Постанова № 44371351, 15.05.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2015 року м.ПолтаваСправа № 816/573/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кисличенко О.В.,

представника позивача - Агеєвої І.І.,

представника відповідача - Павленко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія Агроекспо" до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

19 лютого 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія Агроекспо" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення - рішення №0002172200 від 24.12.2014.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на безпідставність висновків відповідача про заниження ТОВ "Вікторія Агроекспо" податку на додану вартість на загальну суму 103983 грн за результатами господарських операцій з ПП "Приват Агро", ТОВ "Дойче - Агро - Компані" та ПП "СФГ Нікопольське", зазначаючи, що податковий кредит сформовано в порядку, встановленому чинним законодавством, за результатами господарських операцій, які мали реальний характер.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала.

У письмових запереченнях в обґрунтування правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач зазначав, що висновки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, встановлені в акті перевірки від 10.12.2014 № 2159/16-20-22-01-11/32802841/105, зроблено на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку позивача за результатами господарських операцій з ПП "Приват Агро", ТОВ "Дойче - Агро - Компані" та ПП "СФГ Нікопольське" із врахуванням оперативної інформації, що надійшла від Оперативного управління МГУ Міндоходів - Центрального офісу з ОВП, щодо причетності керівників спірних контрагентів до організації діяльності "конвертаційного центру".

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "Вікторія Агроекспо", ідентифікаційний код 32802841, зареєстроване як юридична особа /а.с.27, т.1/, є суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість як сільськогосподарське підприємство з 01.01.2009, що підтверджується свідоцтвом №200084060, копія якого наявна в матеріалах справи /а.с.28, т.1/.

У термін з 13.11.2014 по 03.12.2014 Миргородською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Вікторія Агроекспо" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Полюс" за січень 2012 року, ПП "Приват - Агро" за лютий, червень, серпень, вересень, жовтень 2012 року, ТОВ "Тех -Агросервіс" за серпень 2012 року, ПП "СФГ "Нікопольське" за жовтень 2013 року, ТОВ "Віва - Транс" за жовтень, листопад, грудень 2013 року, ТОВ "Дойче - Агро - Компані" за грудень 2013, січень -лютий, 2014 року , СТОВ "Раківщинське" за вересень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт №2159/16-20-22-01-11/32802841/105 від 10.12.2014, в якому зафіксовано порушення позивачем ст. 1, п.2 ст. 3, п.1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пп.1.1. п.1, пп.1.2. п.1, п.2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, п.п.14.1.181. п.14.1 ст. 14, п.201.10, п.п.198.1, п.п. 198.3, п. 198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, наказу ДПА України від 10.01.2011 №969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", що призвело до заниження ПДВ всього на суму 103983 грн, в тому числі за лютий 2012 року на 2067 грн, за червень 2012 року на 12800 грн, за серпень 2012 року на 18795 грн, за вересень 2012 року на 20338 грн, за жовтень 2012 на 1667 грн, за жовтень 2013 на 8158 грн, за грудень 2013 року на 9901 грн, за січень 2014 року 18866 грн та лютий 2014 року на 11391 грн. /а.с.10-24, т.1/

На підставі акту перевірки Миргородською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0002172200 від 24.12.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 155974 грн 50 коп., в тому числі 103983 грн - за основним платежем, 51991 грн 50 коп - за штрафними (фінансовими) санкціями /а.с. 25, т.1/.

Позивач не погодився із вказаним податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Зі змісту акту перевірки №2159/16-20-22-01-11/32802841/105 від 10.12.2014, розрахунку застосування штрафних санкцій /а.с. 60, т. 4/ суд вбачає, що підставою для збільшення позивачу грошових зобов'язань з ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій послугував висновок податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість на суму 103 983 грн внаслідок формування податкового кредиту за результатами господарських операцій з ПП "Приват - Агро", ПП "СФГ "Нікопольське", ТОВ "Дойче - Агро - Компані".

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

В силу приписів пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з пунктом 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України визначає, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 182 цього Кодексу.

Суд також враховує, що статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Із положень частин 1, 3 статті 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що 01.02.2012 між позивачем та ПП "Приват Агро" укладено договір №01/22, відповідно до якого ПП "Приват Агро" (продавець) зобов'язувалося систематично поставляти до ТОВ "Вікторія Агроекспо" (покупець), яке в свою чергу зобов'язувалося приймати та оплатити товар, який був визначений у додатках №1, №2 до договору (сіль, макуха соняшникова, крейда кормова, сода) /а.с.122-123, т.1, а.с. 233 т. 3/.

За умовами договору сторони домовилися, що поставка товару здійснюється постачальником. Місце та адреса поставки визначається у додатку (п. 3.1., 3.2. договору).

У додатках до договору від 01.02.2012 № 01/22 місцем поставки було визначено склад покупця, розташований за адресою: с. Ковердина Балка, Шишацький район, Полтавська область.

В ході виконання даного договору ПП "Приват Агро" видано позивачу податкові накладні /а.с. 127 - 138 т. 1/, видаткові накладні /а.с. 140 - 148 т. 1/, згідно з якими здійснено поставку товару (сіль, макуха соняшникова, крейда кормова, сода) у лютому, червні, серпні, вересні, жовтні 2012 року на загальну суму ПДВ - 55 666, 25 грн. /а.с.127 - 148, т.1/.

Товар супроводжувався документами, що засвідчували його якість /а.с.175-176, т.1/

Розрахунок за отриманий товар позивачем проведено шляхом перерахування коштів на банківський рахунок контрагента /а.с.73 - 81, т.3/, а також укладенням договору цесії від 21.09.2012 № 21/09-4, що встановлено перевіркою та не заперечується сторонами.

Також, ТОВ "Вікторія Агроекспо" укладено договір поставки №18/09-13 від 18.09.2013 із Приватним підприємством "СФГ Нікопольське", за умовами якого ПП "СФГ Нікопольське" (продавець) систематично поставляє ТОВ "Вікторія Агроекспо" (покупець) товар, а покупець зобов'язується приймати замовлений товар та оплачувати його /а.с.149, т.1/. У додатку № 1 до договору від 26.10.2013 сторони домовилися про поставку партії макухи соняшникової /а.с. 150, т.1/.

Згідно умов договору та додатку № 1 до нього поставка товару здійснюється постачальником до складу покупця за адресою: с. Ковердина балка, Шишацький район, Полтавська область.

В ході виконання договору "СФГ Нікопольське" видано позивачу податкову накладну № 26 від 26.10.2013, видаткову накладну № 842 від 26.10.2013, згідно з якими здійснено поставку макухи соняшникової у жовтні 2013 року на загальну суму 51 107 грн., в тому числі ПДВ - 8 517 грн 83 коп. /а.с.152 - 153, т.1/.

На підтвердження якості товару ПП "СФГ Нікопольське" надано посвідчення якості №23/10-67 від 23.10.2013 на макуху соняшникову, копія якого наявна в матеріалах справи /а.с.178, т.1/

Розрахунок за отриманий товар позивачем здійснено шляхом укладення договору №263/11-13 від 26.11.2013 про переведення боргу на ПАТ "Лебідь", угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 26.11.2014 № 18/09-13-263/11-13 та сплати коштів згідно платіжного доручення, що встановлено в акті перевірки та підтверджується матеріалами справи /а.с.116 - 117, т.1, а.с. 225 т. 3/.

Також ТОВ "Вікторія Агроекспо" укладено договори поставки №27/11-19 від 27.11.2013 та № 0214-01 від 04.02.2014 з ТОВ "Дойче Агро - Компані", за умовами яких ТОВ "Дойче Агро - Компані" (продавець) зобов'язується систематично поставляти, а позивач (покупець) приймати замовлений товар та оплачувати його /а.с.154, 156, т.1/. У додатках № 1 до договорів сторони домовилися про поставку товару - макухи соняшникової /а.с. 155, 157 т.1/.

В ході виконання договорів ТОВ "Дойче Агро - Компані" видано позивачу податкові накладні, видаткові накладні, згідно з якими здійснено поставку товару у грудні 2013 року - лютому 2014 року на загальну суму ПДВ 40 157,73 грн /а.с.162-168, т.1/.

Розрахунок за отриманий товар позивачем здійснено шляхом укладення договорів про переведення боргу, відступлення права вимоги № 14/14 , № 1 від 05.02.2014, згідно з якими зобов'язання позивача підлягали виконанню перед ПСП "Оберіг" та АФ "Олексіївська", угод №27/11-19-14/14 та №0214-01-14/14 від 05.02.2014 про зарахування зустрічних однорідних вимог / а.с. 118 - 121 т. 1/, що зафіксовано в акті перевірки та не заперечується сторонами.

Судом встановлено, що податкові накладні, видані позивачу ПП "Приват Агро" №70 від 13.02.2012, №6 від 01.06.2012, №30 від 06.06.2012, №49 від 11.06.2012, №167 від 20.08.2012, № 251 від 31.08.2012, № 184 від 18.09.2012, №299 від 29.09.2012, ПП "СФГ Нікопольське" № 26 від 26.10.2013 та ТОВ "Дойче Агро Компані" №198 від 27.12.2013, №20 від 10.01.2014, №99 від 21.01.2014, №18 від 04.02.2014 відповідають вимогам п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою, внесені до Єдиного реєстру податкових накладних, якщо сума ПДВ перевищувала 10 000 грн /а.с. 82, т.3/. Суд враховує, що зауважень до оформлення даних податкових накладних, видаткових накладних в акті перевірки також не зазначено.

Однак податкова накладна ПП "Приват Агро" № 152 від 24.10.2012, видана щодо поставки макухи соняшникової кількістю 4,650 т вартістю 10000 грн, в тому числі ПДВ - 1666, 67 грн /а.с. 128 т.1/, включена позивачем до податкового кредиту у листопаді 2012 року /а.с. 73 т. 1/, не підтверджена первинними бухгалтерськими документами щодо здійснення відповідної господарської операції.

Натомість представниками позивача надано видаткову накладну № 43 від 08.10.2012 щодо поставки соди харчової кількістю 2 т вартістю 10 000 грн, в тому числі ПДВ - 1666,67 грн /т.1, а.с. 148/, платіжне доручення № 69 від 31.08.2012 щодо сплати ПП "Приват Агро" коштів за соду харчову в сумі 10 000 грн. /а.с. 77 т.3/, ТТН від 08.10.2012 щодо поставки соди кількістю 2 т /а.с. 20 т.4/ та пояснено, що у податковій накладній № 152 від 24.10.2012 допущено помилку в частині визначення номенклатури товару.

Суд бере до уваги, що опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг є обов'язковим реквізитом податкової накладної згідно пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, податкова накладна ПП "Приват Агро" № 152 від 24.10.2012 оформлена з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України, оскільки опис (номенклатура) товару, його кількість (обсяг) не відповідає фактичній господарській операції, тому, враховуючи неподання позивачем до податкової декларації за звітний період заяви із скаргою на постачальника, що не заперечувалося представником позивача в ході розгляду справи, суд вважає, що позивач включив таку податкову накладну до податкового кредиту з ПДВ за листопад 2012 року всупереч вимогам пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд вважає обґрунтованим висновок Миргородської ОДПІ про завищення позивачем податкового кредиту за листопад 2012 року на суму 1666,67 грн.

Стосовно інших належним чином оформлених податкових накладних ПП "Приват Агро", ПП "СФГ Нікопольське" та ТОВ "Дойче Агро Компані", то судом встановлено, що на момент укладення договорів та видачі податкових накладних вказані суб'єкти господарювання були зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ /а.с. 196 - 205, т. 2, а.с. 43 - 45, т.4/, що сторонами у справі не заперечується.

Товар на підставі зазначених податкових накладних, а також видаткових накладних, отримано уповноваженими особами позивача за довіреностями, відображеними у Книзі реєстрації довіреності, витяг з якого наявний у матеріалах справи /а.с. 92-101 т. 3/.

Поставка товару на склад Покупця здійснювалася за умовами договорів №01/22 від 01.02.2012, №18/09-13 від 18.09.2013, №27/11-19 від 27.11.2013 № 0214-01 від 04.02.2014 транспортом Постачальників та підтверджується товарно-транспортними накладними /а.с.125-126, 151, 158-160, т.1, а.с.48-58, т.3, а.с. 20-23, 62 -63, т.4/.

Посилання Миргородської ОДПІ в акті перевірки на те, що у товарно-транспортних накладних не заповнені усі графи, суд оцінює критично, оскільки позивач не може нести відповідальність за оформлення ТТН, які складалися постачальником.

Крім того, суд зауважує, що товарно-транспортна накладна не є документом первинного бухгалтерського обліку, на підставі якого проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання товарно-матеріальних цінностей.

Отримання та оприбуткування товару від ПП "Приват Агро", ПП "СФГ Нікопольське" та ТОВ "Дойче Агро Компані" підтверджується Книгою складського обліку позивача /а.с. 234 - 247 т. 3/, копії якої наявні у матеріалах справи та оригінал якої був оглянутий судом в ході розгляду справи, а також оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 208 /а.с. 104 - 133 т. 3/.

Наявність у позивача складських приміщень для зберігання товару підтверджується наявними у справі документами /а.с. 232 - 247, т. 2, а.с.1-47, т.3/

Товар, придбаний у ПП "Приват Агро", ПП "СФГ Нікопольське" та ТОВ "Дойче Агро Компані", використано позивачем у господарській діяльності, а саме для годівлі худоби, що утримується позивачем (дійних корів, нетелів, теличок 6-14 місяців, теличок 14 місяців і старше, бичків 12 місяців і старше, сухостійних корів 21-0 днів до отелу, молодняка ВРХ 2 - 6 місяців тощо) /а.с. 134 - 168 т.3/, про що свідчать зведені відомості витрат кормів, раціони годівлі худоби /а.с. 179-250, т.1, 1-161, т.2/.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ПП "Приват Агро", ПП "СФГ Нікопольське" та ТОВ "Дойче Агро Компані" мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Із акту перевірки № 2159/16-20-22-01-11/32802841/105 від 10.12.2014 суд вбачає, що однією з підстав для висновку ревізора щодо порушення позивачем вимог Податкового кодексу України була оперативна інформація від Оперативного управління МГУ Міндоходів - Центрального офісу з ОПВ щодо незаконної діяльності групи осіб, пов'язаної з наданням підприємствам реального сектору економіки протиправних послуг "конвертації" грошових коштів у готівці, мінімізації податкових зобов'язань та формування штучного податкового кредиту з ПДВ, яка містила дані, що в ході проведення слідчих дій по кримінальному провадженню №120130406400003312 викрито та припинено діяльність "конвертаційного центру" до якого причетна група осіб ОСОБА_4 директор ПП "Приват Агро", ОСОБА_5 директор ПП "СФГ Нікопольське" та ТОВ "Дойче Агро Компані" /а.с. 173 на звороті - 175, т.2/.

В ході розгляду справи судом встановлено, що кримінальне провадження №120130406400003312 закрито, про що свідчить постанова Прокуратури Дніпропетровської області від 25.02.2014, копія якої наявна в матеріалах справи.

Крім того, в постанові про закриття кримінального провадження №120130406400003312, будь-які дані щодо керівників ПП "Приват Агро", ПП "СФГ Нікопольське" та ТОВ "Дойче Агро Компані" відсутні /а.с.14 - 15, т.4/.

Також, в наданій відповіді на судовий запит Прокуратурою Дніпропетровської області від 14.05.2015 за вихідним №06/1-1994 вказано, що слідчим відділом слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області в межах кримінального провадження №120130406400003312 епізод, пов'язаний із незаконною діяльністю осіб щодо надання підприємствам реального сектору економіки приватних послуг з "конвертації" грошових коштів у готівку, мінімізації податкових зобов'язань та формування штучного податкового кредиту з ПДВ, до організації якого належала група осіб, зокрема ОСОБА_4 директор ПП "Приват Агро", ОСОБА_5 директор ПП "СФГ Нікопольське" та ТОВ "Дойче Агро Компані" не розслідувався та вищезазначені громадяни не допитувалися. Інформація в слідчому відділі щодо здійснення досудового розслідування по вказаному епізоду в межах іншого кримінального провадження відсутня /а.с.61, т.4/.

Суд відхиляє, посилання представника відповідача на копію письмових пояснень ОСОБА_5 /т. 4, а.с. 64 - 65/, оскільки із вказаних пояснень неможливо визначити, на якій правовій підставі, в межах якого кримінального провадження відібрані такі пояснення.

При цьому суд бере до уваги, що відповідно до пункту 83.1. статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Пояснення осіб під час провадження досудового розслідування у кримінальній справі не віднесена до переліку належних для висновків документів.

Доказів наявності обвинувального вироку, який набрав законної сили, по кримінальному провадженню відносно посадових осіб ПП "Приват Агро", ПП "СФГ Нікопольське" та ТОВ "Дойче Агро Компані" відповідачем не надано.

Посилання представника відповідача на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Приват Агро" від 28.08.2013 № 651/222/366440515 /а.с. 206 - 212 т. 2/, суд оцінює критично.

Відповідно до пункту 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232, за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка.

Таким чином, твердження податкового органу відносно правильності або неправильності декларування та сплати платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно довідці зустрічної звірки. В акті про неможливість проведення зустрічної звірки мають зазначатись лише обставини, котрі зумовили її непроведення.

Крім того, суд зауважує, що зустрічну звірку ПП "Приват Агро" проведено та складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Приват Агро" від 28.08.2013 № 651/222/366440515 взагалі після державної реєстрації припинення вказаної юридичної особи за судовим рішенням у зв'язку із визнанням її банкрутом (запис про державну реєстрацію припинення від 17.06.2013 № 12241170015047352 /а.с. 200 т.2/).

Отже доводи, якими податковий орган вмотивував правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не є переконливими, а відображені в акті перевірки висновки не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам правових норм.

При цьому, враховуючи встановлені судом обставини відносно порушення позивачем вимог Податкового кодексу України під час формування податкового кредиту на підставі податкової накладної ПП "Приват Агро" № 152 від 24.10.2012 на загальну суму 10000 грн, в тому числі ПДВ - 1666, 67 грн, суд вважає обґрунтованим висновок податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ в частині 1666,67 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0002172200 від 24.12.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 155974 грн 50 коп., в тому числі 103983 грн - за основним платежем, 51991 грн 50 коп - за штрафними (фінансовими) санкціями, не ґрунтується на вимогах податкового законодавства в частині визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 102316 грн 33 коп. (103 983 - 1666,67), та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 51158 грн 16 коп. (51 991,5 - 833,34 (1666,67 х 50 %).

За таких обставин позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення в цій частині підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що спірне податкове повідомлення - рішення є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення та визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0002172200 від 24.12.2014 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 153 474 грн. 49 коп., в тому числі, за основним платежем в розмірі 102316 грн 33 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 51158 грн 16 коп.

Податкове повідомлення-рішення в іншій частині є законним та обґрунтованим, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Суд також враховує, що згідно частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Розмір судового збору за подання вказаного позову складає 3119,49 грн, задоволена частина позовних вимог складає 153 474,49 грн, відхилена - 2501,01 (1666,67 + 833,34) грн, відтак позивач має нести витрати із судового збору пропорційно відхиленій частині позовних вимог в розмірі 50 грн.

Беручи до уваги те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір згідно в розмірі 311,95 грн, то суд вважає за необхідне згідно із частиною 1 статті 94 КАС України стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 261,95 грн (311,95 - 50).

В силу пункту 21 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, отже, сума судового збору пропорційно задоволеної частини позовних вимог з відповідача до державного бюджету стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія Агроекспо" до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області №0002172200 від 24 грудня 2014 року в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Вікторія Агроекспо" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 153 474 грн. 49 коп. (сто п'ятдесят три тисячі чотириста сімдесят чотири гривні сорок дев'ять копійок), в тому числі, за основним платежем в розмірі 102316 грн 33 коп. (сто дві тисячі триста шістнадцять гривень тридцять три копійки), та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 51158 грн 16 коп. (п'ятдесят одна тисяча сто п'ятдесят вісім гривень шістнадцять копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія Агроекспо" (ідентифікаційний код 32802841) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 261 грн 95 коп. (двісті шістдесят одна гривня дев'яносто п'ять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 20 травня 2015 року.

Суддя М.В. Довгопол