Постанова № 4437513, 16.04.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-158/09/1270

Категорія №2.11

 ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 квітня 2009 року.

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Качуріної Л.С.

при секретарі Смішливій І.М.,

в присутності представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 18.08.08р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №9144-10-09 від 30.12.08р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Ніколь» до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання недійсним та скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

17 квітня 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє підприємство «Ніколь» з адміністративним позовом до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання недійсним та скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення .

У позовній заяві позивач просив суд визнати недійсним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 19.02.2008 року №0000401501/0 .

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та пояснив, що 25 лютого 2008 року на юридичну адресу ДП «Ніколь» від Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області надійшло податкове повідомлення-рішення від 19.02.2008 року №0000401501/0, прийняте на підставі акту перевірки від 05.02.2008 року №143-15/01-31783975, згідно з яким визначено податкове зобов'язання у сумі 49113,57 грн. за порушення ч.3 ст.5 Закону України від 23.03.1996 року №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Позивач вважає, що вказаний документ складений з порушенням діючого законодавства, а нарахування податкового зобов'язання здійснено незаконно, оскільки згідно п.1.3. ст.1 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Розрахунок зобовязань провадиться тільки по декларації, оскільки це визначено ст. 4 Закону №2181-ІІІ, а так як ДП «Ніколь» декларацію не подає, підстав для розрахунку у податкового органу відсутні.

У листі ДПА в Луганській області №19349/19-005 від 15.12.2006 року зазначено, що в картки особових розрахунків не вноситься податковий борг, а нараховується сума виданих патентів у розмірі ставок, визначених п.15 Закону України від 25.03.2005 року №2505-ІV «Про державний бюджет України на 2005 рік». Таким чином, вважає позивач, у картці виникає недоплата в розмірі різниці в ставках за періоди 1 кварталу 2005 року та 1 кварталу 2006 року,яка не є податковим боргом.

Також, ДПА в Луганській області листом №19437/7/19-008 від 15.12.2006 року зобовязала районні ДПІ провести визначення сум нарахованої пені за неузгодженими зобовязаннями та списати їх в картках особових рахунків, про що направити повідомлення платникам податків.

Податковим розясненням, затвердженим наказом ДПА України від 18.08.2006 року №494 визначено, що з позиції Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» плата за патент не може бути податковим боргом, оскільки вона не підлягає узгодженню - по ній не подаються податкові декларації (розрахунки).

Постановою Верховного суду України від 14.11.2006 року визначено, що з уплатою платником податків до 15.12.2004 року вартості торгових патентів за 1 квартал 2005 року в розмірі, встановленому діючим на той момент законодавством, його обов'язок по сплаті даного платежу закінчується і подальше донарахування податковим органом сум до сплати по вказаному платежу є безпідставним. Дане судове рішення набрало чинності і є обов'язковим для виконання на всій території України.

В силу цього, обставини внесення на особовий рахунок ДП «Ніколь» недоїмки та пені є юридично необґрунтованими, свідчать про порушення законодавства і прав підприємства.

Відповідач у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог у повному обсязі обґрунтовуючи свої заперечення тим, що плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності згідно з п.19 частини 1 ст. 14 Закону України від 25.06.1991 року №1251-ХІІ «Про систему оподаткування» належить до загальнообов'язкових податків і зборів (обов'язкових платежів). Частиною 1 ст. 9 цього Закону встановлений обов'язок сплачувати належні суми податків та інших обов'язкових платежів у встановлені законодавством терміни.

Відповідно до абзацу 3 частини 5 ст.5 Закону України від 23.03.1996 року №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» попередня оплата вартості торгового патенту за весь термін дії торгового патенту звільняє від обов'язку доплати вартості торгового патенту в разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства його вартість збільшується.

Відповідач вказує, що позивач не сплачував вартість патентів за весь строк їх дії, тому повинен сплачувати за патенти за ставками, встановленими бюджетними законами відповідно до чинного законодавства, посилаючись на правову позицію Вищого адміністративного осуду України, викладену в листах №1209/100/13-08 від 15.07.2008 року та №640/9/1/13-08 від 14.04.2008 року (Постанова Верховного суду України від 11.12.2007 року по справі 07/160, Постанова Верховного суд України від 01.04.2008 року по справі 08/10 та ін.).

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач - суб'єкт господарювання Дочірнє підприємство «Ніколь» зареєстроване управлінням ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 23.04.2003 року номер запису про зміну свідоцтва №1 382 105 0001 004691, є юридичною особою, ідентифікаційний код 31783975, адреса місцезнаходження підприємства: 91005, м. Луганськ, вул. Дьоміна, 7/20, знаходиться на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську за номером №4694 з 18.12.2001 року. Згідно КВЕД: 92.71.0 «Діяльність з організації азартних ігор» підприємство має ліцензію на право здійснення господарської діяльності серія АВ №082912 від 26.04.2006 року №403, видану Міністерством фінансів України з 26.04.2006 року по 25.04.2011 року, отримання якої передбачено чинним законодавством з 12.04.2006 року.

Відповідно до статутної діяльності підприємство утримує гральний заклад у місті Рубіжному Луганської області.

04 лютого 2008 року фахівцями Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції у відповідності до п.1 ч.1 ст.11-1 Закону України від 04.12.1990 року №509-ІV «Про державну податкову службу в Україні» проведена документальна (камеральна) невиїзна перевірки ДП «Ніколь» з питань дотримання вимог норм Закону України від 23.03.1996 року №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (надалі - Закон №98/96-ВР) за період з 21.05.2002 року по 31.12.2007 року.

За наслідками перевірки складений акт від 05.02.2008 року №143-15/01-31783975, згідно висновку якого встановлено порушення норм ч.3 ст.5 Закону №98/96-ВР в частині неповної сплати до бюджету вартості торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, у зв'язку з чим за період 2004 - 2005 років підприємством занижено податкове зобов'язання - обов'язків платіж (сплата за торгові патенти) у розмірі 49113,57 грн.

19 лютого 2008 року керівником Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції на підставі акту перевірки від 05.02.2008 року №143-15/01-31783975 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 19.02.2008 року №0000401501/0, згідно якого ДП «Ніколь» за порушення ч.3 ст.5 Закону №98/96-ВР на підставі п. «б» п.п.4.2.2. ст.4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено суму податкового зобов'язання за платежем «Гральний бізнес юридичної особи» у сумі 49113,57 грн.

У акті перевірки від 05.02.2008 року №143-15/01-31783975, зокрема вказується, що на початок 2004 року у ДП «Ніколь» було 19 діючих торгових патентів у сфері грального бізнесу.

Згідно п.3 ст.5 Закону України від 23.03.1996 року №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» з урахуванням змін, внесених Законом України від 27.11.2003 року №1344 «Про державний бюджет України на 2004 рік» ,оплата вартості торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу для використання гральних автоматів здійснювалася у розмірі 2800 грн. на рік за одне гральне місце (гральний автомат). Під час придбання торгових патентів підприємством була здійснена часткова оплата вартості торгових патентів, тобто за перший квартал дії торгових патентів та одноразова плата у розмірі вартості торгових патентів за три останні місяці.

При придбанні торгових патентів ДП «Ніколь» не скористалося нормою п.5 ст.5 Закону №98/96-ВР щодо права здійснити попередню оплату вартості торгових патентів за весь термін їх дії і здійснювало оплату вартості торгових патентів щоквартально.

У січні 2004 року ДП «Ніколь» згідно п.3. ст.5 Закону №98/96-ВР з урахуванням змін, внесених Законом України від 27.11.2003 року №1344 «Про державний бюджет України на 2004 рік» донараховано по 350 грн. по кожному діючому торговому патенту, всього 6650 грн. (19 х 350). Сплачено 13300 грн. платіжним дорученням №191 від 23.01.2004 року.

У березні 2004 року нараховано по 19 торговим патентам 13300 грн. (700 грн. за кожний). Сплачено 10500 грн. платіжним дорученням №100 від 12.03.2004 року. Станом на 31.03.2004 року переплата складала 3850 грн.

Згідно заяви ДП «Ніколь» від 01.04.2004 року було анульовано 2 торгових патенти: №537281, №537282, які були придбані у 2002 році вартістю 350 грн. за кожний. За останній квартал роботи нараховано по цим патентам 350 грн., які були сплачені підприємством за останній квартал роботи. У зв'язку з цим, при анулюванні вказаних торгових патентів підприємству було повернуто 700 грн.

Станом на 30.04.2004 року переплата по торговим патентам становила 4550 грн. по діючим 17 торговим патентам.

У червні 2004 року ДП «Ніколь» було придбано 5 торгових патентів згідно заяви №1765/10 від 06.08.2004 року: №441613 з 08.08.2004 року по 31.07.2009 року, №441614 з 08.08.2004 року по 31.07.2009 року, №441615 з 08.08.2004 року по 31.07.2009 року, №441616 з 08.08.2004 року по 31.07.2009 року, №441617 з 08.08.2004 року по 31.07.2009 року.

По даним торговим патентам нараховано 5600,45 грн. (1126,09 грн. - за кожний, у тому числі: 700 грн. - за останній квартал роботи, 426,09 грн. - поточні нарахування)

Підприємством було сплачено 2000 грн. платіжним доручення №197 від 09.08.2004 року.

Таким чином, станом на 31.08.2004 року переплата по торговим патентам становила 919,55 грн. (або 41,80 грн. за кожний).

Згідно заяви ДП «Ніколь» №1964/10 від 01.09.2004 року було придбано 3 торгових патенти: №441627 з 01.09.2004 року по 31.08.2009 року, №441628 з 01.09.2004 року по 31.08.2009 року, №441629 з 01.09.2004 року по 31.08.2009 року.

По даним торговим патентам нараховано 2784,78 грн. (928,26 грн. за кожний, у тому числі: 700 грн. - за останній квартал дії торгових патентів, 228,26 грн. - поточні нарахування., та сплачено 2784,53 грн. платіжним дорученням №34 від 01.09.2004 року).

Таким чином, станом на 02.09.2004 року переплата становила 919,53 грн. (41,80 грн. за кожний патент).

У вересні 2004 року по 25 діючим торговим патентам було нараховано 17500 грн. (700 грн. за кожний). Було сплачено 17293 грн. згідно квитанції №336 від 14.09.2004 року. Переплата станом на 30.09.2004 року становила 712,53 грн. (28,50 грн. за кожний).

Згідно заяви ДП «Ніколь» №4276/10 від 06.10.2004 року було придбано 2 торгових патенти: №441612 з 07.10.2004 року по 30.09.2009 року та №441635 з 07.10.2004 року по 30.09.2009 року.

По цим торговим патентам було нараховано 2282,60 грн. (1141,30 грн. за кожний, у тому числі: 700 грн. останній квартал дії торгових патентів, 441,30 грн. - поточні нарахування), за які сплачено 2282,60 грн. Таким чином, станом на 30.11.2004 року недоплата по 2 патентам становить 1996,15 грн. (998,07 грн. за кожний).

У грудні 2004 року ДП «Ніколь» по 29 діючим торговим патентам нараховано 20300 грн. (по 700 грн. за кожний), за які було сплачено 20300 грн. платіжним дорученням №199 від 14.12.2004 року.

Згідно заяви ДП «Ніколь» №5029/10 від 23.12.2004 року було придбано 2 торгових патенти: №441791 з 24.12.2004 року по 30.11.2009 року та №441792 з 24.12.2004 року по 30.11.2009 року.

По цим торговим патентам було нараховано 2921,74 грн. (1460,87 грн. за кожний: у тому числі - 700 грн. за останній квартал дії патентів, 60,87 поточні нарахування, та 700 грн. за наступний квартал дії патентів), з яких було сплачено 2922 грн. платіжним дорученням №184 від 24.12.2004 року.

Таким чином, станом на 31.12.2004 року існувала недоплата по 2 торговим патентам на суму 1995,89 грн. (997,94 грн. за кожний).

На початок 2005 року ДП «Ніколь» мало 31 торговий патент на здійснення операцій у сфері грального бізнесу на підвідомчій території Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції.

Вартість торгових патентів на 2005 рік для здійснення операцій у сфері грального бізнесу (гральні автомати) згідно ст.47 Закону України від 23.12.2004 року №2285-ІV «Про державний бюджет України на 2005 рік» склав 4200 грн. (1050 грн. за кожний квартал дії торгового патенту). Відповідні зміни стосовно збільшення вартості торгового патенту були внесені до ч.3 ст.5 Закону України від 23.03.1996 року №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» Законом України від 23.03.2005 року №2505-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та деякі законодавчі акти».

Недоплата ДП «Ніколь» на початок 2005 року складала по 2 торговим патентам на суму 1995,87 грн. (997,94 грн. за кожний).

У березні 2005 року ДП «Ніколь» було нараховано 32550 грн. (1050 грн. по кожному торговому патенту) та сплачено 32550 грн. платіжним дорученням №14 від 14.03.2005 року.

У червні 2005 року ДП «Ніколь» було нараховано 32550 грн. (1050 грн. по кожному торговому патенту) та сплачено 32550 грн. платіжним дорученням №239 від 09.06.2005 року.

У вересні 2005 року ДП «Ніколь» було нараховано 32550 грн. (1050 грн. по кожному торговому патенту) та сплачено 32550 грн. платіжним дорученням №425 від 13.09.2005 року. Таким чином, станом на 30.09.2005 року недоплата становила 1995,87 грн. по двом патентам (997,94 грн. за кожний).

У листопаді 2005 року ДП «Ніколь» згідно заяви №2758/10 від 03.11.2005 року було придбано 10 торгових патентів у сфері грального бізнесу: №496730 з 04.11.2005 року по 31.10.2010 року, №496731 з 04.11.2005 року по 31.10.2010 року, №496732 з 04.11.2005 року по 31.10.2010 року, №496733 з 04.11.2005 року по 31.10.2010 року, №496734 з 04.11.2005 року по 31.10.2010 року, №496735 з 04.11.2005 року по 31.10.2010 року, №496735 з 04.11.2005 року по 31.10.2010 року, №496737 з 04.11.2005 року по 31.10.2010 року, №496738 з 04.11.2005 року по 31.10.2010 року, №496739 з 04.11.2005 року по 31.10.2010 року.

По цим торговим патентам було нараховано 17119,60 грн. (1711,96 грн. за кожній, у тому числі: 1050 грн. за останній квартал дії торгового патенту, 661,96 грн. поточні нарахування) та сплачено 17119,57 грн. платіжним дорученням №33 від 04.11.2005 року і 3 грн. платіжним дорученням №161 від 07.11.2005 року.

Також, згідно заяви ДП «Ніколь» №3002/10 від 24.11.2005 року було придбано 3 торгових патенти: №№496743 з 24.11.2005 року по 31.10.2010 року, №496746 з 24.11.2005 року по 31.10.2010 року, №496744 з 24.11.2005 року по 31.10.2010 року.

По цим торговим патентам було нараховано 4451,10 грн. (1483,70 грн. за кожний, у тому числі: 1050 за останній квартал дії торгового патенту, 433,70 грн. - поточні нарахування) та сплачено лише 4625 грн. квитанцією №250 від 21.11.2005 року.

Згідно заяви ДП «Ніколь» від 29.11.2005 року було придбано 1 торговий патент №№496777 з 29.11.2005 року по 31.10.2010 року. По даному торговому патенту було нараховано 1426,33 грн. (1050 грн. за останній квартал дії торгового патенту, та 376,33 грн. - поточні нарахування). Було сплачено 1427 грн. платіжним дорученням №197 від 29.11.2005 року. Таким чином, недоплата станом на 30.11.2005 року становила 1818,35 грн. (909,18 грн. за кожний).

У грудні 2005 року за заявою ДП «Ніколь» №3284/10 від 16.12.2005 року було придбано 4 торгових патентів: №496797 з 14.12.2005 року по 31.10.2010 року, №496797 з 14.12.2005 року по 31.10.2010 року, №496799 з 14.12.2005 року по 31.10.2010 року, №496800 з 14.12.2005 року по 31.10.2010 року,

По цим торговим патентам ДП «Ніколь» було нараховано 5021,72 грн. (1255,43 грн. за кожний, у тому числі: 1050 грн. за останній квартал дії патенту, 205,43 грн. - поточні нарахування) та сплачено 9176,50 грн. платіжним дорученням №51 від 14.12.2005 року.

У грудні 2005 року по 49 діючим торговим патентам ДП «Ніколь» було нараховано 51450 грн. (по 1050 грн. за кожний торговий патент).

Таким чином, у акті документальної (камеральної) невиїзної перевірки від 05.02.2008 року №143-15/01-31783975 станом на 31.12.2005 року податковим органом установлена сума недоплати за 49 торгових патентів у розмірі 49113,57 грн. (по 1002,32 грн. за кожний).

Позивач вважає, що акт документальної (камеральної) невиїзної перевірки від 05.02.2008 року №143-15/01-31783975 складений з порушенням діючого законодавства, а нарахування податкового зобов'язання згідно з податковим повідомленням-рішенням від 19.02.2008 року №0000401501/0 у розмірі 49113,57 грн., здійснено незаконно.

Суд погоджується з позивачем, що податкове повідомлення-рішення від 19.02.2008 року №0000401501/0 прийняте необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття.

Суд сприяв сторонам, які брали участь у справі, у доказуванні шляхом витребування та надання доказів, уточнення з урахуванням гіпотези норми матеріального права, яка підлягає застосуванню, кола фактів, які необхідно доказати.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи дану справу суд виходить з того, що принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників визначені Законом України від 25.06.1991 року №1251-ХІІ «Про систему оподаткування», а порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, встановлений спеціальним Законом України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Частиною 5 ст. 5 Закону України від 23.03.1996 року №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» визначено, що оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.

Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії.

Суб'єкт підприємницької діяльності може здійснити попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін дії торгового патенту. При цьому суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту в разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.

Згідно п.18 ч.1 ст. 14 Закону України від 25.06.1991 року №1251-ХІІ «Про систему оподаткування» плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).

У 2004 та 2005 роках вартість торгового патенту на надання послуг у сфері грального бізнесу для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем було збільшено.

Так, встановлені частиною 3 ст.5 Закону №98/96-ВР цифри «1400» у відповідності до ст.57 Закону України від 27.11.2003 року №1344 «Про державний бюджет України на 2004 рік», введеного в дію згідно зі ст.111 цього ж Закону з 1 січня 2004 року, були замінені цифрами «2800», а відповідно до ст.47 Закону України від 23.12.2004 року №2285-ІV «Про державний бюджет України на 2004 рік», введеного в дію згідно зі ст.110 цього ж Закону з 1 січня 2005 року - цифрами «4200».

Таким чином, зазначеними Законами про державний бюджет України на 2004 та 2005 роки була змінена ставка загальнодержавного обов'язкового платежу «Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності».

Відповідно до приписів ч. 3 ст.1 Закону України «Про систему оподаткування» передбачено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України.

Відповідно до приписів ч.8 ст.1 цього ж Закону візначено, що зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року. Це правило не застосовується у випадках зменшення розміру ставок податків, зборів (обов'язкових платежів) або скасування пільг з оподаткування та інших правил, які призводять до порушення правил конкуренції та створення податкових переваг окремим суб'єктам підприємницької діяльності або фізичним особам.

Крім того, згідно приписів норми ст.7 Закону України «Про систему оподаткування» передбачено, що ставки податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до законів України про оподаткування і не змінюються протягом бюджетного року, за винятком випадків, пов'язаних із застосуванням антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів відповідно до законів України.

Зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до приписів ч.4 ст. 1 Закону України «Про патентування окремих видів підприємницької діяльності» передбачено, що не допускається визначення видів підприємницької діяльності, що підлягають патентуванню, порядку та суб'єктів патентування в інших нормативно-правових актах, а також рішеннями органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

25 березня 2005 року в ч.3 ст.5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» були внесені зміни Законом України від 25.03.2005 року №2505-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та деяких законодавчих актів», які знову змінили ставку загальнодержавного обов'язкового платежу «Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності» з 4200 грн. на 7200 грн.

В той же час, в абзаці 8 ст.3 Закону України «Про систему оподаткування» визначено, що одним із принципів побудови системи оподаткування є стабільність - тобто забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року. Незважаючи на це, ставка загальнодержавного обов'язкового платежу «Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності» була змінена з 4200 грн. на 7200 грн. 25 березня 2005 року, тобто в третій місяць 2005 бюджетного року.

З огляду на викладене таким чином, був порушений Закон України «Про систему оподаткування», у зв'язку з чим була створена колізія в законодавстві України та виник конфлікт інтересів.

Згідно приписів норми п.п. 4.4.1 п.4.4. ст.4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі коли норма закону або норми різних законів припускають неоднозначне (множне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Крім того, згідно абзацу 2 п.п. «в» п.п. 4.2.2. п. 4.2. ст.4 Закону №2181-ІІІ, а також абзацу 2 п.п. «в» п.п.3.1. п.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень-рішень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 року №253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за номером №567/5758, камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

З наведеного суд приходить до висновку, що камеральна перевірка проводиться контролюючим органом виключно на підставах данних податкових декларацій з метою виявлення арифметичних або методологічних помилок в поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження суми податкового зобов'язання.

Даний висновок суду ґрунтується на податковому розясненні, затвердженому наказом ДПА України від 18.08.2006 року №494, яким визначено, що з позиції Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» плата за патент не може бути податковим боргом, оскільки вона не підлягає узгодженню - по ній не подаються податкові декларації (розрахунки).

Пунктом 1.11. ст.11 Закону №2181-ІІІ визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Як вбачається з акту від 05.02.2008 року №143-15/01-31783975, під час зазначеної перевірки податковим органом були використані наступні документи: установчі документи; картка особового рахунку платника; платіжні доручення платника; заяви на придбання торгових патентів; журнал обліку та видання торгових патентів.

У зв'язку з цим суд погоджується з позивачем, що використані податковим органом під час проведення документальної (камеральної) перевірки вказані документи та автоматизовані інформаційні системи не є поданими платником податків деклараціями або документами, на підставі яких здійснюється нарахування та/або оплата податку, збору (обов'язкового платежу), та таким чином, зазначені документи не підпадають від визначення податкової декларації.

Враховуючи викладене, у даному акті перевірки не відображені порушення, пов'язані з нарахуванням та/або сплатою податку, збору (обов'язкового платежу), які можуть бути встановлені на підставі податкової декларації.

З урахуванням установлених у судовому засіданні обставин не є арифметичною або методологічною помилкою, допущеною платником при нарахуванні до сплати за ставкою загальнодержавного обов'язкового платежу «Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності» факт додержання ДП «Ніколь» порядку і умов його сплати, що визначаються законами України про оподаткування.

Таким чином, податковий орган в порушення абзацу 2 п.п. «в» п.п. 4.2.2. п. 4.2. ст.4 Закону №2181-ІІІ, а також абзацу 2 п.п. «в» п.п.3.1. п.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень-рішень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 року №253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за номером №567/5758, необґрунтовано склав акт камеральної перевірки 05.02.2008 року №143-15/01-31783975, яка повинна проводитися контролюючим органом виключно на підставах даних податкових декларацій, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Видання контролюючим органом та направлення податкового повідомлення-рішення від 19.02.2008 року №0000401501/0 на підставі акту, складеного з порушенням чинного законодавства з питань оподаткування дає підстави суду визнати таке повідомлення-рішення незаконним та скасувати його.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Це означає, що акт державного чи іншого органу управління повинен бути прийнятий в межах компетенції відповідного органу, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб, відповідати вимогам діючого законодавства і бути прийнятним у формі та порядку, визначеному законом.

Враховуючи встановлені судом обставини та аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач не довів у судовому засіданні, що складаючи податкове повідомлення-рішення від 19.02.2008 року №0000401501/0, діяв у відповідності до вимог чинного законодавства з питань оподаткування.

Отже суд, при вирішенні цієї справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним та скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 19.02.2008 року №0000401501/0, відповідають чинному законодавству, документально обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно платіжного доручення №4801321 від 16.04.2008 року позивач сплатив державне мито за подачу позовної заяви до Луганського окружного адміністративного суду у сумі 3 грн. 40 коп. Судове рішення у справі ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Ніколь» до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання недійсним та скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 19.02.2008 року №0000401501/0 про визначення Дочірньому підприємству «Ніколь», ідентифікаційний код 31783975, адреса місцезнаходження підприємства: 91005, м. Луганськ, вул. Дьоміна, 7/20 податкового зобов'язання у сумі 49113,57 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Ніколь» державне мито у сумі 3грн.40коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст..160 цього Кодексу-з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 21 квітня 2009 року.

СУДДЯ: