Ухвала суду № 44373811, 25.05.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

25.05.2015

Справа № 910/13128/15

Суддя Селівон А.М., розглянувши

позовну заяву Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

до Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації

про стягнення 9 793,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва подано позов до Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 9793,46 грн., а саме 4858,95 грн. заборгованості за комунальні послуги згідно Договору про відшкодування вартості послуг від 01.01.13 р. № 10/402 та № 10/402 від 02.04.14 р., 4100,65 грн. інфляційних нарахувань та 833,86 грн. процентів річних, а також 1827,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Згідно п. 5 ч.2 ст.54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Суд зазначає, що обґрунтованим є такий розрахунок, з якого би вбачалося: коли (дата), на підставі яких документів (реквізити) та на яку суму виникали у відповідача грошові зобов`язання; коли (дата), на підставі яких документів (реквізити) та на яку суму здійснювалися відповідачем погашення даних грошових зобов`язань; остаточна суму боргу та строк, в який вона мала бути сплачена.

Окрім того, обґрунтованим є такий розрахунок, до якого додані первинні бухгалтерські документи про господарські операції, які засвідчують суми, вказані в розрахунку щодо оплати і суми фактично отриманої оплати, з наданням підтверджуючих документів.

В матеріалах позовної заяви № 47-1580 від 18.05.15 р. позивачем зазначено про укладення між сторонами Договорів про відшкодування вартості послуг від 01.01.13 р. № 10/402 та № 10/402 від 02.04.14 р., а також про наявність заборгованості з відшкодування за надані відповідачеві комунальні послуги за вказаними договорами в сумі 4858,95 грн., за наявності якої позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення 4100,65 грн. втрат від інфляції та 833,86 грн. процентів річних.

Проте, як встановлено судом згідно змісту позовної заяви, позивач лише зазначає вищенаведену суму до стягнення, посилаючись при цьому в якості підтвердження позовних вимог на розробки по груп - рахункам за спірний період та платіжні вимоги - доручення. В той же час, у позовній заяві не міститься посилання на відповідні первинні документи обліку, зокрема, рахунки за комунальні послуги (гаряче і холодне водопостачання, водовідведення, центральне опалення та витрати пов"язані з нарахуванням, збором, розщепленням та обліком платежів і перерахуванням коштів виробниками комунальних послуг, табуляграми та групи рахунків тощо, які б підтверджували саме визначену позивачем до стягнення суму за відповідний період. При цьому розрахунок заборгованості, який міститься в додатках до позову, також не містить зазначення відповідних доказів (первинних документів), а фактично містить лише зазначення складових частин загальної суми заборгованості без зазначення доказів на підтвердження цих сум та підстав їх виникнення. Крім того, відповідні докази не додані до позовної заяви і у якості додатків.

Отже, визначити точний розмір заявленої до стягнення заборгованості за вказаними у позовній заяві договорами, у зв’язку з невиконанням зобов'язань відповідачем, що стало підставою для звернення позивача до суду, з метою правильного вирішення господарського спору не виявляється можливим.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

У відповідності до п.3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Таким чином, оскільки у позовній заяві не вказано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини та відсутній обґрунтований розрахунок стягуваної суми, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 3 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, повернення заяви.

З огляду на повернення позовної заяви без розгляду судовий збір у сумі 1827,00 грн., перерахований позивачем платіжним дорученням № 325 від 12.02.15 р., підлягає поверненню.

Позивачу роз'яснюється, що відповідно до ч.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись Законом України "Про судовий бір", п. 3 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,

За таких обставин, що є підставою для повернення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

УХВАЛИВ:

Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

Повернути позивачу – Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (вул. Челябінська, 9Г, м. Київ, 02002, код 03366612) судовий збір у сумі 1827,00 грн., перерахований позивачем платіжним дорученням № 325 від 12.02.15 р., відповідно до п.2. ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011р.

Додаток: на 32 арк.

Дана ухвала набирає законної сили з 25 травня 2015 року та є підставою для повернення судового збору з Державного бюджету України.

Для вирішення питання про повернення судового збору заявник має звернутись до органів Державної казначейської служби України.

Суддя Селівон А.М.