Постанова № 44374998, 19.05.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2015 р.Справа № 916/3977/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Мишкіної М.А.,

суддів Будішевської Л.О., Таран С.В.

(склад судової колегії сформований розпорядженням в.о. голови суду №47 від 14.01.2015р, змінений розпорядженням в.о. голови суду №183 від 27.03.2015р.)

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від Заступника прокурора Одеської області - Закернична І.П. - прокурор відділу прокуратури Одеської області;

від Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора - Закернична І.П. - прокурор відділу прокуратури Одеської області;

від Одеської обласної державної адміністрації - не з'явився;

від Білгород-Дністровської районної державної адміністрації - не з'явився;

від ГСОО «Планета» - Гамар В.І, - ордер, договір

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 15 грудня 2014 року

по справі №916/3977/14

за позовом Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації

до

- Білгород-Дністровської районної державної адміністрації;

- Громадського спортивно-оздоровчого об'єднання «Планета»

про визнання незаконним розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

У судових засіданнях 10.02.2015р., 24.02.2015р. та 10.03.2015р оголошувались перерви згідно ст.77 ГПК України.

В судовому засіданні 19.05.2015р. згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

29.09.2014р. Заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, Громадського спортивно-оздоровчого об'єднання «Планета», в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 12.06.2007р. №979/2007 (надалі - Розпорядження №979/2007);

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,1260га, в тому числі 0,1260га під пісками, яка знаходиться на території Будацької коси, Приморська сільська рада, Білгород-Дністровського району Одеської області, за межами населеного пункту, укладений 13.08.2007р. між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією та Громадським спортивно-оздоровчим об'єднанням «Планета», для благоустрою пляжної зони відпочинку строком на 49 років, зареєстрований у «ЦДЗК» Одеської регіональної філії, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.08.2007р. за №040751500036 (надалі - Договір оренди від 13.08.2007р.).

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що Договір оренди від 13.08.2007р. підлягає визнанню недійсним, оскільки, як вбачається зі змісту преамбули до договору оренди земельної ділянки, всупереч нормам ЗК України, цей договір оренди був укладений неналежною стороною - Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією, хоча ч.4 ст.122 ЗК України (у редакції станом на 12.06.2007р.), передбачено, що саме обласні державні адміністрації володіють компетенцією розпоряджатися землями, з приводу яких укладено договір. У зв'язку з перевищенням Білгород-Дністровською РДА своїх повноважень наданням в оренду спірної земельної ділянки Розпорядження №979/2007 підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

Крім того, проведеною прокуратурою перевіркою встановлено, що нормативна грошова оцінка на час розпорядження земельною ділянкою в порушення вимог ч.1 ст.13 ЗУ «Про оцінку земель», ч.1 ст.15 ЗУ «Про оренду землі» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) не проводилась.

20.10.2014р. Білгород-Дністровська РДА подала місцевому господарському суду відзив на позовну заяву, в якому з посиланням на норми ст.257, ч.4 ст.267 ЦК України просила суд застосувати позовну давність до позовних вимог прокурора, оскільки Одеській облдержадміністрації ще в 2007р. було відомо про існування оскаржуваного розпорядження і протягом визначеного законодавством трирічного строку позовної давності позивач мав можливість скористатися своїм правом звернутися до суду або вжити інші заходи.

01.11.2014р. ГО «Планета» подало суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому просило суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.12.2014р. (суддя Погребна К.Ф.) у позові відмовлено; стягнуто з Одеської обласної державної адміністрації на користь Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 2436грн.

Рішення суду вмотивовано посиланням на норми ч.1 ст.215, ч.1 ст.203 ЦК України, п.«в» ч.3 ст152, ч.1 ст.116, ч.ч.3-4 ст.122, ч.ч.1,3 ст.124 ЗК України (у редакції, що діяла на момент укладення спірного договору оренди землі), п.7 ст.13, п.2 ст.21 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» та обґрунтовано тим, що на момент видання відповідного розпорядження районна державна адміністрація була наділена повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками державної власності за межами населених пунктів, в тому числі рекреаційного призначення на підставі ст.17 та п.12 Перехідних положень ЗК України в редакції 2007р. З огляду на вищезазначене, розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 12.06.2007р. № 979/2007 є правомірним. Сторонами Договору від 13.08.2007р. дотримано порядок передачі в оренду земельної ділянки, передбачений ч.1 ст.116, ч.1ст.123, ч.ч.1,3 ст.124 ЗК України, у редакції, що діяла на момент його укладення; дотримано вимоги ч.1 ст.15 ЗУ «Про оренду землі» щодо наявності в ньому таких суттєвих умов, як розміру орендної плати, індексації, форми платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. А відтак, відсутні підстави для визнання недійсним вказаного договору відповідно до закону. Також суд у своєму рішенні зазначив, що прокурором не доведено порушення інтересів держави та необхідність їх захисту у зв'язку із укладенням Договору від 13.08.2007р., та дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника у випадку визнання вказаного договору недійсним, оскільки ГО «Планета» є належним користувачем земельної ділянки, наданої йому за договором оренди, виконує всі умови, передбачені договором, вчасно, в повному обсязі сплачує орендну плату та використовує земельну ділянку за цільовим призначенням.

Також суд першої інстанції у своєму рішенні відхилив заяву Білгород-Дністровської РДА про застосування строку позовної давності оскільки судом встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес позивача не порушені, положення ст.ст.256, 257, ч.1 ст.261 ЦК України щодо позовної давності не застосовуються.

Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, Заступник прокурора Одеської області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення суду від 15.12.2014р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначає, що рішення місцевого господарського суду від 15.12.2014р. прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст.215,216 ЦК України, ст.ст.13,23 ЗУ «Про оцінку земель», ст.21 ЗУ «Про оренду землі», ст. ст.43,84 ГПК України, ст.ст.17,19,122 ЗК України (в редакції, чинній на час прийняття спірного розпорядження), підлягає скасуванню з наступних підстав:

- суд першої інстанції усупереч п.12 Перехідних положень ЗК України в редакції 2007р. дійшов висновку про наявність повноважень у Білгород-Дністровської РДА щодо розпорядження спірною земельною ділянкою рекреаційного призначення, оскільки до повноважень місцевих державних адміністрацій належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом. При цьому, судом проігноровано приписи ч.3 ст.122 ЗК України, у редакції чинній на момент прийняття спірного розпорядження, згідно з положеннями якої районні державні адміністрації не наділені повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками рекреаційного призначення.

- оскаржуване судове рішення прийнято у порушення положень ст.ст. 13, 20, 21, 23 ЗУ «Про оцінку земель», ст.21 ЗУ «Про оренду землі», згідно з положеннями яких розмір орендної плати земельних ділянок державної та комунальної власності розраховується виходячи із нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка затверджується рішенням відповідної ради. При укладенні Договору оренди від 26.11.2007р. технічна документація із нормативної грошової оцінки земельної ділянки розроблена не була;

- судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначено, що прокурором не доведено порушення інтересів держави та необхідність їх захисту, однак цей висновок є помилковим, оскільки у даному випадку порушення інтересів держави полягає в порушені законодавчо встановленої процедури передачі земельних ділянок в оренду, що обґрунтовано у позовній заяві та не взято до уваги судом першої інстанції.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2015р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її до розгляду.

03.02.2015р. та 10.02.2015р. ГО «Планета» та Білгород-Дністровська РДА (відповідно) подали суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу, в яких просили залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні 10.02.2015р. прокурор та представник Одеської облдержадміністрації підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник Білгород-Дністровської РДА в засіданні суду апеляційної інстанції 10.02.2015р. заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представник ГСОО «Планета» заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскарженого рішення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 31.03.2015р. зобов'язано заступника прокурора Одеської області надати суду апеляційної інстанції належним чином засвідчені невід'ємні частини договору оренди землі від 13.08.2007р.

В судовому засіданні 28.04.2015р. прокурором надані документи на виконання ухвали суду від 31.03.2015р.

В засідання суду апеляційної інстанції 19.05.2015р. Одеська облдержадміністрація та Білгород-Дністровська РДА своїх представників не направили.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення виходячи із наступного.

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи, що розпорядженням Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 12.06.2007р. №979/2007 «Про надання громадському спортивно-оздоровчому об'єднанню «Планета» земельної ділянки, яка розташована на території Будацької коси, Білгород-Дністровського району Одеської області, біля с, Курортне, за межами населеного пункту, для благоустрою пляжної зони відпочинку»:

- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Громадському спортивно-оздоровчому об'єднанню «Планета» загальною площею 0,1260га, в тому числі 0,1260га під пісками, із земель рекреаційного призначення, яка розташована на території Будацької коси, Білгород-Дністровського району Одеської області, біля с.Курортне, за межами населеного пункту, в довгострокову оренду строком на 49 років, для благоустрою пляжної зони відпочинку, розроблений Одеським відділенням інституту «УкрГЕОІНФОРМ» (зберігається в Білгород-Дністровському районному відділі земельних ресурсів) (пункт 1 Розпорядження);

- надано громадському спортивно-оздоровчому об'єднанню «Планета» земельну ділянку загальною площею 0,1260га, в тому числі 0,1260га під пісками, із земель рекреаційного призначення, яка розташована на території Будацької коси, Білгород-Дністровського району Одеської області, біля с. Курортне, за межами населеного пункту, в довгострокову оренду строком на 49 років, для благоустрою пляжної зони відпочинку (пункт 2 Розпорядження).

На підставі вищезазначеного розпорядження між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Громадським спортивно-оздоровчим об'єднанням «Планета» (орендар) 13.08.2007р. було укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір оренди від 13.08.2007р.).

Відповідно до п.1 Договору оренди від 13.08.2007р. орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку рекреаційного призначення, яка розташована на території Будацької коси, Приморська сільська рада, Білгород-Дністровського району Одеської області, за межами населеного пункту.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1260га, у тому мислі 0,1260га під пісками (пункт 2 Договору оренди від 13.08.2007р.).

Пунктом 8 Договору оренди від 13.08.2007р. встановлено, що договір укладено на 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. В разі отримання від орендодавця письмового погодження, щодо продовження строку дій цього договору він вважається продовженим на новий строк.

Згідно із п.9 Договору оренди від 13.08.2007р. сторони погодились про застосування ставки орендної плати у розмірі 2,66грн. за один метр квадратний площі, відповідно до Рішення Білгород-Дністровської районної ради №57-V від 19.10.2006р. «Про затвердження розміру орендної плати за користування земельними ділянками на умовах оренди, зайнятими під закладами відпочинку, торгівельними об'єктами та іншими об'єктами господарювання на курортній території Білгород-Дністровського району», яке набуло статусу регуляторного акту.

Пунктами 10,11 Договору оренди від 13.08.2007р. визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3351,60грн. за кожен рік оренди та 164228,40грн. за весь строк оренди. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, та затверджених в установленому законом порядку. Орендна плата вносить у такі строки: - щомісячно рівними частками на рахунок №33214812700101 ВДК у Білгород-Дністровському районі Код 23215016 Банк УДК у Одеській області м.Одеса МФО 828011.

Договір оренди від 13.08.2007р. зареєстрований у «ЦДЗК» Одеської регіональної філії, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.08.2007р. за №040751500036.

Невід'ємними частинами (додатками) до договору є: акт приймання передачі земельної ділянки; план або схему земельної ділянки; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); проект відведення земельної ділянки (зберігається у Білгород-Дністровському районному відділі земельних ресурсів); розрахунок орендної плати.

Місцевий господарський суд у своєму рішенні дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування Розпорядження №979/2007, проте з помилкових мотивів виходячи з наступного.

В обґрунтування позовних вимог про визнання незаконним та скасування Розпорядження №979/2007 прокурор посилався на те, що відповідно до ч.4 ст.122 ЗК України (у редакції станом на 12.06.2007р.), передбачено, що саме обласні державні адміністрації (а районні державні адміністрації) володіють компетенцією розпоряджатися землями, з приводу яких укладено Договір оренди від 13.08.2007р.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України (в редакції, що була чинною на час прийняття оскаржуваного розпорядження) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно із ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Районні, обласні ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб. Районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті. Обласні державні адміністрації надають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті. Київська та Севастопольська міські державні адміністрації надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах їх територій для всіх потреб, крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті. Рада міністрів Автономної Республіки Крим надає земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та за їх межами для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті. Кабінет Міністрів України надає земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у випадках, визначених статтями 149, 150 цього Кодексу.

Згідно із ст.1, ч.1 ст.2 ЗУ «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч.4 ст.4 ЗУ «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Згідно із ч.ч.1-3 ст.1 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.1 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України №02-5/35 від 26.01.2000р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» (із змінами та доповненнями) акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані. Форми, найменування і порядок прийняття актів державними чи іншими органами (далі - акти) залежать від місця даного органу в системі відповідних органів та його компетенції і регламентуються Конституцією України, відповідними законами України та положенням (статутом) про такий орган.

Колегія суддів зазначає, що прийняте Білгород-Дністровською РДА (як суб'єктом виконавчої влади) розпорядження №979/2007 від 12.06.007р. про надання ГСОО «Планета» земельної ділянки площею 0,1260га є ненормативним актом органу виконавчої влади, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Скасування такого акта не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку або укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.

Враховуючи наведене, позов, предметом якого є рішення органу виконавчої влади щодо передачі в оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу виконавчої влади (Розпорядження №979/2007 від 12.06.2007р. Білгород-Дністровської РДА) вичерпало свою дію шляхом виконання (укладення 13.08.2007р. спірного договору оренди земельної ділянки). Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 11.11.2014р. №21-405а14.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що у разі прийняття органом виконавчої влади ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок в оренду, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу виконавчої влади, не підлягає задоволенню, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Приймаючи до уваги те, що розгляд позовних вимог прокурора в частині визнання недійсним та скасування Розпорядження №979/2007 від 12.06.2007р. не впливає на законність правовстановлюючих документів щодо права власності чи користування земельною ділянкою (не породжує юридичних наслідків), колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову прокурора в цій частині.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відхилення заяви Білгород-Дністровської РДА про застосування строку позовної давності оскільки судом встановлено (та підтверджено в ході апеляційного перегляду справи), що право або охоронюваний законом інтерес позивача не порушені, положення ст.ст.256, 257, ч.1 ст.261 ЦК України щодо позовної давності не застосовуються.

Разом з цим, суд першої інстанції у своєму рішенні дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним Договору оренди від 13.08.2007р., оскільки сторонами Договору оренди від 13.08.2007р. дотримано вимоги ч.1 ст.15 ЗУ «Про оренду землі» щодо наявності в ньому таких суттєвих умов, як розміру орендної плати, індексації, форми платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. А відтак, відсутні підстави для визнання недійсним вказаного договору відповідно до закону.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції помилковими з огляду наступного.

Згідно із ст.13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із ст.15 ЗУ «Про оренду землі» (в редакції, чинній станом на 13.08.2007р.) істотними умовами договору оренди землі є: Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно із ч.1 ст.6 ЗУ «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно ч.1 ст.2 цього Закону відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Іншим законом України, який регулює питання набуття орендарем права оренди земельної ділянки, є Закон України «Про оцінку земель».

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЗУ «Про оцінку земель» (в редакцій, чинній станом на день укладання спірного договору) нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом; визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.15 ЗУ «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Згідно із ч.ч.2-3 ст.23 ЗУ «Про оцінку земель» технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки площею 0,1260га, що була надана в оренду ГСОО «Планета», Білгород-Дністровською районною радою не затверджувалась, оскільки технічна документація з НГОЗД в порушення вимог ст.13 ЗУ «Про оцінку земель» не розроблялась.

В порушення вимог ч.3 ст.23 ЗУ «Про оцінку земель» ГСОО «Планета» не видавався Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, розмір орендної плати за землю при укладанні оспорюваного договору встановлений з порушенням вимог чинного законодавства, а право оренди набуте ГСОО «Планета» за договором, укладеним з порушенням вимог ст.ст.13,23 ЗУ «Про оцінку земель».

Частина 2 статті 15 ЗУ «Про оренду землі» окрім відсутності однієї з істотних умов в договорі оренди встановлює таку підставу для визнання його недійсним, як порушення вимог ст.ст.4-6 цього Закону, а ч.1 ст.6 ЗУ «Про оренду землі» передбачає, що право оренди набувається на підставах та в порядку, передбачених цим та іншими законами.

Враховуючи, що право оренди за оспорюваним договором набуто ГСОО «Планета» з порушенням порядку, встановленого ст.13, ч.2 ст.23 ЗУ «Про оцінку земель», апеляційний господарський суд вважає доведеним недотримання вимог чинного законодавства при укладенні спірного договору та констатує помилковість висновків суду першої інстанції протилежного змісту.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 01.04.2015р. у справі №916/2287/14, справі №916/2439/14 (постанова від 08.04.2015р.).

Відповідно до ч.1 ст.111-28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Верховний суд України, у своїй постанові від 01.04.2015р. по справі №916/2287/14 вказав, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, а договір у цій частині суперечить приписам чинного законодавства.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено недодержання в момент укладення Договору оренди землі від 13.08.2007р. вимог ст.13, ч.ч.2,3 ст.23 ЗУ «Про оцінку земель», спірний договір оренди земельної ділянки підлягає визнанню недійсним на підставі ч.1 ст.203, ст.215 ЦК України.

Вищий господарський суд у п.2.29 Постанови Пленуму Вищого господарського суду №6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»» звернув увагу господарських судів на те, що договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування ділянкою. Одночасно з визнанням договору недійсним господарський суд повинен зазначити в рішенні, що цей договір припиняється лише на майбутнє.

Отже визнаний апеляційним господарським судом недійсним договір оренди земельної ділянки від 13.08.2007р. припиняється на майбутнє.

Заяву Білгород-Дністровської РДА Одеської області про застосування позовної давності щодо вимог прокурора про визнання недійсним договору колегія суддів відхиляє, оскільки до позову прокурора в інтересах держави в особі Одеської облдержадміністрації застосовуються загальні положення ЦК України щодо обчислення позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Заявляючи про сплив строку позовної давності, Білгород-Дністровська РДА посилається виключно на обставини, що стосуються обізнаності Одеської облдержадміністрації та прокурора щодо прийняття розпорядження №979/2007 від 12.06.2007р.

При цьому заява не містить обґрунтування, коли саме прокурор та позивач дізналися про укладення спірного договору з порушенням вимог законодавства. Твердження, що про такі порушення позивач дізнався лише у травні-червні 2014р. у зв'язку із проведенням прокурорської перевірки відповідачами не спростовані.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції частково скасовує рішення господарського суду Одеської області від 15.12.2014р. у справі №916/3977/14 з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

В іншій частині рішення місцевого господарського суду про відмову у задоволенні вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження є законним (з урахуванням мотивів відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині, викладених у постанові суду апеляційної інстанції), тому залишається без змін.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору до Державного бюджету України за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій у сумі 3654грн.(2436+1218) покладаються пропорційно задоволеним позовним вимогам на Одеську облдержадміністрацію та ГСОО «Планета».

Керуючись ст.ст.49,99,101-105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 15 грудня 2014 року у справі №916/3977/14 скасувати в частині відмови у позові про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та в частині стягнення з Одеської обласної державної адміністрації 2436грн. судового збору.

Позовні вимоги в цій частині позову задовольнити (позов задовольнити частково).

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,1260га, укладений 13.08.2007р. між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області та Громадським спортивно-оздоровчим об'єднанням «Планета», зареєстрований у «ЦДЗК» Одеської регіональної філії, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.08.2007р. за №040751500036.

Стягнути з Одеської обласної державної адміністрації до Державного бюджету України 1218грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з Громадського спортивно-оздоровчого об'єднання «Планета» до Державного бюджету України 1218грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

В іншій частині рішення господарського суду Одеської області від 15.12.2014р. (в частині відмови у позові про визнання незаконним та скасування розпорядження) залишити без змін.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 25.05.2015р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Таран С.В.