Рішення № 44374600, 14.05.2015, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2015 р. Справа № 923/1311/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея", м. Херсон

про стягнення 3 144 099 доларів США, що еквівалентно 36 842 778,46 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача - Буєва М.І., уповн. представник, довіреність від 06.03.2015р.;

від відповідача - Васильєва М.В., уповн. представник, довіреність № 16 від 01.09.2014р.;

Мамедова Т.В., уповн. представник, довіреність № 15 від 01.09.2014р.

Обставини справи: провадження у справі порушено ухвалою суду від 08.09.2014р. за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея" (відповідач) з вимогами про стягнення заборгованості в сумі 3 144 099 дол. США, що еквівалентно 36 842 778,46 грн. за встановленим Національним Банком України станом на 16.07.2014р. курсом гривні до долару США, 11,718072 грн. за 1 дол. США, з яких: заборгованість по кредиту в сумі 2000000 дол. США, що еквівалентно 23 436 144,00 грн., за вказаним курсом; заборгованість по відсотках за користування кредитом в сумі 332 720,14 дол. США, що еквівалентно 3 898 838,56 грн. за вказаним курсом; пеня за порушення строків сплати кредиту в сумі 102,30 дол. США, що еквівалентно 1198,76 грн. за вказаним курсом; пеня за порушення строків сплати відсотків в сумі 11276,56 дол. США, що еквівалентно 132139,54 грн. за вказаним курсом; штраф за невиконання умов договору в сумі 800 000 дол. США, що еквівалентно 9374457,60 грн. за вказаним курсом, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором кредитної лінії № ВКЛ-2006474/2 від 13.07.2011р. з додатковими договорами до нього № 1 від 15.12.2011р., № 2 від 10.01.2012р., № 3 від 10.02.2012р., №3/1 від 10.02.2012р., № 4 від 07.03.2012р., № 5 від 10.05.2012р., № 7 від 11.06.2012р., № 5 від 22.06.2012р., № 6 від 10.07.2012р., № 7 від 10.09.2012р., № 8 від 01.10.2012р., № 9 від 10.10.2012р., № 10 від 29.10.2012р., № 11 від 13.11.2012р., № 12 від 26.11.2012р., №14 від 13.12.2013р.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2015р. скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.12.2014р. та рішення господарського суду Херсонської області від 07.10.2014р. у даній справі, передано цю справу до господарського суду Херсонської області на новий розгляд.

Ухвалою суду від 19.03.2015р. справу № 923/1311/14 прийнято до провадження судом у теперішньому його складі.

28.04.2015р. позивач надав суду письмові пояснення (т. 5 а.с.109-111), в яких, зокрема, вказав: "В постанові Вищого господарського суду України від 03.03.2015р. колегія суддів зазначає, що судами не враховано, що Додатковими угодами сторони змінювали строки сплати процентів, а Додатковою угодою №5 від 22.06.2012р. змінили порядок та строк користування тілом кредиту, погодивши повернення кредиту згідно графіку… Сторонами дійсно було підписано низку Додаткових угод до кредитного договору, але Додатковою угодою № 5 від 22.06.2012р. не було внесено суттєвих змін до кредитного договору, відсоткова ставка залишилася в розмірі 13 % річних, кінцевий термін погашення заборгованості залишився також незмінним 12.07.2016р".

Також, у цих поясненнях позивачем вказано: "наведені відповідачем підстави для відстрочення виконання судового рішення зводяться до скрутного матеріального становища підприємства, можливого банкрутства та можливих негативних соціальних наслідків. Однак, вказані обставини жодним чином не ускладнюють вчасне виконання судового рішення та не роблять його виконання неможливим. Варто зазначити, що скрутне фінансове становище відповідача є результатом його власної підприємницької діяльності. Згідно з законодавством України суб'єкти господарювання здійснюють свою господарську діяльність вільно та самостійно, на власний ризик, а отже повинні передбачати ризики такої діяльності та нести відповідальність за своїми господарськими зобов'язаннями (ст.42-44 ГК України). Відповідач, всупереч ст.33 ГПК України, не довів належними доказами ті обставини, що ускладнюють чи унеможливлюють вчасне виконання судового рішення, на які він посилався як на підставу для відстрочення виконання судового рішення, об'єктивних причин його тяжкого фінансового становища та тимчасовий характер цих причин. Відповідач належним чином не обґрунтував можливість у майбутньому виправлення свого становища та виконання рішення суду".

14.04.2015р. та 13.05.2015р. відповідач надав суду письмові пояснення, з документами на підтвердження цих пояснень, зокрема, в частині наявності підстав для надання відповідачу відстрочки виконання рішення суду (т.5 а.с.17-105, 113-157; т.6 а.с.1-88). З цих пояснень слідує, що відповідач визнає заборгованість за кредитом у розмірі 2 000 000 дол. США, що еквівалентно 23 436 144,00 грн., та заборгованість по відсотках за користування кредитом в сумі 332 720,14 дол. США, що еквівалентно 3898838,56 грн., за договором кредитної лінії № ВКЛ-2006474/2 від 13.07.2011р. Разом з тим, відповідач заперечує проти стягнення з нього штрафу в сумі 800 000 дол. США, що еквівалентно 9 374 457,60 грн., за порушення п. 3.3.12.11 кредитного договору, а також, пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 102,30 дол. США, що еквівалентно 1198,76 грн., та пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 11 276,56 дол. США, що еквівалентно 132 139,54 грн.

В частині стягнення штрафу за порушення п. 3.3.12.11 кредитного договору (восьми штрафів по 100 000 дол. США за кожне порушення) відповідач заперечує повністю, у зв'язку з відсутністю фактичних підстав для нарахування цих штрафів: відсутністю, власне, факту порушення відповідачем вимог вказаного пункту кредитного договору. В частині стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту відповідач заперечує повністю, з підстав заявлення вимог про стягнення такої пені з пропуском строку позовної давності. В частині стягнення пені за несвоєчасну сплату відсотків відповідач заперечує частково, з підстав здійснення позивачем неправильного розрахунку такої пені: відповідач визнає правомірність нарахування 7 725,42 дол. США вказаної пені.

Пояснення відповідача, які надійшли до суду 14.04.2015р., містять у собі:

- заяву відповідача про застосування позовної давності до вимог про стягнення неустойки (штрафу та пені);

- клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки (штрафу та пені), яка підлягатиме стягненню з відповідача у разі задоволення позову, до суми, що не перевищує 1000,00 дол. США;

- клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду у даній справі на два роки, датою закінчення дворічного терміну якої відповідачем вказано 12.07.2016р.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні 14.05.2015р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд-

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (надалі - позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Амалтея" (надалі - відповідач) уклали 13.07.2011р. між собою договір кредитної лінії № ВКЛ-2006474/2, за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у формі відновлювальної кредитної лінії, з максимальним лімітом заборгованості в розмірі 2 000 000,00 дол. США, з цільовим призначенням - на поповнення обігових коштів відповідача для здійснення його поточної діяльності, сплатою 13 % річних за користування кредитом, кінцевим строком повернення кредиту не пізніше 12.07.2016р. (надалі - договір). Згідно п.1.1.1. договору надання кредиту здійснюється окремими частинами - траншами. Згідно п.1.1.2., п.2.2., п.2.3. договору строк безперервного користування кожним траншем кредиту (надалі - транш) не може перевищувати сто вісімдесят календарних днів; початком строку безперервного користування траншем вважається день надання цього траншу; датою закінчення строку безперервного користування траншем - день повернення цього траншу.

Згідно п.2.6. договору нарахування процентів за користування траншем здійснюється у валюті кредиту щомісячно, в останній робочій день поточного місяця, за фактичну кількість днів користування траншем. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення траншу. Згідно з п. 2.7. договору сплата процентів за користування траншем здійснюється у валюті наданого траншу щомісячно, не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Згідно п.3.3.12.1. договору відповідач зобов'язався протягом трьох місяців з дня підписання даного договору перевести дев'яноста п'ять відсотків оборотів по поточним рахункам в АТ "Дельта Банк". Виконання цього зобов'язання відповідач повинен підтверджувати, надаючи позивачу, щоквартально (не пізніше 25 числа місяця, наступного за місяцем завершення відповідного кварталу), довідку про обороти відповідача в інших банках, в яких обслуговується відповідач.

Відповідно до п. 5.3. договору сторонами цього договору узгоджено, що невиконання або неналежне виконання (прострочення виконання тощо) відповідачем будь-якого свого зобов'язання за цим договором (та іншими укладеними між позивачем та відповідачем) є подіями, при настанні яких припиняється кредитування відповідача позивачем, а відповідач здійснює дострокове повернення отриманих кредитів, сплачує позивачу проценти, комісії та можливі штрафні санкції. Для цього позивач надає під розписку уповноваженій особі відповідача або надсилає відповідачу рекомендованим листом відповідну письмову вимогу.

Відповідно до п. 8.1. договору усі додатки, зміни та доповнення до даного договору мають бути вчинені в письмовій формі. Згідно з п. 8.2. договору усі повідомлення за даним договором будуть вважатися зробленими належним чином, у разі, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресами сторін; датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв'язку одержувача. Згідно з п. 8.3. договору даний договір набирає чинності з дати його укладання та діє до остаточного виконання сторонами їхніх зобов'язань за цим договором.

З 15.12.2011р. по 13.12.2013р. позивачем та відповідачем було укладено шістнадцять додаткових договорів до договору (т.1 а.с.15-30).

15.12.2011р. сторонами укладено додатковий договір № 1 до договору, згідно з яким викладено п.3.3.12.1. договору, яким для відповідача встановлено зобов'язання перед позивачем, у наступній новій редакції: "п.3.3.12.1. забезпечити надходження грошових коштів на поточні рахунки, відкриті в АТ "Дельта Банк" наступним чином: до 30.11.2011р. - не менше 30 % від загального обсягу надходжень на всі поточні рахунки, до 31.12.2011р. - не менше 60 % від загального обсягу надходжень на всі поточні рахунки, до 31.01.2012р. - не менше 80 % від загального обсягу надходжень на всі поточні рахунки, до 31.03.2012р. не менше 95 % від загального обсягу надходжень на всі поточні рахунки. Для підтвердження виконання абзацу першого даного підпункту позичальник (відповідач) зобов'язаний щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним, надавати довідки (за підписом керівника позичальника про надходження грошових коштів на всі поточні рахунки, а також, щоквартально до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати довідки з банківських установ про надходження грошових коштів на всі поточні рахунки". Згідно з п. 3 цього додаткового договору позивач зобов'язався не застосовувати до відповідача штрафні санкції за невиконання умов п.3.3.12.1. договору за період з 13.07.2011р. по 01.01.2012р. включно.

10.01.2012р. сторонами укладено додатковий договір № 2 до договору, згідно з яким передбачено, що сплата процентів за користування траншем здійснюється щомісячно, не пізніше двадцятого числа в січні 2012 року, в інші місяці - не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній суми (п.2.7. договору).

10.02.2012р. сторонами укладено додатковий договір № 3 до договору, згідно з яким передбачено, що строк безперервного користування траншем в розмірі 220 000 дол. США, що наданий 16.08.2011р., становить сто дев'яносто календарних днів (п.1.1.2. договору), а також, що сплата процентів за користування траншем здійснюється щомісячно, не пізніше двадцятого числа в лютому 2012 року, в інші місяці - не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі (п.2.7. договору).

10.02.2012р. сторонами, також, було укладено додатковий договір № 3/1 до договору, стосовно внесення змін до положень п.1.3. договору стосовно забезпечення відповідачем виконання зобов'язань за цим договором заставою (у т.ч. іпотекою).

07.03.2012р. сторонами укладено додатковий договір № 4 до договору, згідно з яким передбачено, що строк безперервного користування траншем в розмірі 149 367,03 дол. США, що наданий 09.09.2011р., становить сто дев'яносто календарних днів (п.1.1.2. договору), а також, що сплата процентів за користування траншем здійснюється щомісячно, не пізніше двадцятого числа в березні 2012 року, в інші місяці - не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі (п.2.7. договору).

10.05.2012р. сторонами укладено додатковий договір № 5 до договору, згідно з яким передбачено, що сплата процентів за користування траншем здійснюється щомісячно, не пізніше двадцятого числа в травні 2012 року, в інші місяці - не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі (п.2.7. договору).

11.06.2012р. сторонами укладено додатковий договір № 7 до договору, згідно з яким встановлено, що до 25.06.2012р. має бути погашено транш в розмірі 126 367,86 дол. США, наданий 14.12.2011р.; до 02.07.2012р. має бути погашено транш в розмірі 169500,00 дол. США, наданий 21.12.2011р.; до 09.07.2012р. має бути погашено транш в розмірі 175 000 дол. США, наданий 27.12.2011р. (п.1.1.2. договору), а також, що сплата процентів за користування траншем здійснюється щомісячно, не пізніше двадцять п'ятого числа в червні 2012 року, в інші місяці - не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі (п.2.7. договору).

22.06.2012р. сторонами укладено додатковий договір № 5 до договору, згідно з яким викладено п.1.1.2. договору у новій редакції, що передбачає повернення кредиту у відповідності до зміни максимального ліміту заборгованості згідно такого графіку:

- у період з 22.06.2012р. по 30.09.2015р. сума ліміту заборгованості за кредитною лінією становить 2 000 000,00 дол. США, сума погашення цього ліміту становить 0,00 дол. США, залишок вказаного ліміту становить 2 000 000,00 дол. США;

- у період з 01.10.2015р. по 31.12.2015р. сума ліміту заборгованості за кредитною лінією становить 1 500 000,00 дол. США, сума погашення цього ліміту становить 500000,00 дол. США, залишок вказаного ліміту становить 1 500 000,00 дол. США;

- у період з 01.10.2016р. по 31.03.2016р. сума ліміту заборгованості за кредитною лінією становить 1 000 000,00 дол. США, сума погашення цього ліміту становить 500000,00 дол. США, залишок вказаного ліміту становить 1 000 000,00 дол. США;

- у період з 01.04.2016р. по 12.07.2016р. сума ліміту заборгованості за кредитною лінією становить 500 000,00 дол. США, сума погашення цього ліміту становить 500000,00 дол. США, залишок вказаного ліміту становить 0,00 дол. США.

10.07.2012р. сторонами укладено додатковий договір № 6 до договору, згідно з яким передбачено, що сплата процентів за користування траншем здійснюється щомісячно, не пізніше двадцять четвертого числа в липні 2012 року, в інші місяці - не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі (п.2.7. договору).

10.09.2012р. сторонами укладено додатковий договір № 7 до договору, згідно з яким передбачено, що сплата процентів за користування траншем здійснюється у щомісячно, не пізніше двадцять четвертого числа у вересні 2012 року, в інші місяці - не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі (п.2.7. договору).

01.10.2012р. сторонами укладено додатковий договір № 8 до договору, згідно з яким передбачено, що сплата процентів за користування траншем здійснюється в наступному порядку: за серпень 2012 року - не пізніше 10.10.2012р., в інші місяці - щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі (п.2.7. договору).

10.10.2012р. сторонами укладено додатковий договір № 9 до договору, згідно з яким передбачено, що сплата процентів за користування траншем здійснюється щомісячно, не пізніше двадцять третього числа у жовтні 2012 року, в інші місяці - не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі (п.2.7. договору).

29.10.2012р. сторонами укладено додатковий договір № 10 до договору, згідно з яким передбачено, що сплата процентів за користування траншем здійснюється в наступному порядку: за вересень 2012 року - не пізніше 09.11.2012р., в інші місяці - щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі (п.2.7. договору).

13.11.2012р. сторонами укладено додатковий договір № 11 до договору, згідно з яким передбачено, що сплата процентів за користування траншем здійснюється щомісячно, не пізніше двадцять п'ятого числа в листопаді 2012 року - лютому 2013 року (включно), в інші місяці - не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі (п.2.7. договору).

26.11.2012р. сторонами укладено додатковий договір № 12 до договору, згідно з яким передбачено, що сплата процентів за користування траншем здійснюється в наступному порядку: проценти за жовтень 2012 року сплачуються не пізніше 07.12.2012р.; з грудня 2012 по лютий 2013 року, включно, проценти сплачуються не пізніше двадцять п'ятого числа, в інші місяці - не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі (п.2.7. договору).

13.12.2013р. сторонами укладено додатковий договір № 14 до договору, згідно з яким передбачено, що сплата процентів за користування траншем здійснюється щомісячно, не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі. Проценти, що нараховані за період з квітня 2013 року по грудень 2013 року, включно, сплачуються щомісячно в сумі не менш ніж 3 500,00 дол. США; проценти, що будуть нараховані починаючи з січня 2014 року, сплачуються щомісячно в повному обсязі; нараховані та несплачені проценти за період з квітня 2013 року по грудень 2013 року сплачуються щомісячно в період з січня 2014 року по липень 2016 року, включно, рівними частинами не пізніше десятого числа місяця (п.2.7. договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки. Згідно з ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються норми Цивільного кодексу України щодо позики, якщо інше не встановлено нормами цього ж Кодексу щодо кредиту, не випливає з суті кредитного договору. За ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, яку суд застосовує до спірних відносин згідно з ч. 2 ст. 1054 цього ж Кодексу, позичальник, який своєчасно не повернув суму кредиту, зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. За ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. З аналогічних правових підстав, суд застосовує й норму ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, згідно якої, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредиту банк має право вимагати дострокового повернення кредиту в цілому та сплати відсотків за користування кредитом.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, надавши у період з 14.07.2011р. по 14.06.2012р. на виконання умов договору відповідачеві сорок вісім траншів кредиту, проте, відповідач, в порушення наведених норм закону та умов договору, свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування цими коштами належним чином (своєчасно та в повному обсязі) не виконував. Вказане відповідачем не заперечується та, додатково, підтверджується меморіальними ордерами позивача (т.1 а.с.31-54) та випискою по банківському рахунку відповідача щодо руху коштів за договором (т. 2 а.с.7-250; т.3 а.с.1-79).

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору позивач 14.04.2014р. направив відповідачу, в порядку та у спосіб передбачені п.5.3. договору письмову вимогу від 14.04.2014р. № 18.2-183 про сплату відповідачем у тридцятиденний строк 2 262 911,22 дол. США, з яких 2 000 000,00 дол. США заборгованості за кредитом, 262911,22 дол. США заборгованості по відсотках за користування кредитом, разом з пенею за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом, сума, якої у гривневому еквіваленті складає 54 033,02 грн., та штрафом, сума якого у гривневому еквіваленті складає 8314891,20 грн. Відповідач не заперечує факту отримання такої вимоги позивача, матеріали даної справи містять у собі копію листа відповідача від 05.05.2014р № 91 - відповіді на вказану вимогу позивача (т.1 а.с.137-139), згідно з якою позивачеві повідомлено про відсутність у відповідача можливості сплатити зазначену у цій вимозі грошову суму на користь позивача.

27.08.2014р. позивач надіслав до суду поштою позовну заяву з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за договором в загальній сумі 3 144 099 дол. США, що еквівалентно 36 842 778,46 грн. за встановленим Національним Банком України станом на 16.07.2014р. курсом гривні до дол. США, з яких заборгованість за кредитом в сумі 2 000 000,00 дол. США, що еквівалентно 23 436 144,00 грн. за цим же курсом, заборгованість по відсотках за користування кредитом в сумі 332 720,14 дол. США, що еквівалентно 3898838,56 грн. за цим же курсом, пеня за порушення строків сплати кредиту в сумі 102,30 дол. США, що еквівалентно 1198,76 грн. за цим же курсом, пеня за порушення строків сплати відсотків в сумі 11276,56 дол. США, що еквівалентно 132139,54 грн. за цим же курсом; штраф за невиконання умов договору в сумі 800 000,00 дол. США, що еквівалентно 9374457,60 грн. за цим же курсом.

Виконаний позивачем розрахунок заявленої до стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 2 000 000,00 дол.США (що еквівалентно 23 436 144,00 грн) та заборгованості по відсотках за користування кредитом в сумі 332 720,14 дол. США (що еквівалентно 3 898 838,56 грн.) (т.1 а.с.9-10) судом перевірений. Відповідач не надав будь-яких заперечень щодо наявності у нього вказаної заборгованості перед позивачем або ж доказів сплати цієї заборгованості повністю або частково.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у сумі 2 000 000,00 дол. США, що еквівалентно 23 436 144,00 грн. за встановленим Національним Банком України (надалі - НБУ) станом на 16.07.2014р. курсом гривні до долару США, та заборгованості по відсотках за користування кредитом у сумі 332720,14 дол. США, що еквівалентно 3 898 838,56 грн. за цим самим курсом НБУ, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Поряд з вказаною заборгованістю за кредитом та відсотками за користування кредитом, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача:

- пені у загальній сумі 102,30 дол. США, що еквівалентно 1 198,76 грн. за встановленим НБУ станом на 16.07.2014р. курсом гривні до долару США, за порушення строків повернення кредиту;

- пені у загальній сумі 11 276,56 дол. США, що еквівалентно 132 139,54 грн. за цим самим курсом НБУ, за порушення строків сплати відсотків за кредитом,

- восьми штрафів у загальній сумі 800 000 дол. США за невиконання вимог п.3.3.12.1. договору (за 1-й, 2-й та 3-й квартали 2012 року, 1-й, 2-й, 3-й та 4-й квартали 2013 року, 1-й квартал 2014 року), що еквівалентно 9 374 457,60 грн. за цим самим курсом НБУ.

Складовими нарахованої відповідачеві 102,30 дол. США пені за порушення строків повернення кредиту є:

- 11,89 дол.США пені, яка нарахована за один день, 22.02.2012р, на суму заборгованості 28 000,00 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 15,5 % за станом на 22.02.2012р.;

- 61,64 дол.США пені, яка нарахована за два дні, 18.04.2012р. та 19.04.2012р., на суму заборгованості 75 000,00 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 15% за станом на 18.04.2012р.-19.04.2012р.;

- 28,77 дол.США пені, яка нарахована за один день, 24.04.2012р., на суму заборгованості 70 000,00 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 15 % за станом на 24.04.2012р.

Складовими нарахованої відповідачеві 11 276,56 дол. США пені за порушення строків сплати відсотків за кредитом є:

- 52,49 дол.США пені, яка нарахована за шість днів, з 22.05.2012р. по 27.05.2012р., на суму заборгованості 21 285,70 дол.США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 15 % за станом на 22.05.2012р.-27.05.2012р.;

- 0,17 дол.США пені, яка нарахована за один день, 28.05.2012р., на суму заборгованості 409,12 дол.США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 15 % за станом на 28.05.2012р.;

- 6,95 дол.США пені, яка нарахована за один день, 26.06.2012р., на суму заборгованості 16 913,88 дол.США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 15 % за станом на 26.06.2012р.;

- 0,39 дол.США пені, яка нарахована за шість днів, з 27.06.2012р. по 02.07.2012р., на суму заборгованості 156,69 дол.США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 15% за станом на 27.06.2012р.-02.07.2012р.;

- 54,45 дол.США пені, яка нарахована за шість днів, з 25.09.2012р. по 30.09.2012р., на суму заборгованості 22 082,22 дол.США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 15 % за станом на 25.09.2012р.-30.09.2012р.;

- 9,93 дол.США пені, яка нарахована за два дні, 01.10.2012р. та 02.10.2012р., на суму заборгованості 12 082,22 дол.США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 15% за станом на 01.10.2012р. та 02.10.2012р.;

- 5,25 дол.США пені, яка нарахована за два дні, 03.10.2012р. та 04.10.2012р., на суму заборгованості 6 382,22 дол.США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 15 % за станом на 03.10.2012р. та 04.10.2012р.;

- 18,15 дол.США пені, яка нарахована за два дні, 10.12.2012р. та 11.12.2012р., на суму заборгованості 22 082,22 дол.США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 15% за станом на 10.12.2012р. та 11.12.2012р.;

- 5,21 дол.США пені, яка нарахована за один день,12.12.2012р., на суму заборгованості 12667,43 дол.США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 15 % за станом на 12.12.2012р.;

- 4,18 дол.США пені, яка нарахована за один день,13.12.2012р., на суму заборгованості 10167,43 дол.США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 15 % за станом на 13.12.2012р.;

- 12,39 дол.США пені, яка нарахована за три дні, з 14.12.2012р. по 16.12.2012р., на суму заборгованості 10 047,43 дол.США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 15% за станом на 14.12.2012р.-16.12.2012р.;

- 4,07 дол.США пені, яка нарахована за два дні, 17.12.2012р. та 18.12.2012р., на суму заборгованості 4 947,43 дол.США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 15 % за станом на 17.12.2012р. та 18.12.2012р.;

- 1,60 дол.США пені, яка нарахована за один день, 19.12.2012р., на суму заборгованості 3 900 дол.США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 15 % за станом на 19.12.2012р.;

- 8,78 дол.США пені, яка нарахована за один день, 26.12.2012р., на суму заборгованості 21360,25 дол.США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 15 % за станом на 26.12.2012р.;

- 5,90 дол.США пені, яка нарахована за один день, 27.12.2012р., на суму заборгованості 14360,25 дол.США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 15 % за станом на 27.12.2012р.;

- 42,31 дол.США пені, яка нарахована за одинадцять днів, з 28.12.2012р. по 07.01.2013р., на суму заборгованості 9 360,25 дол.США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 15 % за станом на 28.12.2012р.-07.01.2013р.;

- 359,49 дол.США пені, яка нарахована за сто дванадцять днів, з 08.01.2013р. по 29.04.2013р., на суму заборгованості 7 810,25 дол.США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 15 % за станом на 08.01.2013р.-29.04.2013р.;

- 835,25 дол.США пені, яка нарахована за дев'яносто два дні, з 28.01.2013р. по 29.04.2013р., на суму заборгованості 22 091,84 дол.США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 15 % за станом на 28.01.2013р.-29.04.2013р.;

- 571,72 дол.США пені, яка нарахована за шістдесят три дні, з 26.02.2013р. по 29.04.2013р., на суму заборгованості 22 082,22 дол.США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 15 % за станом на 26.02.2013р.-29.04.2013р.;

- 286,88 дол.США пені, яка нарахована за тридцять п'ять днів, з 26.03.2013р. по 29.04.2013р., на суму заборгованості 19 945,26 дол.США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 15 % за станом на 26.03.2013р.-29.04.2013р.;

- 117,97 дол.США пені, яка нарахована за тринадцять днів, з 17.04.2013р. по 29.04.2013р., на суму заборгованості 22 082,22 дол.США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 15 % за станом на 17.04.2013р.-29.04.2013р.;

- 1 073,30 дол.США пені, яка нарахована за сто двадцять три дні, з 13.12.2013р. по 14.04.2014р., на суму заборгованості 24 500 дол.США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 13 % за станом на 13.12.2013р.-14.04.2014р.;

- 765,21 дол.США пені, яка нарахована за шістдесят днів, з 15.04.2014р. по 13.06.2014р., на суму заборгованості 24 500 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 19 % за станом на 15.04.2014р.-13.06.2014р.;

- 294,72 дол.США пені, яка нарахована за дев'яноста чотири дні, з 11.01.2014р. по 14.04.2014р., на суму заборгованості 8 802,92 дол.США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 13 % за станом на 11.01.2014р.-14.04.2014р.;

- 407,83 дол.США пені, яка нарахована за вісімдесят девять днів, з 15.04.2014р. по 12.07.2014р., на суму заборгованості 8 802,92 дол.США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 19 % за станом на 15.04.2014р.-12.07.2014р.;

- 614,48 дол.США пені, яка нарахована за шістдесят три дні, з 11.02.2014р. по 14.04.2014р., на суму заборгованості 27 385,14 дол.США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 13 % за станом на 11.02.2014р.-14.04.2014р.;

- 1 325,74 дол.США пені, яка нарахована за дев'яноста три дні, з 15.04.2014р. по 16.07.2014р., на суму заборгованості 27 385,14 дол США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 19 % за станом на 15.04.2014р.-16.07.2014р.;

- 305,75 дол.США пені, яка нарахована за тридцять чотири дні, з 12.03.2014р. по 14.04.2014р., на суму заборгованості 25 248,18 дол.США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 13 % за станом на 12.03.2014р.-14.04.2014р.;

- 1 222,29 дол.США пені, яка нарахована за дев'яноста три дні, з 15.04.2014р. по 16.07.2014р., на суму заборгованості 25 248,18 дол.США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 19 % за станом на 15.04.2014р.-16.07.2014р.;

- 39,01 дол.США пені, яка нарахована за чотири дні, з 11.04.2014р. по 14.04.2014р., на суму заборгованості 27385,09 дол.США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 13 % за станом на 11.04.2014р. по 14.04.2014р.;

- 1 325,74 дол.США пені, яка нарахована за дев'яноста три дні, з 15.04.2014р. по 16.07.2014р., на суму заборгованості 27 385,09 дол.США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 19 % за станом на 15.04.2014р. по 16.07.2014р.;

- 902,49 дол.США пені, яка нарахована за шістдесят п'ять днів, з 13.05.2014р. по 16.07.2014р., на суму заборгованості 26 672,79 дол.США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 19 % за станом на 13.05.2014р.-16.07.2014р.;

- 513,19 дол.США пені, яка нарахована за тридцять шість днів, з 11.06.2014р. по 16.07.2014р., на суму заборгованості 27 385,09 дол.США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 19 % за станом на 13.05.2014р. по 16.07.2014р.;

- 83,31 дол.США пені, яка нарахована за шість днів, з 11.07.2014р. по 16.07.2014р., на суму заборгованості 26 672,74 дол.США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 19 % за станом на 11.07.2014р. по 16.07.2014р.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з частиною 2 цієї ж статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Згідно з частиною 3 цієї ж статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язань є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно ч.4 ст. 231 цього ж Кодексу, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання незалежно або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що у випадку прострочення відповідачем строків сплати процентів, комісій, а також, строків повернення кредиту, які вказано у даному договорі, відповідач сплачує позивачу пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день прострочення. Згідно з п. 4.2. договору передбачено, що у випадку порушення відповідачем вимог п. 3.3.12. даного договору (тобто, у випадку невиконання відповідачем встановлених для нього за п.3.3.12. договору зобов'язань) відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі п'ять процентів від суми кредиту, яку вказано у п. 1.1. договору, за кожний випадок порушення.

Розрахунок заявленої до стягнення з відповідача 102,30 дол. США пені за порушення строків повернення кредиту (т.1 а.с.9) судом перевірено. Цей розрахунок відповідає наведеним положенням п. 4.1. договору та нормам закону щодо нарахування пені. Відповідач не заперечує щодо правомірності нарахування позивачем 102,30 дол. США вказаної пені, проте, заявив про застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення 102,30 дол. США такої пені.

Так само, судом перевірено розрахунок заявленої до стягнення з відповідача 11276,56 дол. США за порушення строків сплати відсотків за кредитом (т.1 а.с.9). Цей розрахунок відповідає наведеним положенням п. 4.1. договору та нормам закону щодо нарахування пені. Твердження відповідача про інше відхиляються судом, оскільки не узгоджуються з положеннями договору. Зокрема, додатковий договір № 14 від 13.12.2013р. до договору містить у собі, одночасно, наступні положення:

- проценти, що нараховані за період з квітня 2013 року по грудень 2013 року, включно, сплачуються щомісячно в сумі не менш ніж 3 500,00 дол. США (п. 2.7.1.);

- нараховані та несплачені проценти за період з квітня 2013 року по грудень 2013 року сплачуються щомісячно в період з січня 2014 року по липень 2016 року, включно, рівними частинами не пізніше десятого числа місяця (п.2.7.3.).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, згідно умов договору. За таких обставин, розрахунок вказаної пені у загальній сумі 11276,56 дол. США, має здійснюватися з урахуванням положень не лише, вказаного п.2.7.1., а й положень п.2.7.3., оскільки сторонами підписано додатковий договір № 14 від 13.12.2013р. до договору без будь-яких заперечень щодо змісту його положень.

Також, суд констатує про правильність розрахунку та наявність формальних підстав для нарахування позивачем відповідачеві восьми штрафів за невиконання вимог п.3.3.12.1. договору (за 1-й, 2-й та 3-й квартали 2012 року, 1-й, 2-й, 3-й та 4-й квартали 2013 року, 1-й квартал 2014 року). Ці штрафи нараховані у відповідності до положень п.4.2. договору, їх нарахування узгоджується з ст.ст. 546, 549, 611 Цивільного кодексу України та ст.ст.193, 230, 231 Господарського кодексу України. Як-то слідує з пояснень позивача (т.3 а.с.86), в якості таких порушень договору з боку відповідача, позивачем розцінено вісім випадків неподання відповідачем позивачеві довідок про обороти відповідача в інших банках за 1-й, 2-й та 3-й квартали 2012 року, 1-й, 2-й, 3-й та 4-й квартали 2013 року, 1-й квартал 2014 року. Договором не передбачено для відповідача будь-якого спеціального, у т.ч. спрощеного порівняно з іншим з листуванням за договором, порядку подання позивачеві вказаних довідок. Згідно встановленого у відповідності до п. 8.2. договору загального порядку вчинення повідомлень за даним договором, такі повідомлення здійснюються у письмовій формі та надсилаються рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресами сторін. За таких обставин судом відхиляються, як такі, що суперечать положенням договору, доводи відповідача про належне виконання ним вимог п.3.3.12.1. договору щодо подання позивачеві довідок про обороти відповідача в інших банках за 1-й, 2-й та 3-й квартали 2012 року, за 1-й, 2-й, 3-й та 4-й квартали 2013 року, за 1-й квартал 2014 року, шляхом надсилання позивачу таких довідок електронною поштою. Доказів надсилання позивачу вказаних довідок у спосіб, що передбачений п.8.2. договору відповідач не надав.

Разом з тим, суд вважає за необхідне вказати про наступне.

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного Кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність тривалістю в один рік. Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, а за зобов'язанням, строк виконання яких не визначено, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникло право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. При цьому, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Згідно з ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позовну заяву, за якою розпочато провадження у даній справі, надіслано до суду поштою 27.08.2014р., згідно відбитку календарного штемпелю поштового відділення на конверті, в якому ця заява надійшла до суду (т.1 а.с.69). Таким чином, саме, 27.08.2014р., згідно з положеннями ст. 51 ГПК України, слідує вважати датою подання позивачем відповідного позову до суду.

Виходячи з положень договору право позивача слідує вважати порушеним відповідачем з моменту недотримання відповідачем строку погашення кожного окремого траншу кредиту та відсотків за користування кожним з таких траншів. Тому, початок перебігу позовної давності щодо кожного передбаченого договором платежу починається з моменту прострочення здійснення такого платежу (яким є перший день за встановленою договором датою здійснення такого платежу). Відповідно до договору погашення кредиту повинно здійснюватись відповідачем частинами (без перевищення строку безперервного користування траншем), а відсотків - не пізніше 10 числа наступного місяця, початок позовної давності щодо стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) прострочення відповідачем виконання кожного з таких зобов'язань.

Виходячи з цієї дати подання позову, положень ч. 2 ст. 258, ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України та положень договору, якими встановлено строки користування траншами кредиту (не більше ніж 180 календарних днів (у окремих випадках - не більше ніж 190 календарних днів) та сплати відсотків за користування кредитними коштами (щомісячно, не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця) позовні вимоги про стягнення пені, яка нарахована за періоди прострочки повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, які передують у часі 27.08.2013 року, є такими, що заявлені з пропуском строку позовної давності.

Це вимоги про стягнення пені за несвоєчасне повернення траншів кредиту в розмірі 102,30 дол. США, а також пені 2 403,50 дол. США, яка нарахована за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом й складовими якої є 2,49 дол. США, нараховані за період з 22.05.2012р. по 27.05.2012р.; 0,17 дол. США, нараховані за 28.05.2012р.; 6,95 дол. США, нараховані за період з 26.06.2012р.; 0,39 дол. США, нараховані за період з 27.06.2012р. по 02.07.2012р.; 54,45 дол. США, нараховані за період з 25.09.2012р. по 30.09.2012р.; 9,93 дол. США, нараховані за період з 01.10.2012р. по 02.10.2012р.; 5,25 дол. США, нараховані за період з 03.10.2012р. по 04.10.2012р.; 18,15 дол. США, нараховані за період з 10.12.2012р. по 11.12.2012р.; 5,21 дол. США, нараховані за 12.12.2012р.; 4,18 дол. США, нараховані за 13.12.2012р.; 12,39 дол. США, нараховані за період з 14.12.2012р. по 16.12.2012р.; 4,07 дол. США, нараховані за період з 17.12.2012р. по 18.12.2012р.; 1,60 дол. США, нараховані за 19.12.2012р.; 8,78 дол. США, нараховані за 26.12.2012р.; 5,90 дол. США, нараховані за 27.12.2012р.; 42,31 дол. США, нараховані за період з 28.12.2012р. по 07.01.2012р.; 359,49 дол. США, нараховані за період з 08.01.2013р. по 29.04.2013р.; 835,25 дол. США, нараховані за період з 28.01.2013р. по 29.04.2013р.; 571,72 дол. США, нараховані за період з 26.02.2013р. по 29.04.2013р.; 286,88 дол. США, нараховані за період з 26.03.2013р. по 29.04.2013р.; 117,97 дол. США, нараховані за період з 17.04.2013р. по 29.04.2013р.

Позивачем не надано будь-якого обґрунтування щодо поважності причин пропуску позовної давності щодо вказаних вимог.

За вказаних встановлених судом обставин та на підставі ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України суд відмовляє повністю у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 102,30 дол. США, що еквівалентно 1 198,76 грн. за встановленим НБУ станом на 16.07.2014р. курсом гривні до долару США, 11,718072 грн. за 1 дол. США, пені за порушення строків повернення кредиту.

Також, за вказаних встановлених судом обставин та з урахуванням положень наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 11 276,56 дол. США пені за порушення строків сплати відсотків за кредитом, що еквівалентно 132139,54 грн. за встановленим НБУ станом на 16.07.2014р. курсом гривні до долару США, 11,718072 грн. за 1 дол. США, підлягають частковому задоволенню, у сумі 8873,06 дол. США, що еквівалентно 103 975,16 грн. за вказаним курсом НБУ. У задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 2 403,50 дол. США пені за порушення строків сплати відсотків за кредитом, що еквівалентно 28 164,38 грн. за цим самим курсом НБУ, має бути відмовлено на підставі ч. 4 ст.267 Цивільного кодексу України.

Виходячи з положень договору право позивача на отримання належного виконання (в повному обсязі та в строк згідно договору) відповідачем зобов'язань останнього, передбачених п.3.3.12.1. договору, у разі невиконання цих зобов'язань, є порушеним з 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом, в редакції додаткового договору № 1 від 15.12.2011р. до договору. Тобто, вказане право позивача є порушеним відповідачем з моменту недотримання відповідачем строку надання позивачу довідки за кожен окремий звітний квартал. Виходячи з дати подання позову, а саме, 27.08.2014р., положень ч.2 ст.258, ч.5 ст.261 Цивільного кодексу України та п. 3.3.12.1.договору, якими встановлено строки надання відповідачем позивачеві вказаних довідок, позовні вимоги про стягнення штрафів за порушення відповідачем вимог п.3.3.12.1. договору, що мали місце з боку відповідача до 27.08.2013 року, є такими, що заявлені з пропуском строку позовної давності. Це вимоги про стягнення штрафів за порушення, які мали місце з боку відповідача за 1-й, 2-й та 3-й квартали 2012 року, 1-й, 2-й квартали 2013 року, на загальну суму штрафів 500 000,00 дол. США. (п'ять штрафів по 100 000,00 дол. США кожен).

Позивачем не надано будь-якого обґрунтування щодо поважності причин пропуску позовної давності щодо вказаних вимог.

За вказаних встановлених судом обставин та на підставі ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів, які нараховані за порушення відповідачем вимог п. 3.3.12.1. договору за 1-й, 2-й та 3-й квартали 2012 року, 1-й, 2-й квартали 2013 року, в сумі 500 000,00 дол. США, що еквівалентно 5 859 036,00 грн. за встановленим НБУ станом на 16.07.2014р. курсом гривні до долару США, 11,718072 грн. за 1 дол. США.

Додатково, суд зазначає про те, що відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але, й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України до загальних засад цивільного законодавства належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, у відповідно до ст. 6 цього ж Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог даного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З цього, слідує, що вимога щодо принципу розумності є прямою вимогою Закону до положень договору (змісту цих положень). Таким чином, розмір встановленої договором неустойки має бути розумним.

При розгляді даної справи позивачем не надано суду будь-яких належних доказів спричинення позивачеві збитків, через невиконання відповідачем вимог п.3.3.12.1. договору. При цьому, питання стосовно невиконання відповідачем вимог п.3.3.12.1. договору протягом дії договору не ставилося позивачем перед відповідачема: відповідні претензії позивачем не заявлялися. Це дає підстави стверджувати про неістотність таких порушень. власне й, для позивача. Нарахування відповідачу вказаних штрафів здійснено при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості, а не за наслідками невиконання відповідачем свого обов'язку, після спливу чергового (відповідного) календарного кварталу. Враховуючи матеріальний стан відповідача, суд зменшує розмір нарахованих позивачем штрафів за порушення відповідачем вимог п.3.3.12.1. договору за 3-й та 4-й квартали 2013 року, 1-й квартал 2014 року, в загальній сумі 300 000,00 дол. США (три штрафи по 100 000,00 дол. США кожен) до 3 000,00 дол. США

За вказаних обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу за невиконання умов договору підлягають задоволенню в сумі 3 000,00 дол. США, що еквівалентно 35 154,22 грн., за встановленим НБУ станом на 16.07.2014р. курсом гривні до долару США, 11,718072 грн. за 1 дол. США.

Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов підлягає задоволенню на 74,57 %, тому 54 495,76 грн., що складає 74,57 % судового збору покладається на відповідача, а решта цього збору - на позивача.

Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, відстрочити виконання рішення. За загальним правилом (згідно з ст. 121 ГПК України) відстрочка виконання рішення може бути надана відповідачу за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, у виняткових випадках, залежно від обставин справи.

У п.7.1.1 та п.7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", із змінами, роз'яснено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. При цьому, господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичних осіб - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З урахуванням приписів ч. 1 ст. 121 ГПК України, положень п.7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9, власне, тяжкий фінансовий стан відповідача (або будь-якого іншого суб'єкта господарювання) не є достатньою підставою для надання відстрочки виконання судового рішення. Проте, підставою для надання відстрочки є, зокрема, загроза банкрутства суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ГПК України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами. Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно з ч. 1 ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами можуть не доказуватися перед судом, якщо у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Згідно з частиною 3 цієї ж статті обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Амалтея" укладено три кредитні договори:

- договір кредитної лінії № ВКЛ-2006474/1 від 13.07.2011р. з максимальним лімітом заборгованості 5 977 000 дол. США, сплатою 13 % річних за користування кредитом та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 12.07.2016р.;

- договір кредитної лінії № ВКЛ-2006474/2 від 13.07.2011р. з максимальним лімітом заборгованості 2 000 000 дол. США, сплатою 13 % річних за користування кредитом та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 12.07.2016р.;

- договір кредитної лінії № НКЛ-2006474/3 від 30.04.2013р. з максимальним лімітом заборгованості в сумі 381 757,70 дол. США, сплатою 13 % річних за користування кредитом та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 31.08.2014р.

14.04.2014р. ПАТ "Дельта Банк" звернулося до ТОВ "Амалтея" з трьома письмовими вимогами № 18.2-188, № 18.2-183, № 18.2-189 про дострокове погашення наявної за станом на 09.04.2014р. заборгованості ТОВ "Амалтея" за вказаними трьома договорами (заборгованості за наданими кредитами та нарахованими відсотками, разом з нарахованими штрафними санкціями).

ТОВ "Амалтея" не задовольнило ці вимоги ПАТ "Дельта Банк", через що останній, звернувся до господарського суду з позовами про дострокове стягнення з ТОВ"Амалтея" заборгованості, з урахуванням штрафних санкцій, за вказаними трьома договорами.

Ці фактичні обставини сторонами не заперечуються, тому приймаються судом доведеними без доказування, в частині взаємовідносин сторін з виконання умов договорів кредитної лінії № ВКЛ-2006474/1 від 13.07.2011р. та № НКЛ-2006474/3 від 30.04.2013р., в порядку ч. 1 ст. 35 ГПК України. Ці ж обставини додатково підтверджуються матеріалами листування між сторонами (т.1 а.с.58,135-139).

Стосовно ж взаємовідносин сторін з виконання договору кредитної лінії № ВКЛ-2006474/2 від 13.07.2011р. вказані фактичні обставини підтверджуються матеріалами даної судової справи.

З листа позивача № 18.2-340 від 13.06.2014р. слідує, що станом на 09.04.2014р. загальний розмір заборгованості ТОВ "Амалтея" перед ПАТ "Дельта Банк" за вказаними трьома кредитними договорами складав 8 752 601,93 дол. США, з них:

- 6 055 742,04 дол. США за договором № ВКЛ-2006474/1 від 13.07.2011р.;

- 2 262 911,22 дол. США за договором № ВКЛ-2006474/2 від 13.07.2011р.;

- 433 948,67 дол. США за договором № НКЛ-2006474/3 від 30.04.2013р.

Поряд з даною, № 923/1311/14, справою господарськими судами розглядаються справи №/№ 923/1281/14 та 923/1312/14 за позовами ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ"Амалтея" про дострокове стягнення заборгованості за кредитними договорами (т.5 а.с.38-47).

Справу № 923/1281/14 порушено за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "Амалтея" про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № НКЛ-2006474/3 від 30.04.2013р., у загальній сумі 530 434,95 дол. США (що еквівалентно 6 215 674,94 грн.), з яких 381 757,70 дол. США (що еквівалентно 4 473 464,22 грн.) кредиту, 655 15,87 дол. США (що еквівалентно 767 719,68 грн.) заборгованості по відсотках за кредитом, 14726,43 дол. США (що еквівалентно 172 565,37 грн.) пені за порушення строків повернення кредиту, 3536,14 дол. США (що еквівалентно 41 436,74 грн.) пені за порушення строків сплати відсотків, 64 898,81 дол. США (що еквівалентно 760488,93 грн.) штрафу за невиконання умов договору.

Справу № 923/1312/14 порушено за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "Амалтея" про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № ВКЛ-2006474/1 від 13.07.2011р. у загальному розмірі 8 664 349,19 дол. США, з яких 5 407 000,00 дол. США кредиту, 837 468,56 дол. США заборгованості по сплаті відсотків за кредитом, 29 080,63 дол. США пені за порушення строків сплати відсотків за кредитом, 2 390 800,00 дол. США штрафу за невиконання умов договору.

Загальний розмір заявленої ПАТ "Дельта Банк" до стягнення з ТОВ "Амалтея" заборгованості за кредитними договорами, яка є предметом судового розгляду у справах №/№ 923/1281/14, 923/1312/14, 923/1312/14 складає, у валюті кредиту, 12 338 883,10 дол. США, або ж, виходячи з способу формулювання позовних вимог 8 664 349,19 дол. США (справа № 923/1312/14) та 43 058 453,40 грн., як еквівалент 3 674 533,95 дол. США.

12 338 883,10 дол. США = 530 434,95 дол. США (справа № 923/1281/14) + 3 144 099 дол. США (справа № 923/1311/14) + 8 664 349,19 дол. США (справа № 923/1312/14)

Згідно рішення господарського суду Херсонської області від 07.10.2014р. у справі №923/1281/14 стягненню з ТОВ "Амалтея" на користь ПАТ "Дельта Банк" підлягає 381757,70 дол. США (що еквівалентно 4 473 464,22 грн.) на повернення кредиту, 65515,87 дол. США (що еквівалентно 767 719,68 грн.) процентів за кредитом, 14726,43 дол. США (що еквівалентно 172 565,37 грн.) пені за порушення строків повернення кредиту, 2 945,90 дол. США (що еквівалентно 35 520,27 грн.) пені за порушення строків сплати процентів за кредитом, 1 000 дол. США (що еквівалентно 11 718,07 грн.) штрафу та 63 988,85 грн. компенсації по сплаті судового збору. Постановами Одеського апеляційного господарського суду від 25.12.2014р. та Вищого господарського суду України від 19.02.2015р. підтверджено законність та обґрунтованість вказаного рішення господарського суду Херсонської області від 07.10.2014р. у справі № 923/1281/14: залишено це рішення без змін.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 31.03.2015р. виконання рішення цього ж суду від 07.10.2014р. у справі № 923/1281/14, за винятком зобов'язань по сплаті судового збору, розстрочено на 5 (п'ять) років (на 60 календарних місяців), зі сплатою, щомісячно, починаючи з 01.04.2015р. по 7 765,77 дол. США.

Згідно рішення господарського суду Херсонської області від 21.10.2014р. у справі № 923/1312/14 стягненню з ТОВ "Амалтея" на користь ПАТ "Дельта Банк" підлягає 5407000 дол. США на повернення кредиту, 837 468,56 дол. США відсотків за кредитом, 30 000 дол. США штрафу та 55 365,41 грн. на відшкодування витрат зі сплати судового збору. Постановою Одеського апеляційного суду від 29.01.2015р. у цій справі ТОВ"Амалтея" надано відстрочку виконання вказаного рішення господарського суду Херсонської області строком на один рік, до 29.01.2016р.

Таким чином, з урахуванням висновків суду у даній, № 923/1311/923, справі про розмір задоволення позову, згідно судових рішень у справах №/№ 923/1281/14, 923/1312/14, 923/1312/14 стягненню з ТОВ "Амалтея" на користь ПАТ "Дельта Банк" підлягає, у валюті кредиту, 9 085 007,66 дол. США, або ж, виходячи з способу формулювання позовних вимог 6 274 468,56 дол. США (справа № 923/1312/14) та 32 935 099,55 грн., як еквівалент 2 810 539,10 дол. США.

9 085 007,66 дол. США = 465 945,9 дол. США (справа № 923/1281/14) + 2 344 593,20 дол. США (справа № 923/1311/14) + 6 274 468,56 дол. США (справа №923/1312/14)

Твердження ПАТ "Дельта Банк" про свідоме ухилення ТОВ "Амалтея" від виконання зобов'язань перед ПАТ "Дельта Банк" за кредитними договорами та від сплати присудженої до стягнення на користь ПАТ "Дельта Банк" рішеннями судів у справах № /№ 923/1281/14, 923/1312/14, 923/1312/14 заборгованості за цими договорами, з штрафними санкціями, спростовуються матеріалами справи: зокрема, з матеріалів справи слідує, що протягом дії кредитних договорів ТОВ "Амалтея", враховуючи складності із здійсненням платежів за кредитами, неодноразово письмово зверталося до ПАТ "Дельта Банк" з таких питань:

- щодо зниження відсоткової ставки до 10-9-8 % річних, для надання додаткового фінансування для покриття тимчасових розривів ліквідності та організації торгівлі поліпропіленом як додаткового виду господарської діяльності, створення резервного запасу сировини для запобігання скороченню доходності діяльності товариства та для виходу на беззбиткову діяльність,

- щодо конвертування кредитного боргу ТОВ "Амалтея" у володіння ПАТ "Дельта Банк" 50 % статутного капіталу ТОВ "Амалтея" з метою здійснення альтернативного фінансування з наступним викупом цієї частки, продажу кредитного боргу з дисконтом зацікавленій особі.

При розгляді даної справи ТОВ "Амалтея" вказує, а ПАТ "Дельта Банк" не заперечує факту здійснення ТОВ "Амалтея" значних за розміром платежів на виконання власних зобов'язань за кредитними договорами у період з 13.07.2011р. по 27.01.2014р.

Матеріалами справи, також, підтверджений факт здійснення ТОВ "Амалтея" у квітні 2015 року платежів, спрямованих на погашення 92 082,94 грн. кредитної заборгованості перед ПАТ "Дельта Банк" за договором кредитної лінії № НКЛ-2006474/3 від 30.04.2013р. та компенсацію ПАТ "Дельта Банк" 63988,85 грн. судових витрат (т. 6 а.с.81-85).

З наявних у даній справі матеріалів фінансової та бухгалтерської звітності відповідача, первинних документів, а також, виконаних відповідачем розрахунків щодо показників своєї господарської діяльності, правильності яких (розрахунків) не спростовано позивачем, слідує наступне.

Господарська діяльність відповідача протягом 2012-2014рр була збитковою, зі значним, за оцінкою суду, розміром таких збитків (т.1 а.с.96; т. 6 а.с.60, 73).

З 2013 року має місце зменшення величини власного капіталу ТОВ "Амалтея" (Розділ І пасиву Балансу), що стало значно суттєвішим за результатами 2014 року та І кварталу 2015 року (т. 5 а.с.52-53, 72, 74-75) та обумовлене перерахунком залишку заборгованості на дату звітності та недоотриманням прибутку від реалізації продукції внаслідок підвищення цини на сировину.

Згідно розрахунків (т. 5 а.с.14-15) станом на 31.12.2013р. коефіцієнт ліквідності підприємства складав 1,16, станом на 30.09.2014р. складав 0,78, станом на 31.12.2014р. складав 0,69, станом на 28.02.2015р. складав 0,41. Коефіцієнт фінансової незалежності підприємства станом на 31.12.2013р. складав 0,14, станом на 30.09.2014р. складав - 0,28 (мінус нуль цілих двадцять вісім сотих), станом на 31.12.2014р. складав - 0,45 (мінус нуль цілих сорок п'ять сотих), станом на 28.02.2015р. складав - 1,47 (мінус одна ціла сорок сім сотих). Коефіцієнт фінансового ризику станом на 31.12.2013р. складав 6,20, станом на 30.09.2014р. складав - 4,54 (мінус чотири цілих п'ятдесят чотири сотих), станом на 31.12.2014р. складав - 3,22 (мінус три цілих двадцять дві сотих), станом на 28.02.2015р. складав - 1,68 (мінус одна ціла шістдесят вісім сотих).

Вказані значення коефіцієнтів, які характеризують співвідношення показників балансу ТОВ "Амалтея", й, відповідно, майновий стан цього суб'єкта господарювання, свідчать про значне погіршення фінансового стану ТОВ "Амалтея" у 2013-2014рр.

Із даних обліку (аналіз рахунків 31, 36 за 4 кв. 2014 року) слідує, що середньоденне надходження виручки ТОВ "Амалтея" становить 778 000,00 грн. (т.5 а.с.90). З аналізу надходження і витрачання коштів слідує, що виручка витрачається виключно на забезпечення виробничої діяльності відповідача та сплату обов'язкових платежів: Дт30Кт31 1103,7 тис. грн. - в касу на виплату зарплати (аналіз рахунку 661); Дт 37,63 Кт 31 49095,0 тис. грн - розрахунки з постачальниками; Дт 64,65 Кт31 1058,2 тис. грн - сплата податків; разом 51256,0 тис грн. Таким чином, вільні кошти для погашення повністю власної заборгованості перед ПАТ "Дельта Банк" у ТОВ "Амалтея" відсутні.

Договори ТОВ "Амалтея" з його постачальниками, зазвичай, містять у собі умову щодо здійснення попередньої оплати вартості сировини (т. 5 а.с.117-129; т. 6 а.с.68-75).

Основною сировиною, з якої ТОВ "Амалтея" виготовляються поліпропіленові мішки, є поліпропілен, ціна на який у 2013-2014рр зростала та продовжує зростати з початку 2015 року (слідує з т. 5 а.с.85-86, 124-129; т. 6 а.с.62-79), в результаті чого витрати відповідача на виробництво є більшими ніж доходність від продажу товару (слідує з т. 5 а.с.84, 87-88).

Згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ "Амалтея" (аналіз рахунку 201 за 4 кв. 2014 року) оборот сировини за цей період становив 762,0 тн., середньомісячне споживання сировини становило 254 тн. = 762,0 тн./ 3 місяці, а середньоденне споживання сировини становило 8,2 тн. = 762,0 тн./ 92 дні (т. 5 а.с.88). Відповідно середній щомісячний розмір плати за сировину для ТОВ "Амалтея" з квітня 2015 року має складати не менш ніж 10 454 640,0 грн. = 254 тн. х 41 160 грн./тн. (вартість сировини, з ПДВ, станом на 31.03.2015р. (т. 6 а.с.64)). Згідно аналізу цього ж рахунку за січень-лютий 2015 року залишок сировини на 01.01.2015р. складає 107,2 тн., (т.5 а.с.89). При завантаженні автотранспорту 20,0 тн. купівлю сировини потрібно здійснювати кожні 2,5 дні. Порушення усталеного графіку поставки сировини призведе до зупинення виробництва.

Іншою необхідною складовою виробничого процесу є надійне електропостачання. ТОВ "Амалтея" отримує електричну енергію від ПАТ "ЕК"Херсонобленерго" на підставі договору від 12.11.2014р № 1991 про постачання електричної енергії (т.5. а.с.102). Згідно з п. 1 та п. 6 додатку № 2 до цього договору ТОВ "Амалтея" протягом місяця повинно здійснювати планові платежі згідно виставлених електропостачальником рахунків за електричну енергію, в іншому випадку електропостачальник має право припинити електропостачання. Згідно рахунків на оплату електричної енергії за грудень - квітень 2014р. середній розмір такої плати становить для ТОВ "Амалтея" близько 400000,00 грн. (т.6 а.с.58-61). Припинення електропостачання виробничих потужностей призведе до зупинення виробництва.

З квітня 2015 року, згідно рішення у справі № 923/1281/14, щомісяця, протягом п'яти років, стягненню з ТОВ "Амалтея" на погашення заборгованості перед ПАТ "Дельта Банк" підлягає, 7765,77 дол. США, а також, 29.02.2016р. згідно рішення у справі № 923/1312/14 ТОВ "Амалтея" має сплатити ПАТ "Дельта Банк" 5 407 000 дол. США на повернення кредиту, 837 468,56 дол. США відсотків за кредитом, 30 000 дол. США штрафу та 55 365,41 грн. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

З урахуванням вказаного фінансового стану ТОВ "Амалтея" та встановленого судами графіку погашення ТОВ "Амалтея" заборгованості перед ПАТ "Дельта Банк", негайне виконання рішення суду у даній, № 923/1312/14, справі в повному обсязі неможливо а ні в добровільному, а ні в примусовому порядку.

Зокрема, негайне виконання судового рішення у даній справі в повному обсязі в примусовому порядку, в межах виконавчого провадження, через відсутність у ТОВ "Амалтея" грошових коштів у розмірі необхідному для такого виконання вказаного рішення, призведе до арешту рухомого та нерухомого майна боржника, а також, коштів боржника на банківських рахунках. Крім цього, у разі здійснення заходів відповідного виконавчого провадження ТОВ "Амалтея", додатково, до суми заборгованості перед позивачем, зобов'язано буде сплатити значні суми виконавчого збору на користь органу примусового виконання рішення (10 % від загальної суми боргу за рішенням суду у гривневому еквіваленті). Вказане, зокрема, підтверджується наданими відповідачем матеріалами виконавчого провадження № 46278655 (т. 3 а.с.193-197; т. 5 а.с.50-51). Необхідність сплати виконавчого збору збільшить дефіцит фінансових ресурсів ТОВ "Амалтея" та ускладнить здійснення ТОВ "Амалтея" погашення заборгованості перед ПАТ "Дельта Банк".

Здійснення примусового виконання рішення суду у даній справі у такий спосіб неминуче призведе до припинення ТОВ "Амалтея" виробництва, через припинення його електропостачання та припинення надходження до нього сировини (за відсутності коштів для оплати електроенергії та сировини), а також, до примусової реалізації нерухомого та рухомого майна відповідача, в т.ч., виробничого обладнання, яке перебуває в заставі (в т.ч. іпотеці) у позивача (за переліком згідно п.1.3.1-п.1.3.5. договору кредитної лінії № ВКЛ-2006474/2 від 13.07.2011р.). Виходячи з наведеного суд вважає, що безальтернативним наслідком негайного виконання рішення суду у даній справі в повному обсязі стане банкрутство відповідача.

Суд враховує, що основними чинниками важкого фінансового стану відповідача (збитковості його господарської діяльності), які призвели до неспроможності відповідача станом на теперішній час негайно виконати рішення суду у даній справі в повному обсязі, є значне зростання курсу долару США до гривні у період після укладання сторонами договору, та, як наслідок, курсові втрати відповідача при погашенні кредиту та значне зростання цін на сировину для виробництва продукції відповідача (понад 50%), триваюче й по цей час, а також, втрата відповідачем частини з своїх споживачів та постачальників. Так, у 2011р. при наданні відповідачу перших траншів кредиту за договором позивач визначав еквівалент суми траншу у гривні, виходячи з курсу близько 7,971 грн. за 1 дол.США (т.1 а.с.31-32). Станом на 16.07.2014р., при розрахунку заявленої до стягнення з відповідача в судовому порядку заборгованості, позивач застосовував встановлений Національним банком України курс 11,718072 грн. за 1 дол. США (згідно позовної заяви). Станом на початок травня 2015 року встановлений Національним банком України курс гривні до долару США становить близько 21 грн. за 1 дол. США, що сторонами не заперечується.

Вказані чинники важкого фінансового стану відповідача об'єктивно сформувалися за обставин, незалежних від відповідача та непідконтрольних відповідачеві - під впливом законодавчих та регулятивних заходів НБУ та Уряду України в умовах зовнішніх ринкових чинників. Відповідач має можливість лише обраховувати відповідно до встановленого порядку дійсну суму своїх активів та зобов'язань, яка змінилась внаслідок впливу таких чинників на господарську діяльність відповідача.

В контексті наведеного суд, не може погодитися з доводами позивача про те, що тяжкий фінансовий стан відповідача є наслідком недостатнього врахування відповідачем ризиків власної підприємницької діяльності. Вказані доводи позивача не підтверджено будь-якими належними доказами. Разом, з тим про достатню виваженість підприємницької поведінки відповідача в його діяльності на ринку виробництва поліпропіленової упаковки (несхильність до зайвих ризиків у цій діяльності) та позитивний результат такої діяльності, свідчать значні досвід діяльності відповідача на цьому товарному ринку, асортимент продукції та обсяги її виробництва.

При цьому, суд зазначає про те, що фактичні обставини, які спричинили найбільш суттєве погіршення фінансового стану відповідача (різке значне зростання курсу долару США до гривні, та, як наслідок, значне зростання цін на сировину, втрата відповідачем частини з своїх споживачів та постачальників) співпали у часі з негативними для всій економіці України (та для всіх її учасників), тобто, загальнодержавними, явищами - значним зростанням інфляційних процесів, порушенням усталених господарських зв'язків між суб'єктами господарювання з зони проведення антитерористичної операції на сході України та тимчасовоокупованої території АР Крим з суб'єктами господарювання з інших регіонів України. Непрямим доказом зазначеного є й неплатоспроможність позивача на теперішній час. Існування у 2014 році та на теперішній вказаних негативних явищ в економіці України є загальновідомим та не потребує доказування. Обставини, які у значній мірі спричинили вказані негативні явища в економіці України (тимчасова окупація території АР Крим та збройний конфлікт на сході України), за висновком суду не можна віднести до звичайних ризиків підприємницької діяльності.

Суд констатує про недоведення відповідачем належними доказами соціальної значущості його господарської діяльності через значну чисельність працівників та працевлаштування значної кількості внутрішньо переміщених осіб (внаслідок збройного конфлікту тощо), а саме, станом на 01.02.2015р. загальна чисельність працівників 395 осіб, з них 63 внутрішньо переміщені особи. Відповідачем не надано суду будь-яких первинних документів на підтвердження цих обставин, щонайменше, звітів відповідача до органів Пенсійного фонду або Державної фіскальної служби України про суми нарахованих доходів застрахованих осіб (персоніфікація тощо), з відмітками цих органів про прийняття таких звітів, та копіями довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.

Проте, інші фактичні обставини, з якими відповідачем пов'язується наявність підстав для надання йому судом відстрочки виконання рішення у даній справі, у сукупності таких обставин, здатні, за висновком суду, суттєво ускладнити для відповідача виконання рішення суду, через загрозу банкрутства відповідача.

За висновком суду відповідачем доведено обґрунтованість терміну відстрочки у два роки, оскільки такий термін відстрочки, виходячи з виконаних позивачем розрахунків планових результатів його господарської діяльності, правильності яких (розрахунків) не спростовано позивачем, з урахуванням необхідності виконання відповідачем судових рішень у справах № 923/1281/14, № 923/1312/14, дозволить відповідачеві виконати в повному обсязі, окрім рішення у даній, № 923/1311/14, справі ще й два вказані судові рішення. Це узгоджується з встановленими ст.3 Цивільного кодексу України принципами розумності, справедливості та з інтересами позивача: незважаючи на стягнення позивачем з відповідача за усіма вказаними трьома судовими рішеннями кредитної заборгованості достроково, без врахування реалізації бізнес-планів відповідача щодо використання кредитних коштів, позивач матиме можливість отримати реальне виконання вказаних судових рішень. В іншому разі, без такої відстрочки, виконання рішення у справі № 923/1311/14 та/або справах № 923/1281/14, № 923/1312/14, в повному обсязі може не відбутися через банкрутство відповідача, що не відповідатиме інтересам жодної з сторін.

Виходячи з цього, суд дійшов висновку про наявність виняткових обставин, у розумінні таких обставин згідно з ст. 121 ГПК України, за яких заява відповідача про надання йому відстрочки виконання рішення суду у даній справі на два роки підлягає задоволенню. Датою закінчення такої відстрочки є 14.05.2017р. (дата, яка настане за два роки після дати винесення даного рішення суду), що узгоджується з ч. 1 ст. 254 Цивільного кодексу України (строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку).

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея" (місцезнаходження: 73000, Херсонська обл., м. Херсон, пров.-к Учбовий, буд.28/50; ідентифікаційний код юридичної особи 21298452) на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд.36-б; ідентифікаційний код юридичної особи 34047020) заборгованість за кредитом у сумі 2 000 000,00 доларів США, що еквівалентно 23 436 144,00 грн. за встановленим Національним Банком України станом на 16.07.2014р. курсом гривні до долару США, заборгованість по відсотках за кредитом у сумі 332 720,14 доларів США, що еквівалентно 3 898 838,56 грн. за встановленим Національним Банком України станом на 16.07.2014р. курсом гривні до долару США, пеню за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 8 873,06 доларів США, що еквівалентно 103 975,16 грн. за встановленим Національним Банком України станом на 16.07.2014р. курсом гривні до долару США, штраф у сумі 3 000,00 доларів США, що еквівалентно 35 154,22 грн. за встановленим Національним Банком України станом на 16.07.2014р. курсом гривні до долару США, та 54 495,76 грн. компенсації по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Амалтея" відстрочку виконання рішення суду від 14.05.2015р. у даній справі строком на 2 (два) роки, а саме, до 14.05.2017р.

Повне рішення складено 26.05.2015р.

Суддя К.В. Соловйов