Постанова № 4437511, 16.04.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-149/091270

Категорія №2.11

 ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 квітня 2009 року.

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Качуріної Л.С.

при секретарі Смішливій І.М.,

в присутності представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 18.08.08р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №32/10-25 від 08.01.09р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Ніколь» до Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

17 квітня 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє підприємство «Ніколь» з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення .

У позовній заяві позивач просив суд визнати недійсним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області від 29.02.2008 року №0000771501/0 .

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та пояснив, що 05 березня 2008 року на юридичну адресу ДП «Ніколь» від Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області надійшло податкове повідомлення-рішення від 29.02.2008 року №0000771501/0, прийняте на підставі акту перевірки від 11.01.2008 року №3/15-31783975, згідно з яким визначено податкове зобов'язання у сумі 53870,74 грн. за порушення ч.3 ст.5 Закону України від 23.03.1996 року №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Позивач вважає, що вказаний документ складений з порушенням діючого законодавства, а нарахування податкового зобов'язання здійснено незаконно, оскільки згідно п.1.3. ст.1 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Розрахунок зобовязань провадиться тільки по декларації, оскільки це визначено ст. 4 Закону №2181-ІІІ, а так як ДП «Ніколь» декларацію не подає, підстав для розрахунку у податкового органу відсутні.

У листі ДПА в Луганській області №19349/19-005 від 15.12.2006 року зазначено, що в картки особових розрахунків не вноситься податковий борг, а нараховується сума виданих патентів у розмірі ставок, визначених п.15 Закону України від 25.03.2005 року №2505-ІV «Про державний бюджет України на 2005 рік». Таким чином, вважає позивач, у картці виникає недоплата в розмірі різниці в ставках за періоди 1 кварталу 2005 року та 1 кварталу 2006 року,яка не є податковим боргом.

Також, ДПА в Луганській області листом №19437/7/19-008 від 15.12.2006 року зобовязала районні ДПІ провести визначення сум нарахованої пені за неузгодженими зобовязаннями та списати їх в картках особових рахунків, про що направити повідомлення платникам податків.

Податковим розясненням, затвердженим наказом ДПА України від 18.08.2006 року №494 визначено, що з позиції Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» плата за патент не може бути податковим боргом, оскільки вона не підлягає узгодженню - по ній не подаються податкові декларації (розрахунки).

Постановою Верховного суду України від 14.11.2006 року визначено, що з оплатою платником податків до 15.12.2004 року вартості торгових патентів за 1 квартал 2005 року в розмірі, встановленому діючим на той момент законодавством, його обов'язок по сплаті даного платежу закінчується і подальше донарахування податковим органом сум до сплати по вказаному платежу є безпідставним. Дане судове рішення набрало чинності і є обов'язковим для виконання на всій території України.

В силу цього, обставини внесення на особовий рахунок ДП «Ніколь» недоїмки та пені є юридично необґрунтованими, свідчать про порушення законодавства і прав підприємства.

Відповідач у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог у повному обсязі обґрунтовуючи свої заперечення тим, що на протязі трьох кварталів2005 року позивачем у повному обсязі було сплачено щоквартально нараховану суму по 1050 грн. за один торгівельний патент з розрахунку 4200 грн. на рік. 12.12.2005 року позивачем було проведено сплату за 1-й квартал 2006 року по 77 гральних автоматах у сумі 20250 грн. платіжним дорученням №547 від 12.12.2005 року із розрахунку 1400 грн. за рік, тобто по 350 грн. за квартал за один торговий патент, а не по 1050 грн.

Статтею 47 Закону України від 23.12.2004 року «Про державний бюджет України на 2005 рік» було встановлено, що у 2005 році збільшується вартість торгового патенту на здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу. Встановлені ч.4 чт.4 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» стосовно вартості торгового патенту цифри «320» були замінені цифрами «960», а встановлені ч.3 ст.5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» стосовно вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу (гральні автомати) - цифри «1400» були замінені цифрами «4200».

Проведеною перевіркою було встановлено, що ДП «Ніколь» в порушення чт.3 ст.5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» було занижено податкове зобов'язання - обов'язковий платіж (сплата за торгові патенти) в сумі 53870,74 грн. та винесено податкове повідомлення-рішення від 29.02.2008 року №0000771501/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання у сумі 53870,74 грн.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач - суб'єкт господарювання Дочірнє підприємство «Ніколь» зареєстроване управлінням ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 23.04.2003 року номер запису про зміну свідоцтва №1 382 105 0001 004691, є юридичною особою, ідентифікаційний код 31783975, адреса місцезнаходження підприємства: 91005, м. Луганськ, вул. Дьоміна, 7/20, знаходиться на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську за номером №4694 з 18.12.2001 року. Згідно КВЕД: 92.71.0 «Діяльність з організації азартних ігор» підприємство має ліцензію на право здійснення господарської діяльності серія АВ №082912 від 26.04.2006 року №403, видану Міністерством фінансів України з 26.04.2006 року по 25.04.2011 року, отримання якої передбачено чинним законодавством з 12.04.2006 року.

Відповідно до статутної діяльності підприємство утримує гральний заклад у місті Красний Луч Луганської області.

11 січня 2008 року фахівцями Державної податкової інспекції у м. Красний Луч Луганської області у відповідності до п.1 ч.1 ст.11-1 Закону України від 04.12.1990 року №509-ІV «Про державну податкову службу в Україні» проведена документальна (камеральна) невиїзна перевірки ДП «Ніколь» з питань дотримання вимог норм Закону України від 23.03.1996 року №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (надалі - Закон №98/96-ВР) за період з 01.01.2005 року по 01.01.2008 року.

За наслідками перевірки складений акт від 11.01.2008 року №3/15-31783975, згідно висновку якого встановлено порушення норм ч.3 ст.5 Закону №98/96-ВР в частині неповної сплати до бюджету вартості торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, у зв'язку з чим станом на 15.12.2005 року підприємством занижено податкове зобов'язання - обов'язків платіж (сплата за торгові патенти) у розмірі 53870,74 грн.

29 лютого 2008 року керівником Державної податкової інспекції у м. Красний Луч на підставі акту перевірки від 11.01.2008 року №3/15-31783975 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 29.02.2008 року №0000771501/0, згідно якого ДП «Ніколь» за порушення ч.3 ст.5 Закону №98/96-ВР на підставі п. «б» п.п.4.2.2. ст.4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено суму податкового зобов'язання за платежем «Гральний бізнес юридичної особи» у сумі 53870,74 грн.

У акті перевірки від 11.01.2008 року №3/15-31783975, зокрема вказується, що ДП «Ніколь» при придбанні торгових патентів не скористувалося нормою п.5 ст.5 Закону України від 23.03.1996 року №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», яка надає право здійснити попередню оплату вартості торгових патентів за весь термін їх дії та проводило вартості торгових патентів щоквартально.

Статтею 47 Закону України від 23.12.2004 року №2285-ІV «Про державний бюджет України на 2005 рік» була збільшена у 2005 році вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу для використання гральних автоматів у три рази, тобто 4200,00 грн. за рік за одне гральне місце (гральний автомат). Відповідні зміни стосовно збільшення вартості торгового патенту внесено до ч.3 ст.5 Закону України від 23.03.1996 року №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» Законом України від 25.03.2005 року №2505- ІV «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та деякі законодавчі акти».

Оскільки ДП «Ніколь» попередню плату вартості торгових патентів за весь термін їх дії не здійснювало, то починаючи з 1 кварталу 2005 року повинно було здійснювати плату за торгові патенти за новою ставкою з урахуванням змін у чинному законодавстві.

На підставі викладеного у картці особового рахунку ДП «Ніколь» було проведено нарахування по платі за торговий патент із розрахунку 1050грн. за квартал. Нарахування проводиться в автоматичному режимі. На протязі трьох кварталів 2005 року підприємством у повному обсязі було сплачено нараховану суму по 1050 грн. за один торговий патент, а саме за період з 01.01.2005 року по 30.11.2005 року ДП «Ніколь» було нараховано за торгові патенти у сумі 196856,94 грн., а сплачено 203587,20 грн., у зв'язку з чим у картці особового рахунку підприємства рахувалася переплата у сумі 6729,26 грн.

12.12.2005 року ДП «Ніколь» здійснило плату за 1 квартал 2006 року по 77 гральних автоматах у сумі 20250 грн. платіжним дорученням №547 від 12.12.2005 року з розрахунку 1400 грн. за рік, тобто 350 грн. в квартал за один патент, а не по 1050 грн., що загалом складає 80850 грн. Таким чином, сума недоїмки склала 53870,74 грн.

За 2006 рік нараховано за поточні торгові патенти платежі у сумі 281785,01 грн., сплачено 298550 грн.

За 2007 рік нараховано за поточні торгові патенти платежі у сумі 263534,24 грн., сплачено 262814,99 грн.

Станом на 01.01.2008 року по підприємству рахується недоплата за торгові патенти у сумі 47478,88 грн.

Позивач вважає, що акт документальної (камеральної) невиїзної перевірки від 11.01.2008 року №3/15-31783975 складений з порушенням діючого законодавства, а нарахування податкового зобов'язання згідно з податковим повідомленням-рішенням від 29.02.2008 року №0000771501/0 у розмірі 53870,74 грн., здійснено незаконно.

Суд погоджується з позивачем, що податкове повідомлення-рішення від 29.02.2008 року №0000771501/0 прийняте необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття.

Суд сприяв сторонам, які брали участь у справі, у доказуванні шляхом витребування та надання доказів, уточнення з урахуванням гіпотези норми матеріального права, яка підлягає застосуванню, кола фактів, які необхідно доказати.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи дану справу суд виходить з того, що принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників визначені Законом України від 25.06.1991 року №1251-ХІІ «Про систему оподаткування», а порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, встановлений спеціальним Законом України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Частиною 5 ст. 5 Закону України від 23.03.1996 року №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» визначено, що оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.

Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії.

Суб'єкт підприємницької діяльності може здійснити попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін дії торгового патенту. При цьому суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту в разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.

Згідно п.18 ч.1 ст. 14 Закону України від 25.06.1991 року №1251-ХІІ «Про систему оподаткування» плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).

У 2004 та 2005 роках вартість торгового патенту на надання послуг у сфері грального бізнесу для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем було збільшено.

Так, встановлені частиною 3 ст.5 Закону №98/96-ВР цифри «1400» у відповідності до ст.57 Закону України від 27.11.2003 року №1344 «Про державний бюджет України на 2004 рік», введеного в дію згідно зі ст.111 цього ж Закону з 1 січня 2004 року, були замінені цифрами «2800», а відповідно до ст.47 Закону України від 23.12.2004 року №2285-ІV «Про державний бюджет України на 2004 рік», введеного в дію згідно зі ст.110 цього ж Закону з 1 січня 2005 року - цифрами «4200».

Таким чином, зазначеними Законами про державний бюджет України на 2004 та 2005 роки була змінена ставка загальнодержавного обов'язкового платежу «Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності».

Відповідно до приписів ч. 3 ст.1 Закону України «Про систему оподаткування» передбачено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України.

Відповідно до приписів ч.8 ст.1 цього ж Закону візначено, що зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року. Це правило не застосовується у випадках зменшення розміру ставок податків, зборів (обов'язкових платежів) або скасування пільг з оподаткування та інших правил, які призводять до порушення правил конкуренції та створення податкових переваг окремим суб'єктам підприємницької діяльності або фізичним особам.

Крім того, згідно приписів норми ст.7 Закону України «Про систему оподаткування» передбачено, що ставки податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до законів України про оподаткування і не змінюються протягом бюджетного року, за винятком випадків, пов'язаних із застосуванням антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів відповідно до законів України.

Зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до приписів ч.4 ст. 1 Закону України «Про патентування окремих видів підприємницької діяльності» передбачено, що не допускається визначення видів підприємницької діяльності, що підлягають патентуванню, порядку та суб'єктів патентування в інших нормативно-правових актах, а також рішеннями органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

25 березня 2005 року в ч.3 ст.5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» були внесені зміни Законом України від 25.03.2005 року №2505-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та деяких законодавчих актів», які знову змінили ставку загальнодержавного обов'язкового платежу «Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності» з 4200 грн. на 7200 грн.

В той же час, в абзаці 8 ст.3 Закону України «Про систему оподаткування» визначено, що одним із принципів побудови системи оподаткування є стабільність - тобто забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року. Незважаючи на це, ставка загальнодержавного обов'язкового платежу «Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності» була змінена з 4200 грн. на 7200 грн. 25 березня 2005 року, тобто в третій місяць 2005 бюджетного року.

З огляду на викладене таким чином, був порушений Закон України «Про систему оподаткування», у зв'язку з чим була створена колізія в законодавстві України та виник конфлікт інтересів.

Згідно приписів норми п.п. 4.4.1 п.4.4. ст.4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі коли норма закону або норми різних законів припускають неоднозначне (множне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Крім того, згідно абзацу 2 п.п. «в» п.п. 4.2.2. п. 4.2. ст.4 Закону №2181-ІІІ, а також абзацу 2 п.п. «в» п.п.3.1. п.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень-рішень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 року №253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за номером №567/5758, камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

З наведеного суд приходить до висновку, що камеральна перевірка проводиться контролюючим органом виключно на підставах данних податкових декларацій з метою виявлення арифметичних або методологічних помилок в поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження суми податкового зобов'язання.

Даний висновок суду ґрунтується на податковому розясненні, затвердженому наказом ДПА України від 18.08.2006 року №494, яким визначено, що з позиції Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» плата за патент не може бути податковим боргом, оскільки вона не підлягає узгодженню - по ній не подаються податкові декларації (розрахунки).

Пунктом 1.11. ст.11 Закону №2181-ІІІ визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Як вбачається з акту від 11.01.2008 року №3/15-31783975, під час зазначеної перевірки податковим органом були використані наступні документи: установчі документи; картка особового рахунку платника.

У зв'язку з цим суд погоджується з позивачем, що використані податковим органом під час проведення документальної (камеральної) перевірки вказані документи не є поданими платником податків деклараціями або документами, на підставі яких здійснюється нарахування та/або оплата податку, збору (обов'язкового платежу), та таким чином, зазначені документи не підпадають від визначення податкової декларації.

Враховуючи викладене, у даному акті перевірки не відображені порушення, пов'язані з нарахуванням та/або сплатою податку, збору (обов'язкового платежу), які можуть бути встановлені на підставі податкової декларації.

З урахуванням установлених у судовому засіданні обставин не є арифметичною або методологічною помилкою, допущеною платником при нарахуванні до сплати за ставкою загальнодержавного обов'язкового платежу «Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності» факт додержання ДП «Ніколь» порядку і умов його сплати, що визначаються законами України про оподаткування.

Таким чином, податковий орган в порушення абзацу 2 п.п. «в» п.п. 4.2.2. п. 4.2. ст.4 Закону №2181-ІІІ, а також абзацу 2 п.п. «в» п.п.3.1. п.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень-рішень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 року №253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за номером №567/5758, необґрунтовано склав акт камеральної перевірки 11.01.2008 року №3/15-31783975, яка повинна проводитися контролюючим органом виключно на підставах даних податкових декларацій, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Видання контролюючим органом та направлення податкового повідомлення-рішення від 29.02.2008 року №0000771501/0 на підставі акту, складеного з порушенням чинного законодавства з питань оподаткування дає підстави суду визнати таке повідомлення-рішення незаконним та скасувати його.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Це означає, що акт державного чи іншого органу управління повинен бути прийнятий в межах компетенції відповідного органу, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб, відповідати вимогам діючого законодавства і бути прийнятним у формі та порядку, визначеному законом.

Враховуючи встановлені судом обставини та аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач не довів у судовому засіданні, що складаючи податкове повідомлення-рішення від 29.02.2008 року №0000771501/0, діяв у відповідності до вимог чинного законодавства з питань оподаткування.

Отже суд, при вирішенні цієї справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним та скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Красний Луч Луганської області від 29.02.2008 року №0000771501/0, відповідають чинному законодавству, документально обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно платіжного доручення №5001361 від 16.04.2008 року позивач сплатив державне мито за подачу позовної заяви до Луганського окружного адміністративного суду у сумі 3 грн. 40 коп. Судове рішення у справі ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Ніколь» до Державної податкової інспекції у м. Красний Луч Луганської області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Красний Луч Луганської області від 29.02.2008 року №0000771501/0 про визначення Дочірньому підприємству «Ніколь», ідентифікаційний код 31783975, адреса місцезнаходження підприємства: 91005, м. Луганськ, вул. Дьоміна, 7/20 податкового зобов'язання у сумі 53870,74 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Ніколь» державне мито у сумі 3грн.40коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст..160 цього Кодексу-з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 21 квітня 2009 року.

СУДДЯ: