Ухвала суду № 44375921, 21.05.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2015 р.м. ОдесаСправа № 814/3315/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді - доповідача - Косцової І.П.

суддів - Стас Л.В.

- Турецької І.О.

за участю: секретаря - Разінкіної Л.В.

представника апелянта - не з'явився

представника позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 02.01.2015 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Зангас-НГС» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання неправомірними дій, скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Зангас-НГС» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 16.10.2014 року №0002702201 про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 283 637,5 грн. та скасувати вказане рішення податкового органу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту перевірки про відсутність реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ БК «Гефест Альянс» та ТОВ «Маестро Торг» ґрунтуються на відомостях, факт існування яких не підтверджений належними та допустимими доказами. Всупереч діючого законодавства податковий орган під час перевірки надав перевагу висновкам актів перевірок цих контрагентів, якими встановлено фіктивність господарських операцій, не врахував наявність у позивача всіх первинних документів, якими підтверджується виконання робіт, отримання товару, їх використання в межах господарської діяльності. Зазначені обставини свідчать про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Суд скасував оскаржуване податкове повідомлення-рішення. В іншій частині позовні вимоги суд залишив без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповному з'ясуванні обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що підставою для прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень, які є предметом оскарження, став акт Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 30.09.2014 року № 2363/14-04-22-02/20919780 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Зангас-НГС» з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ТОВ БК «Гефест Альянс» та ТОВ «Маестро Торг» за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року».

Зазначеною перевіркою встановлено порушення:

- п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень-червень 2013 року на загальну суму 1 522 425 грн.

Суть порушень, на думку податкового органу, полягала у тому, що перевіркою неможливо підтвердити факт поставок товару та робіт ПАТ «Зангас-НГС» від постачальників ТОВ «Маестро Торг» та ТОВ БК «Гефест Альянс» з урахуванням відсутності необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності в силу відсутності у цих підприємств управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, не підтвердження цими підприємствами операцій зі своїми контрагентами, що підтверджується актами про неможливість податковими органами провести зустрічні звірки цих підприємств.

Зазначені обставини, на думку податкового органу, свідчать про те, що укладені між позивачем та його контрагентом угоди не мали реального характеру, тобто без фактичного здійснення господарських операцій, тому відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість позивача.

Крім цього, податковий орган зазначає, що відсутність факту постачання товару від ТОВ «Маестро Торг» також підтверджується відсутністю у позивача сертифікату відповідності товару, первинних документів, за якими можливо встановити перевезення товару. Відсутність виконання робіт ТОВ БК «Гефест Альянс» підтверджується свідченнями в межах кримінальної справи у якості свідка ОСОБА_3 (батька засновника та директора ТОВ БК «Гефест Альянс» ОСОБА_4, який спростував причетність свого сина до діяльності ТОВ БК «Гефест Альянс». Крім того, у ОСОБА_4 були відібрані пояснення, згідно яких останній пояснив, що факт реєстрації на нього ТОВ БК «Гефест Альянс» йому не відомий, жодного відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не має, бухгалтерських або документів фінансової звітності не підписував.

За результатами адміністративного перегляду скаргу позивача було залишено без задоволення, висновки акту перевірки - без змін, а на підставі виявлених порушень прийнято податкове повідомлення - рішення від 16.10.2014 року № 0002702201 про збільшення суми грошового зобов'язання податку на додану вартість у розмірі 1 522 425 грн. та штрафної (фінансової) санкції у сумі 761 212,50 грн.

Вирішуючи спір по суті та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що первинними документами, на підставі яких позивачем визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість та сформовано податковий кредит повною мірою підтверджується здійснення господарських операцій з ТОВ «Маестро Торг» та ТОВ БК «Гефест Альянс», тому збільшення позивачу зобов'язання з податку на додану вартість, позбавлення його права на формування податкового кредиту за цими операціями є неправомірним.

Колегія судів вважає висновки суду першої інстанції правильними з огляду на наступне.

Відповідно до положень п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (у тому числі при їх імпорті), виконанням робіт з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи.

Згідно із положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів, виконанням робіт, не підтверджені, зокрема, податковими накладними, не відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу податкову накладну, яка відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця, виписується на кожне повне або часткове постачання товарів, виконання робіт та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналізуючи зазначені норми Податкового кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару, виконанні робіт, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання товару, виконання робіт, що підтверджується первинними документами, та використання в господарській діяльності цих товару/робіт.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що 04.12.2012 року між позивачем та ТОВ «Маестро Торг» укладено договір № 04/12-12, за яким ТОВ «Маестро Торг» зобов'язувався поставити і передати у власність ПАТ «Зангас-НГС» товар (продукцію технічного призначення), а ПАТ «Зангас-НГС» зобов'язувався прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату.

На підтвердження виконання умов договору, отримання та використання у власній господарській діяльності товару позивач надав специфікації, сертифікати відповідності товару, паспорти щодо фізико-механічних показників, видаткові, податкові накладні.

Оплата товару проводилась у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Транспортування товару здійснювалось із залученням позивачем перевізників товару автомобільним та залізничним транспортом, на підтвердження чого позивач надає акти здачі прийняття-робіт, заявки на транспортні послуги, товарно-транспортні та залізничні накладні, накопичувальні картки про оплату платежу щодо подачі вагонів, відомості плати за користування вагонами, податкові накладні та платіжні доручення про оплату транспортних послуг.

Колегія суддів вважає, що за цими документами можливо встановити виконання умов договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Маестро Торг», фактичне здійснення господарських операцій щодо постання товару, його кількість, асортимент, якість, оплату, тощо, а відтак вірним є висновок суду першої інстанції щодо правомірності визначення позивачем податкового зобов'язання та формування податкового кредиту за цими операціями.

Також, судом першої інстанції з'ясовано, що 30.11.2012 року між позивачем та ТОВ БК «Гефест Альянс» укладено договори №290/11-12, № 30/11-12, за якими ПАТ «Зангас-НГС» доручив за плату, а ТОВ БК «Гефест Альянс» прийняв на себе зобов'язання виконати роботи ремонту ізоляційного покриття МГ Торжок-Долина Ду 1400, Ру 75 на ділянках загальною площею 0,393 км.

На підтвердження виконання цих робіт, використання у будівельних роботах придбаного у ТОВ «Маестро Торг» товару позивач надав дефектні акти, технологічні вимоги, календарні плани робіт, договірні ціни, розрахунки, локальні кошториси, довідки про вартість виконаних робіт, акти прийняття виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, податкові накладні, дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, ліцензію щодо діяльності ТОВ БК «Гефест Альянс», пов'язаної з будівництвом.

Розрахунки за виконані роботи та отриманий товар проведено у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем коштів на рахунок ТОВ БК «Гефест Альянс», що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями.

Слід зазначити, що за цими документами можливо встановити виконання умов договорів, укладених між позивачем та ТОВ БК «Гефест Альянс», найменування робіт, витрати, місце будівництва, оплату тощо, у них містяться підписи сторін договорів, тобто вбачається фактичне виконання підприємствами цих робіт.

Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято доводи податкового органу щодо фіктивності ТОВ БК «Гефест Альянс», які ґрунтуються на свідченнях в межах кримінальної справи у якості свідка ОСОБА_3 (батька засновника та директора ТОВ БК «Гефест Альянс» ОСОБА_4, яким спростовано причетність свого сина до діяльності ТОВ БК «Гефест Альянс», пояснення ОСОБА_4, згідно яких останній пояснив, що факт реєстрації на нього ТОВ БК «Гефест Альянс» йому не відомий, жодного відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не має, бухгалтерських або документів фінансової звітності не підписував.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на час виконання ТОВ БК «Гефест Альянс» підрядних робіт за договорами, укладеними з ПАТ «Зангас-НГС», директором цього підприємства виступав ОСОБА_5, яким і підписані всі первинні документи, надані позивачем в підтвердження виконання цих робіт. Податковим органом не надано суду відомостей про порушення кримінальних справ відносно цієї особи щодо фіктивного підприємництва та вироку суду щодо цього факту.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги висновки актів перевірок контрагентів позивача, оскільки діюче податкове законодавство не ставить в залежність права платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, не зобов'язує платника податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства.

Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ по операціям з такими контрагентами.

Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару/робіт правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит.

З огляду на викладене, судом першої інстанції вірно надано оцінку доказової бази податкового органу, яка ґрунтується лише на актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, як на належний доказ в підтвердження доводів про нереальність виконання господарських операцій, адже цими актами фіксується лише факт наявності перешкод для здійснення податкового контролю щодо платників, а реальність господарських операцій таких платників не є предметом такої перевірки.

Разом з цим, як вірно встановлено судом першої інстанції ТОВ «Маестро Торг» та ТОВ БК «Гефест Альянс» на момент операцій з позивачем є діючими підприємствами, відомості у встановленому законом порядку про припинення їх діяльності та відсутність за місцезнаходженням не внесено, є платниками податку на додану вартість, та ТОВ БК «Гефест Альянс» має відповідну ліцензію на здійснення будівельних робіт.

Крім того, позивачем підтверджено використання отриманих робіт, товару у власній господарській діяльності згідно договорів, укладених з ДП «Укртрансгаз» ПАТ НАК «Нафтогаз України».

Податковим органом помилково не проведено аналіз реальності господарської діяльності платника податків на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту, можливості підприємствами виконувати ті чи інші роботи, постачати товар тощо.

З огляду на викладене, судом першої інстанції із дослідженням первинних документів надано належну оцінку доводам податкового органу про відсутність реальності господарських операцій з ТОВ «Маестро Торг» та ТОВ БК «Гефест Альянс» та вірно зроблено висновок про безпідставність збільшення позивачу грошового зобов'язання по податку на додану вартість згідно оспорюваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Зангас-НГС» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання дій неправомірними, скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя-доповідач: І.П. Косцова

Судді: Л.В.Стас

І.О.Турецька