Ухвала суду № 44375736, 14.05.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2015 року Справа № 876/197/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Большакової О.О., Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання - Федак С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог від 27.11.2014 року у справі №809/2319/14 за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгазбуд" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,-

В С Т А Н О В И В:

11 листопада 2014 року управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області звернулося з позовом до суду в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгазбуд" на користь управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області на р/р 256017012237 у ВАТ «Державний ощадний банк України» МФО 303398 заборгованість по збору на суми фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за січень-червень 2014 року в сумі 27991,32 грн..

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 27.11.2014 року в задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгазбуд" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 11 травня 2014 року по червень 2014 року включно відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27.11.2014 року у справі № 803/2319/14 в частині залишення без розгляду позовних вимог управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгазбуд" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з січня 2014 року по червень 2014 року в загальному розмірі 27148,77 грн. і направити справу в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апелянт свої вимоги мотивує тим, що відповідач зобов'язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів "б" - "з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 2 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19 грудня 2003 року, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач не проводив відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, тому заборгованість ТзОВ "Волиньгазбуд" за вказаним платежем з січня по червень 2014 року становить 27 148 грн. 77 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача в судовому порядку.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин (пункт 6.8 Інструкції).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що апелянтом подана апеляційна скарга та доводи в ній не мають відношення до постанови Волинського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року, тобто в апеляційні скарзі зазначені вимоги, які не відповідають суті спору, який вирішено у вищенаведеній постанові.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, на підставі правильно встановлених обставин справи та визначених їм правовідносин, прийшов до обґрунтованих і законних висновків. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також не мають вимог, які б спростовували висновки суду першої інстанції і відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.. 41, ч.3 ст. 160, ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог від 27.11.2014 року у справі №809/2319/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: О.О. Большакова

І.В. Глушко