укладені 25.10.2013 року.

Також, проаналізувавши умови виконання вищезазначених договорів підряду, щодо яких ПП "Меркурій плюс" виступає у якості Генпідрядника, суд вважає за потрібне зазначити, що зміст вказаних правочинів не передбачає умови, відповідно до якої підрядник (ПП "Меркурій плюс") для виконання наданих робіт має право залучати субпідрядні організації.

Однак, як було встановлено під час розгляду справи з пояснень позивача, роботи по ремонту на вищеперелічених об`єктах були проведені не безпосередньо підрядником (ПП "Меркурій плюс"), як того вимагають умови вказаних правочинів, а за допомогою залученої позивачем субпідрядної організації ТОВ "Велторг 2013".

Щодо договору підряду № 385С від 14.11.2013 року.

Відповідно до п. 1.1 Договору, підрядник зобов'язується надати замовникові послуги з капітального ремонту житлового будинку по вул. Деревянко, 46.

Згідно з п. 2.1 Договору, ціна цього договору визначається на основі кошторису, а замовник, в свою чергу відповідно до п. 5.2.1 договору, зобов'язаний передати підряднику кошторисну документацію і договірну ціну до укладення цього договору.

Згідно з п. 5.1.1, підрядник зобов'язаний надати замовнику для затвердження Кошторису документацію та договірну ціну до укладення цього договору.

Однак, матеріали справи не містять, а позивачем в ході судових засідань не надано ані доказів виконання вищезазначених умов договору, ані будь-яких пояснень з приводу обставин, які перешкоджали/унеможливлювали їх виконання.

Також, зі змісту договору не вбачається умови, відповідно до якої підрядник для виконання наданих робіт має право залучати субпідрядні організації.

Поряд з цим, приписами п. 5.1.2, п.5.1.4 Договору чітко передбачено, що підрядник зобов'язаний своїми силами і засобами, у відповідності до договірної ціни виконати роботу в обсязі, терміни і місці зазначені у цьому договорі, та здати виконану роботу у відповідності до кошторисної документації; виконувати роботу тільки спеціально підготовленим (навченим) персоналом.

Однак, як було встановлено під час розгляду справи з пояснень позивача, роботи по ремонту житлового будинку по вул. вул. Деревянко, 46 були проведені не безпосередньо підрядником ( ПП "Меркурій плюс"), як того вимагають умови договору № 385С від 14.11.2013 року, а залученою позивачем субпідрядною організацією ТОВ "Велторг 2013" згідно договору підряду № 12/11-13 від 12.12.2013 року.

Відповідно до п. 4.1 Договору, розрахунки проводяться шляхом перерахування замовником коштів на рахунок підрядника після підписання акту виконаних робіт по формі КБ-2 в та КБ-3.

На підтвердження виконання умов договору позивач надав акти виконаних робіт по формі КБ-2 в та КБ-3 (т.3 а.с. 144-152).

Дослідивши зміст договірних правовідносин, які виникли між ПП "Меркурій плюс" та Департаментом житлового господарства Харківської міської ради, суд першої інстанції зауважив на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.12.2013 року між ПП "Меркурій плюс" (підрядник) та Департаментом житлового господарства Харківської міської ради (замовник) укладено договір підряду № 384, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується надати замовникові послуги з капітального ремонту житлового будинку по вул. Клочківська, 193-Б.

Відповідно до п. 2.1 Договору, терміни виконання робіт підрядником передбачено графіком проведення робіт (додаток № 1 ).

Замовник зобов'язується передати підряднику фронт робіт для виконання після підписання договору, до початку виконаних робіт надати наявну у замовника документацію та зробити авансовий платіж у розмірі та в порядку, визначеному в п.4 цього договору (п. 3.2.1-3.2.3 Договору).

Проте, матеріали справи не містять ані вказаного графіку проведення робіт, ані фронту для виконання робіт (чи доказів його передачі підряднику) та доказів на підтвердження проведення авансового платежу відповідно до вищезазначених умов договору.

Згідно з умовами п. 3.2.3 Договору, замовник зобов'язується зробити авансовий платіж в розмірі т в порядку визначеному в п.4.2 Договору та поточний рахунок Підрядника.

Загальна сума договору визначена у Договірній ціні, яка є Додатком № 2 (п. 4.1 Договору).

Однак, позивачем як під час подання даного адміністративного позову, так і під час розгляду справи не надано до суду першої інстанції ані доказів перерахунку авансового платежу, ані доказів взагалі проведення оплати по даному договору, а також матеріали справи не містять Договірної ціни, яка зазначена з умовами Договору в якості Додатку № 2.

Відповідно до п. 3.3.4 Договору, підрядник має право залучати з власним вибором до виконання робіт субпідрядні організації.

Відповідно до п. 4.1 Договору, розрахунки проводяться шляхом перерахування замовником коштів на рахунок підрядника після підписання акту виконаних робіт по формі КБ-2 в та КБ-3. На підтвердження виконання умов договору позивач надав акти виконаних робіт по формі КБ-2 в та КБ-3 (т.3 а.с. 153-158).

Суд першої інстанції зауважив, що акт прийому виконаних робіт за договором субпідряду датується 27.12.2013 року (т.1 а.с. 137-138), у той час як акт прийому виконаних робіт за договором Генерального підряду датується 24.12.2013 року (т. 3 а.с. 154-158).

Окрім того, враховуючи те, що договір підряду, укладений з органом місцевого самоврядування, як замовником послуг, позивачем не надано документацію конкурсних торгів, яка б свідчила про підтвердження виконання при укладенні наведеного договору вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель" .

Судом зазначено, що відповідно до ст. 838 ЦК України та з урахуванням ст.319 Господарського кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Окрім того, також судом враховується положення статті 241 ЦК України, з приводу укладання позивачем договорів субпідряду без відповідного погодження таких дій з замовником.

Проте, позивачем, всупереч вимог вказаних норм права, не надано на вимогу суду доказів підтвердження попереднього погодження із Замовниками (Департаментом житлового господарства харківської міської ради та Комунальним підприємством "Харківське ремонтно-будівельне підприємство" ) умов залучення позивачем субпідрядної організації ТОВ "Велторг 2013", попереднього схвалення субпідрядних договорів та прийняття виконаних субпідрядниками робіт з боку замовника, що унеможливлює з`ясування судом обґрунтованої потреби в укладенні вищезазначених договорів субпідряду та пов'язаність вказаних ремонтно-будівельних робіт з господарською діяльністю підприємства.

Також, позивачем не надано до суду доказів досягнення домовленостей щодо поставки необхідних будівельних матеріалів, технічного обладнання, доказів того, якими транспортними засобами здійснювалось переміщення матеріалів та засобів для виконання таких робіт, та підтвердження наявності у підприємства таких засобів взагалі, доказів використання матеріалів судпідрядника чи Генерального підрядника, доказів наявності достатніх трудових ресурсів для здійснення визначених договорами робіт, наявність складських, виробничих та інших приміщень.

Відповідно до приписів ст. 875 ЦК України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності. Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.

Таким чином, посилання на проектно-кошторисну документацію, як підставу для виконання робіт, і наявність такої документації при виконанні робіт є обов'язковим.

Щодо наданих локальних кошторисів суд першої інстанції зазначив, що первинними кошторисами в інвесторській кошторисній документації є локальні кошториси. Основою для їх складення є обсяг робіт, визначені в складі проекту (робочого проекту).

Розподіл робіт за локальними кошторисами повинен забезпечувати можливість визначення кошторисної вартості пускових комплексів, технологічних вузлів і етапів робіт, виділених у проекті організації будівництва, і кошторисної вартості робіт і витрат по реконструкції діючих цехів і об'єктів, що передбачається в проектній документації на розширення діючих підприємств. Для врахування витрат на технологічне устаткування вбудованих приміщень, господарський інвентар і пристосування приміщень для експлуатаційних потреб підприємств складається окремий кошторис.

Проте, позивачем не надано доказів передачі контрагенту (ТОВ "Велторг 2013") робочого проекту за договорами підряду, отже за відсутності основи для складання кошторису, не можна визначити обсяг робіт та матеріалів, які враховувались при його складанні. Окрім того, до вказаних кошторисів не включено витрати на експлуатацію пускових комплексів, технологічних вузлів та обладнання.

З огляду на викладене, позивачем в обґрунтування своєї правової позиції не надано до суду в повному обсязі необхідних первинних документів, які б підтверджували реальність виконання господарських операцій.

Зокрема п.2.1.1. вищезазначених договорів підряду передбачено, що до початку робіт замовник надає підряднику проектно-кошторисну документацію на роботи, попередньо узгодивши її зі всіма контролюючими інспекціями.

Однак, позивачем не надано проектно-кошторисної документації та докази її попереднього узгодження зі всіма контролюючими інстанціями, докази проведення оплати за виконані роботи, зберігання матеріалів, зберігання/перевозки матеріалів.

До матеріалів справи також не надано локальних кошторисів до договорів Генерального підряду.

Передання робіт субпідрядником і прийняття їх Генпідрядником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Судом першої інстанції зауважено, що по об'єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, типові форми застосовуються відповідно до умов договору підряду. Тобто будівельні організації можуть застосовувати ці типові форми, якщо це обумовлено в договорі підряду, або документи довільної форми, розроблені самостійно, зазначивши в них обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-XIV (зі змінами та доповненнями) і Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. № 88 (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.95 р. за № 168/704). Відповідно до ст. 9 цього Закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 року № 554 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено примірні форми первинних документів з обліку в будівництві № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.

Поряд з цим, Наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 27.02.2009 року № 39 затверджено Методичні рекомендації з проведення державною контрольно-ревізійною службою ревізій використання коштів на будівництво, якими передбачено, що типові форми N КБ-2в поширюються на будівельні підприємства і підрозділи усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту, інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності. Акт приймання виконаних робіт складається на основі журналу обліку виконаних робіт (форма N КБ-6) і надається субпідрядником - генпідряднику, генпідрядником - замовнику. Типова форма N КБ-3 поширюється на підрядні роботи, що виконуються за рахунок усіх джерел фінансування.

У разі складання підприємством замість акта ф. N КБ-2в іншого документа, що підтверджує виконання робіт з поточного ремонту, вартість цих робіт визначається на підставі даних бухгалтерського обліку (вартість будівельних матеріалів, фактично нарахована заробітна плата незалежно від системи оплати праці, вартість використаного автотранспорту та будівельної техніки).

Водночас, акт приймання виконаних підрядних робіт, форма N КБ-2в - документ первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт і є основою для складання "Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат" (форма N КБ-3). Акт складається підрядником (субпідрядником для генпідрядника) та представляється замовнику (забудовнику). При виконанні ремонтно-будівельних робіт розрахунки за виконані роботи можуть проводитись на підставі Акта, про що обумовлюється в контракті (договорі) на виконання робіт. При цьому Акт подається банку, що фінансує проведення ремонту. В адресній частині Акта "Ідентифікаційний код" та "код за ДКУД" заповнює звітуюча організація - виконавець робіт (підрядник, субпідрядник). Решта рядків адресної частини заповнюється у відповідності до контракту (договору) на виконання робіт. При цьому рядки "Найменування об'єкта" та "Локальний кошторис N ..." повинні відповідати затвердженій в установленому порядку проектно-кошторисній документації, на яку є позитивні висновки державних експертиз, що визначені чинним законодавством (Лист Державного комітету статистики України Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 03.03.1998 року № 7/98 " Щодо заповнення форми N КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" ).

Зважаючи на те, що по об'єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок не бюджетних джерел фінансування, типові форми застосовуються відповідно до умов договору підряду. Тобто будівельні організації можуть застосовувати ці типові форми, якщо це обумовлено в договорі підряду, або документи довільної форми, розроблені самостійно, зазначивши в них обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.95 р. (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.95 р. за № 168/704). Відповідно ст. 9 цього Закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, вказані акти Форми № КБ-2в були заповнені з порушенням законодавчо встановлених приписів, зокрема, в актах виконаних робіт за грудень 2013 року (т.1 а.с. 44-50, 65-66, 70, 111, 114-116, 118-120, 122-123, 137, 142, 147-150, 151, 158-159, 163-165, 170, 175-176, 182, 187, 223, 246а, т.2 а.с. 41-42, 63-64, 112-113, 210, т.3 а.с. 128, 170 ) не зазначено номера актів, в акті за грудень 2013року 9т.3 а.с. 139) не вказано період приймання, акти (т.2 а.с. 210-212, т.3 а.с.139-143, т.1 а.с. 108-109) заповнені без зазначення дати підписання, в акті за грудень 2013 року, який підписаний на виконання договору № 11/12-13-1 від 11.12.2013 р. (т.1 а.с 151) в графі дата договору зазначено " 12.11.2013 року".

Також, згідно наданих позивачем актів виконаних робіт неможливо встановити фактичні трудові ресурси необхідні для виконання робіт, кількість транспортного та виробничого обладнання, палива, запчастин.

Окремо слід зауважити, що акт приймання виконаних робіт по проведенню капітального ремонту житлового будинку по вул. Дерев`янко, 46 датується 13.12.2013 року, у той час як сам договір підряду підписаний 12.12.2013 року (т.1 а.с. 187-191); акт виконаних робіт по поточному ремонту (т.1 а.с. 196 ) датується 12.12.2013 року, а договір - 11.12.2013 року; акт приймання виконаних робіт підписаний сторонами 13.12.2013 року (т.1 а.с. 246а), у той час як сам договір - 11.12.2013 року; акт приймання виконаних робіт датується 12.12.2013 року (т.2 а.с. 5-6), у той час як договір підписаний 11.12.2013 року; акт прийому виконаних робіт від 11.12.2013 року (т.2 а.с. 17-18) підписаний у той самий день, коли був укладений і договір підряду (11.12.2013 року), акт прийому виконаних робіт підписаний 10.12.2013 року (т.2 а.с. 29-30), проте сам підрядний договір укладений лише 11.12.2013 року.

Таким чином, у зв`язку з тим, що акти виконаних робіт не відповідають ні за змістом, ні за формою приписам вищевказаних документів, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зазначені первинні документи складені з порушенням вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому не можуть визнаватися достатнім та допустимим доказом реальності здійснених господарських операцій.

Поряд з цим, акти виконаних робіт не можуть бути беззаперечними доказами реального виконання правочину між сторонами, оскільки саме по собі складання актів прийняття виконаних будівельних робіт без фактичного здійснення господарської операції не може бути підставою для формування валових витрат та отримання права на податковий кредит.

Отже, зазначені операції не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети). Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічних ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Представником позивача надано до суду відомості ресурсів до договірних вартостей та розрахунки загальновиробничих витрат в складі договірної ціни, з яких взагалі не вбачається, до яких саме договірних вартостей та взагалі відповідно чого складені ці відомості ресурсів та розрахунки загальновиробничих витрат в складі договірної ціни.

Також положеннями п. 4.1. договорів субпідряду зазначено, що якість виконуваних робіт, а також якість усіх матеріалів, устаткування та комплектуючих, що використовуються, повинна відповідати умовам, обумовленим договорами, кошторисній документації та додатками до вказаних договорів, а також будівельним нормам, затвердженим в установленому чинним законодавством порядку.

Проте, позивач не надав до суду необхідних доказів на підтвердження дотримання вищезазначених умов договору.

Окрім того, підставою для висновків про порушення позивачем порядку формування податкового кредиту по ПДВ є недоведеність того, що роботи, по яких виник податковий кредит, були виконані саме ТОВ "Велторг 2013", з урахуванням того, що позивачем по даному підприємству взагалі не надано необхідної первинної документації, зокрема, штату працюючих осіб, зважаючи на те, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в т.ч. за спеціальною освітою; доказів наявності основних фондів (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі: транспортних засобів, приміщень для зберігання товарів, будівельних матеріалів та іншої необхідної техніки та обладнання.

Поряд з цим, до переліку робіт провадження господарської діяльності ТОВ "Велторг 2013", пов`язаної із створенням об`єктів архітектури та передбаченого ліцензійними умовами, не входять роботи з проведення капітального та/або поточного ремонту житлових будівель.(т.1 а.с. 40-41).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що господарська операція - дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" - (бухгалтерський чи економічний ефект).

Валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційної форми і форми власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати податкову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, ще використовують грошовий вимірник, ґрунтуються наданих бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Частина 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" висуває до первинних документів такий обов'язковий реквізит як зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Враховуючи неналежне оформлення первинної документації, відсутності документів щодо реальності проведених операцій, з яких можливо було б встановити зміст та обсяги надання послуг, позивач не підтвердив реальність господарської операції, яка може бути об'єктом оподаткування ПДВ.

Окрім того, позивачем не надано суду на підтвердження реальності виконання угоди доказів проведення погоджувальної роботи з контрагентом та здійснення інструктажу з техніки безпеки з працівниками, яким доручено проведення робіт.

Таким чином, суд першої інстанції не знайшов підстав для висновку про те, що правочини були укладені позивачем з ТОВ "Велторг 2013", у межах звичайної господарської діяльності, спрямовані на досягнення реальної мети і об'єктивно були потрібні позивачу для організації господарської діяльності з метою одержання прибутку. Відтак, спірні правочини не можуть бути визнані судом законною підставою для формування податкового кредиту з ПДВ.

Проте, суд першої інстанції зауважив, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту по ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій (постанова Верховного суду України від 04.09.07 р. № 07/97).

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наведені обставини свідчать про те, що висновки податкового органу про неможливість формувати позивачем податковий кредит по ПДВ за період, що перевірявся, у зв'язку з відсутністю доказів фактичного виконання (реалізації) наданих послуг, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення, є правомірними.

Таким чином, на думку суду першої інстанції, відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову, виконав покладений на нього ч. 2 ст. 71 КАС України обов'язок та довів юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень від 20.11.2014 року № 9120302203 та № 9220302203, а тому позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

В свою чергу, 20.05.2015 року до суду апеляційної інстанції представником відповідача було подано клопотання про закриття провадження по вказаній справі в частині оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення № 9220302203 (форма "Р) від 20.11.2014 року, у зв'язку з досягненням сторонами податкового компромісу.

Зазначені обставини не були відомі суду першої інстанції на час ухвалення ним судового рішення.

Вказане клопотання відповідача підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на час звернення з даним клопотанням між сторонами досягнуто податковий компроміс щодо сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України", що підтверджується відповідним рішенням.

Відповідно до ч. 1 Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу" від 25 грудня 2014 року № 63-VIII (далі - Закон № 63-VIII), податковий компроміс це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно з ч. 2 Закону № 63-УІІІ, сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Відповідно до ч. 7 Закону № 63-УІІІ, процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу.

Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Крім цього, відповідно до п. 11-2 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для примирення сторін на будь - якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Згідно з ст. 113 КАС України сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову. За клопотанням сторін суд зупиняє провадження у справі на час, необхідний їм для примирення. У разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення.

Статтею 203 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених ст. 157 цього Кодексу.

Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі (ч. 2 ст. 203 КАС України).

Згідно з п.3 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони досягли примирення.

Підстав для не прийняття клопотання про закриття провадження у справі в частині оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення № 9220302203 (форма "Р) від 20.11.2014 року у зв'язку з примиренням сторін судом не встановлено.

Крім того, колегія суддів зауважує на той факт, що 21.05.2015 року до суду апеляційної інстанції представником позивача надано клопотання про відкликання позовної заяви в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 9120302203 (форма "В4") від 20.11.2014 року.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви.

Частиною першою ст. 203 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду першої інстанції скасовуються в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статями 155, 157 КАС України.

Керуючись п. 5 ст. 155, п. 3 ст. 157, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Меркурій плюс" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2015 р. по справі № 820/19650/14 визнати нечинною в частині відмови в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Меркурій плюс" про скасування податкового повідомлення - рішення № 9220302203 (форма "Р) від 20.11.2014 року.

Провадження у справі за позовом Приватного підприємства "Меркурій плюс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення № 9220302203 (форма "Р) від 20.11.2014 року - закрити.

Клопотання Приватного підприємства "Меркурій плюс" про відкликання позовної заяви в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 9120302203 (форма "В4") від 20.11.2014 року задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2015 р. по справі № 820/19650/14 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Меркурій плюс" про скасування податкового повідомлення - рішення № 9120302203 (форма "В4") від 20.11.2014 року.

Позов Приватного підприємства "Меркурій плюс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення № 9120302203 (форма "В4") від 20.11.2014 року - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя П'янова Я.В.Судді Зеленський В.В. Чалий І.С.

Повний текст ухвали виготовлений 26.05.2015 р.