Постанова № 44374752, 20.05.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2015 року Справа № 904/716/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чохи Л.В. (доповідача),

суддів: Антоніка С.Г, Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання Мудрак О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Отрізна М.О, представник, довіреність №01-14/5/05вих від 12.01.15 року;

від відповідача: Іващук П.В, представник, довіреність №11 від 31.12.14 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2014 року по справі №904/716/14

за позовом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області, м. Дніпродзержинськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Азоврітейл", м. Донецьк

про стягнення збитків у сумі 128 433,63 грн, завданих фактичним використанням земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2014 року Дніпродзержинська міська рада Дніпропетровської області звернулася в господарський суд Дніпропетровської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Азоврітейл" з позовом про стягнення збитків у сумі 128433,63 грн, завданих фактичним використанням земельної ділянки. (а.с. 2 - 5, т.1)

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2014 року позов задоволено: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Азоврітейл" на користь Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області збитки у сумі 128 433, 63 грн. та витрати на сплату судового збору у сумі 2 568,67 грн. (а.с. 103-105,т.1)

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.06.2014 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2014 року залишено без змін. (а.с. 219-220, т.1)

Постановою Вищого господарського суду України від 28.08.2014 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2014 року та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.06.2014 року скасовані, матеріали справи направлені на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області. (а.с. 46-51, т.2)

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2014 року (суддя Первушин Ю.Ю.) в задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення мотивовано посиланням на те, що встановлені судом обставини свідчать про відсутність у діях відповідача складу цивільного правопорушення як обов'язкової умови настання цивільно-правової відповідальності. (а.с. 224-230, т.2)

27.03.2015 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом за апеляційною скаргою Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області порушено апеляційне провадження з перегляду в апеляційному порядку рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2014 року. (а.с. 11, т.3)

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема:

- відповідач ухиляється від укладення договору оренди, не заключаючи майже шість років договір оренди земельної ділянки, якою він користується;

- його бездіяльністю позивачу причинені збитки у вигляді несплати орендної плати за період з 01.09.2011 року по 01.01.2013 року у сумі 128 433,63 грн;

- до теперішнього часу відповідач не надав технічну документацію із землеустрою для прийняття міською радою рішення про надання земельної ділянки в оренду та укладення договору оренди. (а.с. 12-17, т.3)

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Дніпродзержинської міської ради, яка підтримала доводи апеляційної скарги і просила її задовольнити, та представника товариства з обмеженою відповідальністю "Азоврітейл", який заперечував проти її задоволення, дослідивши доводи апеляційної скарги і перевіривши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оскаржене рішення господарського суду Дніпропетровської області підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.

Як встановлено господарським судом апеляційної інстанції, 10.10.2008 року гр. ОСОБА_4 та товариство з обмеженою відповідальністю "Азоврітейл" уклали договір купівлі-продажу майнового комплексу "Кінотеатр"Комсомолець", що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, проспект Комсомольський № 13 та складається з А-2 - будівлі кінотеатру, майстерні по ремонту побутової техніки та кафе-бару-залізобетонні панелі, загальною площею 1486,1 кв.м. та Б-1- будівлі магазину, майстерні по ремонту взуття та фотосалону - залізобетонні панелі, загальною площею 152 кв.м. Будівлі знаходяться на земельній ділянці площею 0, 6236 га. (а.с. 65-67, т.3)

Даний договір був зареєстрований 22.10.2008 року в реєстрі прав власності на нерухоме майно. (а.с. 9, т.1)

Вказаний комплекс нежитлових будівель раніше належав на праві власності гр.ОСОБА_4, яка 11.01.2007 року звернулась з заявою до Дніпродзержинської міської ради про оформлення документів на користування земельною ділянкою, своєчасно підготувала необхідний пакет документів і уже 27.06.2007 року Дніпродзержинською міською радою було прийнято рішення № 222-12/V про надання їй в оренду земельної ділянки площею 0,6236 га, а 30.07.2007 року між ОСОБА_4 та міською радою був укладений договір оренди.

Рішенням Дніпродзержинської міської ради від 27.06.2008 року № 418-23/V за заявою орендаря площа наданої їй земельної ділянки була зменшена до 0,5881 га.

Гр. ОСОБА_4 в 2008 році не звернулась до територіального органу Держземагенства України з приводу внесення відомостей до Державного земельного кадастру, оскільки така вимога була встановлена лише з 01.01.2013 року на підставі пункту 1 розділу VII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про державний земельний кадастр", який набрав чинності з 01.01.2013 року.

Згідно статті 28 Закону України "Про землеустрій" максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач до даного часу, тобто на протязі шести років, не оформив належні документи для укладення договору оренди, реєстрацію земельної ділянки не здійснив договір оренди не заключив.

Так, 22.10.2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "Азоврітейл" подало заяву до Дніпродзержинської міської ради щодо підготовки документів на земельну ділянку.

Рішенням Дніпродзержинської міської ради від 24.12.2008 року № 557-31/V відповідач був зобов'язаний оформити документи на право користування земельною ділянкою.

В виконання вказаного рішення відповідач уклав з ДВ УДНВІ "Укргеоінформ" договір № 2 від 26.02.2009 року для підготовки необхідних документів.

На підставі наданих відповідачем документів Дніпродзержинська міська рада 29.07.2011 року прийняла рішення № 156-10/VI про надання в оренду земельної ділянки.

На виконання вказаного рішення відділом земельних відносин був підготовлений проект договору оренди, який був складений відповідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі".

Однак, жодних дій до укладення договору відповідач не здійснив.

Відповідач посилається на те, що до цього часу уже втратив силу висновок управління головного архітектора міста від 15.01.2010 року та був відсутній кадастровий номер.

Його твердження в цій частині спростовується слідуючим:

Відповідно до статті 56 Закону України «Про землеустрій» (станом на 29.07.2011 року - день прийняття міською радою рішення) технічна документація землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, крім поділу та об'єднання земельних ділянок, включає:

- пояснювальну записку;

- технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку;

- копії заяв фізичних або клопотання юридичних осіб;

- матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки,

складений за результатами кадастрової зйомки;

- рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про

надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в

користування, у тому числі на умовах оренди;

- акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання;

- акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон

санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму

використання земель за їх наявності;

- кадастровий план земельної ділянки;

- перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути.

Таким чином, наявність висновку у технічній документації не була обов'язковою. Висновок управління головного архітектора міста від 15.01.2010 року є доповненням та містив інформативний характер для організації, що виконує землевпорядні роботи. Надання висновків органами архітектури у розумінні чинного законодавства передбачено лише при погодженні проектів відведення земельних ділянок. Про відповідність виготовленої на замовлення товариства з обмеженою відповідальністю "Азоврітейл" документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку за адресою: м. Дніпродзержинськ, просп. Комсомольський, 3 вимогам розділу Ш глави 15 (Право користування землею) Земельного кодексу України, свідчить висновок управління Держкомзему у м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області від 11.02.2011 року №1868.

В подальшому, до статті 15 Закону України "Про оренду землі" Законом №3613-VІ від 07.07.2011 року внесені зміни, які є чинними з 07.08.2011 року.

Так, згідно статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки).

На час прийняття міською радою рішення від 29.07.2011 року № 156-10/VI чинною була постанова Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року №749 "Про затвердження Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці", згідно п.14-3 якої кадастровий номер присвоюється земельній ділянці після погодження документації із землеустрою та прийняття рішення про надання земельної ділянки у власність (користування) під час здійснення державної реєстрації земельної ділянки в Поземельній книзі в установленому порядку. Датою присвоєння кадастрового номера є дата відкриття Поземельної книги.

Для визначення та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, переданій у власність (користування) без проведення її державної реєстрації, власник (користувач) такої ділянки або уповноважена ним особа подає до територіального органу Держземагенства за місцезнаходженні земельної ділянки заяву про державну реєстрацію земельної ділянки та копії:

- документа, що посвідчує особу, а для уповноваженої особи також документа, що посвідчує її повноваження;

- документа, що посвідчує право на земельну ділянку;

- копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) згідно з Державним реєстром фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття номера та повідомили про це відповідному органу державної податкової службі ідентифікаційного коду згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податкового номера - для юридичної особи (п.16.).

Таким чином, саме на землекористувача покладений обов'язок звернення до уповноваженого органу - територіального органу Держземагенства із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки, після чого земельній ділянці присвоюється кадастровий номер.

В виконання діючого земельного законодавства, відповідач 23.05.2012 року уклав договір № 152-II з товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська обласна земельна агенція" на розробку технічної документації.

За розробку технічної документації 13.08.2012 року сплачено виконавцю робіт 48 620 грн. (а.с. 161,т.1)

Однак, до даного часу відповідач заяву та документацію в міську раду для укладення договору оренди не подавав.

Твердження відповідача про те, що саме міська рада, а не він, повинна була здійснити реєстрацію земельної ділянки спростовується і діючим земельним законодавством.

Відповідно до пункту 109 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи. До заяви про державну реєстрацію земельної ділянки додаються: оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації); електронний документ; документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки.

З метою отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою товариство з обмеженою відповідальністю "Азоврітейл" звернулося до міської ради із відповідним клопотанням, в результаті розгляду якого було прийнято рішення від 31.07.2013 року № 844-39/VI дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою та зобов'язання оформити документи на землекористування. В подальшому, відповідач повторно звернувся до міської ради за наданням дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою, в результаті розгляду якого міською радою прийнято рішення від 30.05.2014 року № 1058-50/VI про надання вказаного дозволу.

Таким чином, судова колегія в виконання постанови Вищого господарського суду України від 28.08.2014 року у даній справі дослідила правові норми і обставини справи та дійшла висновку про те, що відповідач хоча і вчиняв окремі дії щодо узаконення користування земельною ділянкою, однак, на протязі значного часу (більше шести років) ухиляється від реєстрації земельної ділянки та укладення договору оренди. Законодавець передбачив строк для підготовки документів для укладення договору оренди - 6 місяців. Однак, відповідач помилково вважає, що будучи законним користувачем земельної ділянки, він має право сплачувати земельний податок 1% від вартості земельної ділянки без укладення договору оренди.

Відповідач не є власником земельної ділянки і у нього відсутні законні підстави для набуття права на земельну ділянку на праві постійного користування, а тому згідно Закону України "Про оренду землі" був зобов'язаний в установлений законом строк укласти договір оренди земельної ділянки та сплачувати орендну плату, річний розмір якої відповідно до вимог статті 288 Податкового кодексу України не може бути меншим 3% нормативної грошової оцінки.

За приписами статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Відповідно до приписів статті 152 цього Кодексу власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відшкодування заподіяних збитків.

Згідно зі статтею 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 року № 284 власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Аналізуючи зміст положень Порядку № 284, можна дійти висновку, що розмір збитків при використанні земель без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) земельної ділянки, дорівнює сумі, яка могла б надійти до місцевого бюджету у разі, якщо б зазначений договір був укладений між орендарем та орендодавцем, або у разі, якщо був би здійснений розрахунок земельного податку. Розмір збитків нараховується на підставі даних нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 07.02.2005 року № 84 затверджено "Положення про комісію з питань визначення розмірів збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам".

В силу приписів статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначений Порядок є нормативним актом органу місцевого самоврядування та відповідно є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно з приписами статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 1166 названого Кодексу майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. При цьому, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Дослідивши усі обставини справи, суд апеляційної інстанції установив факт бездіяльності відповідача при укладенні договору оренди та порушення відповідачем вимог чинного земельного законодавства, що виявилося у тривалому (протягом шести років) використанні земельної ділянки по пр. Комсомольський № 13 у м. Дніпродзержинськ без договору оренди земельної ділянки та є підставою для нарахування збитків, визначення і відшкодування яких врегульовано положенням.

На протязі такого тривалого часу відповідач навіть не підготував необхідну для укладення договору оренди технічну документацію, в той час як попередній власник гр. ОСОБА_4 уклала договір оренди вказаної земельної ділянки на протязі шісти місяців.

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що відповідач фактично використовує земельну ділянку без оформлення відповідних прав у встановленому порядку, поважних причин, які б перешкоджали здійснити таке оформлення, суду першої та апеляційної інстанцій не навів, плату за фактичне користування земельною ділянкою в установленому законом розмірі і порядку не вносив.

Використання земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення позбавило міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї земельної ділянки дохід в розмірі орендної плати. При цьому судом встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення.

Таким чином, на підставі допустимих та належних доказів апеляційною інстанцією встановлено наявність в діях відповідача порушення вимог земельного законодавства, що, враховуючи вимоги вказаних статей, є підставою для задоволення позову.

Так, з врахуванням сплаченого податку за період з 01.09.2011 року по 31.12.2011 року відповідач повинен доплатити:

68126,76 грн. - 23623,78 грн. = 44 483 грн;

за період з 01.01.2012 року до 01.01.2013 року:

(102 190,14 грн. +52 691,82 грн.) - 70931,33 грн. = 83 950,63 грн;

44 483 грн. + 83 950,63 грн. = 128 433,63 грн.

При таких обставинах, висновки суду першої інстанції в його рішенні не відповідають зібраним у справі доказам і вимогам закону, а тому рішення підлягає скасуванню. Позовні вимоги підлягають задоволенню з наведених вище підстав. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2014 року по справі №904/716/14 скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Азоврітейл" (вул. Арктики, 1В, м. Донецьк, 83058, код ЄДРПОУ 35514807) на користь Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області (пл. Дзержинського, 2, м. Дніпродзержинськ, 51931, код ЄДРПОУ 24604168) збитки у сумі 128 433, 63 грн. та витрати на сплату судового збору у сумі 2 568,67 грн. і за розгляд апеляційної скарги у сумі 1 284,34 грн.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.05.2015 року.

Головуючий Л.В. Чоха

Судді: С.Г. Антонік

Л.О. Чимбар