Ухвала суду № 44376112, 20.05.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 р.Справа № 554/690/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Федоренко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Октябрьського району м. Полтави на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 16.02.2015р. по справі № 554/690/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області третя особа Управління Пенсійного фонду України Октябрьського району м. Полтави

про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження

,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 16 лютого 2015 року позов ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про закінчення виконавчого провадження ВП № 35343980 від 29.12.2014 року - задоволено.

Визнано незаконною та скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про закінчення виконавчого провадження ВП №35343980 від 29.12.2014 року.

Третя особа - Управління Пенсійного фонду України Октябрського району м. Полтави, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила оскаржувану та ухвалити нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин положення п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що 15.11.2012 року на виконання постанови суду видано виконавчий лист, яким зобов`язано УПФ України Октябрського району в м. Полтаві Полтавської області поновити з 01.11.2011 року нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 25.01.2011 року по справі № 2-а-464/11.

На підставі зазначеного виконавчого листа державним виконавцем відрите виконавче провадження.

29.12.2014 року відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із вжиттям у відповідності до вимог статей 75, 89 Закону України «про виконавче провадження» вичерпних заходів примусового виконання рішення (а.с. 5-6).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що постанова суду, якою зобов`язано Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві Полтавської області поновити з 01.11.2011 року нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 не виконана.

Колегія суддів погоджується з таким висновком сулу першої інстанції, виходячи з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).

Згідно із частинами першою та другою статті 75 Закону № 606-XIV після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Згідно із частиною першою статті 89 Закону № 606-XIV у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління ПФУ від 30 квітня 2002 року № 8-2 (далі - Положення), управління ПФУ у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (далі - Управління) є органами ПФУ, підпорядкованими відповідно головним управлінням ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів ПФУ.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2.1 та підпункту 2 пункту 2.2 Положення основним завданням Управління, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів ПФУ та інших джерел, визначених законодавством. Управління відповідно до покладених на нього завдань планує доходи та видатки коштів ПФУ в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету ПФУ.

Відповідно до вимог ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими для виконання на всій території України.

Згідно ч. 2 ст. 14 КАС України встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України.

Відповідно до вимог ст. 259 КАС України, особа, на користь якої ухвалено судове рішення має правовий статус стягувача, а особа, проти якої винесено рішення, у тому числі і про стягнення коштів, має процесуальний правовий статус боржника.

Згідно з ст. 181 КАС України та ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», учасники виконавчого провадження мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про державну виконавчу службу», державна виконавча служба є органом, завданням якого є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень відповідно до Законів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів приходить до висновку, що державним виконавцем у відповідності до вимог статей 75 та 89 Закону України «Про виконавче провадження» не було вжито вичерпних заходів примусового виконання рішення, оскільки прийняття оскаржуваної постанови з мотивів, що після здійснення перерахунку пенсії та неможливості провести виплату через недостатність бюджетних коштів у боржника, та державним виконавцем на боржника було двічі накладено штрафи, у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а також юридичних осіб, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Колегія суддів вважає, що виконавче провадження було закрито державним виконавцем передчасно, адже постанова суду, якою зобов`язано Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві Полтавської області поновити з 01.11.2011 року нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 не виконана.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, доводи апеляційної скарги третьої особи про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Октябрьського району м. Полтави залишити без задоволення.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 16.02.2015р. по справі № 554/690/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 25.05.2015 р.