Постанова № 4437565, 01.06.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-19666/09/1270

Категорія №2.11

 ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

01 червня 2009 року.

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Качуріної Л.С.

при секретарі Смішливій І.М.,

в присутності представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність від 22.01.09;

від відповідача: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Колективного підприємства «Лисичанський завод залізобетонних виробів» до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області про визнання нечинним рішення суб'єкта владних повноважень, -

В С Т А Н О В И В:

26 січня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулося Колективне підприємство «Лисичанський завод залізобетонних виробів» з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області про визнання нечинним рішення суб'єкта владних повноважень.

У позовній заяві позивач просив суд визнати нечинною другу податкову вимогу №2/21 від 12.01.2009 року начальника ДПІ у м. Лисичанську щодо сплати податкового боргу за податковими зобов'язаннями на загальну суму 1 021 119,57 грн., у тому числі: податок на прибуток за кодом платежу 11021000 у загальній сумі 768202,32 грн., з якої за основним платежем - 738483,69 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 0,00 грн, нарахованої пені - 29718,63 грн.; податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за кодом платежу 14010100 у загальній сумі 252991,46 грн., у тому числі за основним платежем - 252754,25 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 0,00 грн. та нарахованої пені - 237,21 грн.; земельний податок з юридичних осіб за кодом платежу 13050100 у сумі 5,79 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та пояснив, що 15 січня 2009 року Колективним підприємством «Лисичанський завод залізобетонних виробів» була отримана Друга податкова вимога №2/21 від 12 січня 2009 року, згідно якої ДПІ у м. Лисичанськ вимагає сплатити податковий борг за узгодженими податковими зобов'язаннями на загальну суму 1021199 грн. 57 коп., у тому числі: податок на прибуток приватних підприємств в сумі - 768202 грн. 32 коп., у тому числі основного платежу - 738483 грн. 69 коп., нарахованої пені - 29718 грн. 63 коп., податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі - 252991 грн. 46 коп., у тому числі основного платежу - 252754 грн. 25 коп., нарахованої пені - 237 грн. 21 коп., земельний податок з юридичних осіб в сумі 5 грн. 79 коп.

Вказана друга податкова вимога визначає, що станом на 12 січня 2009 сума узгодженого податкового боргу Позивача становить 1021199 грн. 57 коп.

Позивач вважає, що Друга податкова вимога направлена з порушенням Закону, оскільки податковий борг на вказану суму є неузгодженим, оскільки у Другу податкову вимогу №2/21 від 12 січня 2009 року було включено неузгоджене податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 351445 грн. 26 коп. на підставі Першої податкової вимоги №1/15 від 06 лютого 2008 року, якою було визначено сплатити податок на прибуток у розмірі 466074,29 грн., коп. у тому числі основного платежу - 351445 грн. 26 коп., штрафних (фінансових) санкцій - 114350 грн. 60 коп. та нарахованої пені - 278 грн. 43 коп., яка була визнана нечинною рішенням суду від 24.11.2008 року, що набрала законної сили.

Відповідач заперечення на адміністративний позов суду не надав, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач - суб'єкт господарювання Колективне підприємство «Лисичанський завод залізобетонних виробів» (надалі - КП «ЛЗЗБВ»), зареєстроване відповідно з чинним законодавством України, свідоцтво про державну реєстрацію від 27.01.1995 року №01235834, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 01235834, знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м. Лисичанську, юридична адреса: 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Генерала Потапенка, 256.

З матеріалів справи вбачається, що 12 січня 2009 року керівник ДПІ у м. Лисичанську Луганської області видав Другу податкову вимогу №2/21 від 12 січня 2009 року, згідно якої попередив Колективне підприємство «Лисичанський завод залізобетонних виробів» про зобов'язання сплатити податковий борг за узгодженими податковими зобов'язаннями на загальну суму 1021199 грн. 57 коп., у тому числі:

- податок на прибуток у сумі - 768202 грн. 32 коп., у тому числі за основним платежем - 738483 грн. 69 коп., нарахованої пені - 29718 грн. 63 коп.,

- податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальній сумі - 252991 грн. 46 коп., у тому числі за основним платежем - 252754 грн. 25 коп., нарахованої пені - 237 грн. 21 коп.,

- земельний податок з юридичних осіб у сумі 5 грн. 79 коп.

Разом з цим, податковий орган попередив позивача що згідно до ст.ст. 6, 8, 10, 11, 16 та 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими державними фондами» (надалі - Закон №2181-ІІІ) починаючи з 2.12.2008 року на активи КП «ЛЗЗБВ» розповсюджується право податкової застави згідно із Законом №2181-ІІІ, а також повинно сплатити штраф у розмірах, визначених законом, а на суму податкового зобов'язання нараховується пеня. Тому, податковий орган вимагав від позивача терміново сплатити суму податкового зобов'язання, включаючи штрафні (фінансові) санкції та пеню, нараховану на нього. У зв'язку з непогашенням повністю податкового боргу в 30-денний термін від дня надіслання першої податкової вимоги надати органу перелік ліквідного майна, яке може бути використане для погашення боргу шляхом його реалізації у встановленому законом порядку. В разі несплати у 30-денний термін суми податкового зобов'язання, до КП «ЛЗЗБВ» будуть застосовані заходи стягнення податкового боргу.

Згідно з наявними у справі доказами суд установив, що Перша податкова вимога №1/15 від 06.02.2008 року була отримана позивачем 12.02.2008 року згідно з якою ДПІ у м. Лисичанську вимагало сплатити податковий борг за узгодженими, з точки зору податкового органу, податковими зобов'язаннями з платежу податок на прибуток (код платежу 11021000) у розмірі 466074,29 грн., у тому числі за основним платежем - 351445,26 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 114350,60 грн. та нарахованої пені - 278,43 грн.

Матеріали справи також свідчать, що 19 лютого 2008 року КП «ЛЗЗБВ» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Лисичанську про визнання нечинною Першої податкової вимоги №1/15 від 06.02.2008 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.11.2008 року по справі №2а-6025/08 позов КП «ЛЗЗБВ» до ДПІ у м. Лисичанську був задоволений, Перша податкова вимога №1/15 від 02.02.2008 року була визнана нечинною, постанова набрала законної сили.

За таких підстав, враховуючи наявні у справі докази суд погоджується з твердженням позивача, що податковий орган необґрунтовано видав та направив Другу податкову вимогу №2/21 від 12 січня 2009 року про зобов'язання КП «ЛЗЗБВ» сплатити податковий борг за узгодженими, з точки зору відповідача, податковими зобов'язаннями на загальну суму 1021199 грн. 57 коп.

В тім, суд сприяв сторонам, які брали участь у справі, у доказуванні шляхом витребування та надання доказів, уточнення з урахуванням гіпотези норми матеріального права, яка підлягає застосуванню, кола фактів, які необхідно доказати.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

У зв'язку з цим, завданням суду, як одного з різновидів державної влади в системі розподілу влад є вирішення спору про право, поновлення порушених суб'єктивних прав громадян і організацій, зміцнення законності в державі.

Вирішуючи дану справу суд виходить з того, що Закон України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими державними фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Підпунктом 5.2.1. пункту 5.2. ст. 5 Закону №2181-ІІІ визначено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Суд установив, що в період з 10.04.2007 року по 17.05.2007 року ДПІ у м. Лисичанську у відповідності до вимог Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» проведено виїзну планову перевірку Колективного підприємства «Лисичанський завод залізобетонних виробів» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 31.12.2006р., за результатами якої був складений акт №48/23-1235834 від 17.05.2007 року, за висновками якого податковий орган дійшов висновку, що КП «ЛЗЗБВ» у порушення п. 4.1, п.п. 4.1.6 ст. 4, п.п. 5.3.3 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, п.п. 8.4.4 п. 8.4, п.п. 8.6.1 п. 8.6, п.п 8.7.1 п.8.7 ст. 8, п.п. 11.3.1 п. 11.3, ст. 11, п.п. 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції Закону України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями, занизило податок на прибуток у сумі 401636 грн.

23 травня 2007 року, на підставі висновків акту №48/23-1235834 від 17.05.2007 року, начальником ДПІ у м. Лисичанську було прийняте податкове повідомлення-рішення від 23 травня 2007 року № 0000832301/0, згідно якому позивачеві було визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 730819,9 грн., в тому числі за основним платежем 401636 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 329183,90 грн.

30 листопада 2007 року керівник КП «ЛЗЗБВ» (вих.№1877 від 30.11.2007 року) письмово повідомив ДПІ у м. Лисичанську, на підставі ч.2 п.п.5.2.5 п.5 ст.5 Закону №2181-ІІІ, яким передбачено, що платник податків зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган про кожний випадок судового оскарження його рішень, про звернення до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом щодо оскарження податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Лисичанську №0000832301/0, №0000832301/1, №0000832301/2, №0000832301/3 та скасування рішень про розгляд скарг.

Згідно наявних у справі доказів суд установив, що у період судового оскарження Колективним підприємством «Лисичанський завод залізобетонних виробів» податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Лисичанську №0000832301/0, №0000832301/1, №0000832301/2, №0000832301/3, а також рішень податкових органів про результати розгляду скарг: №7823/23 від 22.06.2007 року, № 16904/25-08 від 05.09.2007 року, №11356/6/25-0515 від 14.11.2007 року, 12 лютого 2008 року підприємством була отримана Перша податкова вимога ДПІ у м. Лисичанську від 06 лютого 2008 року №1/15, згідно з якою ДПІ у м. Лисичанську вимагало сплати податковий борг за узгодженими податковими зобов'язаннями з платежу податок на прибуток у розмірі 466074,29 грн., коп. у тому числі основного платежу - 351445,26 грн., штрафні (фінансові) санкції - 114350,60 грн. та нарахованої пені - 278,43 грн.

19 лютого 2008 року КП «ЛЗЗБВ» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Лисичанську про визнання нечинною Першої податкової вимоги №1/15 від 06.02.2008 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.11.2008 року по справі №2а-6025/08 позов КП «ЛЗЗБВ» до ДПІ у м. Лисичанську був задоволений, Перша податкова вимога №1/15 від 02.02.2008 року була визнана нечинною.

Згідно ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.04.2009 року по справі №2а-6025/08/1270, скарга ДПІ у м. Лисичанську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.11.2008 року по адміністративній справі «2а-6025/08 була залишена без задоволення, а постанова Луганського окружного адміністративного суду від 24.11.2008 року залишена без змін. Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення.

Згідно п.п.6.2.1. п.6.2. ст.6 Закону №2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п.6.2.3. п.6.2. ст.6 Закону №2181-ІІІ податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Тобто, згідно вимог Закону №2181-ІІІ, податковий борг у платника податків виникає не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги. Перша податкова вимога надсилається на узгоджену суму податкового зобов'язання, але не сплачену в установлений строк, тобто на суму податкового боргу платника податків.

Таким чином, виходячи із аналізу зазначених норм чинного законодавства, а також встановлених у судовому засіданні обставин суд дійшов висновку, що оскільки у КП «ЛЗЗБВ» не виникло обовязку стосовно виконання приписів Першої податкової вимоги №1/15 від 06.02.2008 року внаслідок її скасування постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.11.2008 року у звязку з порушенням податковим органом порядку її видання та надіслання позивачеві, то відповідно, направлення Другої податкової вимоги №2/21 від 12.01.2009 року є необгрунтованим і не відповідає вимогам чинного законодавства з питань оподаткування.

Зазначений висновок суду грунтується й на тому, що КП «ЛЗЗБВ» був сплачений борг по податку на прибуток у загальній сумі 416403,00 грн. згідно платіжних доручень:

- №814 від 30.10.2008 року на суму 30000,00 грн.;

- №836 від 31.10.2008 року на суму 28000,00 грн.;

- №955 від 18.11.2008 року на суму 158403,00 грн.;

- №1085 від 15.12.2008 року на суму 100000,00 грн.;

- №1103 від 19.12.2008 року на суму 100000,00 грн.

Незважаючи на це, ДПІ у м. Лисичанську у Другій податковій вимозі необгрунтовано включило зобовязання по податку на прибуток на суму 466074,29 грн., у тому числі за основним платежем - 351445,26 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 114350,60 грн. та пені - 278,43 грн., яке було неузгоджене по Першій податковій вимозі №1/15 від 06.02.2008 року, дія якої була зупинена ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25.02.2008 року, а в подальшому, постановою від 24.11.2008 року по адміністративній справі №2а-6025 була визнана нечинною.

Таким чином, суд установив, що Друга податкова вимога №2/21 від 12.01.2009 року ДПІ у м. Лисичанську Луганської області була видана та направлена на адресу КП «ЛЗЗБВ» з порушенням вимог п.п. ч.2. п.п.5.2.4. та п.п. 5.2.5. п.5.2. ст.5, п.п. 6.2.1 п. 6.2. ст.6 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими державними фондами», у звязку з чим зазначена Друга податкова вимога підлягає визнанню нечинною.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Це означає, що акт державного чи іншого органу управління повинен бути прийнятий в межах компетенції відповідного органу, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб, відповідати вимогам діючого законодавства і бути прийнятним у формі та порядку, визначеному законом.

Враховуючи встановлені судом обставини та аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач не надав доказів, що складаючи і направляючи Другу податкову вимогу №2/21 від 12.01.2009 року діяв на підставі, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже суд, при вирішенні цієї справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання нечинною другої податкової вимоги №2/21 від 12.01.2009 року начальника ДПІ у м. Лисичанську щодо сплати податкового боргу за податковими зобов'язаннями на загальну суму 1 021 119,57 грн., у тому числі: податок на прибуток за кодом платежу 11021000 у загальній сумі 768202,32 грн., з якої за основним платежем - 738483,69 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 0,00 грн, нарахованої пені - 29718,63 грн.; податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за кодом платежу 14010100 у загальній сумі 252991,46 грн., у тому числі за основним платежем - 252754,25 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 0,00 грн. та нарахованої пені - 237,21 грн.; земельний податок з юридичних осіб за кодом платежу 13050100 у суму 5,79 грн., відповідають чинному законодавству України, документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету.

Згідно із наявним у справі платіжним дорученням №161 від 09.02.2009 року КП «ЛЗЗБВ» сплатило державне мито за надання адміністративного позову до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області в загальній сумі 17 грн. 00 коп. С удове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Колективного підприємства «Лисичанський завод залізобетонних виробів» до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області про визнання нечинним рішення суб'єкта владних повноважень, задовольнити у повному обсязі.

Визнати нечинною другу податкову вимогу №2/21 від 12.01.2009 року начальника ДПІ у м. Лисичанську щодо сплати податкового боргу Колективним підприємством «Лисичанський завод залізобетонних виробів», ідентифікаційний код 01235834, за податковими зобов'язаннями на загальну суму 1 021 119,57 грн., у тому числі: податок на прибуток за кодом платежу 11021000 у загальній сумі 768202,32 грн., з якої за основним платежем - 738483,69 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 0,00 грн, нарахованої пені - 29718,63 грн.; податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за кодом платежу 14010100 у загальній сумі 252991,46 грн., у тому числі за основним платежем - 252754,25 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 0,00 грн. та нарахованої пені - 237,21 грн.; земельний податок з юридичних осіб за кодом платежу 13050100 у сумі 5,79 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Колективного підприємства «Лисичанський завод залізобетонних виробів», ідентифікаційний код 01235834, державне мито у сумі 17 грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст..160 цього Кодексу-з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 06 червня 2009 року.

СУДДЯ