Рішення № 44373786, 18.05.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2015Справа №910/8227/15-г

За позовом: товариства з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ";

до: відкритого акціонерного товариства національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА";

про: стягнення 4.184,89 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Шуплякова С.Б. - за довіреністю від 17.06.2014, № 96/14.

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до відкритого акціонерного товариства національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про стягнення з останнього страхового відшкодування в сумі 4.184,89 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди заподіяно пошкодження транспортному засобу, який застрахований позивачем та відшкодовано останнім шкоду на користь страхувальника. Таким чином, до позивача перейшло права вимоги від відповідача сплати страхового відшкодування, яке було виплачено страхувальникові за договором добровільного страхування.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.04.2015 прийнято позовну заяву товариства з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" до розгляду та порушено провадження у справі № 910/8227/15-г.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, відповідно до якого позов відхилив повністю з тих підстав, що належним доказом розміру заподіяного збитку має бути відповідний висновок спеціаліста автотоварознавця, або звіт експерта, проведений з урахуванням відомостей про пошкодження автомобіля внаслідок ДТП. Крім того, належним доказом витрат пов'язаних з відновлюваним ремонтом транспортного засобу є відповідний акт виконаних робіт, який позивачем наданий не був.

В судовому засіданні 18.05.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд,

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ", як страховиком, (далі - позивач) та гр. Гамоліним О.В. (далі - страхувальником) 18.01.2013 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 202.13.2155390 (далі - Договір добровільного страхування).

Відповідно до предмету Договору добровільного страхування, позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, які пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортного засобу, що належить страхувальникові, а саме "DAEWOO LANOS " із державним знаком ВМ 5762 АХ (далі - застрахований автомобіль).

22.02.2013 у місті Києві на бульварі Дружби Народів відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля та транспортного засобу "VOLKSWAGEN" із державним знаком АА 7658 МВ під керуванням гр. Прус О.В.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2013 у справі № 757/5750/13-п встановлено, що ДТП трапилось внаслідок порушень Правил подорожнього руху України водієм Прус О.В. у зв'язку з чим, вказану фізичну особу притягнуто до адміністративної відповідальності, на підставі ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Внаслідок зазначеного ДТП застрахований автомобіль отримав механічні пошкодження.

Виходячи з приписів ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).

Транспортний засіб - "VOLKSWAGEN" із державним знаком АА 7658 МВ, яким керувала винна у настанні ДТП особа, зазначений у Страховому полісі серії АВ 7550251 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Договір обов'язкового страхування). Страховиком за Договором обов'язкового страхування є відкрите акціонерне товариство національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (далі - відповідач).

Як стверджує позивач, на підставі заяви страхувальника, страхового акту від 11.03.2013 № 3.13.579-1 та калькуляції від 07.03.2013 № 3/13/579, платіжним дорученням від 15.03.2013 № 4073 було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 4.184,89 грн.

У відповідності до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Позивач, з метою реалізації свого права, забезпеченого ст. 27 ЗУ "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, надіслав відповідачеві регресну вимогу від 01.04.2013 із вихідним № 1681/579, згідно з якою просив відповідача відшкодувати завдану шкоду в сумі 4.184,89 грн.

За змістом ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк виконання грошового зобов'язання страховика за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів по виплаті особі, яка має право на отримання страхового відшкодування, такого відшкодування становить 90 днів з моменту отримання відповідної заяви.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем його грошового зобов'язання за Договором обов'язкового страхування. Як вказує позивач, відповідачем вимогу від від 01.04.2013 із вихідним № 1681/579 задоволено не було, страхове відшкодування в сумі 4.184,89 грн на користь позивача не виплачено. Наведена обставина призвела до звернення позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права шляхом стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 4.184,89 грн.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позов товариства з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" задоволенню не підлягає, з урахуванням такого.

У відповідності до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За змістом ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може бути визначено як експертом, так і аварійним комісаром, визначення яких містяться в пункту 2 Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.1998 № 8 та Положенні щодо укладення угоди на проведення експертної оцінки майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 08.01.1998 № 16.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Згідно ч. 4 ст. 3 та ч. 1 ст. 12 вказаного Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органами державної влади та органами місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

З огляду на викладене, належним доказом в підтвердження оціненого розміру реальної вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням значення коефіцієнту його фізичного зносу є саме Звіт суб'єкта оціночної діяльності про визначення вартості матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу в результаті його пошкодження в ДТП, складання якого є обов'язковим при визначення збитків, що підлягають відшкодуванню згідно вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів".

Однак, в матеріалах справи відсутній відповідний звіт або висновок експерта (експертне дослідження або інший документ), який би підтверджував розмір матеріального збитку, завданого страхувальникові застрахованого ТЗ внаслідок ДТП, та який міг би бути оцінений судом, як належний доказ з визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що підлягає відшкодуванню страховиком цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів згідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Крім того, за змістом ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Однак, позивачем не подано до суду належних доказів понесених витрат пов'язаних з відновлюваним ремонтом застрахованого транспортного засобу, зокрема, акт виконаних робіт.

З урахуванням всіх фактичних обставин справи та в їх сукупності, позовна вимога про стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 4.184,89 грн задоволенню не підлягає, оскільки така вимога позивачем не підтверджена належними доказами понесених витрат пов'язаних з відновлюваним ремонтом застрахованого транспортного засобу, як того вимагають приписи статей 33, 36 Господарського процесуального кодексу України.

За приписом ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25 травня 2015 року

Cуддя С.В. Балац