Постанова № 44374813, 21.05.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2015 р. Справа№ 910/14064/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Ільєнок Т.В.

Авдеєва П.В.

за участю представників:

від позивача: представник - Соболь О.М. - за довіреністю,

від відповідача: представник - Пасацький Ю.А. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2015 р.

у справі № 910/14064/14 (суддя Полякова К.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Омега Банк", м. Київ

про стягнення 19 201 875,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2015 р. у справі № 910/14064/14 відмовлено у задоволенні позову Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "АХА Страхування" про стягнення 19 201 875грн. з Публічного акціонерного товариства "Омега Банк".

Не погоджуючись з рішенням, позивач до Київського апеляційного господарського суду звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на неповне з'ясування господарським судом всіх обставин, що мають значення, порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає що рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового про задоволення позову.

Представник відповідача, в судовому засіданні, проти вимог, викладених у апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 02.04.2010 між Публічним акціонерним товариством "Сведбанк" (у подальшому перейменованого у Публічне акціонерне товариство "Омега Банк" (Кредитор) та Малим приватним підприємством "Принцеса" (Позичальник) укладений кредитний Договір № 6 К-Н (Кредитний договір). Розмір ліміту кредитної лінії складав 18 134 444,00 грн. Цільове призначення кредитної лінії, відповідно до п. 1.5. Кредитного договору: рефінансування заборгованості позичальника за кредитною лінією, наданою в поповнення обігових коштів, перед Банком за кредитним договором № 852 К-Н від 16.10.2008 року.

У забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором укладено ряд договорів, зокрема, між Позичальником та Банком Договір застави товару в обороті від 02.04.2011 року. Надалі для здійснення функцій відповідального зберігання заставленого товару 02.04.2010 між AT "Виголин" (Зберігач), МПП "Принцеса", AT "Сведбанк" укладено Договір відповідального зберігання заставного майна за № 1, за умовами якого AT "Виголин" зобов'язувався здійснювати функції відповідального зберігання та охорони заставленого товару в обороті.

На виконання умов вищевказаного договору застави, 02.04.2010 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (Страховик) та МПП "Принцеса" укладений Договір добровільного страхування майна підприємств і підприємців № 506-ип/10к від 02.04.2010 на загальну страхову суму 5 587 500 грн. Відповідно до умов договору страхування, Вигодонабувачем у частині заборгованості за Кредитним договором є АТ "Сведбанк".

Предметом Договору страхування є майнові інтереси МПП "Принцеса", пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням майном: товари в обороті, а саме: цукор-пісок (ГОСТ 21-94) в кількості 1000 тон, яке знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Моторна, 8 б, який є предметом застави згідно з договором застави від 02.04.2010 року.

27.04.2010 сторонами вищезазначених угод внесено зміни: до Кредитного Договору в частині продовження строку надання в заставу товарів в обороті у кількості 2500 тон до 30.04.2010; до договору застави - у частині збільшення об'єкту застави до кількості 3500 тон та місцезнаходження предмету застави в. м. Одеса, на вул. Моторна, 8; до Договору страхування: страхова сума збільшена до 19 395 833,00 грн., внаслідок збільшення об'єму заставленого товару до 3 500 тон, та змінена територія страхування м. Одеса, на вул. Моторну, 8.

20.05.2010 AT "СК "АХА Страхування" отримано повідомлення AT "Сведбанк" про таємниче зникнення цукру-піску (ГОСТ 21-94) у кількості 3500 тонн, яке згідно заяви Вигодонабувача сталося за адресою: м. Одеса, вул. Моторна, 8.

Після надходження заяви АТ "Сведбанк" з вимогою виплати страхового відшкодування, та проведення дій по врегулюванню випадку, Страховиком прийнято рішення про відмову у визнанні події страховим випадком та відмову у виплаті страхового відшкодування про що Вигодонабувача та Страхувальника повідомлено листом № 1443/12 від 24.09.2010 року.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Статтею 16 цього Закону, ст. 979 ЦК України визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №4/190-20/163 від 26.09.2011, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду № 4/190-20/163 від 08.12.2011, та постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2012, позовні вимоги Банку задоволено частково та стягнуто з AT "СК "АХА Страхування" суму страхового відшкодування у розмірі 19 201 875,00 грн. та судові витрати.

На виконання рішення суду за виданим наказом, AT "СК "АХА Страхування" здійснено виплату страхового відшкодування у присудженому розмірі 19 201 875,00 грн. на реквізити ПАТ "Сведбанк", що підтверджується платіжним дорученням № 17048 від 23.04.2012 року.

Відділом примусового виконання Державної виконавчої служби листом №12-0-34-4955/5/5-394/3 від 01.11.2012 повідомлено ПрАТ "СК "АХА Страхування", що ПАТ "Сведбанк" отримав на свій рахунок платіж у розмірі 19 201 875грн., інформація про що міститься у листі від 05.06.2012 року.

Позивач у свою чергу протягом певного часу неодноразово звертався із скаргами до правоохоронних органів, внаслідок чого 16.08.2013 ним отриманий лист СВ Малиновського PB ОМУ ГУМВС України в Одеській області, в якому значиться, що кримінальна справа № 01201000069, порушена за ознаками злочину, передбаченого ст. 185 ч. 5 КК України за заявою ПАТ "Сведбанк" від 21.05.2010, внесена до ЕРДР і розслідується за ознаками злочину, передбаченого ч. 4. ст. 190 КК України, 13.08.2013 року.

За наслідками вчинених слідчих дій, АТ "СК "АХА Страхування" визнано потерпілим в об'єднаному провадженні із досудовим розслідуванням, внесеним до ЄРДР за № 12013170470006173 за ознаками кримінального порушення, передбаченого ст. 190 ч. 4 Кримінального кодексу України, відповідно до Постанови про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 23.12.2013 pоку.

На теперішній час слідчим слідчого відділу Малиновського PB ОМУ ГУМВС України в Одеській області проводиться досудове розслідування кримінального правопорушення, внесеного до ЄРДР за № 12013170470005231 за ознаками кримінального порушення, передбаченого ст. 190 ч. 4 Кримінального Кодексу України - шахрайство.

У межах вказаного розслідування Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз СБУ проведено експертне дослідження, у якому значиться, що документально та нормативно не підтверджується наявність предмету застави (цукру-піску) у кількості 3500 тон за адресою: м. Одеса, вул. Моторна, 8.

Отже, на думку позивача, висновки експертів у межах кримінального провадження встановлюють обставини, які свідчать про відсутність події, заявленої в якості страхового випадку, та недотримання Страхувальником та Вигодонабувачем зобов'язань за договором страхування 506-ип/10к, що є обставинами які повністю позбавляють Страхувальника та Вигодонабувача права на отримання страхового відшкодування та у розумінні п. 7.14. Договору страхування №506-ип/10к, мають повернути страховику суму страхового відшкодування, як безпідставно отримане майно, відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення коштів, господарський суд виходив з того, що грошові кошти у розмірі 19 201 875,00 грн. Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" перераховані на користь відповідача - Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" у межах виконавчого провадження, відкритого за наказом Господарського суду міста Києва, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №4/190-20163 від 26.09.2011, яке залишено без змін апеляційною та касаційною інстанціями.

Оскільки позивачем не надано доказів скасування рішення суду, яким присуджено до стягнення з ПрАТ "СК "АХА Страхування" на користь ПАТ "Омега Банк" 19 201 875грн. страхового відшкодування, тому суд дійшов висновку про безпідставність посилань позивача на те, що оспорювана сума вважається отриманою відповідачем безпідставно у розумінні статті 1212 ЦК України.

Заперечуючи проти рішення суду, позивач наполягає на тому, що обставинами розслідування правової кваліфікації кримінального провадження свідчать про відсутність події, заявленої в якості страхового випадку, та недотримання Страхувальником та Вигодонабувачем зобов'язань за договором страхування, що є обставиною що позбавляє останніх права на отримання страхового відшкодування, а тому сплачені кошті, відповідно до ст. 1212 ЦК України підлягають поверненню.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до змісту статті 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 ЦК України. (постанова Верховного суду України № 3-11гс15 від 25.02.2015).

Крім того, зі змісту ст. 1212 ЦК України вбачається, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, аналіз наведеної норми свідчить, що зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Аналогічна позиція викладена у листі Верховного суду України від 01.07.2013 щодо Висновків Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України, за I півріччя 2013 р.

Посилання позивача на постанови слідчого, показання свідків, висновки судово-будівельної експертизи та висновок експертно-економічного дослідження, як на докази в підтвердження обґрунтованості позовних вимог,колегія суддів не приймає до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі; за правилами ч. 1 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

З постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року « Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вбачається, що не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиційне значення для господарського суду має й вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, якщо господарський суд розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльність особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, і лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Апеляційний суд погоджується з доводами місцевого суду про те, що рішення суду, яким присуджено до стягнення з ПрАТ "СК "АХА Страхування" на користь ПАТ "Омега Банк" 19 201 875грн. страхового відшкодування не скасовано, тому самі по собі, постанови слідчого та докази зібрані в рамках кримінального провадження, без вироку, не спростовують фактів, покладених в основу рішення господарського суду, що залишено без змін апеляційною та касаційною інстанціями.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2015 р. у справі № 910/14064/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/14064/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді Т.В. Ільєнок

П.В. Авдеєв