
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2015 року Справа № 876/4369/14
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Костіва М.В. та Бруновської Н.В.,
з участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.А.;
а також сторін (їх представників):
від позивача - Михальчук О.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській обл. на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2014р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Континіум-Трейд» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській обл. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та об'єкта оподаткування податком на прибуток,-
В С Т А Н О В И Л А:
28.02.2014р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Континіум-Трейд» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення №№ 0009532201, 0009522201, винесені відповідачем Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією /ОДПІ/ Головного управління /ГУ/ Міндоходів у Волинській обл. 14.11.2013р., а також податкові повідомлення-рішення №№ 0010552201, 0010562201, 0010542201, № 0010522201, винесені відповідачем 16.12.2013р.; стягнути з державного бюджету на користь позивача судовий збір (Т.1, а.с.3-11).
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2014р. заявлений позов задоволено, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській обл. № 0009532201 від 14.11.2013р., № 0009522201 від 14.11.2013р., № 0010552201 від 16.12.2013р., № 0010562201 від 16.12.2013р., № 0010542201 від 16.12.2013р., № 0010522201 від 16.12.2013р.; стягнуто з державного бюджету на користь позивача 182 грн. 70 коп. судових витрат по сплаті судового збору (Т.4, а.с.68-75).
Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач Луцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській обл., яка покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заявлених позовних вимог відмовити (Т.4, а.с.79-82).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що проведеною перевіркою виявлено відображення в бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій, що фактично не відбувалися, при цьому первинні документи, які отримані від контрагентів є недостовірними. Такі висновки ґрунтуються на відсутності у позивача документів щодо транспортування товарів, сертифікатів (паспортів) якості, актів прийому-передачі придбаних товарів. Проведеними зустрічними перевірками контрагентів не підтверджено фактів отримання та передачі товарів самими контрагентами позивача, що свідчить про нереальний характер цих операцій.
Окрім цього, представлені для перевірки первинні документи містять істотні розбіжності, позивачем не надано документів про відшкодування транспортних витрат.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до вимог п.138.4 ст.138 Податкового кодексу /ПК/ України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Згідно з пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 цього Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до вимог п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п.198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.
Згідно з даною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Предметом доказування у розглядуваній справі є дослідження обставин про те, чи не були дії позивача спрямовані на безпідставне одержання коштів із державного бюджету, чи мали операції із придбання товарів та послуг реальний характер, яким чином придбавалися товари і надавалися послуги, а також дійсна можливість здійснення таких операцій.
При цьому, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.
Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:
* неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;
* відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
* облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;
* здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;
* відсутність первинних документів обліку.
Як встановлено судом першої інстанції, протягом 01.10.2013р.-21.10.2013р. відповідачем Луцькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській обл. проведена документальна позапланова виїзна перевірка «Континіум-Трейд» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ПП «Стітекс» за серпень 2011 року, ТзОВ «Феміда Інтер» з серпня 2012 року по грудень 2012 року, ПП «Мультіпак» з 01.12.2011р. по 31.12.2012р., ТзОВ «Укрдім» за червень 2010 року, ПП «Джі Пі С Пет» з 01.02.2012р. по 31.07.2012р., ТзОВ «Травест-Груп» за лютий 2012 року, ТзОВ «Текстоніка» за квітень 2012 року, ТзОВ «Фенсі Тойз» за квітень 2011 року та правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість за червень 2013 року, за результатами якої складено Акт перевірки № 1153/22.1/33170637 від 28.10.2013р. (Т.1, а.с.18-51).
Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем наступних вимог:
пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.135.1, 135.2 ст.135 ПК України, у зв'язку з чим позивачем занижено податок на прибуток, що підлягав сплаті до бюджету на загальну суму 8019 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 19150 грн.
ст.185, п.186.1 ст.186, п.п.198.1, 198.6 ст.198, п.200.2 ст.200 ПК України, по причині чого позивачем занижено податок на додану вартість /ПДВ/, що підлягає сплаті до бюджету по взаємовідносинах з наведеними контрагентами, на загальну суму 23576 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на загальну суму 49 грн.
На підставі наведеного Акта перевірки відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення - рішення:
№ 0009512201 від 14.11.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 28595 грн., в тому числі23576 грн. за основним платежем та 5019 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
№ 0009532201 від 14.11.2013р. про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 49 грн.;
№ 0009522201 від 14.11.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 8019 грн., в тому числі за 8019 грн. основним платежем;
№ 0009532201 від 14.11.2013р. про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 19150 грн.
20.11.2013р. позивачем подано до ГУ Міндоходів у Волинській обл. скаргу на вищевказані податкові повідомлення-рішення, за результатами розгляду якої податкові повідомлення-рішення №№ 0009522201 та 0009532201 від 14.11.2013р. залишені без змін, скасовані податкові повідомлення-рішення №№ 0009512201 та 0009532201 від 14.11.2013р., замість таких винесено нові податкові повідомлення-рішення:
№ 0010552201 від 16.12.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ за штрафними санкціями на 872 грн.;
№ 0010562201 від 16.12.2013р. про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 10 грн.;
№ 0010542201 від 16.12.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 21856 грн., в тому числі 17485 грн. за основним платежем та за 4371 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
№ 0010522211 від 16.12.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язанню з ПДВ на 28585 грн., в тому числі 23566 грн. за основним платежем та 5019 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (Т.1, а.с.12-17).
За результатами розгляду повторної скарги позивача Міністерством доходів і зборів України прийнято рішення, згідно якого спірні повідомлення-рішення залишені без змін, а скаргу - без задоволення (Т.1, а.с.77-82).
Підставою для винесення спірних рішень про збільшення суми грошових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток, про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ та об'єкта оподаткування податком на прибуток є висновки податкового органу про те, що господарські операції позивача не підтверджуються, оскільки проведеною перевіркою виявлено відображення в бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій, що фактично не відбувалися, при цьому первинні документи, отримані від контрагентів слід вважати недостовірними.
Зокрема, позивачем під час проведення перевірки не були надані документи про доставку товарів від постачальників та їх транспортування, не представлено товарно-транспортних накладних або подорожніх листів, сертифікатів (паспортів) якості або відповідності на придбаний товар, актів прийому-передачі придбаних товарів.
Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що укладені між позивачем та його контрагентами правочини мали реальний характер, проведені господарські операції оформлені належними первинними документами; відповідачем не доведено фіктивності розглядуваних операцій, а тому позивачем правомірно сформовані податковий кредит та валові витрати за цими операціями.
Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.
Матеріалами справи стверджується, що 29.10.2004р. позивач ТзОВ «Континіум-Трейд зареєстрований як суб'єкт господарської діяльності Виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської обл. та взятмй на податковий облік Луцькою ОДПІ за № 150 від 25.02.2005р. (Т.1, а.с.19).
Основними видами діяльності ТзОВ «Континіум-Трейд» є: 50.50.0 роздрібна торгівля пальним, 51.19.0 посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, 51.39.0 неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами. 51.51.0 оптова торгівля паливом, 51.70.0 інші види оптової торгівлі, 52.11.0 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з превагою продовольчого асортименту, 55.40.0 діяльність барів, 63.21.2 функціонування інфраструктури автомобільного та міського транспорту, 65.21.0 фінансовий лізинг (Т.1, а.с.20-21).
01.06.2010р. між ТзОВ «Континіум-Трейд» та ПП «Стітекс» укладено договір поставки № 405-10, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар партіями згідно накладних у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов'язується приймати та проводити оплату за товар на умовах даного договору, (Т.1, а.с.83-86).
На виконання умов цього договору поставки ПП «Стітекс» поставлено на користь позивача пенали, ранці, а також інші канцелярські вироби, що засвідчується видатковими накладними № 1334 від 03.08.2011р., № 1330 від 03.08.2011р., № 1502 від 23.08.2011р. та податковими накладними № 21 від 03.08.2011р. на загальну суму 12122 грн. 89 коп., в тому числі ПДВ, № 22 від 03.08.2011р. на загальну суму 3762 грн. 66 коп., в тому числі ПДВ, та № 209 від 23.08.2011р. на загальну суму 3239 грн. 88 коп., в тому числі ПДВ (Т.1, а.с.127-130, 180-185).'
Факт прийняття ТзОВ «Континіум-Трейд» товару підтверджується прибутковими накладними № 17911415 від 27.08.2011р., № 177773434 від 04.08.2011р., № 17773563 від 04.08.2011р., (Т.2, а.с.1-4); якість поставленого ПП «Стітекс» товару стверджується висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи (Т.2, а.с.116-124).
Позивачем проведено оплату поставленого товару у безготівковій формі шляхом банківського переказу грошових коштів в загальній сумі 4000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 0000451925 від 29.08.2011р. на загальну суму 4000 грн. (Т.2, а.с.59).
Наведені операції відображені у бухгалтерському обліку позивача по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», кредитове сальдо на 01.08.2011р. по цьому контрагенту становить 10630 грн. 09 коп., оборот по дебету 4000 грн., оборот по кредиту 19125 грн. 43 коп., кредитове сальдо на 31.08.2011р. становить 25755 грн. 52 коп. (Т.2, а.с.102-115).
Витрати, пов'язані з придбанням товару у ПП «Стітекс», включені позивачем до складу валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування у декларації з податку на прибуток, а суми ПДВ відображено у складі податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ у відповідні звітні періоди.
В подальшому придбаний у ПП «Стітекс» товар реалізовувався позивачем через гіпермаркети «ТАМ ТАМ», що знаходяться в м.Луцьк та м.Маріуполь, а також в супермаркеті «express ТАМ ТАМ» в м.Луцьку.
01.01.2012р. між позивачем та ТзОВ «Феміда-Інтер» укладено договір поставки № 156-12 за умовами якого, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і здійснити оплату відповідно до умов даного договору (Т.1, а.с.87-94).
На виконання умов цього договору ТзОВ «Феміда-Інтер» поставлено на користь ТзОВ «Континіум-Трейд» сік згідно видаткових накладних № РН-0000299 від 01.08.2012р., № РН-0000303 від 07.08.2012р., № РН- 0000318 від 15.08.2012р., № РН-0000340 від 22.08.2012р., № РН-0000342 від 28.08.2012р., № РН-0000371 від 11.09.2012р., № РН-0000383 від 26.09.2012р., № РН-0000394 від 03.10.2012р., № РН-0000396 від 11.10.2012р., № РН-0000411 від 25.10.2012р., № РН- 0000422 від 13.11.2012р., № РН-0000430 від 29.11.2012р., № РН-0000439 від 26.12.2012р. та податкових накладних № 5 від 01.08.2012р. на загальну суму 1317 грн. 02 коп., в тому числі ПДВ, № 11 від 07.08.2012р. на загальну суму 744 грн. 58 коп., в тому числі ПДВ, № 32 від 15.08.2012р. на загальну суму 1079 грн. 04 коп., в тому числі ПДВ, № 53 від 22.08.2012р. на загальну суму 834 грн. 77 коп., в тому числі ПДВ, № 71 від 28.08.2012р. на загальну суму 1365 грн. 60 коп., в тому числі ПДВ, № 23 від 11.09.2012р. на загальну суму 754 грн. 94 коп., в тому числі ПДВ, № 60 від 26.09.2012р. на загальну суму 1122 грн. 67 коп., в тому числі ПДВ, № 17 від 03.10.2012р. на загальну суму 923 грн. 04 коп., в тому числі ПДВ, № 28 від 11.10.2012р. на загальну суму 1446 грн. 58 коп., в тому числі ПДВ, № 56 від 25.10.2012р. на загальну суму 2176 грн. 51 коп., в тому числі ПДВ, № 14 від 13.11.2012р. на загальну суму 5478 грн. 24 коп., в тому числі ПДВ, № 43 від 29.11.2012р. на загальну суму 2048 грн. 06 коп., в тому числі ПДВ, №20 від 26.12.2012р. на загальну суму 855 грн. 94 коп., в тому числі ПДВ (Т.1, а.с.131-147, 186-203).
Згідно наявних прибуткових накладних поставлений товар був прийнятим ТзОВ «Континіум-Трейд» (Т.2, а.с.5-22); якість поставленого ТзОВ «Феміда-Інтер» товару стверджується висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи (Т.2, а.с.125-134).
Позивачем проведено оплату поставленого товару в безготівковій формі на загальну суму 19500 грн., що підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 19500 грн. (Т.2, а.с.60-67).
Проведення оплати підтверджується також даними бухгалтерського обліку по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», кредитове сальдо на 01.08.2012р. становить 16443 грн. 37 коп., оборот по дебету 19500 грн., оборот по кредиту 25280 грн. 49 коп., кредитове сальдо на 31.12.2012р. становить 22223 грн. 86 коп. (Т.2, а.с.102-115).
Витрати, пов'язані з придбанням товару у ТзОВ «Феміда-Інтер», включені позивачем до складу валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування у декларації з податку на прибуток, а суми ПДВ відображені у складі податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ у відповідному звітному періоді.
Товар придбаний у ТОВ «Феміда-Інтер» реалізовувався позивачем через гіпермаркети «ТАМ ТАМ», що знаходяться в м.Луцьк та м.Маріуполь, а також в супермаркеті «express ТАМ ТАМ» у м.Луцькк.
01.01.2010р. між ПП «Мультіпак» та ТзОВ «Континіум-Трейд» укладено договір поставки № 263-10, відповідно до якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товар партіями згідно накладних у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов'язується приймати та проводити оплату за товар на умовах, визначених договором, (Т.1, а.с.95-98).
Згідно цього договору ПП «Мультіпак» поставлено позивачу товар, а саме: виноград, горіхи, чорнослив, фісташки, мигдаль, курагу та кунжут відповідно до видаткової накладної № 1160 від 16.12.2011р. та податкової накладної № 79 від 16.12.2011р. на загальну суму 1684 грн. 08 коп., в тому числі ПДВ (Т.1, а.с.148, 204).
Прийняття позивачем товару від ПП «Мультіпак» підтверджується наявною в матеріалах справи прибутковою накладною № 18404675 від 17.12.2011р. (Т.2, а.с.23); позивачем проведено оплату за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями (Т.2, а.с.68-78).
Крім того, проведення оплати стверджується даними бухгалтерського обліку по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»; кредитове сальдо на 01.12.2011р. становить 14432 грн. 59 коп., оборот по дебету 15000 грн., оборот по кредиту 1684 грн. 08 коп., кредитове сальдо на 31.08.2011р становить 1116 грн. 67 коп. (Т.2, а.с.102-115).
В подальшому витрати, пов'язані з придбанням товару у ПП «Мультіпак», включені ТзОВ «Континіум-Трейд» до складу валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування у декларації з податку на прибуток, а суми ПДВ відображено у складі податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ.
Придбаний у ПП «Мультіпак» товар реалізовувався ТзОВ «Континіум-Трейд» у гіпермаркетах «ТАМ ТАМ», що знаходяться в м.Луцьк та м.Маріуполь, а також в супермаркеті «express ТАМ ТАМ» в м.Луцьку.
Між ТзОВ «Джі Пі С Пет» та ТзОВ «Континіум-Трейд» укладено договір поставки № 45-12 від 01.01.2012р., відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товар, номенклатура, якість та кількість якого зазначена у накладних. Якість товару повинна бути підтверджена сертифікатом якості, відповідності та іншими документами.
За період з 01.02.2012р. по 31.07.2012р. ТзОВ «Джі Пі С Пет» було поставлено на ТзОВ «Континіум-Трейд» побутову хімію на загальну суму 62699 грн. 88 коп., в тому числі ПДВ, що підтверджується видатковими та податковими накладними (Т.1, а.с.149-174, 205-230).
Факт прийняття товару від ТзОВ «Джі Пі С Пет» на склад позивача стверджується прибутковими накладними (Т.2, а.с.24-53); якість товару засвідчується наданими позивачем сертифікатами якості та відповідності, а також висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи (Т.2, а.с.144-153).
ТзОВ «Континіум-Трейд» за придбані товари здійснено оплату в безготівковій формі на загальну суму 30000 грн. (Т.2, а.с.79-91).
Витрати, пов'язані з придбанням товару у ТзОВ «Джі Пі С Пет», включені ТзОВ «Континіум-Трейд» до складу валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування у декларації з податку на прибуток, а суми ПДВ відображені у складі податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ у відповідному звітному періоді.
Також проведення оплати підтверджується даними бухгалтерського обліку по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»; кредитове сальдо на 01.02.2012р. становить 2739 грн. 72 коп., оборот по дебету 30000 грн., оборот по кредиту 64895 грн. 76 коп., кредитове сальдо на 31.07.2012р. складає 37635 грн. 48 коп. (Т.2, а.с.102-115).
В подальшому придбаний у ТзОВ «Джі Пі С Пет» товар реалізовувався позивачем через гіпермаркети «ТАМ ТАМ» в м.Луцьку та м.Маріуполь, а також в супермаркеті «express ТАМ ТАМ» в м.Луцьку.
01.01.2012р. між ТзОВ «Трансвест-Груп» (постачальник) та ТзОВ «Континіум-Трейд» (покупець) укладено договір поставки № 45/1-12, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець - прийняти цей товар і здійснити оплату відповідно до умов цього договору (Т.1, а.с.107-114).
На виконання умов цього договору ТзОВ «Трансвест- Груп» поставлено позивачу автохімію відповідно до видаткової накладної № Т-000000749 від 17.02.2012р. та податкової накладної № 749 від 17.02.2012р. на загальну суму 5631 грн. 58 коп., в тому числі ПДВ (Т.1, а.с.175, 231).
Крім того, про фактичне отримання позивачем товару від ТзОВ «Трансвест-Груп» свідчить наявна в матеріалах справи прибуткова накладна № 18617049 від 17.02.2012р. (Т.2, а.с.54); якість товару підтверджується висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи (Т.2, а.с.152-160).
Позивачем в лютому 2012 року оплата придбаних товарів не проводилася, що також вбачається з даних бухгалтерського обліку по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», кредитове сальдо на 01.02.2012р. становить 16731 грн. 70 коп., оборот по дебету 0 грн., оборот по кредиту 5631 грн. 58 коп., кредитове сальдо на 29.02.2012р. становить 22363 грн. 28 коп. (Т.2, а.с.102-115).
Витрати, пов'язані з придбанням товару у ТзОВ «Трансвест-Груп», включені ТзОВ «Континіум-Трейд» до складу валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування у декларації з податку на прибуток, а суми ПДВ відображено у складі податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ.
Придбані у ТзОВ «Трансвест-Груп» товари використовувалися позивачем у межах своєї господарської діяльності, а саме реалізовувалися в магазинах ТзОВ «Континіум-Трейд», що відповідає видам діяльності позивача.
Між ТзОВ «Текстоніка» (постачальник) та ТзОВ «Континіум-Трейд» (покупець) укладено договір поставки № 76-12 від 01.01.2012р., відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець - прийняти цей товар і здійснити плату відповідно до умов цього договору.
Протягом квітня 2012 року ТзОВ «Текстоніка» було поставлено ТзОВ «Континіум- Трейд» текстильні матеріали: одяг, рушники, футболки, плаття відповідно до податкової накладної № 72 від 19.04.2012р. на загальну суму 11430 грн. 66 коп., в тому числі ПДВ, та видаткової накладної № 328 від 19.04.2012р. (Т.1, а.с.176, 232).
Відповідно до висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи придбаний у ТзОВ «Текстоніка» товар: одяг чоловічий, дитячий, жіночий в асортименті відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України і може бути використаний в заявленій сфері застосування (Т.2, а.с.161-170).
ТзОВ «Континіум-Трейд» за придбані товари здійснило оплату в безготівковій формі в загальній сумі 11430 грн. 66 коп. відповідно до платіжних доручень та банківський виписок (Т.1, а.с.176, 232).
Факт отримання поставки товару від ТзОВ «Текстоніка» на склад ТзОВ «Континіум- Трейд» підтверджується прибутковою накладною № 18890373 від 20.04.2012р. (Т.2, а.с.55).
Суми коштів, витрачені на придбання товару у ТзОВ «Текстоніка», віднесені позивачем до складу валових витрат у декларації з податку на прибуток, а суми ПДВ віднесено до складу податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ відповідного звітного періоду.
В подальшому придбаний у TзOB «Текстоніка» товар використаний позивачем в межах господарської діяльності, а саме реалізований у гіпермаркеті «ТАМ ТАМ» та в супермаркеті «express ТАМ ТАМ».
01.01.2012р. між ТзОВ «Фенсі Тойз» та ТзОВ «Континіум-Трейд» укладено договір поставки № 153-10, відповідно до якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товар партіями згідно накладних у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов'язується приймати та проводити оплату за товар на умовах даного договору (Т.1, а.с.123-126).
Протягом квітня 2011 року ТзОВ «Фенсі Тойз» поставлено на ТзОВ «Континіум- Трейд» дитячі іграшки на загальну суму 21026 грн. 27 коп., в тому числі ПДВ, що підтверджується видатковими накладними № РН-402309 від 18.04.2011р. та № РН-402278 від 18.04.2011р., а також податковими накладними № 402309 від 18.04.2011р. на загальну суму 12919 грн. 93 коп., в тому числі ПДВ, та № 402278 від 18.04.2011р. на загальну суму 8106 грн. 34 коп., в тому числі ПДВ (Т.1, а.с.177-179, 233-234).
Факт прийняття товару від ТзОВ «Фенсі Тойз» на склад ТзОВ «Континіум-Трейд» підтверджується прибутковими накладними № 16764573 від 21.04.2011р. та № 16762673 від 21.04.2011р. (Т.2, а.с.56-58); якість товару засвідчується сертифікатами відповідності та висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи (Т.2, а.с.171-191).
Позивачем проведено оплату за поставлений ТзОВ «Фенсі Тойз» товар в безготівковій формі на загальну суму 61247 грн. 48 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (Т.2, а.с.94-101).
Витрати, пов'язані з придбанням товару у ТзОВ «Фенсі Тойз», включені ТзОВ «Континіум-Трейд» до складу валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування у декларації з податку на прибуток, а суми ПДВ відображені у складі податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ у відповідному звітному періоді.
Проведення оплати підтверджується даними бухгалтерського обліку по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»; кредитове сальдо на 01.04.2011р. становить 145437 грн. 89 коп., оборот по дебету 61247 грн. 48 коп., оборот по кредиту 21026 грн. 27 коп., кредитове сальдо на 30.04.2011р. становить 105216 грн. 68 коп. (Т.2, а.с.102-115).
Придбаний у ТзОВ «Фенсі Тойз» товар реалізовувався позивачем у гіпермаркетах «ТАМ ТАМ», що знаходяться в м.Луцьку та м.Маріуполь, а також в супермаркеті «express ТАМ ТАМ» в м.Луцьку.
Під час судового розгляду надано належні та допустимі докази на підтвердження того, що поставки товару від ПП «Стітекс», ТзОВ «Феміда-Інтер», ПП «Мультіпак», ПП «Джі Пі С Пет», ТзОВ «Трансвест- Груп», ТзОВ «Текстоніка» та ТзОВ «Фенсі Тойз» до ТзОВ «Континіум-Трейд» відбулися у дійсності, товар використано в межах господарської діяльності позивача, а саме реалізований у гіпермаркеті «ТАМ ТАМ» та в супермаркеті «express ТАМ ТАМ», що, у свою чергу, відповідає видам діяльності ТзОВ «Континіум-Трейд».
Суми ПДВ з вартості придбаних у вищезазначених постачальників товарів в загальній сумі 23625 грн. відображено ТзОВ «Континіум-Трейд» у складі податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ, а саме: за квітень 2011 року - 3504 грн., серпень 2011 року - 3188 грн., грудень 2011 року - 281 грн., лютий 2012 року - 6357 грн., березень 2012 року - 1026 грн., квітень 2012 року - 3680 грн., травень 2012 року - 568 грн., червень 2012 року - 658 грн., липень 2012 року - 1005 грн., серпень 2012 року - 890 грн., вересень 2012 року - 313 грн., жовтень 2012 року - 758 грн., листопад 2012 року - 1254 грн., грудень 2012 року - 143 грн.
Витрати в загальній сумі 118125 грн. по придбанню товарів у вищевказаних постачальників включені ТОВ «Континіум-Трейд» як прямі матеріальні витрати до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) і відображені у складі витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податкових декларацій з податку на прибуток підприємства, зокрема, у II кварталі 2011 року - 17520 грн., у III кварталі 2011 року - 17520 грн., у IV кварталі 2011 року - 1405 грн., у І кварталі 2012 року - 36915 грн., у II кварталі 2012 року - 24530 грн., у III кварталі 2012 року - 11040 грн., у IV кварталі 2012 року - 10775 грн.
Із урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що надані позивачем первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, підтверджують наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій, зв'язок між фактами придбання товарів і господарською діяльністю позивача, а відтак, обґрунтованість віднесення до складу валових витрат у декларації з податку на прибуток сум по взаємовідносинах з ПП «Стітекс», ТзОВ «Феміда-Інтер», ПП «Мультіпак», ПП «Джі Пі С Пет», TзOB «Трансвест-Груп», TзOB «Текстоніка» та TзOB «Фенсі Тойз», а також формування податкового кредиту в податкових деклараціях з ПДВ періоду, що перевірявся.
Первинні документи відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затв. наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., нормам Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затв. наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996р.
Отже, з урахуванням наявних в матеріалах справи первинних документів, на підставі яких ТзОВ «Континіум-Трейд» віднесені суми по взаємовідносинах із ПП «Стітекс», ТзОВ «Феміда-Інтер», ПП «Мультіпак», ПП «Джі Пі С Пет», ТзОВ «Трансвест-Груп», TзOB «Текстоніка» та ТзОВ «Фенсі Тойз» до складу валових витрат при обчислені об'єкта оподаткування податком на прибуток, а суми ПДВ включені до складу податкового кредиту, а також з урахуванням наявних у матеріалах справи первинних документів, що підтверджують використання в подальшому отриманого позивачем товару у власній господарській діяльності, відсутні правові підстави вважати, що діяльність ТзОВ «Континіум-Трейд» із ПП «Стітекс», ТзОВ «Феміда-Інтер», ПП «Мультіпак», ПП «Джі Пі С Пет», ТзОВ «Трансвест-Груп», ТзОВ «Текстоніка» та ТзОВ «Фенсі Тойз» фактично не відбувалась.
Окрім цього, з наявних в матеріалах справи договорів поставки вбачається, що поставки товару від ПП «Стітекс», ТзОВ «Феміда-Інтер», ПП «Мультіпак», ПП «Джі Пі С Пет», ТзОВ «Трансвест-Груп», ТзОВ «Текстоніка», ТзОВ «Фенсі Тойз» до ТзОВ «Континіум-Трейд» здійснювалися автомобільним транспортом постачальників та за рахунок постачальника, а тому у позивача відсутні товарно-транспортні накладні.
Водночас, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на формування податкового кредиту від наявності чи відсутності товарно-транспортних накладних, оскільки сам факт відсутності у підприємства таких накладних при наявності інших документів, які підтверджують факт його поставки чи передачі покупцю, не є безумовною підставою, яка позбавляє підприємство права віднести витрати з придбання цього товару до складу валових витрат та суми ПДВ до складу податкового кредиту.
У зв'язку з цим відсутність одних лише товарно-транспортних накладних не може бути безумовним висновком для визнання господарських операцій такими, що фактично не відбувались, оскільки єдиним мотивом для такого висновку слугували результати документальних позапланових невиїзних перевірок ПП «Стітекс», ТзОВ «Феміда-Інтер», ПП «Мультіпак», ПП «Джі Пі С Пет», TзOB «Трансвест-Груп», TзOB «Текстоніка» та TзOB «Фенсі Тойз», викладені в актах перевірок ДПІ у Голосіївському районі м.Києва про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Стітекс», ДПІ у Печерському районі м.Києва № 5142/22-4/25390829 від 27.11.2012р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Мультіпак», Світловодської ОДПІ Кіровоградської обл. ДПС № 3/2200/36465616 від 26.09.2012р. «Про результати невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Текстоніка», ДПІ у Печерському районі м.Києва № 3339/22-3/30184935 від 30.08.2012р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Фенсі Тойз», Луцької ОДПІ Волинської обл. ДПС № 686/22.6/20136463 від 28.01.2013р. «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Феміда-Інтер».
Однак, вказані акти не можна вважати належними і допустимими доказами для визнання розглядуваних господарських операцій такими, що фактично не відбувались.
Поряд з тим, під час проведення перевірки позивача та формулювання порушень ним вимог ПК України відповідач не надав правової оцінки первинним бухгалтерським та іншим документам, які фактично засвідчують здійснення господарських операцій з контрагентами.
В частині доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що аналіз представлених первинних документів вказує на те, що між позивачем та його контрагентами в дійсності були виконані господарські операції по поставці товарів, дії останніх були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а не вчинялися в цілях заниження об'єкта оподаткування, несплати податків.
Тобто, внаслідок проведення таких операцій платник податків мав намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, і не прагнув отримати вигоду виключно чи переважно за рахунок відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість, а також шляхом неправомірного формування валових витрат та податкового кредиту.
З урахуванням наведених обставин підстав для висновку про фіктивність та нереальний характер здійснених господарських операцій колегія суддів не вбачає.
У розглядуваному випадку відповідачем в основу притягнення до юридичної відповідальності позивача не покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа в конкретному випадку, - при нарахуванні податків та обов'язкових платежів платником податків у відповідності до закону; умисел останнього на ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, не встановлений.
При цьому колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду України по цій категорії спорів, яка полягає в тому, що несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.
Також слід звернути увагу на рішення Європейського суду з прав людини від 22.01.2009р. у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), в якому зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
У вищевказаному рішенні наголошується й на тому, що платник податків не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню.
За наведених обставин підстав для втрати позивачем права на формування податкового кредиту, а також для донарахування грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, колегія суддів не знаходить.
Інші висновки постанови суду першої інстанції колегія суддів вважає підставними і обгрунтованими, оскільки такі відповідають вимогам ПК України.
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є підставним та обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.
При цьому висновок суду про неправомірність рішень податкового органу зроблено з дотриманням вимог КАС України, оскільки він, вживши заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, всебічно, повно та об'єктивно оцінив наявні у справі докази і постановив законне й обґрунтоване рішення.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській обл. на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2014р. в адміністративній справі № 803/394/14 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: М.В.Костів
Н.В.Бруновська
Судове рішення № 44375810, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.05.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 803/394/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: