Ухвала суду № 44375099, 28.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 квітня 2015 рокусправа № 804/13148/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року у справі №804/13148/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро» звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003882203 від 15 серпня 2014 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 185 982,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що вважає безпідставним проведення контролюючим органом перевірки, висновки якої є помилковими, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені на підставі невірного застосуванням норм податкового та цивільного законодавства, а спірне податкове повідомлення-рішення - протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте податковим органом без достатніх правових підстав.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт зазначає, що за результатами перевірки податковий орган дійшов вірного висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства при здійсненні господарських відносин з поставки товарів Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Д ПРАМ». Крім того вважає, що позивачем не підтверджено реальності здійснення господарських операцій із його контрагентом, як таких, що спричиняють реального настання правових наслідків.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, в період з 25 липня 2014 року по 29 липня 2014 року Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Днепр" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Д ПРАМ» за березень 2014 року. Результати проведеної перевірки оформлені відповідним актом від 29 липня 2014 р. №2038/04-61-22-3/30627436. За висновками вказаного Акту, проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.3, п.198.6 ст.198, Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за березень 2014 року у сумі 123987,84 грн. На підставі Акту перевірки від 29 липня 2014 р. №2038/04-61-22-3/30627436 відносно позивача, з посиланням на Податковий кодекс України, податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003882203 від 15.08.2014 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Днепр» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 185982,00 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 123988,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 61994,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про заниження податку на додану вартість за березень 2014 року у сумі 123987,84 грн.

Так, пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачає, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодекс України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.п. 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частиною 2 ст. 3 вищезазначеного Закону встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Пунктом 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 , первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто, перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Колегія суддів вважає, що перевірка висновків податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства має відбуватись шляхом встановлення обставин реальності здійснення господарських операцій через дослідження наявних належних та допустимих доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Д ПРАМ" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Днепр" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 0302 від 03 лютого 2014 року, згідно якого покупець придбаває запасні частини до сільськогосподарської техніки, а покупець передає їх разом із документами передачі товару. (а.с.93) Транспортування товару здійснювалось власним транспортом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Днепр" а саме: автомобілем марки ГАЗ, державний номер НОМЕР_2 та RENAULT, державний номер НОМЕР_3, на підставі товаро -транспортних накладних № 136 від 14.03.2014 р., №133 від 13.03.2014 р., №130 від 12.03.2014 р., № 127 від 11.03.2014 р., №124 від 07.03.2014 р., №121 від 06.03.2014 р., №118 від 05.03.2014 р., №114 від 03.03.2014 р., №117 від 04.03.2014 р., №160 від 26.03.2014 р., №148 від 20.03.2014 р., №142 від 18.03.2014 р., №139 від 17.03.2014 р. (а.с.101-102,112-113, 120-121, 137-138, 152-153, 159-160, 173-174, 183, 196-197) Крім того, Товариством з обмеженою відповідальності «Агро-Днепр» на підтвердження реальності здійснених господарських операцій надавалися первинні документи, а саме: податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні по наступним контрагентам: ТОВ "Автоадреса", ТОВ "Техноторг-Дон", ТОВ "Агропрофіль", ТОВ "Агро-комплект", ТОВ "Торгівельний будинок "Схід-Запчастина", ПП "Даяна", ТОВ "Парк Сервіс", ТОВ "ТВК "Кундуз-84", ТОВ "Агропостачальна компанія "Белогорсервіс", ТОВ "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Авто-комплект", ТОВ "Опт агро", ТОВ "ВКФ "Автоскабцентр", ТОВ "Агродеталь і К", ТОВ "Ковельагропостач", ДП "Ремонтна майстерня ВАТ "Рівненська ремонтно-транспортне підприємство", ПП "ОСОБА_6", ФОП "ОСОБА_1", ТОВ "ПКФ "Ліар", ПП "Омега-Техносервіс", ПП "Багатогалузева фірма "Агро-Мир", ПП ВК "Партнер", ПП "ОСОБА_2.", ПП "Агро Груп", ФОП "ОСОБА_3", ТОВ "Феніскс", ПП "ПФ "Укроптзапчастина", ТОВ "Агрополіком", ПП "Техтор", ТОВ "Сільхозагроснаб-ПМТС", ТОВ "Агро-Сервіс", ТОВ "Істок-Автозапчастина", ТОВ "Агрополіком", ТОВ "Укравтозапчастина", ФОП "ОСОБА_4", ТОВ "Гранитзапчасть", ТОВ "Компанія "Агро-Союз", ТОВ "Моторсервіс", ТОВ "Укравтозапчастина", ПП "Полтавагрозапчастина", ФОП "ОСОБА_5.", ТОВ "Сервіс Лік", ПП "Так Юг", ПАТ "Ресурси Кривбасу", ПП "Агротехостач Плюс", ТОВ "Авантехтранс", ТОВ "Матерсервіс", ТОВ "ПКФ "Ліар", ТОВ "Компанія "Агро-Союз". (а.с.103-111, 114-119, 122-136, 139-151, 153-158, 161-172, 175-182, 184-195, 198-205, 207)

Всі первинні документи, надані позивачем на перевірку, відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами за умовами договору.

Крім того, законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновки суду першої інстанції щодо реальності правочинів, укладених між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Д ПРАМ", а відтак і про протиправність податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 200 цього ж Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року у справі №804/13148/14- залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко