Ухвала суду № 44375141, 05.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 травня 2015 рокусправа № 804/14783/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року у справі №804/14783/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Дніпро» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінко-Дніпро» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області, що полягають в проведенні перевірки ТОВ "Грінко-Дніпро", в результаті якої складено акт № 1463/224/3511268 від 07.05.2013 року про результати документально позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість та з податку на прибуток ТОВ "Грінко-Дніпро" під час здійснення взаємовідносин з ТОВ "Матадор" за липень, вересень 2012 року та ТОВ "Шоковита" за жовтень 2012 року їх реальності та повноти відображення в обліку та визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000191502 від 01.02.2013 року про сплату податку на додану вартість на загальну суму 318729,00 грн. та штрафних санкцій на суму 159364,50 грн. та № 00002115502 від 01.06.2013 року про сплату податку на прибуток на загальну суму 34895,00 грн. штрафних санкцій на загальну суму 17447,50 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що позивач виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, ґрунтуються виключно на наявності порушень податкового законодавства, допущених контрагентами позивача. Податковим органом не доведено, що договори, укладені позивачем з контрагентами, порушують публічний порядок та не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт зазначає, що господарські операції Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Дніпро» з контрагентами ТОВ "Матадор" та ТОВ "Шоковіта" не мали реального характеру і є нікчемними, так як не підтверджуються належним чином оформленими первинними документами. Відтак, винесені за результатами перевірки податкові повідомлення - рішення прийняті згідно норм чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України.

У судовому засіданні сторони доводи, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї підтримали в повному обсязі.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, ТОВ "Грінко-Дніпро" перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області. 03 січня 2013 року відповідачем направлено запит № 2150/10/22-429 до ТОВ "Грінко-Дніпро" про надання пояснень та документальних підтверджень господарських відносин з ТОВ "Матадор" та ТОВ "Шоковіта", який отримано 07 лютого 2013 року. На вказаний запит позивачем надано наступні копії документів: договір, платіжні доручення, податкові накладні, акти надання послуг, картка рахунку № 631. Наказом ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 17.04.2013 року № 486 призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Грінко-Дніпро". За результатами перевірки складено акт від 07.05.2013 року № 1463/224/35112687 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість та з податку на прибуток ТОВ "Грінко-Дніпро" під час здійснення взаємовідносин з ТОВ "Матадор" з липень, вересень 2012 року та ТОВ "Шоковіта" за жовтень 2012 року їх реальності та повноти відображення в обліку. У акті перевірки зроблені висновки про нереальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ТОВ "Грінко-Дніпро" по ланцюгу з постачальником ТОВ "Матадор" за липень, вересень 2012 року та ТОВ "Шоковита" за жовтень 2012 року та порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 318729 грн., у тому числі за вересень 2012 року на суму 224 333 грн., за жовтень 2012 року на суму 90 563 грн., за листопад 2012 року на суму 3833 грн., п.п. 14.1.27, п.п.14.1.36 ст. 14, п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України встановлено заниження податку на прибуток підприємств на суму 34 897 грн. за 4 квартал 2012 року. За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.06.2013 року № 0000191502, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 318 729,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 159 364,50 грн. та податкове повідомлення-рішення від 01.06.2013 року № 0000211502, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 34 895 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 17447,5 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, дійшов висновку про те, що реальність здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а висновки відповідача, що викладені в Акті перевірки, про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту не відповідають фактичним обставинам справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частиною 2 ст. 3 вищезазначеного Закону встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Пунктом 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 , первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто, перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Враховуючи положення пункту 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів вважає, що перевірка висновків податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства має відбуватись шляхом встановлення обставин реальності здійснення господарських операцій через дослідження наявних належних та допустимих доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Грінко-Дніпро" (замовник) укладено договір про надання послуг щодо вивезення та утилізацію побутових відходів з ТОВ "Матадор" (виконавець) від 01.02.2013 року. Виконавець за цим договором зобов'язується виконати послуги із вивезення та утилізації твердих побутових та негабаритних відходів, згідно до заявок Замовника, а Замовник прийняти ці послуги та оплатити, в порядку та на умовах, передбачених цим договором. Вартість послуг з вивезення та утилізації твердих побутових відходів становить 33,33 за 1 куб.м. без ПДВ. На виконання умов договору ТОВ "Матадор" поставлено товари (роботи, послуги), про що виписані податкові та видаткові накладні за липень 2012 року та за вересень 2012 року. Суми податку на додану вартість включено до податкового кредиту відповідних періодів.

Крім того, ТОВ "Грінко-Дніпро" (замовник) укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування та/або ремонту автомобільних транспортних засобів чи їх складових частин з ТОВ "Шоковіта" (виконавець) від 03.10.2012 року. Виконавець за цим договором бере на себе зобов'язання надати Замовнику послуги з технічного обслуговування та/або ремонту автомобільних транспортних засобів чи їх складових частин,у тому числі з використанням матеріалів (запасних частин). Вартість послуг погоджується сторонами щодо кожного виду робіт і вказується в наряді-замовленні, який є невід'ємною частиною цього договору. На виконання умов договору ТОВ "Шоковіта" виконані роботи, про що складені акти виконаних робіт та податкові накладні за жовтень 2012 року. Суми податку на додану вартість включено до податкового кредиту відповідних періодів.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано договори (а.с.88-91, 110-114), акти виконаних робіт (а.с.92-100), податкові накладні (а.с.101-109, 154-189), акти наданих робіт (а.с.115-149), видаткові накладні (а.с.150,152-153), акти наданих послуг (а.с.151).

Відтак, всі первинні документи, що були надані відповідачу під час перевірки, відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на предмет наявності в цих документах всіх обов'язкових реквізитів.

Щодо доводів апелянта про непідтвердження податкового кредиту з ПДВ у ТОВ "Шоковіта" та ТОВ «Матадор» та відсутності у таких контрагентів позивача об'єктів оподаткування податком на прибуток по операціях по ланцюгу постачання товару, робіт, послуг підприємствам-покупцям, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно пунктів 36.1, 36.5 статті 36, пункту 38.1 статті 38, пункту 44.1 статті 44, пункту 47.1 статті 47, пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Таким чином, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Крім того, за договорами, що розглядались, було придбано товар та послуги, що не спростовано відповідачем. На час укладання та виконання спірних угод сторони були у належному порядку зареєстровані платниками ПДВ та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 200 цього ж Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року у справі №804/14783/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко