Постанова № 44375990, 20.05.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/4941/14

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурія О.В., Шляхтицького О.І.,

секретаря Жукової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонавтотранс» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

25 грудня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонавтотранс» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0024761501 від 19 вересня 2014 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 року адміністративний позов задоволений; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0024761501 від 19 вересня 2014 року про застосування штрафу в сумі 6622,95грн.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м.Донецька було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Херсонавтотранс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2010 року.

За результатами перевірки складений акт №5892/23-2/03119055 від 08 листопада 2010 року та прийнято податкове повідомлення-рішення №000282200/0/03119055 від 01 грудня 2010 року, яким платнику податків ТОВ "Херсонавтотранс" донараховано податок на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 49275,66грн., з яких за основним платежем - 33114,74грн. та за штрафними санкціями - 16160,92грн.

Платіжним дорученням №4 від 21 лютого 2012 року та №5 від 28 лютого 2012 року ТОВ "Херсонавтотранс" сплатило вищезазначений податковий бог.

10 червня 2014 року позивач отримав акт від 04 червня 2014 року № 189/21-03-15-01-05/03119055 про результати камеральної перевірки податкової звітності з питань своєчасності сплати податку на прибуток іноземних юридичних осіб згідно податкового повідомлення-рішення №000282200/0/03119055 від 01 грудня 2010 року.

Державною податковою інспекцією у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області винесено наказ від 18 серпня 2014 року №1036 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Херсонавтотранс» з 01 вересня 2014 року по 02 вересня 2014 року щодо питань несвоєчасності сплати податку на прибуток іноземних юридичних осіб згідно податкового повідомлення-рішення № 0000282200 від 01 грудня 2010 року.

За результатами перевірки складений акт від 05.09.2014 року №383/21-03-15-01-05/03119055 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.09.2014 року №0024761501, яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток юридичних осіб в розмірі 33114,74грн., та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 6622,95грн.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність оскарженого податкового повідомлення-рішення та задоволення адміністративного позову виходячи з наступного.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового Кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового Кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Підпунктом 75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового Кодексу України встановлено, що документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку.

Відповідно до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 ст.78 Податкового Кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється коли платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Згідно пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п.1 ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Частиною 3 ст.530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.114.1 ст.114 Податкового кодексу України, граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним ст.103 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в судовому засіданні не заперечував факт несвоєчасної сплати узгоджених зобов'язань та просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 вересня 2014 року №0024761501, однак не оскаржував наказ на проведення перевірки чи дії щодо проведення документальної позапланової перевірки від 05 вересня 2014 року №383/21-03-15-05/03119055.

Таким чином, висновок суду першої інстанції стосовно відсутності причин для проведення перевірки передбачених в пункті 78.1.5 пункту 78.1 ст.78 Податкового кодексу України є не правильним, так як цей факт не є предметом спору даної справи. До того ж, позивач в судовому порядку не оскаржував правильність процедури проведення перевірки, підстави її проведення та дії відповідача під час проведення.

Колегія суддів також не звертає уваги на посилання позивача щодо обізнаності податкового органу про несвоєчасну сплату ТОВ «Херсонавтотранс» узгоджених зобов'язань, оскільки відповідно до п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, встановлених п.102.2 ст.102 Податкового кодексу України, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених Податковим кодексом України, не пізніше закінчення 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була подана пізніше,- за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Тобто, виходячи з вищевикладеного строк (1095 днів) нарахування штрафних санкцій для контролюючого органу не сплинув, до того ж як вбачається з матеріалів справи, позивача взято на податковий облік Державною податковою інспекцією у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області лише 07 червня 2012 року.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про безпідставність позовних вимог стосовно скасування спірного податкового повідомлення-рішення № 0024761501 від 19 вересня 2014 року.

Оскільки, судом першої інстанції при вирішенні справи помилково застосовано норми матеріального права, тому в порядку ст.202 КАС України постанова суду підлягає скасуванню.

Керуючись, ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області - задовольнити, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 року скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонавтотранс» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0024761501 від 19 вересня 2014 року.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: О.І. Шляхтицький