Постанова № 44372021, 21.05.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, тел. 7304272, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 34390710 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 травня 2015 р. № 820/3073/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання Хмелівської Н.М.,

представників позивача - Бакунової Є.В., Вірьовкіна О.М.,

представника відповідача - Павленка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНКАБЕЛЬПРОКАТ" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання податкової консультації недійсною,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНКАБЕЛЬПРОКАТ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати податкову консультацію № 2352/10/20-36-15-03-23 від 20.02.2015 року Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області надану Товариству з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНКАБЕЛЬПРОКАТ" недійсною.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 17.02.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНКАБЕЛЬПРОКАТ" звернувся до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області із запитом про надання роз'язнень щодо алгоритму формування значення рядка 13.5.1 Додатку ЗП до податкової декларації з податку на прибуток підприємства. Відповідач надав податкову консультацію Товариству з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНКАБЕЛЬПРОКАТ" №2352/10/20-36-15-03-23 від 20.02.2015 року. Проте, позивач вважає, що вказана консультація не відповідає змісту та вимогам ст. 57 та ст. 153 Податкового кодексу України. У зв'язку із чим просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та визнати недійсною податкову консультацію.

У судовому засіданні 21.05.2015 року представники позивача підтримали позов у повному обсязі та просили його задовольнити.

Представник відповідача у судовому 21.05.2015 року проти позову заперечив, зазначив, що контролюючим органом розглянуто звернення позивача і надано податкову консультацію, що оформлена листом №2352/10/20-36-15-03-23 від 20.02.2015 року, в якому роз'яснено порядок практичного застосування окремих положень чинного законодавства порушених у запиті питань. Оскільки, оскаржена податкова консультація жодним чином не суперечить положенням діючого законодавства, роз'яснює позивачу порядок практичного застосування окремих положень чинного законодавства щодо порушених у запиті питань, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.01.2015 року директор Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНКАБЕЛЬПРОКАТ" звернувся до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області із запитом про надання письмової податкової консультації з питань застосування окремих норм Податкового кодексу України у редакції, що діяла на 31.12.2014 року. А саме, просив надати відповідь на питання: в якому порядку Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНКАБЕЛЬПРОКАТ" повинно визнати суму нарахованого авансового внеску у зв'язку з виплатою дивідендів, що відносяться на зменшення нарахованої суми податку в поточному звітному (податковому) періоді, тобто за яким алгоритмом формується значення рядка 13.5.1 Додатка ЗП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міндоходів України від 30.12.2013 року №872?

20.02.2015 року Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області направлено на адресу Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНКАБЕЛЬПРОКАТ" лист №2352/10/20-36-15-03-23. У письмовій відповіді - консультації Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області повідомлено позивача про алгоритм формування значення рядка 13.5.1 Додатка ЗП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міндоходів України від 30.12.2013 року №872 .

Вважаючи, що вказана консультація податкового органу не відповідає вимогам законодавства, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Проте, суд не погоджується з вказаним висновком позивача з огляду на наступне.

Згідно з п. п. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Статтями 52 та 53 Податкового кодексу України передбачені порядок надання та наслідки застосування податкових консультацій.

Відповідно із вищезазначеними нормами:

- за зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства;

- податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію;

- за вибором платника податків консультація надається в усній або письмовій формі;

- консультації надаються органом державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку;

- контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень;

- не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої у письмовій формі, зокрема на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована;

- платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору;

- визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Наслідком застосування податкової консультації згідно п. 53.1 ст. 53 Податкового кодексу України є те, що платника податку не може бути притягнуто до відповідальності, якщо він діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована.

Відповідно до п. 53.3 ст. 53 Податкового кодексу України, платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Отже, Податковий кодекс України в якості підстав для визнання недійсною податкової консультації чітко визначає суперечність такої консультації нормам або змісту відповідного податку чи збору.

До того ж, з аналізу вищезазначених норм Податкового кодексу України вбачається, що податкові консультації не мають сили нормативно-правового акта, а тому не можуть вступати в конкуренцію з іншими рішеннями (нормативно-правовими актами чи правовими актами індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень, оскільки за юридичною природою є відмінними від останніх.

Така форма оприлюднення офіційного розуміння окремих положень законодавства, що регулює податкові правовідносини, не породжує для відповідних суб'єктів настання будь-яких юридичних наслідків, не впливає на їхні права та обов'язки, а також не є обов'язковою для виконання.

Окрім того, необхідною ознакою податкової консультації як предмета оспорювання в судовому порядку є її відповідність визначенню рішення (акта) суб'єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, породження юридичних наслідків для кола суб'єктів, яким це рішення адресовано.

Щодо посилань позивача на те, що консультація контролюючого органу не відповідає змістам та вимогам статті 57 та статті 153 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Пунктом 57.1 ст. 57 Кодексу встановлено, що платники податку на прибуток (крiм новостворених, виробникiв сiльськогосподарської продукцiї, неприбуткових установ (органiзацiй) та платникiв податкiв, у яких доходи, що враховуються при визначеннi об'єкта оподаткування, за останнiй рiчний звiтний податковий перiод не перевищують 10 млн. грн.) щомiсяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку i в строки, якi встановленi для мiсячного податкового перiоду, у розмiрi не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попереднiй звiтний (податковий) рiк.

Разом з цим абзацами 5 та 6 п. 57.1 ст. 57 Кодексу визначено, що на суму сплачених авансових внескiв з податку на прибуток при виплатi дивiдендiв вiдповiдно до п. 153.3 ст. 153 Кодексу (в тому числi за наслiдками попереднiх звiтних (податкових) перiодiв) зменшується сума авансових внескiв з податку на прибуток, визначених цим пунктом. Якщо сума авансових внескiв з податку на прибуток, сплачена при виплатi дивiдендiв вiдповiдно до п. 153.3 ст. 153 Кодексу, перевищує суму авансових внескiв з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внескiв, визначених цим пунктом, у наступних звiтних мiсяцях до повного її погашення.

Вiдповiдно до п. п. 153.3.2 п. 153.3 ст. 153 Кодексу, крiм випадкiв, передбачених п. п. 153.3.5 цього пункту, емiтент корпоративних прав, який приймає рiшення про виплату дивiдендiв своїм акцiонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок iз податку в розмiрi ставки, встановленої п. 151.1 ст. 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивiдендiв, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивiдендiв.

Платник податку - емiтент корпоративних прав зменшує суму нарахованого податку звiтного перiоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звiтного перiоду у зв'язку з нарахуванням дивiдендiв (п. п. 153.3.3 п. 153.3 ст. 153 Кодексу ). Водночас, у разi якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звiтного перiоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства-емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звiтного перiоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового перiоду, а при отриманнi вiд'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного перiоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутнiх податкових перiодiв (п. п. 153.3.4 п. 153.3 ст.153 Кодексу ).

Контролюючим органом повідомлено позивача, що алгоритм формування значення рядка 13.5.1 додатка 3П до Податкової декларацiї з податку на прибуток пiдприємства, затвердженої наказом Мiнiстерства доходiв i зборiв України вiд 30.12.2013 № 872, є аналогiчним заповненню рядка 13.5.1 додатка ЗП до Податкової декларацiї № 1213.

Таким чином, при розгляді даної справи, судом не встановлено, що податкова консультація № 2352/10/20-36-15-03-23 від 20.02.2015 року відповідача суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 19 липня 2012 року по справі № К/9991/11060/12 та від 04 грудня 2013 року по справі № К/9991/58704/12.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищезазначене, дії відповідача щодо розгляду звернення позивача та надання податкової індивідуальної консультації відповідають вимогам ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНКАБЕЛЬПРОКАТ" про визнання недійсною податкової консультації № 2352/10/20-36-15-03-23 від 20.02.2015 року є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНКАБЕЛЬПРОКАТ" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання податкової консультації недійсною - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 26.05.2015р.

Суддя С.О. Чудних