Ухвала суду № 44375592, 26.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/879/15 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пікаділлі» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення в частині, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 року, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Пікаділлі» звернулося у суд із позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0001132209 від 20.05.2014.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов виходив із того, що позивач з дотриманням вимог податкового законодавства уточнив показники податкової звітності, а висновки камеральної перевірки відповідача є необґрунтованими та протиправними.

З такими висновками суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що 22 квітня 2014 року позивачем подано відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2014 року.

28 квітня 2014 року відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2014 року, за підсумками якої складено акт від 28 квітня 2014 року №832/2209 та виявлено порушення п. п. 201.1, 201.6, 201.10 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на 205 522,93 грн.

Із акту перевірки слідує, що контролюючим органом встановлено розбіжності в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних позивача, що надавався до податкової декларації за березень 2014 року, та даними Єдиного реєстру податкових накладних щодо податкових накладних, виписаних постачальниками позивача: ТОВ «Колос-С» (ПН №119 від 26.02.2014 на суму ПДВ 12 936,75) та ТОВ «Века Фудс Дистрибьюшн» (ПН №10 віл 11.02.2014 на суму ПДВ 36 659,98 грн, №2 від 03.02.2015 на суму ПДВ - 61 126,40 грн, №4 від 04.02.2014 на суму ПДВ - 55 043,20 грн, №5 від 04.02.2014 на суму ПДВ - 39 756,60).

Зазначений акт камеральної перевірки направлено позивачу 30 квітня 2014 року, і отримано останнім 05 травня 2014 року.

Разом з тим, 29 квітня 2014 року позивачем подано відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із самостійним виявленням помилок в податковій декларації за березень 2014 року та додаток 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», де в Розділі ІІ виправлено операції з придбання з податком на додану вартість, які надають право на формування податкового кредиту, по контрагенту ТОВ «Колос-С» шляхом зменшення суми на 12 936,75 грн та по контрагенту ТОВ «Века Фудс Дистрибьюшн» шляхом зменшення суми на 196 133,74 грн. Тобто, фактично усунуто завищення податкового кредиту, які були виявлені відповідачем в ході камеральної перевірки.

Дані коригування були отримані податковим органом 29 квітня 2014 року, що підтверджується відповідною квитанцією.

20 травня 2014 року, на підставі вищезгаданого акту камеральної перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 травня 2014 року №0001132209, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 256 904,00 грн, з них 205 523,00 грн - за основним платежем, 51 381,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся у суд.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, судова колегія зважає на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Зазначеним критеріям діяльності суб'єктів владних повноважень відповідають обов'язки контролюючих органів, встановлені Податковим кодексом України, а саме: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.2, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21).

Натомість, платник податків зобов'язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункти 16.1.2 - 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України).

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (пункт 46.1 статті 46 Податкового кодексу України).

Згідно абзацу 1 пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до підпункту абзацу 3 приведеної норми платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Як було встановлено судом, при поданні податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2014 року, позивач допустив помилки, які призвели до завищення податкового кредиту на суму 205 522,93 грн. Однак, 29 квітня 2015 року шляхом подання уточнюючого розрахунку позивачем самостійно виправлено вказану помилку.

Тому, станом на момент отримання акту камеральної перевірки, а також на момент складання податкового повідомлення-рішення згадуваного завищення податкового кредиту не існувало.

Та обставина, що уточнюючий розрахунок до показників податкової декларації подано позивачем після проведення камеральної перевірки не являється порушенням податкового законодавства, адже приписами пункту 50.2 статті 50 Податкового кодексу України встановлені лише обмеження на подання уточнюючих розрахунків до поданих раніше податкових декларацій під час проведення документальних планових та позапланових перевірок.

Матеріали справи не свідчать про те, що до уточнення показників податкової декларації позивача за березень 2014 року (до 29 квітня 2014 року) щодо нього проводились документальні податкової перевірки по взаємовідносинам з ТОВ «Колос-С» та ТОВ «Века Фудс Дистрибьюшн».

Відтак, дії позивача щодо уточнення показників податкової звітності узгоджуються із положеннями статті 50 Податкового кодексу України.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що положеннями пункту 50.3 приведеної норми передбачено, що у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Таким чином, подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, в тому числі, шляхом проведення камеральної перевірки, є підставою для проведення позапланової перевірки платника податків.

Натомість, як вже зазначалось, документальна перевірка позивача за спірний період не проводилась.

Отже, станом на час складання оспорюваного податкового повідомлення-рішення, завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у податковій звітності позивача не існувало, а документальна перевірка, якою було б підтверджене таке завищення, не проводилась.

За таких обставин, спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам чинного законодавства, прийняте необґрунтовано та без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів платника податків, і цілями, на досягнення яких воно спрямоване.

Покликання відповідача в апеляційній скарзі спростовуються вищевикладеним, а також не доводять порушень судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.