Постанова № 44371416, 12.05.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/984/15

12 травня 2015 року 11год. 50хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. за участю секретаря судового засідання Демчук І.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Троянчук Д.М.,

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Сільськогосподарського приватного підприємства "Розвазьке"

доУправління пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області про визнання протиправним рішення , - ВСТАНОВИВ :

Сільськогосподарське приватне підприємство "Розвазьке" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області, відповідно до якого, з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить суд визнати протиправним рішення викладене у формі листа від 19.01.2015 року №151/02 та доданий до нього розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з січня 2015 року, розрахунок №183/02 від 15.01.2015 року фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з січня 2015 року, розрахунок №483/02 від 05.02.2015 року фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з лютого 2015 року, лист від 11.02.2015 року №424/02 та доданий до нього розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з січня 2015 року та розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до пункту "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з лютого 2015 року, розрахунок від 11.03.2015 року №665/02 фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з березня 2015 року в частині покладення на Сільськогосподарське приватне підприємство "Розвазьке" обов'язку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_22, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні позовній заяві, зокрема, пояснив суду, що відповідачем зроблено не вірний розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, яким на сільськогосподарське приватне підприємство "Розвазьке" покладено обов'язок відшкодовувати 100% витрат на виплату пенсій. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач - Управління пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області позов не визнав, про що подав письмові заперечення. В обґрунтування заперечень зазначив, що Сільськогосподарське приватне підприємство "Розвазьке" протягом 2014 року був платником фіксованого сільськогосподарського податку, відповідно розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій позивачу не надсилався, а зазначені кошти відшкодовувались за рахунок Державного бюджету. В січні поточного року, Державною податковою інспекцією було повідомлено про те, що змінено систему оподаткування позивача з фіксованого сільськогосподарського податку на єдиний податок, у зв'язку з чим, позивачу було направлено відповідні розрахунки. Розрахунки було отримано позивачем (дані обставини визнаються представником позивача). Представник відповідача в судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, Сільськогосподарське приватне підприємство "Розвазьке" протягом 2014 року було зареєстровано платником фіксованого сільськогосподарського податку, а з 2015 року як платник єдиного податку четвертої групи оподаткування.

Відповідачем відповідними листами на адресу позивача надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01.01.2015 року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд вважає за необхідне врахувати наступні вимоги чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.

Відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку) є платниками збору - фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Пунктом 6.1. розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року (далі - Інструкція №21-1) передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (з 1 січня 2004 року), а саме: відповідно до норм Законів України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ, "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року №400/97-ВР відшкодуванню підлягали пенсії, призначені за пунктами "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Для визначення права на пенсію на пільгових умовах органи Пенсійного фонду України приймають уточнюючі довідки підприємств або організацій згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 "Про затвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній". У цих довідках повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховується до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано зазначену довідку. При дотриманні зазначених норм чинного законодавства органами Пенсійного фонду вирішується питання призначення пенсій за віком на пільгових умовах.

Тобто, відшкодуванню підлягають витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених громадянам, які отримують пенсію відповідно пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", незалежно від часу їхнього призначення, до досягнення працівниками пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно абзацу 4 п.1 ст.2 та п.1 ст.4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" організації, підприємства, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, відшкодовували фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п."б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно п.6.5 розділу 6 Інструкції №21-1 розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до п.6.7 розділу 6 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Згідно п. 6.8 розділу 6 Інструкція №21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Позивач в 2014 році був платником фіксованого сільськогосподарського податку, що підтверджується доводами позивача в позовній заяві та не заперечувалось представником позивача в судовому засіданні.

Так як, 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме: з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

Для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено. Відповідно, з 01.01.2015 року у вищезазначених платників виникає обов'язок відшкодування пільгових пенсій.

Абзацом 5 пункту 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року, який з 01.01.2006 року стосується і осіб, пенсії яким призначені відповідно до підпунктів "б" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року і має зворотну дію, врегульовано лише порядок виплати пенсій, однак він не змінює порядку такого відшкодування та не звільняє підприємства, зазначені у статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.

Отже, фінансування пільгових пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України стосувалося лише колишніх працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського податку, за рахунок чого вони і були звільнені від обов'язку відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, закріпленого у ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Крім того, з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", з 01.01.2015 року не є платником фіксованого сільськогосподарського податку, а є платником єдиного податку четвертої групи оподаткування.

Інших пільг по сплаті пільгових пенсій підприємство не має, пільгові пенсії призначені його колишнім працівникам фінансуються на загальних підставах, тобто за рахунок коштів Пенсійного фонду України, які підлягають відшкодуванню підприємством.

З огляду на те, що особи перед виходом на пенсію працювали у позивача, а також те, що довідки на пільгову пенсію надані позивачем їй як особі, що має право на отримання пенсії відповідно до п. "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суд приходить до висновку, що відшкодування витрат по виплаті та доставці пенсій має здійснюватися позивачем в повному обсязі.

Згідно розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" плата за період січень - березень 2015 року по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на загальну суму становить 37367,54 грн.

Крім того, суд зазначає, що листи Управління пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області по своїй суті не є рішенням суб'єкта владних повноважень та не несуть для Сільськогосподарського приватного підприємства "Розвазьке" тих чи інших наслідків.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, виконано покладений на нього обов'язок та спростовано твердження позивача, викладені в позовній заяві, в повному обсязі.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно перевіривши наявні у справі докази, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Оскільки судом у задоволенні адміністративного позову відмовлено та враховуючи, що вимоги позивача носять майновий характер, несплачена сума судового збору в розмірі 1644,30 грн. підлягає стягненню з Сільськогосподарського приватного підприємства "Розвазьке" до Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Сільськогосподарського приватного підприємства "Розвазьке" до Управління пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області про визнання протиправним рішення - відмовити.

Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства "Розвазьке" до Державного бюджету України судовий збір у сумі 1644,30 грн. (тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок ).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Нор У.М.